«Прониклива людина стримує свій гнів»
Тренера з баскетболу звільняють з коледжу за неконтрольовані вибухи гніву.
Дитина, не добившись свого, влаштовує істерику.
Мати зчиняє сварку з сином через безлад у кімнаті.
КОЖЕН із нас був свідком того, як сердяться інші, та, без сумніву, гнівався сам. Мабуть, ми погоджуємось, що гнів — це негативне почуття, яке потрібно гамувати. Все ж часто ми схильні думати, що маємо вагому причину злитись, особливо коли хтось, як здається, переступає наші норми справедливості. В одній статті Американської асоціації психологів навіть сказано, що «гнів — цілком нормальне і зазвичай корисне для здоров’я почуття людини».
Такий погляд видається слушним, якщо взяти до уваги слова апостола Павла, які він написав під натхненням Бога. Визнаючи, що часами люди сердитимуться, Павло порадив: «Гнівайтесь, але не грішіть; не допускайте, щоб сонце зайшло, поки ви ще роздратовані» (Ефесян 4:26). Тож що мудро робити: виливати свій гнів чи з усіх сил приборкувати його?
ЧИ ДАВАТИ ВОЛЮ ГНІВУ?
Павло, даючи пораду стосовно гніву, напевно, пригадав слова псалмоспівця, котрий написав: «Гнівайтесь, але не грішіть» (Псалом 4:4). До чого ж заохочував Павло? Він пояснює: «Відкиньте всіляку озлобленість, гнів, лютість, крик та образливу мову, а також усе, що завдає шкоди» (Ефесян 4:31). У дійсності Павло заохочував християн стримувати свій гнів. Цікаво, що в тій же статті Американської асоціації психологів далі сказано: «Дослідження показали, що вияви гніву насправді збільшують гнів та агресію і зовсім не сприяють... вирішенню вашої проблеми».
Як же нам відкидати гнів та уникати його гірких наслідків? Соломон, мудрий цар стародавнього Ізраїлю, написав: «Прониклива людина стримує свій гнів, і її прикрашає те, що вона не зважає на образу» (Прислів’я 19:11). Як проникливість допоможе людині, котра просто закипає від гніву?
ПРОНИКЛИВІСТЬ СТРИМУЄ ГНІВ
Проникливість — це здатність розуміти суть справи. Прониклива людина не зосереджується лише на тому, що помітно одразу, а дивиться глибше. Як це вміння стане у пригоді, коли нас ображають чи сердять?
Стикаючись з несправедливістю, ми обурюємось. Проте, піддавшись емоціям і відреагувавши агресивно, ми можемо завдати шкоди собі або іншим. Подібно як неконтрольований вогонь може вщент спалити дім, вибух гніву може зруйнувати нашу репутацію і стосунки з іншими, навіть з Богом. Тож коли ми закипаємо, саме час вникнути в суть справи, аби побачити повнішу картину того, що відбувається. А це, безперечно, допоможе нам опанувати себе.
Одного разу батькові Соломона, царю Давиду, допомогли глибше подивитись на неприємну ситуацію, пов’язану з чоловіком, на ім’я Навал, і це стримало Давида від кровопролиття. Разом зі своїми людьми він охороняв овець Навала в Юдейській пустелі. Коли прийшов час стригти отару, Давид попросив Навала дати їм трохи їжі. Ось що відповів Навал: «Чи я маю взяти свій хліб, воду і м’ясо, приготоване для моїх стрижіїв, і віддати людям, які прийшли невідомо звідки?» Які зневажливі слова! Почувши їх, Давид разом з 400 чоловіками вирішив стерти з лиця землі Навала та весь його дім (1 Самуїла 25:4—13).
Навалова дружина, Авігаїл, дізналась про це й пішла назустріч Давидові. Побачивши Давида і його людей, вона припала йому до ніг і сказала: «Дозволь своїй служниці поговорити з тобою, вислухай служницю свою». Тоді Авігаїл розповіла, яким безглуздим є Навал, і дала Давиду зрозуміти: якщо він помститься за себе й проллє кров, то пізніше про це жалкуватиме (1 Самуїла 25:24—31).
Слова Авігаїл спонукали Давида виявити проникливість, і в результаті він заспокоївся. Чому? По-перше, Давид зрозумів, що Навал від природи був безглуздою людиною, та, по-друге, усвідомив, що, помстившись, стане винним у пролитті крові. Вас, так само як Давида, інколи щось теж може виводити з себе. Як тоді бути? «Зробіть кілька глибоких вдихів і порахуйте до десяти»,— радиться в статті клініки Мейо про те, як справлятися з гнівом. Зупиніться на мить і подумайте, в чому криється справжня причина проблеми та якими можуть бути наслідки ваших дій. Нехай проникливість стримує ваш гнів, а то й узагалі розвіює його (1 Самуїла 25:32—35).
Сьогодні багатьом людям, подібно до Давида, допомогли стримувати свій гнів. Себастьян, 23-річний в’язень у Польщі, пояснює, як завдяки вивченню Біблії він навчився гамувати гнів і негативні емоції. «Спершу я аналізую проблему,— каже хлопець.— А тоді намагаюсь застосувати пораду з Біблії. Для мене ця книга — найкраща порадниця».
Щось подібне робить Сецуо. Він розповідає: «На роботі я кричав на кожного, хто мене дратував. Тепер я досліджую Біблію і щоразу, коли виникає бажання сваритись, запитую себе: “Хто насправді винен? Може, це я створюю проблему?”». Роздуми над такими запитаннями допомогли йому стати спокійнішим і зрештою приборкати гнів, який рвався назовні.
Гнів може бути дуже сильним, але мудра порада з Божого Слова має більшу силу. Застосовуйте її та просіть у Бога допомоги. Тоді завдяки проникливості вам вдасться стримувати і вгамовувати гнів.