Спалахи світла в апостольські часи

«Світло сяє для праведників, і радість на правих серцем» (ПСАЛОМ 97:11, Деркач).

1. У чому сьогоднішні Свідки Єгови подібні до ранніх християн?

НАСКІЛЬКИ ж ми, як правдиві християни, цінуємо слова з Псалма 97:11! ‘Світло сяяло’ для нас вже багато разів. Справді, дехто з нас вже десятиліттями спостерігає за спалахами світла Єгови. Це нагадує нам Приповістей 4:18, де говориться: «Путь праведних — ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня». Ставлячи Святе Письмо вище традиції, ми, Свідки Єгови, подібні у цьому до ранніх християн. Їхній склад розуму можна чітко побачити в історичних книгах і Богом натхнених посланнях Християнського грецького Святого Письма.

2. Які перші спалахи світла отримали Ісусові послідовники?

² Багато перших спалахів світла, отриманих ранніми послідовниками Ісуса Христа, стосувалися Месії. Андрій сказав своєму братові Симону Петру: «Знайшли ми Месію» (Івана 1:41). Через деякий час небесний Отець дав можливість апостолу Петру засвідчити це, сказавши до Ісуса Христа: «Ти — Христос, Син Бога Живого!» (Матвія 16:16, 17; Івана 6:68, 69).

Світло стосовно доручення проповідувати

3, 4. Яке світло на майбутню діяльність своїх послідовників пролив Ісус після воскресіння?

³ Після свого воскресіння Ісус Христос пролив світло на обов’язок усіх його послідовників проповідувати. Він, мабуть, звертався до своїх 500 учнів в Галілеї, коли казав: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Матвія 28:19, 20, Хоменко; 1 Коринтян 15:6). З того часу всі послідовники Христа мали бути проповідниками і, проповідуючи, повинні були йти не тільки «до овечок загинулих дому Ізраїлевого» (Матвія 10:6). Їм вже не треба було хрестити Івановим хрещенням на покаяння для прощення гріхів. Тепер вони мали хрестити людей «в ім’я Отця і Сина і Святого Духа».

⁴ Перед самим вознесінням Ісуса на небо його 11 вірних апостолів питали: «Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?» Замість відповіді на це запитання Ісус дав додаткові вказівки стосовно проповідницького доручення, кажучи: «Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі». До того часу вони були свідками виключно Єгови, а тепер вони мали бути також свідками Христа (Дії 1:6—8).

5, 6. Які спалахи світла Ісусові учні отримали на свято П’ятидесятниці?

⁵ Який же яскравий спалах світла отримали Ісусові послідовники через десять днів! У день П’ятидесятниці 33 року н. е. вони вперше зрозуміли значення слів з Йоіла 3:1, 2: «Виллю Я [Єгова] Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння. І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого». Ісусові учні бачили святий дух у вигляді вогненних язиків, що були на головах в усіх них — близько 120 чоловіків і жінок, зібраних в Єрусалимі (Дії 1:12—15; 2:1—4).

⁶ Також у день П’ятидесятниці учні вперше зрозуміли, що слова з Псалма 16:10 стосувалися воскреслого Ісуса Христа. Псалмоспівець говорив: «Ти [Бог Єгова] не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління». Учні усвідомили, що ці слова не могли стосуватися Царя Давида, тому що його могила існувала до їхнього часу. Не дивно, що близько 3000 слухачів пояснення цього нового світла відчували себе настільки переконаними, що охрестилися того ж самого дня! (Дії 2:14—41).

7. Який яскравий спалах світла отримав апостол Петро під час відвідин римського офіцера Корнилія?

⁷ Багато століть ізраїльтяни дорожили тим, що Бог сказав про них: «Лиш вас я знаю з усіх родин землі» (Амоса 3:2, Хом.). Тому, коли апостол Петро та інші пішли до дому римського офіцера Корнилія і святий дух вперше зійшов на необрізаних язичеських віруючих, то був справді яскравий спалах світла. Цікаво, що це єдиний раз, коли святий дух було дано до хрещення. Але так мало статися. Інакше Петро не знав би, що ці необрізані язичники готові до хрещення. Повністю усвідомлюючи значимість феномена, Петро запитав: «Чи хто може заборонити христитись водою оцим [язичникам], що одержали Духа Святого, як і ми?» Звичайно, що ніхто з присутніх не міг справедливо заперечити, і тому ці язичники були охрещені. (Дії 10:44—48; порівняйте Дії 8:14—17).

Припинення обрізання

8. Чому деяким раннім християнам було важко розстатися з обрізанням?

⁸ Наступний яскравий спалах світла правди стосувався обрізання. Обрізання почалося в 1919 році до н. е., коли Єгова уклав угоду з Авраамом. Тоді Бог наказав Аврааму, щоб він та всі інші чоловіки його дому обрізалися (Буття 17:9—14, 23—27). Так обрізання стало розпізнавальним знаком нащадків Авраама. І як же вони цим пишались! У результаті слово «необрізаний» стало виразом зневаги (Ісаї 52:1; 1 Самуїла 17:26, 27). Неважко зрозуміти, чому деякі ранні єврейські християни хотіли зберегти цей символ. Дехто з них наполягав на цьому у розмові з Павлом і Варнавою. Щоб вирішити це питання, Павло та інші пішли до Єрусалима порадитися з християнським керівним органом (Дії 15:1, 2).

9. Які спалахи світла, згідно з 15-м розділом Дії, були відкриті ранньому керівному органу?

⁹ Цього разу без жодного видимого чуда ранні християни отримали світло, що обрізання вже не було вимогою Єгови. Вони отримали це більше світло, досліджуючи Святе Письмо, покладаючись на керівництво святого духу та слухаючи розповіді Петра і Павла про навернення необрізаних язичників (Дії 15:6—21). Рішення було викладено у листі, в якому зокрема говорилося: «Зволилось Духові Святому і нам,— тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крови, задушенини, та від блуду» (Дії 15:28, 29). Таким чином ранні християни були звільнені від наказу обрізуватись і від інших вимог Мойсеєвого Закону. Тому Павло міг сказати християнам Галатії: «Христос для волі нас визволив» (Галатів 5:1).

Світло в Євангеліях

10. Які спалахи світла були відкриті в Євангелії Матвія?

¹⁰ Євангеліє Матвія, написане близько 41 року н. е., відкриває читачам багато спалахів світла. Порівняно небагато першостолітніх християн особисто чули, як Ісус пояснював свої вчення. Євангеліє Матвія особливо наголошувало факт, що темою Ісусового проповідування було Царство. І як сильно Ісус підкреслював важливість правильних мотивів! Які яскраві спалахи світла були в його Нагірній проповіді, у притчах (як, наприклад, записаних у 13-му розділі) і в його великому пророцтві у 24-му і 25-му розділах! На все це увагу ранніх християн звертало Євангеліє Матвія, написане через якихось вісім років після П’ятидесятниці 33 року н. е.

11. Що можна сказати про зміст Євангелій Луки і Марка?

¹¹ Десь через 15 років Лука написав своє Євангеліє. Хоча воно багато в чому подібне до Матвієвого, то таки в ньому 59 відсотків становлять додаткову інформацію. Лука описав шість Ісусових чуд і понад 12 Його притч, не згаданих іншими євангелістами. Очевидно, всього через кілька років Марко написав своє Євангеліє, наголошуючи, що Ісус Христос був людиною діла і чудотворцем. Хоча Марко, як правило, розповідав про події, раніше вже згадані Матвієм і Лукою, він записав одну притчу, якої не було в них. У цій притчі Ісус порівняв Боже Царство до насіння, яке проростає, росте і з часом приносить плідa (Марка 4:26—29).

12. Яке світло було відкрито в Євангелії Івана?

¹² Понад 30 років після Марка своє Євангеліє написав Іван. Який потік світла пролив він на Ісусове служіння, особливо в багатьох згадках про його долюдське існування! Тільки Іван повідомляє про воскресіння Лазаря, і тільки він згадує багато гарних слів, які Ісус казав своїм вірним апостолам, а також описує в розділах 13—17 Ісусову щиру молитву в ніч, коли його зрадили. Навіть вважається, що 92 відсотки Євангелія Івана — це інформація, яка ніде більше не повторюється.

Спалахи світла у Павлових посланнях

13. Чому дехто вважав Павлове Послання до римлян Євангелієм?

¹³ У донесенні світла правди до християн, що жили в часи апостолів, особливо був використаний апостол Павло. Наприклад, у 56 році н. е., приблизно в той же час, коли Лука працював над своїм Євангелієм, Павло написав своє перше послання — Послання до римлян. У цьому посланні Павло підкреслює, що праведність приписується в результаті Божої незаслуженої доброти і через віру в Ісуса Христа. Наголос, який Павло ставив на цьому аспекті доброї новини, спонукав декого вважати це Послання до римлян п’ятим Євангелієм.

14—16. а) Яке світло Павло пролив на потребу єдності у своєму Першому посланні до коринтян? б) Яке ще світло стосовно поведінки містить Перше послання до коринтян?

¹⁴ Павло написав про деякі справи, що турбували християн у Коринті. Його Послання до коринтян містить багато натхнених порад, які стосуються і християн нашого часу. Спершу він мусив просвітити християн стосовно помилки, яку вони робили, створюючи культи особистості деяких людей. Апостол поправив їх, сміливо кажучи: «Благаю вас, браття, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній» (1 Коринтян 1:10—15).

¹⁵ У християнському зборі в Коринті мирилися з грубою неморальністю. Один чоловік взяв собі батькову дружину, чинячи цим «такий перелюб, який і між поганами незнаний». Павло прямо написав: «Вилучіть лукавого з-поміж себе самих» (1 Коринтян 5:1, 11—13). Це було щось нове для християнського збору — позбавлення спілкування. Інша справа, у якій коринтському зборові було потрібно просвітлення, стосувалася того, що деякі його члени подавали на своїх духовних братів у світські суди, щоб там залагоджувати обра́зи. Павло суворо докорив їм за це (1 Коринтян 6:5—8).

¹⁶ Ще одна проблема у коринтському зборі стосувалася статевих зносин. У 7-му розділі 1 Коринтян Павло пояснив, що з огляду на поширення статевої неморальності було б краще, щоб кожний чоловік мав свою дружину, а кожна жінка — свого чоловіка. Павло показав також, що, хоча неодружені особи можуть служити Єгові з меншим відволіканням, не всі мають дар безшлюбності. І якщо чоловік помре, його дружина буде вільна вийти заміж за іншого, «тільки в Господі» (1 Коринтян 7:39).

17. Яке світло Павло пролив на вчення про воскресіння?

¹⁷ Наскільки яскраві спалахи світла Господь пролив через Павла на воскресіння! В якому тілі воскреснуть помазані християни? «Сіється тіло звичайне,— встає тіло духовне»,— писав Павло. Жодне фізичне тіло не буде взяте до неба, тому що «тіло й кров посісти Божого Царства не можуть». Павло додав, що не всі помазанці спатимуть сном смерті, але що під час Ісусової присутності деякі відразу ж після смерті воскреснуть до безсмертя (1 Коринтян 15:43—53).

18. Яке світло стосовно майбутнього містило Павлове Перше послання до солунян?

¹⁸ В одному з послань до солунян через Павла було пролите світло на майбутнє. День Єгови має прийти, як злодій вночі. Павло також пояснив: «Коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі,— і вони не втечуть» (1 Солунян 5:2, 3).

19, 20. Які спалахи світла християни в Єрусалимі та Юдеї отримали з Павлового Послання до євреїв?

¹⁹ Пишучи Послання до євреїв, Павло передав спалахи світла раннім християнам в Єрусалимі та Юдеї. Як сильно він показав вищість християнської системи поклоніння над Мойсеєвою! Замість того щоб дотримуватися Закону, переданого ангелами, християни мали віру у спасіння, про яке першим говорив Божий Син, котрий є набагато вищим за таких ангельських вісників (Євреїв 2:2—4). Мойсей був лише слугою в Божому домі. А Ісус Христос головує над цілим домом. Христос є первосвящеником за чином Мелхиседековим і займає набагато вище становище, ніж священицькі нащадки Аарона. Павло також зазначив, що ізраїльтяни не могли увійти в Божий відпочинок через брак віри і слухняності, але християни входять у нього через свою вірність та послух (Євреїв 3:1—4:11).

²⁰ Крім того, нова угода набагато вища від Закону-угоди. Як було пророковано 600 років раніше в Єремії 31:31—34, в учасників нової угоди Божий закон написаний на серцях і вони мають правдиве прощення гріхів. Замість первосвященика, що мусив щорічно приносити жертви за власні гріхи і за гріхи народу, християни мають тепер Первосвящеником Ісуса Христа, який є безгрішним і який раз і назавжди приніс жертву за гріхи. Замість входити до рукотворної святині, щоб представити жертву, він увійшов у саме небо і там став перед особою Єгови. Крім того, тваринні жертви під Законом-угодою Мойсея не могли повністю зняти гріхів, бо тоді їх не треба було б приносити щорічно. Але Христова жертва, принесена раз і назавжди, знімає гріх. Все це проливає світло на величний духовний храм, у дворах якого сьогодні служить помазаний останок та «інші вівці» (Івана 10:16; Євреїв 9:24—28).

21. Що це обговорення показало стосовно сповнення в часи апостолів слів з Псалма 97:11 і Приповістей 4:18?

²¹ Брак місця не дозволяє навести більше прикладів спалахів світла, які знаходяться в посланнях апостола Петра та учнів Якова і Юди. Але вищесказаного повинно бути достатньо, щоб показати, як Псалом 97:11 та Приповістей 4:18 вражаюче сповнювалися в часи апостолів. Правда почала прогресувати від прообразів та прототипів до сповнень та реальностей (Галатів 3:23—25; 4:21—26).

22. Що сталося після смерті апостолів і що покаже наступна стаття?

²² Після смерті Ісусових апостолів і початку передреченого відступництва світло правди сяяло дуже тьмяно (2 Солунян 2:1—11). Однак, згідно з обіцянкою Ісуса, після багатьох століть Пан повернувся і побачив, що «вірний і мудрий раб» дає «челядникам» своєчасно поживу. Тому Ісус Христос призначив цього раба «над цілим маєтком своїм» (Матвія 24:45—47). Які яскраві спалахи світла були після цього? Їх ми обговоримо у наступній статті.

[Примітка]

Перша частина. Великі і малі спалахи світла

«Путь праведних — ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!» (ПРИПОВІСТЕЙ 4:18).

1. Чому правда відкривається поступово?

У ТОМУ, що відкриття духовних істин відбувалося, згідно зі словами Приповістей 4:18, поступово і за допомогою спалахів світла, видно божественну мудрість. У попередній статті ми побачили, як цей текст сповнявся у часи апостолів. Коли б велика частина біблійної правди відкрилася раптово, це засліпило б і збентежило, подібно як яскраве світло сонця засліплює і бентежить людину, що виходить з темної печери. Крім того, правда, що відкривається поступово, постійно зміцнює віру християн. Вона робить їхню надію щораз яскравішою і все більше освітлює стежку, по якій їм слід іти.

«Вірний і мудрий раб»

2. Кого Ісус, за його словами, мав використовувати для донесення світла його послідовникам і хто бере участь у цьому посередництві?

² У часи апостолів Ісус Христос давав своїм послідовникам одні з перших спалахів світла, використовуючи надприродні способи. Маємо два приклади цього: П’ятидесятниця 33 року н. е. та навернення Корнилія в 36 році н. е. Після цього Христос уважав за потрібне користуватись людським посередництвом, як він сам і передвістив: «Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так! Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його» (Матвія 24:45—47). Цей раб не міг бути лише одною особою, тому що він мав постачати духовний харч ще від заснування християнського збору у П’ятидесятницю й аж до часу, коли Пан, Ісус Христос, прийшов для розрахунку. Факти показують, що цей клас вірного та мудрого раба складається з помазаних християн, як групи, котрі живуть на землі у будь-який час.

3. Хто був серед перших членів класу раба?

³ Хто був серед перших членів класу вірного і мудрого раба? Один з них — це апостол Петро, який слухався Ісусового наказу: «Паси [«годуй», НС] вівці Мої!» (Івана 21:17). Серед ранніх членів класу раба були Матвій, письменник Євангелія, що носить його ім’я, а також Павло, Яків та Юда, які написали натхнені послання. Членом класу вірного і мудрого раба був також апостол Іван, який написав книгу Об’явлення, Євангеліє та свої послання. Ці чоловіки писали згідно з дорученням Ісуса.

4. Хто такі «челядники»?

⁴ Якщо усі помазанці, як група, хоч би де вони жили на землі, є членами класу раба, то хто ж тоді «челядники»? Це ті самі помазанці, але їх розглядається з іншого погляду — як окремих осіб. Дійсно, як окремі особи, вони є або з класу «раба», або з «челядників», залежно від того, чи вони роздають духовний харч, чи приймають його. Можна навести такий приклад. У 2 Петра 3:15, 16 апостол Петро говорить про Павлові послання. Читаючи їх, Петро був би одним з «челядників», що споживають духовний харч, постачений Павлом як представником класу раба.

5. а) Що можна сказати про раба протягом століть після часу апостолів? б) Які події відбулися у другій половині XIX століття?

⁵ Стосовно цього в книжці «Надходить Тисячолітнє Боже Царство» (англ.) було сказано: «Немає чіткої історичної картини того, як саме «вірний і мудрий раб» існував і служив протягом століть після смерті апостолів Господа Ісуса Христа. Очевидно, одне покоління класу «раба» годувало наступне (2 Тимофія 2:2). Але в другій половині дев’ятнадцятого століття з’явилися богобійні особи, які любили духовний харч зі Святої Біблії і які хотіли споживати його... Були утворені... групи вивчення Біблії, і вони прогресували в розумінні фундаментальних істин Святого Письма. Щирі і несамолюбні дослідники Біблії прагнули ділитися цими важливими частинами духовного харчу з іншими. Вони мали вірний дух «раба», призначеного давати «челядникам» необхідну духовну ‘поживу своєчасно’. Вони були «мудрі», бо усвідомили, що саме тоді це було своєчасно, і побачили, як найкраще можна подавати поживу. І вони намагалися подавати її» (сторінки 344, 345)a.

Ранні спалахи світла у нові часи

6. Який визначний факт можна навести у зв’язку з поступовим відкриттям правди?

⁶ Стосовно осіб, яких Єгова використовував, щоб поступово збільшувати духовне світло, можна навести визначний факт, а саме те, що вони не приписували за це собі честі. Ч. Т. Рассел, перший президент Товариства Вартової башти, вважав, що просто Господеві подобалося використовувати їхні скромні таланти. Стосовно епітетів, які любили вживати його вороги, брат Рассел твердив, що ніколи ще не зустрічав «расселіта» і що не існує такого поняття, як «расселізм». Все робилося на честь Богові.

7. Які докази своєї належності до класу вірного і мудрого раба дали брат Рассел та його співпрацівники?

⁷ Судячи з результатів, немає сумнівів, що зусиллями брата Рассела та його друзів керував святий дух Єгови. Вони дали докази своєї належності до вірного і мудрого раба. Хоча багато священиків того часу заявляли, що вважають Біблію Божим натхненим Словом і що Ісус був Божим Сином, вони схвалювали такі фальшиві вавилонські доктрини, як Трійця, безсмертя людської душі та вічні муки. Те, що через смиренні зусилля брата Рассела та його друзів правда засяяла як ніколи раніше, справді було результатом дії святого духу, що й обіцяв Ісус (Івана 16:13). Ті помазані Дослідники Біблії дали доказ своєї належності до класу вірного і мудрого раба, який має доручення забезпечувати челядників Пана духовною поживою. Їхні зусилля дуже допомогли у збиранні помазанців.

8. Які важливі факти про Єгову, Біблію, Ісуса Христа і святий дух ясно зрозуміли Дослідники Біблії?

⁸ Радісно бачити, скільки спалахів світла Єгова відкрив святим духом цим раннім Дослідникам Біблії. Спочатку вони встановили, що Творець існує і що він має особисте ім’я Єгова (Вихід 15:3; Римлян 1:20). Далі вони зрозуміли, що Єгова має чотири головні риси: силу, справедливість, мудрість і любов (Буття 17:1; Повторення Закону 32:4; Римлян 11:33; 1 Івана 4:8). Ці помазані християни чітко усвідомили, що Біблія є Божим натхненим Словом і правдою (Івана 17:17; 2 Тимофія 3:16, 17). Крім того, вони зрозуміли, що Божий Син, Ісус Христос, був створений і що він віддав своє життя на викуп за всіх людей (Матвія 20:28; Колосян 1:15, Укр. Катол. Ун-т). Було також встановлено, що святий дух — це Божа діюча сила, а ніяка не третя особа Трійці (Дії 2:17).

9. а) Які істини стосовно природи людей і різного майбутнього, котре пропонує Біблія, зрозуміли Дослідники Біблії? б) Які ще істини усвідомили слуги Єгови?

⁹ Дослідники Біблії чітко зрозуміли, що людина не має безсмертної душі, а сама є смертною душею. Вони усвідомили, що «заплата за гріх — смерть», а не вічні муки, і що не існує такого місця, як вогненне пекло (Римлян 5:12; 6:23; Буття 2:7; Єзекіїля 18:4). Крім того, вони переконалися, що теорія еволюції не тільки небіблійна, але й цілковито безпідставна (Буття, розділи 1 і 2). Вони також помітили, що Біблія описує два види майбутнього: небесне для 144 000 помазаних послідовників Христа і земне в раю для незліченного «великого натовпу» «інших овець» (Об’явлення 7:9; 14:1; Івана 10:16). На відміну від багатьох релігій, ті ранні Дослідники Біблії усвідомили, що земля пробуває вічно і що вона не буде спалена (Екклезіяста 1:4; Луки 23:43). Вони також дізналися, що повернення Христа буде невидимим і що, повернувшись, він виконає вирок над народами і встановить земний рай (Дії 10:42; Римлян 8:19—21; 1 Петра 3:18).

10. Яких істин стосовно хрещення, поділу на клір і мирян та Спомину Христової смерті навчилися Дослідники Біблії?

¹⁰ Дослідники Біблії навчилися, що біблійне хрещення не зводиться лише до окроплення немовлят, але, згідно з Ісусовим наказом у Матвія 28:19, 20, це є занурення віруючих, які вже навчені. Вони також побачили, що немає біблійних підстав на відмінність між кліром і мирянами (Матвія 23:8—10). Навпаки, всі християни повинні бути проповідниками доброї новини (Дії 1:8). Дослідники Біблії усвідомили, що Спомин Христової смерті слід відзначати лише один раз на рік, 14 нісана. Крім того, вони зрозуміли, що Великдень — це язичеське свято. Також ті помазанці були настільки переконані у Божій підтримці їхньої праці, що ніколи не проводили зборів грошей (Матвія 10:8). На самому початку вони зрозуміли, що християни мусять жити згідно з біблійними принципами, що означає також розвивати плоди Божого святого духу (Галатів 5:22, 23).

Збільшення спалахів світла

11. Яке світло пролилося на християнське доручення і на Ісусову притчу про овець і козлів?

¹¹ Особливо з 1919 року слуги Єгови були поблагословлені великими спалахами світла. Яким яскравим був спалах світла у 1922 році на конгресі в Сідар–Пойнт, коли Дж. Ф. Рутерфорд, другий президент Товариства Вартової башти, наголосив, що головним обов’язком слуг Єгови є «оголошувати, оголошувати, оголошувати Царя і його Царство»! Наступного ж року яскраве світло пролилося на притчу про овець і козлів. Стало зрозуміло, що це пророцтво мало сповнитися у теперішній Господній день, а не в майбутньому, протягом Тисячоліття, як раніше думали. Протягом Тисячоліття Христові брати вже не будуть слабувати і не сидітимуть у в’язниці. Крім того, в кінці Тисячоліття судити буде Бог Єгова, а не Ісус Христос (Матвія 25:31—46).

12. Який спалах світла роз’яснив суть Армагеддону?

¹² У 1926 році ще один яскравий спалах світла відкрив, що війна Армагеддон не має бути соціальною революцією, як раніше думали Дослідники Біблії. Швидше вона буде війною, у якій Єгова виявить свою силу настільки ясно, що всі люди переконаються: він є Богом (Об’явлення 16:14—16; 19:17—21).

Різдво — язичеське свято

13. а) Яке світло було пролито на святкування Різдва? б) Чому дні народження вже не святкувалися? (Згадайте примітку).

¹³ Через короткий час спалах світла спонукав Дослідників Біблії припинити святкування Різдва. Раніше Різдво відзначалося Дослідниками Біблії по цілому світі і воно було великим святом у бруклінському головному центрі. Але з часом вони зрозуміли, що свято 25 грудня, по суті, язичеське свято, яке встановило відступницьке християнство, щоб полегшити навертання язичників. Крім того, було визначено, що Ісус не міг народитися взимку, оскільки в час його народження пастухи тримали свої отари на полі, чого вони не робили б уночі в кінці грудня (Луки 2:8). До того ж Святе Письмо показує, що Ісус народився приблизно 1 жовтня. Дослідники Біблії також усвідомили, що так звані мудреці, які відвідали Ісуса близько двох років після його народження, були язичеськими магамиb.

Нове ім’я

14. Чому ім’я Дослідники Біблії не було відповідним для людей Єгови?

¹⁴ У 1931 році яскравий спалах світла правди відкрив тим Дослідникам Біблії відповідне для них біблійне ім’я. Люди Єгови розуміли, що вони не могли прийняти жодного з прізвиськ, які інші давали їм, як, наприклад, расселіти, тисячолітники та «вороги пекла»c. Але вони також почали усвідомлювати, що ім’я, котре вони самі собі вибрали,— Міжнародні Дослідники Біблії — не було відповідним для них. Вони були не лише дослідниками. Крім того, було так багато інших, які також досліджували Біблію, але не мали нічого спільного з Дослідниками Біблії.

15. Яке ім’я прийняли Дослідники Біблії у 1931 році і чому це було цілком природно?

¹⁵ Як Дослідники Біблії отримали нове ім’я? «Вартова башта» вже багато років ставила наголос на імені Єгова. Тому цілком природно, що Дослідники Біблії прийняли ім’я з Ісаї 43:10: «Ви свідки Мої, говорить Господь [«Єгова», НС], та раб Мій, якого Я вибрав, щоб пізнали й Мені ви повірили, та зрозуміли, що це Я. До Мене не зроблено Бога, і не буде цього по Мені!».

Оправдання і «великий натовп»

16. Чому пророцтва про відродження не могли стосуватися повернення природних євреїв у Палестину, але кого вони стосуються?

¹⁶ У другому томі книжки «Виправдання» (англ.), виданій Товариством Вартової башти у 1932 році, спалах світла відкрив, що пророцтва про відродження, записані в Ісаї, Єремії, Єзекіїля та інших пророків, не стосувалися (як раніше вважали) буквальних євреїв, що поверталися в Палестину з політичних міркувань і без віри. Хоча ці пророцтва про відродження і сповнилися у малому масштабі, коли євреї повернулися з вавилонської неволі у 537 році до н. е., їхнє головне сповнення стосувалося визволення й відродження духовного Ізраїлю, що почалося у 1919 році, а також процвітання духовного раю, яким втішаються сьогодні слуги Єгови.

17, 18. а) Що, завдяки спалаху світла, з часом виявилося головним наміром Єгови? б) Який спалах світла стосовно Об’явлення 7:9—17 відбувся у 1935 році?

¹⁷ З часом спалахи світла відкрили, що головним наміром Єгови було не спасіння створінь, а виправдання свого суверенітету. З’ясувалось, що найважливішою темою Біблії є не викуп, а Царство, тому що воно виправдає суверенітет Єгови. Який яскравий спалах світла! Присвячені християни вже не турбувалися перш за все про те, чи вони потраплять на небо.

¹⁸ У 1935 році яскравий спалах світла відкрив, що великий натовп, згаданий в Об’явлення 7:9—17, не є другорядним небесним класом. Раніше навчали, що у цих віршах говориться про помазаних, які були не повністю вірними і тому стояли перед троном, а не сиділи на тронах і не правили як царі і священики з Ісусом Христом. Але такого поняття, як частково вірний, просто не існує. Можна бути або вірним, або невірним. Тому стало зрозуміло, що це пророцтво стосується незліченного великого натовпу людей, які саме зараз збираються з усіх народів і мають земну надію. Вони є «вівцями» з Матвія 25:31—46 та «іншими вівцями» з Івана 10:16.

Хрест — нехристиянський символ

19, 20. Чому хрест не може бути символом правдивого християнства?

¹⁹ Багато років Дослідники Біблії вважали хрест видатним символом християнства. Вони навіть носили шпильки з хрестом і короною. Згідно з перекладом Огієнка, Ісус просив своїх послідовників взяти свого «хреста», і багато людей вірили, що він був розп’ятий на хресті (Матвія 16:24; 27:32). Десятки років цей символ також друкувався на обкладинці журналу «Вартова башта».

²⁰ У книжці «Богацтво», опублікованій Товариством у 1936 році, пояснювалося, що Ісус Христос був страчений не на хресті, а на прямому палі, або стовпі. Згідно з одним авторитетним джерелом, грецьке слово (стау·ро́с), передане у перекладі Огієнка виразом «хрест», «в основному означає пряму палю, або стовп. [Його] не слід плутати з церковною формою хреста у вигляді перекладини... Останній походить із стародавньої Халдеї, де його вживали як символ бога Таммуза». На знаряддя вбивства Ісуса слід дивитися з огидою, а не робити з нього ідола.

21. Що буде розглядатися у наступній статті?

²¹ Є ще більше прикладів великих спалахів світла, а також таких, які можна вважати малими. Їх ми обговоримо у наступній статті.

[Примітки]