Ви можете подолати ці перепони!
ЛІТАК «Юмбо» може взяти на борт сотні пасажирів і тонни вантажу. Як же такий тяжкий повітряний апарат може піднятися над землею? Просто завдяки підйомній силі.
Коли літак розганяється на доріжці, повітряний потік проноситься зверху і зісподу крил, котрі є вигнутими. Це створює силу, спрямовану вгору, яка називається підйомною. Коли виробляється достатня підйомна сила, літак може відірватися від землі і полетіти. Звичайно, перевантажений літак не може виробити достатньої підйомної сили і піднятися в повітря.
Ми також можемо стати перевантаженими. Кілька сторіч тому цар Давид сказав, що його ‘провини були, як тягар, тяжчі над його сили’ (Псалом 38:5). Ісус Христос подібно застерігав проти обтяження життєвими клопотами (Луки 21:34). Негативні думки і почуття також можуть обтяжити нас до такої міри, що «піднятися в повітря» здається дуже важким. Чи ви так обтяжені? Або чи стоять у вас перепони на шляху до духовного розвитку? Коли так, то що може допомогти?
Чи ви нудьгуєте?
Нудьга — поширена хвороба сьогодення — може стати психічною перепоною навіть для декого з народу Єгови. Особливо молодь часто вважає деякі справи нудними і тому не займається ними. Чи ви дивитеся часом так на християнські зібрання? Коли так, то що ж можна зробити, аби відвідування зібрань відсвіжало?
Треба брати участь. Павло написав молодому Тимофію: «Вправляйся в благочесті. Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього» (1 Тимофія 4:7, 8). Книжка з фізичними вправами буде нудною і некорисною, якщо не виконувати рекомендовані вправи. Християнські зібрання призначені для тренування наших розумів; вони виконуватимуть свою функцію тільки тоді, коли ми готуємося і беремо участь у них. Тоді зібрання стануть кориснішими і цікавішими для нас.
Стосовно цього молода християнка на ім’я Ма́ра сказала: «Якщо я не готуюсь до зібрань, вони не приносять мені радості. А коли я заздалегідь підготувалася, мій розум і моє серце сприймають краще. Зібрання стають змістовніші, і я із задоволенням даю відповіді».
Також треба навчитися слухати. Легко і водночас приємно слухати хорошу музику. Однак не всяке задоволення приходить негайно. Ми здобуваємо задоволення із програми зібрань тільки тоді, коли уважно слухаємо те, що говориться. Християнка на ім’я Рейчел зауважила: «Коли промовець говорить не дуже жваво, мені потрібно напружено зосереджуватися. Моє правило: «Чим менш захоплива промова, тим більше мені потрібно концентруватися». (...) Я звертаю особливу увагу на вірші з Біблії, намагаючись одержати з них якомога більше корисного». Аби слухати, ми повинні дисциплінувати себе так, як Рейчел. У книзі Приповістей говориться: «Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє вухо до мого розуму» (Приповістей 5:1).
Певна інформація на зібраннях може до деякої міри повторюватися. Але так обов’язково має бути! Усі Божі служителі потребують нагадування. Нам неодмінно треба допомоги через недосконалу плоть з мінливими прагненнями і забудькуватість. Апостол Петро ‘дбав, щоб пригадувати співхристиянам певні речі, хоч вони їх знали й були утверджені в правді’ (2 Петра 1:12, Хоменко). Ісус також пояснював, що «кожен книжник... подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе» (Матвія 13:52). Отже, ми виносимо із зібрань знайомі біблійні думки, або ‘старі скарби’, але також завжди знаходимо ‘нові скарби’ собі на радість.
Через рішучість брати усе від зібрань може виникнути справжнє духовне піднесення. «Щасливі ті, що усвідомлюють свої духовні потреби [ті, хто просить про дух]»,— сказав Ісус (Матвія 5:3, НС). Таке ставлення до здорової духовної їжі, яка подається через зібрання, прожене нудьгу (Матвія 24:45—47).
Знеохочення через поганий приклад
Чи були ви пригнічені через поведінку когось іншого з вашого збору? Можливо, ви запитували себе: «Як може брат так поводитися і далі мати добру репутацію?» Такі думки можуть діяти, як розумова перепона, не даючи можливості побачити цінність приємного товариства з Божим народом (Псалом 133:1).
Може бути, що дехто із збору в Колосах мав подібну проблему. Павло заохочував їх: «Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження» (Колосян 3:13). Павло визнавав, що деякі колоські християни могли погано поводитися і тим давати іншим справедливий привід для обурення. Тому ми не повинні надмірно дивуватися, якщо котромусь нашому братові або сестрі бракує певної християнської риси. Ісус дав розумну пораду для вирішення серйозних проблем (Матвія 5:23, 24; 18:15—17). Але у більшості випадків нам потрібно просто примиритися з недоліками наших братів і пробачити їм (1 Петра 4:8). По суті, такий підхід до справи може вийти нам, а також іншим на добро. Чому так?
«Розум людини припинює гнів її, а величність її — перейти над провиною»,— говориться в Приповістей 19:11. Наскільки краще пробачити, ніж дозволити гніву й образі затаїтися! Сальвадор, старійшина, відомий за свою сердечність, сказав: «Коли брат поводиться зі мною погано і говорить щось зле, я питаюся себе: «Як я можу допомогти моєму братові? Як мені не розбити дорогоцінної спорідненості з ним?» Я завжди пам’ятаю, як легко сказати щось недобре. Якщо хтось говорить не подумавши, найкращим для нього було б забрати свої слова назад і почати знову. Але це не можливо, тому я вибираю інший найкращий варіант, тобто ігнорую зауваження. Я просто відношу це до вияву недосконалої плоті, а не до відображення справжньої особистості мого брата».
Вам може здаватися, що так легше говорити, ніж робити. Але багато залежить від напряму нашого мислення. «Що тільки любе... думайте про це»,— радив Павло (Филип’ян 4:8). «Любе» буквально значить «яке викликає любов». Єгова хоче, щоб ми зважали на добре в людях, зосереджувалися на тому, що викликає любов, а не образу. Він сам дає найвеличніший приклад у цьому. Псалмоспівець нагадував нам про це, говорячи: «Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня,— хто встоїть, Владико?» (Псалом 103:12; 130:3).
Справді, часом брати можуть розчаровувати нас своєю поведінкою, але переважна більшість співхристиян подають чудовнй приклад у християнському житті. Якщо пам’ятатимемо про це, як Давид, то зможемо щасливо ‘хвалити голосно Господа, і між багатьма Його славити’ (Псалом 109:30).
Чи бути Свідком занадто важко?
На жаль, через іншу розумову перепону дехто ще не почав хвалити Єгову. Деякі чоловіки, котрі не є Свідками Єгови, з усією відповідальністю забезпечують свою родину і навіть підтримують дружин у християнському служінні. Вони є привітними і можуть цікавитися збором, але стримуються від того, щоб стати присвяченими служителями Бога. Що їх стримує?
Однією проблемою може бути те, що ці чоловіки зауважили, наскільки зайняті їхні дружини в теократичній діяльності, і вважають, що від Свідків вимагається забагато. Або, може, вони бояться ходити від дому до дому. Їм здається, що обов’язки затьмарюють благословення. Звідки така розумова перепона? Більшість дослідників Біблії вивчає і застосовує правду поступово. Але невіруючі чоловіки часто добре знають християнські обов’язки до того, як розвинули спонуку прийняти їх.
Мануель, який був у такому становищі, пояснює: «Приблизно десять років я супроводжував свою дружину на конгреси і зібрання. Якщо чесно, то мені більше подобалося бути разом зі Свідками, ніж зі світськими людьми, і я був радий допомагати їм, коли міг. Мене вражала любов між ними. Але думка про те, щоб піти від дому до дому, була великим бар’єром для мене, і я боявся, що мої колеги будуть насміхатися з мене.
Моя дружина дуже терпеливо поводилася зі мною і ніколи не намагалася заставити мене вивчати Біблію. Вона і діти «проповідували» головним чином своїм добрим прикладом. Хосе, старійшина збору, особливо цікавився мною. Я думаю, що це було його підбадьорення, яке врешті-решт заставило мене серйозно навчатися. Після хрещення я усвідомив, що бар’єр був у моєму розумі, а не в чомусь іншому. Як тільки я вирішив служити Єгові, я отримав його допомогу, щоб подолати свої страхи».
Як можуть дружини і християнські старійшини допомогти таким чоловікам, як Мануель, подолати свої розумові перепони? Вивчення Біблії може розвинути вдячність і бажання чинити Божу волю. Певно, що ґрунтовні біблійні знання є основою для віри і впевненості в надії на майбутнє (Римлян 15:13).
Що може заохотити таких чоловіків згодитися на біблійне вивчення? Часто вирішальним фактором може бути дружба з братом у зборі, котрий виявляє розуміння. Можливо, старійшина або інший досвідчений брат можуть познайомитися з чоловіком. А коли налагоджено добрі стосунки, мабуть, потрібно лише запропонувати йому навчатися (1 Коринтян 9:19—23). Тим часом вірна християнська дружина може потрошки ділитися духовною поживою з невіруючим чоловіком, розуміючи, що він, напевно, не відгукнеться, коли на нього тиснути (Приповістей 19:14).
Мануель навчився із власного досвіду, що коли людина має духовну силу, то перешкоди, що були, як гори, стають більше подібні на кротячі горбики. Єгова зміцнює тих, хто бажає йому служити (Ісаї 40:29—31). З Божою силою і з підтримкою зрілих Свідків перешкоди можна усунути. Проповідування від дому до дому може стати не таким страшним, колеги не такими важливими, а служіння від усього серця, навпаки,— привабливішим (Ісаї 51:12; Римлян 10:10).
Збереження рушійної сили
Подолати перепони, три види яких були розглянуті, можливо. Коли літак підіймається, необхідна максимальна енергія двигуна, а також цілковита увага повітряного екіпажу. Під час зльоту двигун з’їдає значно більше пального, ніж за інші етапи польоту. Подібним чином покінчити з негативними думками і почуттями вимагає максимальних зусиль і зосередженості. Почати може бути найважче, тимчасом як прогресувати, зберігаючи рушійну силу, легше. (Порівняйте 2 Петра 1:10).
Рушійну силу можна зберегти, якщо одразу застосовувати біблійне заохочення (Псалом 119:60). Ми можемо покладатися на те, що збір завжди допоможе (Галатів 6:2). А найважливішим над усе є підтримка від Бога Єгови. Як сказав Давид: «Благословенний Господь — тягарі Він щоденно нам носить» (Псалом 68:20). Ми можемо розвантажити себе у молитві, і тоді наш тягар буде легшим.
Часом літак залишає позаду сірий дощовий світ, проминає запону із хмар і летить далі у сонячному небі. Ми теж можемо залишити позаду негативні думки. Із божественною допомогою подолати, так би мовити, запону із хмар і тішитися чистою щасливою атмосферою у всесвітній родині поклонників Єгови.
[Ілюстрації на сторінці 23]
З допомогою Єгови ми можемо подолати розумові перепони.