Стережіть свої уста!
ВІН (язик) може бути гострий й руїнницький, як воєнна зброя. Але він теж може бути солодкий, як мед і заспокоюючий, як бальзам. Він може доводити до життя, а також смерті. Так то Біблія описує дар людської мови.— Приповістей 12:18; 16:24; 18:21.
Не дивно, що Соломон сказав: „Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає,— на того погибель”. (Приповістей 13:3) Зруйнована репутація, ображення, напружені споріднення, а навіть фізична шкода — все це є можливі наслідки безумного базікання. Немає сумніву, що ви є людиною, яка бажає ,стерегти свою душу’. Як же вам навчитись стерегти свої уста й уникнути можливої загибелі?
„У многомовності... ”
Один легкий спосіб, яким це можна зробити є не говорити дуже багато! Ви можливо вже були з якимсь чоловіком або жінкою, які мають щось сказати про кожну справу. Як такі особи дратують! „Уста нерозумних глупоту висловлюють”, і „нерозумний говорить багато”, каже Біблія. (Приповістей 15:2; Екклезіястова 10:14) Звичайно, це не значить, що кожна балакуча людина є нерозумною або ті, що мало говорять розумними. Але в безупинному говорінні є небезпека. Приповістей 10:19 говорить про це так: „Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний”.
Вдумуйтесь, перш ніж будете відповідати
Ще один спосіб, яким можна стерегти ваші уста є подумати, перш ніж будете говорити. Коли людина не подумає про те, що говорить то промовець, а також ті, хто слухає його, можуть бути ображені. Натхненний письменник каже так: „Дехто говорить, мов колить мечем”.— Приповістей 12:18.
Показуючи небезпеки необдуманої бесіди, у біблійному посланні апостола Якова каже: „Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса! І язик — то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєни”.— Якова 3:5, 6.
Геєна, це слово походить із назви долини Гіннома на південь та південнозахід від Єрусалима. Деколи в історії Ізраїлю в тій долині спалювали сміття й вогні в ній безперервно горіли, роблячи її придатним символом на цілковите знищення. Але, як же невгамований язик може бути „підпалений геєною?” Людина, яка говорить неправду, поширює Богозневажаючі навчання, або інакше зловживає язиком, сама може загубити Божу ласку, а також спричинити, щоб інші загубили її. З яким же наслідком? Вічне знищення! Наприклад, Ісус Христос сказав фарисеям: „Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином Геєни, вдвоє гіршим від вас”.— Матвія 23:15.
Тому то Біблія дає нам цю практичну пораду: „Серце праведного розмірковує про відповідь”. (Приповістей 15:28) Це багато краще добре подумати, що ви будете говорити, замість ляпнути щось язиком, яке може образити!
„Слово на часі своєму”
Говорити слово на часі своєму є ще один спосіб, яким можна стерегти ваші уста. Соломон зауважив: „Для всього свій час... час мовчати й час говорити”. (Екклезіястова 3:1, 7) Коли ваш чоловік, втомлений від довгого дня світської праці, або дружина від хатньої роботи, то чи ж це добрий час обтяжувати його або її малими проблемами або вимогами? Це може бути час „мовчати”.
З другого боку, є „час говорити”. У Приповістей 15:23 читаємо так: „Слово на часі своєму — яке воно добре!” Чи ви знаєте когось обтяженого проблемами й клопотами життя? Може бути, що слово заохочення промовлене на часі своєму є все, що потрібне підбадьорити таку людину.
Ісус Христос використовував всяку нагоду заохочувати людей. Одного разу Він сказав Своїм учням: „Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте”. Євангеліє продовжує: „І відплили вони човном окремо до місця безлюдного. І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили”. Із зручної позиції натовпу, певно це здавалось був правильний час на слова потішання! Але щодо Ісуса та Його учнів, це не був вигідний час. „І як вийшов Ісус [з човна], Він побачив багато народу,— і змилувався над ними, бо були, ,немов вівці, що не мають пастуха’. І зачав їх багато навчати”. (Марка 6:31—34) Так, Ісус остерігав Свої уста. Він знав, коли говорити а коли мовчати.— Порівняйте з Євангелієм Матвія 26:63; 27:12—14.
Ви, теж, можете навчитись стерегти свої уста. Старайтесь не говорити забагато. Уникайте необміркованої мови, яка може пошкодити вашій репутації й образити інших. І шукайте нагод поділятись з людьми корисним „словом на свій час”. Робити так допоможе вам ,тримати вашу душу’.— Приповістей 13:3.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Чи ви маєте нахил переривати іншим розмову або говорити на кожну тему?