Ви можете зберегти моральну чистоту
«Це бо любов до Бога: берегти його заповіді» (1 ІВАНА 5:3, Хом.).
1. Який контраст видно сьогодні в поведінці людей?
БАГАТО років тому Малахія під натхненням передрік, що настане час, коли спосіб життя Божих слуг буде разюче відрізнятися від поведінки людей, котрі Богові не служать. Цей пророк написав: «Тоді ви знов побачите різницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить» (Малахії 3:18, Хом.). Пророцтво те сповнюється в наш час. Дотримуватися Божих заповідей, у тому числі його норм моральної чистоти,— мудро і правильно. Проте робити це не завжди легко. Саме тому Ісус сказав, що для спасіння християни повинні докладати всіх своїх зусиль (Луки 13:23, 24).
2. Через вплив яких зовнішніх чинників декому важко зберігати моральну незаплямованість?
2 Чому ж зберігати моральну незаплямованість так нелегко? Однією з причин є сильний вплив зовнішніх чинників. Наприклад, індустрія розваг змальовує позашлюбний секс у романтичному ореолі, зображає його як джерело насолоди й ознаку дорослості, майже нічого не кажучи про негативні наслідки (Ефесян 4:17—19). Здебільшого учасники любовних сцен — це неодружені особи. У фільмах і телешоу статеві контакти часто представляють у світлі випадкових зв’язків, які нікого ні до чого не зобов’язують. Зазвичай такі стосунки виявляють брак теплоти і взаємоповаги між партнерами. Багато хто вже з дитинства зазнає́ впливу таких ідей. Окрім того, люди відчувають сильний тиск оточення: воно силкується підкорити їх атмосфері моральної вседозволеності, а тих, хто не піддається, висміює і навіть осипає лайкою (1 Петра 4:4).
3. З яких причин багато людей втягуються в аморальну поведінку?
3 Зберігати моральну чистоту важко і через вплив внутрішніх чинників. Єгова створив людей зі статевими бажаннями, які можуть бути дуже сильними. Бажання великою мірою пов’язане з тим, про що людина думає, а неморальна поведінка бере свій початок у мисленні, яке не гармоніює з Божим (Якова 1:14, 15). Приміром, згідно з результатами одного опитування, опублікованими недавно в часописі «Брітіш медікал джорнел», багато з тих, хто вступив у статевий зв’язок перший раз, зробили це з простої цікавості. Інші хотіли позбутися своєї невинності, бо гадали, що більшість їхніх ровесників уже провадить сексуально активне життя. Ще інші сказали, що піддались хвилі почуттів або були в той момент «трохи напідпитку». Коли ми хочемо подобатися Богові, то мусимо міркувати по-іншому. А як належить мислити, щоб зберігати моральну чистоту?
Розвивайте сильне переконання
4. Що ми мусимо робити, аби зберігати моральну чистоту?
4 Аби залишатись морально чистим, потрібно мати внутрішнє переконання, що такий спосіб життя є по-справжньому корисний. Ця думка узгоджується зі словами апостола Павла, який написав до християн у Римі: ‘Пізнайте, що то є воля Божа,— добро, приємність та досконалість’ (Римлян 12:2). Бути переконаним у корисності моральної чистоти означає не тільки знати, що Боже Слово засуджує аморальні вчинки. Потрібно також розуміти, з яких причин воно їх засуджує і який пожиток ми отримуємо, коли їх цураємось. Кілька таких причин було обговорено в попередній статті.
5. Які найголовніші причини спонукують християн зберігати моральну чистоту?
5 Авжеж, найвагоміші причини, які спонукують християн уникати статевої неморальності, беруть початок у добрих взаєминах з Богом. Ми довідалися, що Єгова знає, який спосіб життя є для нас найліпшим. Любов до нього допомагає нам ненавидіти зло (Псалом 97:10). Від Бога походить «усяке добре давання та дар досконалий» (Якова 1:17). Він любить нас. Виявляючи послух до Бога, ми показуємо, що любимо його і цінуємо все те, що він зробив і робить для нас (1 Івана 5:3, Хом.). Ми зовсім не хочемо завдавати Єгові прикрості та болю, ламаючи його праведні накази (Псалом 78:41). У нас немає бажання, щоб через нашу поведінку хтось зневажав святий та праведний спосіб поклоніння йому (Тита 2:5; 2 Петра 2:2). Зберігаючи моральну незаплямованість, ми тішимо серце нашого Всевишнього Бога (Приповістей 27:11).
6. Чому варто розповісти іншим про свої погляди на мораль?
6 Вирішивши берегти непорочність, варто розповісти про свої погляди іншим — це буде додатковою охороною. Скажи їм, що ти служиш Богу Єгові і маєш твердий намір дотримуватися його високих норм. Це твоє власне життя, твоє тіло, твій власний вибір. А що стоїть на карті? Твої дорогоцінні стосунки з небесним Отцем. Тож дай чітко зрозуміти, що твоя позиція в питаннях моралі не підлягає жодним змінам чи компромісам. Пишайся, що можеш представляти Бога, обстоюючи його принципи (Псалом 64:10, Дерк.). Ніколи не соромся розмовляти з іншими про свої погляди на мораль. Твої відверті слова утвердять і захистять тебе самого, а інших заохотять наслідувати твій приклад (1 Тимофія 4:12).
7. Як залишатися непохитним у рішенні зберігати свою непорочність?
7 Постановивши дотримуватись високих моральних норм і повідомивши про свою позицію інших, потрібно робити все можливе, аби твердо додержуватися свого рішення. Для цього, наприклад, слід бути обережним у виборі друзів. «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає»,— сказано в Біблії. Товаришуй з тими, хто поділяє твої моральні цінності: такі друзі зміцнять тебе. У цьому ж вірші говориться: «А хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Приповістей 13:20). Наскільки дозволяють обставини, уникай людей, котрі можуть ослабити твою рішучість (1 Коринтян 15:33).
8. а) Чому свій розум слід живити тим, що справляє благотворний вплив? б) Чого потрібно уникати?
8 Крім того, треба живити свій розум тим, що правдиве, чесне, праведне, чисте, любе, гідне хвали, тим, що чеснотливе та похвальне (Филип’ян 4:8). Ми робимо це, коли виявляємо розбірливість у тому, що дивимось, читаємо і слухаємо. По суті, твердити, що публікації аморального змісту є нешкідливими, це все одно, що казати, ніби високоморальна література не справляє на читача жодного корисного впливу. Пам’ятаймо, що недосконалим людям дуже легко втягнутися в аморальну поведінку. А статево збудливі книжки, журнали, фільми та музика викликають неправильні бажання, які у свою чергу можуть довести до гріха. Тож, аби зберігати моральну чистість, свій розум конче потрібно наповнювати побожною мудрістю (Якова 3:17).
Кроки, що ведуть до аморального вчинку
9—11. Які кроки, за словами Соломона, довели певного юнака до аморального вчинку?
9 Дуже часто до аморального вчинку ведуть характерні кроки. Роблячи кожен наступний, щораз важче повернути назад. Зауважмо, як це описано в книзі Приповістей 7:6—23. Соломон спостерігав за «юнаком, котрому бракувало серця (НС)», тобто добрих спонук. Той юнак «проходив вулицею коло закутка [блудниці], і простував дорогою до її дому, присмерком, вечірньою порою (Хом.)». Це перша помилка юнака. Слухаючись свого «серця», він пішов вечірнім присмерком саме на ту вулицю, де переважно можна знайти повій.
10 Далі говориться: «Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним». Він вже бачить її! Цей юнак міг би обернутися й піти додому, але тепер зробити це набагато важче, особливо тому, що він є морально слабким. Повія міцно хапає його і цілує. Поцілунок прийнято, і в наступну хвилину юнак вже слухає її звабливих запевнень. «У мене тепер мирні жертви,— виконала я сьогодні обіти свої!» — каже йому повія. До складу мирних жертв входило м’ясо, борошно, олія та вино (Левит 19:5, 6; 22:21; Числа 15:8—10). Кажучи про ці жертви, блудниця, мабуть, натякала, що є духовною, і в той же час давала зрозуміти, що має вдома багато смачної їжі та питва. «Ходи ж,— упрошувала вона юнака,— аж до ранку впиватися будем коханням, любов’ю натішимось ми!»
11 Неважко передбачити, чим усе закінчилося. «Облесливістю своїх губ його звабила», а він пішов до її дому «немов віл, до зарізу проваджений», «як той птах, [що] поспішає до сітки». Соломон завершує свою розповідь витверезливими словами: «І не знає [юнак], що це на життя його пастка». Життю юнака загрожувала небезпека, бо «блудників та перелюбів судитиме Бог» (Євреїв 13:4). Який яскравий урок як для чоловіків, так і для жінок! Ми повинні остерігатись навіть перших кроків по стежці, котра провадить до Божого осуду.
12. а) Що означає, коли комусь «бракує серця»? б) Як можна розвивати моральну силу?
12 Зауважмо, що юнакові, про якого розповідав Соломон, «бракувало серця». Цей вислів означає, що його думки, бажання, уподобання, почуття та життєві цілі не гармоніювали з тим, що схвалює Бог. Наслідки моральної слабкості цього юнака були трагічними. Щоб розвивати моральну силу в ці «останні дні», потрібно докладати чималих зусиль (2 Тимофія 3:1). Але Бог допомагає нам у цьому. Він дає християнські зібрання, де ми отримуємо заохочення іти правильною стежкою і зустрічаємося з тими, хто має спільні з нами цілі (Євреїв 10:24, 25). Ми маємо в зборі старійшин, котрі пасуть нас і навчають доріг праведності (Ефесян 4:11, 12). У нас є Біблія — Боже Слово, яке веде і скеровує нас (2 Тимофія 3:16). А крім того, ми завжди можемо молитися до Бога, прохаючи допомоги його святого духу (Матвія 26:41).
Урок з Давидових гріхів
13, 14. Що довело царя Давида до тяжкого гріха?
13 На жаль, у пастку аморальної поведінки потрапляли навіть видатні Божі слуги. Одним із них був цар Давид, який вірно служив Єгові протягом десятиріч. У тому, що він сильно любив Бога, немає жодних сумнівів. Усе ж одного разу він погруз у гріху. Як і у випадку описаного Соломоном юнака, Давида довели до цього певні кроки.
14 У той час Давид був середнього віку, ймовірно, йому було ледве за п’ятдесят. Якось з даху свого будинку він побачив, як купалась вродлива Вірсавія. Давид поцікавився, хто вона, і дізнався, що її чоловік Урія бере участь в облозі аммонітського міста Рабби. З наказу Давида Вірсавію привели до палацу, і він поклався з нею. Перегодом справа почала ускладнюватись: Вірсавія довідалася, що завагітніла. Тоді Давид відкликав Урію з поля битви, сподіваючись, що той піде додому і проведе з дружиною ніч. Якби так сталося, вийшло б, що батьком майбутньої дитини є Урія. Проте він не пішов додому. Тоді, одчайдушно прагнучи приховати свій гріх, Давид відіслав Урію назад до Рабби, а в листі до керівника війська наказав поставити Урію там, де його обов’язково б убили. Таким чином Урія загинув, а Давид одружився з овдовілою Вірсавією ще до того, як про її вагітність дізналися інші (2 Самуїла 11:1—27).
15. а) Як було викрито Давидів гріх? б) Як Давид зреагував на вмілий докір Натана?
15 На перший погляд, Давидові вдалось приховати свій гріх. Минуло кілька місяців, і йому народився хлопчик. Якщо, укладаючи Псалом 32, Давид думав про ці події, його й справді мучило сумління (Псалом 32:3—5). Але гріх не вдалось приховати від Бога. У Біблії сказано: «В Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид» (2 Самуїла 11:27). Єгова послав пророка Натана, котрий вміло вказав царю на провину. Давид відразу визнав свій гріх і попросив у Єгови прощення. Завдяки щирому каяттю він зміг примиритися з Богом (2 Самуїла 12:1—13). Давид не відкидав картання, а виявив спосіб мислення, описаний у Псалмі 141:5: «Як праведний вразить мене,— то це милість, а докорить мені,— це олива на голову, її не відкине моя голова».
16. Яке застереження, а водночас і пораду дав Соломон тим, хто провинився?
16 Соломон, який був другим сином Давида та Вірсавії, мабуть, не раз роздумував над цим темним епізодом із життя свого батька. Згодом він написав: «Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний» (Приповістей 28:13). Якщо ми вчинили серйозний гріх, потрібно слухатись цих натхнених слів, котрі служать застереженням, а водночас і порадою. Слід зізнатись у своїй провині перед Єговою і попросити допомоги в старійшин збору. Старійшини мають важливий обов’язок — вони допомагають виправляти тих, хто став на шлях гріха (Якова 5:14, 15).
Наслідки гріха
17. Від чого Єгова не захищає, коли прощає гріхи?
17 Єгова простив Давидові. Чому? Тому що той був непорочним, милосердним до інших і щирим у своєму каятті. Попри все це Давид не уникнув трагічних наслідків своєї поведінки (2 Самуїла 12:9—14). Так само й сьогодні: хоча Єгова не наводить зла на розкаяних осіб, він і не захищає їх від закономірних наслідків їхніх грішних учинків (Галатів 6:7). Аморальність, наприклад, може призвести до розлучення, небажаної вагітності, статево переданої хвороби, а також втрати довір’я та поваги.
18. а) Як Павло порадив коринтським християнам повестися з чоловіком, котрий вчинив грубий статевий проступок? б) Як Єгова виявляє до грішників любов і милосердя?
18 Дуже легко знеохотитись, коли страждаєш через наслідки власної серйозної провини. Однак у цій ситуації ніщо не повинно завадити нам покаятись і примиритися з Богом. У першому сторіччі Павло написав до коринтян листа, в якому наказав вилучити зі збору тамтешнього кровозмішника (1 Коринтян 5:1, 13). Але після того, як цей чоловік щиро покаявся, Павло написав зборові: «Краще вам йому простити і втішити... виявіть до нього любов!» (2 Коринтян 2:5—8, Дерк.). Ця натхнена порада засвідчує, скільки любові та милосердя до розкаяних грішників виявляє Єгова. Коли грішник кається, радіють навіть ангели на небі (Луки 15:10).
19. Яку користь може принести належний смуток з приводу вчиненого гріха?
19 Смуток, який ми відчуваємо через свій гріх, може допомогти нам ‘стерегтись, аби не звертатися до зла знову’ (Йова 36:21). Гіркі наслідки гріха повинні стримати нас від повторення своїх провин. Навчений сумними результатами власних помилок, Давид використовував пережите, щоб давати поради іншим. Він казав: «Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх,— і навернуться грішні до Тебе» (Псалом 51:15).
Джерело щастя — служіння Єгові
20. Які блага приносить послух до Божих праведних норм?
20 «Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його»,— казав Ісус (Луки 11:28, УКУ). Послух до праведних Божих норм — це запорука щастя тепер і в нескінченному майбутньому. Якщо тобі вдалося зберегти моральну чистоту, простуй цим шляхом і далі, беручи пожиток з допомоги Єгови. Якщо ж ти допустився аморального вчинку, пам’ятай: Єгова готовий пробачити тим, хто по-справжньому кається; будь також сповнений рішучості ніколи не повторювати свого гріха (Ісаї 55:7).
21. Як порада апостола Петра може допомогти нам зберігати моральну чистоту?
21 Незабаром цей нечестивий світ, а також усі його аморальні погляди та вчинки кануть у забуття. Коли ми зберігатимемо моральну непорочність, це принесе нам великі блага тепер і навіки. Апостол Петро написав: «Улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. (...) Знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування» (2 Петра 3:14, 17).
Чи ви можете пояснити?
• Чому деколи важко зберігати моральну чистоту?
• Що допоможе не відступати від свого рішення дотримуватись високих моральних норм?
• Чого можна навчитися з помилок описаного Соломоном юнака?
• Що Давидів приклад учить нас про каяття?
[Ілюстрація на сторінці 13]
Коли ти розповіси про свої погляди на мораль іншим, це послужить для тебе захистом.
[Ілюстрації на сторінках 16, 17]
Єгова простив Давиду через його щире каяття.