Покладайся на Єгову
«Ти моя надія, Господи,— Господь моє уповання від юности моєї» (ПСАЛОМ 71:5, Хом.).
1. Який виклик прийняв пастух на ім’я Давид?
ІЗРАЇЛЬСЬКЕ військо стояло перед филистимлянами. Филистимський велетень Ґоліят багато тижнів кожного ранку й кожного вечора зневажав ізраїльське військо і кидав виклик, щоб з ним на двобій вийшов якийсь ізраїльтянин. Ґоліят мав майже 3 метри росту. Не дивно, що всі ізраїльські вояки боялися вийти проти нього! Нарешті виклик було прийнято, але не воїном, а простим хлопцем. У порівнянні зі своїм супротивником пастух Давид виглядав карликом. Адже він, мабуть, важив менше за обладунок і зброю Ґоліята! І все ж юнак виступив проти цього велетня і став відомим символом мужності (1 Самуїла 17:1—51).
2, 3. а) Чому Давид міг з такою упевненістю виступити проти Ґоліята? б) Які два кроки допоможуть нам покладатися на Єгову?
2 Звідки в Давида була така мужність? Розгляньмо слова, які він написав, очевидно, у свої пізні роки: «Ти моя надія, Господи,— Господь моє уповання від юности моєї» (Псалом 71:5, Хом.). Давид уже в юному віці цілковито покладався на Єгову. Проти Ґоліята він вийшов з такими словами: «Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім’я Господа [«Єгови», НС] Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив» (1 Самуїла 17:45). Ґоліят покладався на власну силу і зброю, а Давид покладався на Єгову. Давид мав підтримку Суверена Всесвіту, то чому ж він мав боятися людини, хоч би якою великою і озброєною вона була?
3 Чи ви, коли читаєте про Давида, бажаєте і самі більше покладатися на Єгову? Мабуть, багато з нас бажає цього. Тож розгляньмо два кроки, які допоможуть нам зробити Єгову своїм «упованням», тобто покладатися на нього. По-перше, нам потрібно подолати те, що часто перешкоджає покладатися на Бога. По-друге, необхідно точно зрозуміти, що означає покладатися на Єгову.
Подолання того, що перешкоджає покладатися на Єгову
4, 5. Чому багатьом людям важко покладатися на Єгову?
4 Що перешкоджає людям покладатися на Бога? Чимало з них не знає, чому стаються погані події. Багатьох навчено, що у людських стражданнях винен Бог. Коли стається трагедія, священики часто кажуть, що Бог «забрав» загиблих до себе на небо. Крім того, багато релігійних провідників навчає, що Бог давно визначив наперед кожну подію, у тому числі кожну трагедію і злий учинок, який стається у світі. Звичайно, що на такого безжалісного Бога було б важко покладатися. Сатана, який засліплює розуми невіруючих, охоче підтримує усі ці «науки демонів» (1 Тимофія 4:1; 2 Коринтян 4:4).
5 Сатана прагне, щоб люди перестали покладатися на Єгову. Цей ворог Бога не хоче, аби ми знали справжні причини людських страждань. А якщо з Біблії ми знаємо ці причини, Сатана хоче, щоб ми їх забули. Тому добре було б повторювати собі час від часу три головні причини людських страждань. Роблячи так, ми переконуємось у серці, що Єгова не відповідальний за труднощі, яких ми зазнаємо у житті (Филип’ян 1:9, 10).
6. Як 1 Петра 5:8 вказує на одну з причин страждання?
6 Одною з причин страждання є те, що Сатана старається зламати непорочність вірних слуг Єгови. Він намагався зламати непорочність Йова. Тоді Диявол зазнав невдачі, але не відступив. Як правитель цього світу він старається «пожерти» вірних слуг Єгови (1 Петра 5:8). Це стосується кожного з нас! Сатана хоче зупинити нас у служінні Єгові. Тому нерідко він розпалює переслідування. Хоча такі страждання і болісні, у нас є вагомі причини бути витривалими. Завдяки цьому ми доведемо, що Сатана обманщик, і потішимо Єгову (Йова 2:4; Приповістей 27:11). Коли Єгова зміцнює нас під час переслідування, наше довір’я до нього зростає (Псалом 9:10, 11).
7. Яку причину страждань допомагає зрозуміти Галатів 6:7?
7 Другу причину страждань допомагає зрозуміти такий принцип: «Що тільки людина посіє, те саме й пожне» (Галатів 6:7). Деколи люди сіють неправильні рішення, а жнуть страждання. Вони, наприклад, необережно водять автомобіль, і це доводить до аварій. Багато хто курить, а це спричиняє захворювання серця і рак легенів. Тим, хто веде неморальне життя, загрожують хвороби, що передаються статевим шляхом, і небажана вагітність, а також розвал сім’ї і втрата самоповаги. Люди звинувачують у таких стражданнях Бога, але насправді вони потерпають від власних немудрих рішень (Приповістей 19:3).
8. Яку причину людських страждань описано в Екклезіяста 9:11?
8 Третя причина страждань описана в Екклезіяста 9:11: «Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка — у знавців,— а від часу й нагоди залежні вони!» Деколи люди просто перебувають у невідповідному місці у невідповідний час. У будь-який момент страждання і смерть може спіткати кожного з нас, незалежно від наших сильних чи слабких сторін. Наприклад, у дні Ісуса в Єрусалимі впала башта і забрала життя 18 людей. Ісус пояснив, що це не було для них Божою карою за колишні гріхи (Луки 13:4). Ні, Єгова не винен у таких стражданнях.
9. Чого багато людей не розуміють стосовно страждання?
9 Знати причини страждань важливо. Однак багатьом важко зрозуміти, чому Бог Єгова допускає страждання?
Чому Єгова допускає страждання?
10, 11. а) Що, згідно з Римлян 8:19—22, сталося зі «всім створінням»? б) Як можна визначити, хто покорив створіння марноті?
10 Світло на це важливе питання проливають слова Павла у Посланні до римлян. Апостол писав: «Чекання створіння очікує з’явлення синів Божих, бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі» (Римлян 8:19—22).
11 Щоб зрозуміти ці вірші, спершу треба з’ясувати певні ключові питання. Наприклад, хто покорив створіння марноті? Одні кажуть, що Сатана, інші — Адам. Але жоден з них не міг цього зробити. Чому? Тому що той, хто покоряє створіння марноті, робить це «в надії». Він дає надію, що вірні особи зрештою визволяться «від неволі тління». Ні Адам, ні Сатана не могли запропонувати такої надії. Тільки Єгова міг. Тож зрозуміло, що це він покорив створіння марноті.
12. Яке замішання існує щодо фрази «все створіння» і як можна пояснити її значення?
12 Але кого стосується у цьому вірші фраза «все створіння»? Дехто каже, що «все створіння» стосується цілого світу природи, у тому числі тварин і рослин. Але чи звірі і рослини мають надію визволитися «на волю слави синів Божих»? Ні (2 Петра 2:12). Отже, фраза «все створіння» може стосуватися тільки людства — створіння, яке є під владою гріха й смерті через бунт в Едемі і дуже потребує надії (Римлян 5:12).
13. До чого бунт в Едемі довів людство?
13 До чого той бунт довів людство? Павло описує його наслідки одним словом: марнота. Згідно з певним довідником, це слово характеризує об’єкт, який «не приносить очікуваних наслідків, не досягає мети». Люди були створені жити вічно, співпрацювати як досконала, об’єднана родина і доглядати райську землю. Натомість їхнє життя коротке і сповнене горя й розчарувань. Йов говорив: «Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями» (Йова 14:1). І справді, яка марнота!
14, 15. а) Чому присуд Єгови людству був справедливим? б) Чому Павло сказав, що створіння покорилося марноті «не добровільно»?
14 Тепер ми підходимо до ключового питання: чому «Той, Хто всю землю судить» підкорив людство існуванню, сповненому болю й розчарувань? (Буття 18:25). Чи це було справедливо з його боку? Згадаймо, що зробили наші перші прабатьки. Збунтувавшись проти Бога, вони стали на сторону Сатани, який піддав сумніву суверенітет Єгови. Своїми діями вони підтримали твердження, що людству буде ліпше, коли воно само без Єгови правитиме над собою під впливом бунтівної духовної істоти. Засудивши бунтарів, Єгова фактично дав їм те, чого вони хотіли. Він дозволив людям самим правити над собою під впливом Сатани. Що за таких обставин могло бути справедливішим, ніж підкорити людство марноті, але «в надії»?
15 Звичайно, створіння покоряється марноті «не добровільно». Ми народжуємося як раби гріха і тління, не маючи жодного вибору. Але Єгова у своєму милосерді дозволив Адаму і Єві жити далі і народити нащадків. Хоча ми, їхні нащадки, покорені марноті гріха і смерті, все ж маємо нагоду робити те, чого не робили Адам і Єва. Ми можемо слухатись Єгову і переконуватися, що його правління праведне й досконале, тоді як людська влада без Єгови приносить лише біль, розчарування і марноту (Єремії 10:23; Об’явлення 4:11). І вплив Сатани тільки погіршує справи. Людська історія підтверджує ці істини (Екклезіяста 8:9).
16. а) Чому ми можемо бути впевнені, що Єгова не відповідальний за страждання, які ми бачимо сьогодні у світі? б) Яку надію Єгова з любов’ю дав вірним людям?
16 Зрозуміло, Єгова мав справедливі підстави, щоб покорити людство марноті. Але чи це означає, що він є причиною марноти і страждань кожного з нас сьогодні? Уявіть, що суддя виніс злочинцеві справедливий вирок. Засуджений, можливо, страждає, поки відбуває покарання, але чи може він по праву вважати причиною свого страждання суддю? Аж ніяк! Крім того, Єгова не є джерелом зла. В Якова 1:13 говориться: «Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує». Згадаймо також, що Єгова виніс цей присуд «в надії». Він з любов’ю попіклувався, щоб вірні нащадки Адама і Єви побачили кінець марноти і втішалися «волею слави синів Божих». Вірні люди вже ніколи не будуть тривожитися, що все створіння знову покориться марноті, опиниться у плачевному стані. Справедливе вирішення цього питання назавжди доведе правомірність суверенітету Єгови (Ісаї 25:8).
17. Як на нас має впливати розгляд причин того, чому сьогодні у світі існує страждання?
17 Чи причини людських страждань дають підставу вважати Єгову винним у злі і перестати покладатися на нього? Навпаки, розгляд цих причин дає нам підставу вторити словам Мойсея: «Він Скеля, а діло Його досконале, всі-бо дороги Його справедливі,— Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він» (Повторення Закону 32:4). Тож час від часу роздумуймо про ці істини, щоб не забувати про їхнє значення. Завдяки цьому, коли ми зазна́ємо випробувань, то зможемо опиратися зусиллям Сатани, який намагається посіяти в наших розумах сумніви. А що сказати про другий крок, який згадувався на початку? Що означає покладатися на Єгову?
Що означає покладатися на Єгову
18, 19. Як Біблія заохочує нас покладатися на Єгову і які хибні уявлення мають декотрі люди?
18 Боже Слово заохочує: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6). Це чудові, підбадьорливі слова. Безумовно, ніхто в цілому Всесвіті не є більш надійним, або достойним того, щоб на нього покладатися, ніж наш улюблений небесний Отець. Однак ці слова з Приповістей легше прочитати, ніж застосувати.
19 Багато хто неправильно розуміє, що означає покладатися на Єгову. Дехто думає, що це якесь блаженне почуття, яке має само собою виникати у серці. Інші вважають, що покладатися на Бога означає сподіватися, що він охоронятиме нас від кожної трудності й розв’язуватиме кожну нашу проблему саме так, як ми цього бажаємо, і то негайно! Але такі уявлення безпідставні. Покладатися на Єгову означає набагато більше, ніж лише мати якесь почуття, це також не означає мати нереалістичні сподівання. Доросла людина, покладаючись на когось, приймає свідомі, обдумані рішення.
20, 21. Що означає покладатися на Єгову? Наведіть приклад.
20 Зверніть ще раз увагу на вірш з Приповістей 3:5. Робиться протиставлення між тим, щоб надіятися на Єгову, і тим, щоб покладатися на свій розум, тобто, що не можна робити одне і друге. Але чи це означає, що нам заборонено користуватися власним розумом? Ні, не означає, бо Єгова сам дав нам розум, і він хоче, щоб ми використовували його у служінні йому (Римлян 12:1). Але на що ми покладаємось? Якщо помічаємо, що наше мислення не узгоджується з мисленням Єгови, чи ми приймаємо його мудрість як незрівнянно вищу від нашої? (Ісаї 55:8, 9). Покладатися на Єгову означає дозволяти його мисленню скеровувати наше власне.
21 Для прикладу уявімо собі дитину, яка їде на задньому сидінні автомобіля. Батьки їдуть спереду, батько за кермом. Як слухняна дитина, котра довіряє батькам, реагує, коли під час подорожі виникають труднощі: не відомо, куди їхати, псується погода або починається погана дорога? Чи вона дає вказівки зі свого місця, каже, як батькові їхати? Чи вона сумнівається у батьківських рішеннях або не слухається, коли їй кажуть сидіти пристебнутою на своєму місці? Ні, вона довіряє батькам, хоча вони й недосконалі. Єгова є нашим досконалим Батьком. Чи ж не слід нам цілковито довіряти йому, особливо коли стикаємося з якимось випробуванням? (Ісаї 30:21).
22, 23. а) Чому нам слід покладатися на Єгову, коли стикаємося з проблемами, і як нам робити це? б) Що буде обговорюватись у наступній статті?
22 Однак Приповістей 3:6 каже нам пізнавати Єгову на всіх дорогах своїх, а не тільки коли стикаємося зі складними ситуаціями. Отже, наші повсякденні рішення мають свідчити, що ми покладаємось на Єгову. Коли виникають проблеми, не слід впадати у відчай, паніку чи йти всупереч керівництву Єгови. Випробування слід розглядати як нагоду підтримати суверенітет Єгови, довести, що Сатана обманщик, і розвинути слухняність та інші риси, які подобаються Єгові (Євреїв 5:7, 8).
23 Ми можемо виявляти, що покладаємось на Єгову, незважаючи ні на які перешкоди. Ми робимо це своїми молитвами і тим, що приймаємо керівництво з Божого Слова та від його організації. Але як ми можемо виявляти, що покладаємось на Єгову, коли стикаємось із проблемами сучасного світу? У наступній статті обговоримо це питання.
Як би ви відповіли?
• Як Давид показав, що покладався на Єгову?
• Які існують три причини людського страждання і чому добре час від часу їх повторювати?
• Який присуд виніс Єгова людству і чому цей присуд справедливий?
• Що означає покладатися на Єгову?
[Ілюстрації на сторінці 8]
Давид покладався на Єгову.
[Ілюстрація на сторінці 10]
Ісус пояснив, що Єгова не був винен у смерті людей, коли в Єрусалимі впала башта.