Слово Єгови живе
Цікаві думки з книги Екклезіяста
ПАТРІАРХ Йов сказав: «Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями» (Йова 14:1). Тому наскільки ж важливо не марнувати наше коротке життя на нічого не варті прагнення і турботи. На що ми повинні використовувати свій час, сили і засоби? Чого уникати? Надійні поради щодо цього дають нам слова мудрості, записані у біблійній книзі Екклезіяста. Вони «спроможні розрізняти думки та наміри серця» і допоможуть нам провадити змістовне життя (Євреїв 4:12).
Книгу Екклезіяста написав цар стародавнього Ізраїлю, Соломоном, мудрість якого була багатьом відома. У ній ми знаходимо практичні поради про те, що в житті є справді цінним, а що марним. Оскільки Соломон згадує про деякі розпочаті ним будівельні проекти, то написання книги Екклезіяста припадає на час після їхнього завершення і до того, як Соломон полишив правдиве поклоніння (Неемії 13:26). Очевидно, книга була написана перед 1000 роком до н. е., наприкінці 40-літнього правління Соломона.
ЩО НЕ Є МАРНОТОЮ?
«Марнота усе! — каже Проповідник і запитує: Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?» (Екклезіяста 1:2, 3). Вислови «марнота» і «під сонцем» вживаються в книзі Екклезіяста декілька разів. Єврейське слово, перекладене як «марнота», буквально означає «подих», «пара» і натякає на брак змісту, відсутність постійності чи тривалої цінності. Вислів «під сонцем» стосується життя на землі або того, що є у цьому світі. Тому все, чого людство намагається досягти, ігноруючи Божу волю,— марнота.
Соломон каже: «Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш... щоб послухати» (Екклезіяста 4:17). Правдиве поклоніння Богу Єгові не є марнотою. Якщо ми підтримуємо з ним міцні стосунки, то наше життя буде змістовним.
Відповіді на біблійні запитання:
1:4—10 (Хом.). В якому розумінні природні цикли «втомлюють»? Хоча в природі є багато складних циклів, завдяки яким існує життя на землі, Проповідник згадує лише кругообіг води, сонце та вітер. Хтось може ціле життя вивчати їх, але так і не збагнути до кінця. Це справді може втомлювати. У порівнянні з нескінченними повтореннями тих циклів, наше життя дуже коротке, і це пригнічує. Навіть спроби зробити нові відкриття можуть стомлювати. Адже, роблячи винаходи, люди просто використовують закономірності, які Бог заклав у своєму твориві.
2:1, 2. Чому про сміх говориться, що він «нерозумний»? Нерідко сміх і веселощі допомагають нам на деякий час забути свої проблеми й не надто ними перейматись. Однак сміх не вирішує наших труднощів і не приносить щастя. Тому його названо «нерозумний».
3:11. Що Бог «прегарним зробив свого часу»? Серед того «прегарного», тобто доцільного і доброго, що Бог зробив відповідного часу, було створення Адама і Єви, угода, на знак якої було дано веселку, угода з Авраамом, Давидова угода, прихід Месії та початок царювання Ісуса Христа у Божому Царстві. І в недалекому майбутньому Єгова зробить ще щось «прегарним». Ми впевнені, що в призначений Богом час праведний новий світ стане дійсністю (2 Петра 3:13).
5:8. Яким чином «пожиток землі є для всіх»? Життя усіх людей залежить від «пожитку землі», тобто від її врожаїв. Це стосується навіть царів. Щоб вони споживали плоди землі, їхні слуги мусять важко працювати на полях.
Уроки для нас:
1:15. Намагання припинити гноблення і відновити справедливість у наші дні є марнуванням часу і сил. Покінчити зі злом може тільки Боже Царство (Даниїла 2:44).
2:4—11. Зведення будинків, насадження садів, захоплення музикою і бажання розкішно жити є просто «ловленням вітру», адже це ані не робить життя справді змістовним, ані не приносить тривалого щастя.
2:12—16. Мудрість має перевагу над глупотою, бо допомагає вирішувати різні проблеми. Але людська мудрість не допоможе подолати смерть. І навіть якщо хтось завдяки мудрості здобув славу, після смерті про нього забудуть.
2:24; 3:12, 13, 22. Немає нічого поганого в тому, щоб радіти плодами своєї праці.
2:26. Божа мудрість, яка приносить радість, дається тому, «хто добрий перед Божим лицем». Таку мудрість неможливо здобути без близьких стосунків з Богом.
3:16, 17. Нереалістично у всьому сподіватися справедливості. Замість того щоб перейматися подіями у світі, чекаймо, поки Єгова покінчить з усіма проблемами.
4:4. Майстерно виконана робота приносить задоволення. Однак бажання перевершити інших сприяє конкуренції і призводить до ворожості й заздрості. Наше християнське служіння потрібно виконувати з правильних спонук.
4:7—12. Стосунки між людьми є важливіші, ніж матеріальні речі, і цими стосунками не слід жертвувати заради здобуття багатства.
4:13. Старший вік і високе становище не завжди є запорукою того, що людину поважатимуть. Ті, хто обіймає відповідальне становище, повинні поводитись мудро.
4:15, 16. «Юнак — цей другий», тобто спадкоємець царя, спочатку може мати підтримку від «люду... що був перед ним», але «наступні не втішаться ним». Справді, популярність людини короткочасна.
5:1. Наші молитви повинні бути змістовними і шанобливими, а не просто багатослівними.
5:2—6. Гонитва за матеріальними речами призводить до того, що людину навіть уві сні не покидають егоїстичні бажання. Така поглинута фантазіями людина не має спокійного сну. Балакуча людина може виглядати нерозумною в очах інших, а також давати необдумані обітниці Богові. Від цього нас обереже страх перед правдивим Богом.
6:1—9. Який пожиток з багатства, слави, довгого життя і навіть великої родини, якщо через певні обставини все це не приносить нам задоволення? «Краще бачити очима», бути реалістичним, ніж «мандрувати жаданнями», тобто розвивати бажання, які неможливо задовольнити. Найкраще бути задоволеними, «якщо маємо їжу, одяг і дах над головою», втішаючись благотворними заняттями й підтримуючи близькі стосунки з Єговою (1 Тимофія 6:8).
ПОРАДИ ДЛЯ МУДРОГО
Як можна захистити своє добре ім’я, тобто репутацію? Як нам ставитися до людських правителів і несправедливості, що навколо нас? Оскільки мертві нічого не усвідомлюють, то як ми повинні вести своє життя? Як молодим людям мудро використовувати свій час і сили? Мудрі поради Проповідника записані у розділах з 7 по 12 книги Екклезіяста.
Відповіді на біблійні запитання:
7:19. В якому розумінні мудрість сильніша «за десятьох володарів»? У Біблії число 10 нерідко має символічне значення і вказує на повноту. Соломон каже, що мудрість захищає краще, ніж усі сильні володарі.
10:2. Як розуміти, що чиєсь серце «тягне праворуч», а чиєсь — «ліворуч»? Бути праворуч часто вказує на схвалення. Тому серце, яке тягне праворуч, спонукує людину робити те, що правильне. А якщо серце схиляє когось іти хибним шляхом, то можна сказати, що воно тягне його ліворуч.
10:15. Чому «втомляє безумного праця його»? Праця людини, якій бракує розсудливості, є марною і не приносить задоволення. Тому така праця втомлює.
11:7, 8. Що означає вислів «світло солодке, і добре очам сонце бачити»? Світло і сонце приносять людям радість. Тому Соломон каже, що ми мусимо радіти життям, поки не настали дні темряви, тобто старість, яка позбавляє нас життєвих сил.
11:10. Чому «дитинство, і рання життєва зоря» марнота? Молоді роки зникають швидко, наче пара. Тож, якщо їх не використовувати правильно, вони стають марнотою.
Уроки для нас:
7:6. Сміх у невідповідний час дратує та є марним, як тріскіт тернини, що горить під горщиком. Треба остерігатись такого сміху.
7:21, 22. Не варто надто перейматись тим, що́ про нас говорять інші.
8:2, 3; 10:4. Коли нас критикує чи виправляє начальник або роботодавець, мудро залишатись спокійним. Це краще, ніж квапливо «від нього відходити», тобто зопалу відмовлятись від посади.
8:8; 9:5—10, 12. Наше життя може закінчитись так само несподівано, як життя риби, котра потрапила в сітку, чи птаха, зловленого у сильце. Більш того, ніхто не може затримати життєву силу в час смерті, ані уникнути війни, яку веде смерть проти людства. Тому не марнуймо часу. Єгова хоче, щоб ми цінували життя і отримували задоволення від корисних занять. А для цього потрібно ставити служіння Єгові на перше місце в нашому житті.
8:16, 17. Навіть якщо не спати ночами, то неможливо перелічити все, що Єгова зробив, і зрозуміти те, чо́му дозволив статись за час існування людства. Тривога через зло, яке нині коїться, тільки позбавить нас радості в житті.
9:16—18. Мудрість має свою цінність, навіть коли на неї мало хто звертає увагу. Спокійно промовлені слова мудрої людини кращі, ніж нестямні викрики безглуздого.
10:1. Потрібно пильнувати за тим, що ми говоримо і як поводимось. Достатньо одного необережного вчинку, такого, як вибух гніву, надуживання алкоголем чи втягнення в брудну статеву поведінку, щоб шанована людина зруйнувала свою хорошу репутацію.
10:5—11 (Хом.). Не треба заздрити необізнаним людям, які є на високих становищах. Невміле виконання навіть простого завдання може призвести до згубних наслідків. Набагато краще розвивати мудрість, і тоді вона «дасть перевагу». Тому дуже важливо, щоб ми були вмілими у праці проповідування і роблення учнів.
11:1, 2. Ми мусимо виявляти щедрість від усього серця. А це породжує щедрість у відповідь (Луки 6:38).
11:3—6. Мінливості життя не повинні робити нас нерішучими.
11:9; 12:1—7. Молоді люди відповідальні перед Єговою. Отже їм треба використовувати час і сили у служінні Богові доти, доки старість не позбавить їх життєвої сили.
«СЛОВА МУДРИХ» ДАЮТЬ НАМ КЕРІВНИЦТВО
Як нам треба ставитися до «потрібних слів», які намагався знайти і записати Проповідник? На противагу «багатьом книжкам» людської мудрості, «слова мудрих — немов оті леза в ґірлизі, і мов позабивані цвяхи, складачі ж таких слів,— вони дані від одного Пастиря» (Екклезіяста 12:10—12). Слова мудрості «від одного Пастиря», Єгови, зміцнюють нас.
Застосування мудрих порад з книги Екклезіяста допоможе нам вести змістовне й щасливе життя. Ми також упевнені, що «тим буде добре, хто Бога боїться». Тому непохитно слухаймось заохочення: «Бога бійся, і чини Його заповіді, бо належить це кожній людині» (Екклезіяста 8:12; 12:13).
[Ілюстрація на сторінці 15]
Одне з найгарніших творив Бога в призначений ним час стане дійсністю.
[Ілюстрація на сторінці 16]
Серед Божих дарів є їжа, питво і задоволення від своєї праці.