Роль співпраці в природі

«Співпраця між живими організмами так само необхідна їм для виживання, як ріст і розмноження». («Взаємозалежність живих організмів», англ.)

БЕЗКРАЙНІЙ океан був мовчазним і спокійним. Тишу порушував лише схвильований галас птахів, які кружляли над океанською гладдю. Вони ніби переповідали одна одній, що там, у воді, щось відбувається. І ось зненацька на поверхні з’явилося кільце з бульбашок. За мить з-посеред того кола винирнуло два масивних, темних велетні. Це були горбаті кити з широко розтуленими пащами, облямованими китовим вусом. На поверхні вони закрили свої величезні роти, випустили фонтан дрібних бризок і пірнули у воду, аби ще раз повторити цю дивовижну виставу.

Так двоє китів співпрацювали, ловлячи планктонних рачків. Наче виконуючи підводний танець, ці 40-тонні створіння кружляли під зграєю ракоподібних і через дихало пускали бульбашки. Завдяки такому винахідливому прийому вони загнали рачків у пастку з бульбашок. Тоді кити з відкритими пащами різко винирнули через цей бульбашковий циліндр, поглинаючи рачків.

А от на африканських рівнинах часто співпрацюють бабуїни й імпали. «Ці два види тварин попереджають одне одного про небезпеку»,— говориться в журналі «Саєнтифик америкен». Імпали мають чудовий нюх, а бабуїни — гострий зір, тому жоден хижак не залишиться непоміченим. Таке партнерство існує також між страусами, в яких добрий зір, і зебрами, в яких тонкий слух.

Це лише декотрі з незліченних прикладів взаємозалежності, яку можна побачити серед найрізноманітніших організмів — від мікробів до людей. Вона існує і між спорідненими видами, і зовсім відмінними. Кілька тисячоліть тому цар Соломон, дослідник природи, спостерігав за маленькою мурашкою. Ось що він написав: «Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її — й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу» (Приповістей 6:6—8).

Мурашині колонії — зразок співпраці, старанності й організованості. Дуже часто вони разом тягнуть додому предмети, в кілька разів більші за них самих. Мурашки навіть допомагають дістатися до гнізда пораненим або виснаженим членам своєї сім’ї. Тож не дивно, що Соломон вважав ці маленькі створіння гідними наслідування.

У наступних статтях ми розглянемо, чому в «книзі природи» головною темою є співпраця і чому вона така важлива для життя. Обговоримо також, як людина порушує гармонію різних екосистем, експлуатуючи ресурси землі, забруднюючи її і знищуючи живі створіння. І чи довго ще Творець терпітиме таке ставлення до свого творива?

[Ілюстрація на сторінці 3]

Вгорі: бабуїни й імпали попереджають одні одних про небезпеку.

[Ілюстрація на сторінці 4]

Мурашині колонії — зразок співпраці.

[Ілюстрація на сторінці 4]

Партнерство існує також між страусами, які мають добрий зір, і зебрами, в яких тонкий слух.