Молоді люди запитують...

Крадькома втекти з дому. Що у цьому поганого?

«Опівночі ми крадькома виходили з дому і йшли до кав’ярні, де зустрічались з друзями. Потім вирушали на узгір’я, щоб провести трохи часу там. Усі курили, але я ніколи. Ми сідали недалеко один від одного й розмовляли на різні теми, слухаючи «хеві метал». О 5-й ранку, перед пробудженням батьків, повертались додому» (Тара)a.

«Коли батько йшов на роботу, а мама засинала, я втікав з дому через парадний вхід. Двері залишав відчиненими, щоб мама не почула шуму, оскільки вони були металеві. Усю ніч я бродив з друзями. На світанку намагався крадькома пробратися додому. Іноді мама помічала, що мене нема, і замикала двері» (Джозеф).

ЯК ЖЕ приваблює думка про те, що можна крадькома втекти з дому. Це нагода самому на декілька годин випробувати життя, можливість робити, що хочеш і перебувати з ким хочеш, не звітуючись нікому. Крім того, ти, мабуть, вже чув, як однолітки хвалилися тим, що вони робили, коли вночі втекли з дому, та як їм було весело. Отже тебе може приваблювати думка приєднатися до них.

Серед опитаних 110 учнів молодших та старших класів у Північній Америці 55 визнали, що принаймні один раз крадькома втікали з дому. Більшість з них вперше зробили це у 14 років. Проблема настільки серйозна, що деякі фахівці радять батькам встановити вдома електронну сигналізацію, щоб діти потайки не залишали будинок. Чому так багато молодих людей втікають з дому, ризикуючи викликати гнів своїх батьків?

Чому вони втікають

Часом молодь зникає з дому просто тому, що відчуває нудьгу й хоче розважитися зі своїми друзями. У книжці «Підлітки і юність» (англ.) пояснюється, що молоді люди можуть втікати «через певні обмеження, скажімо, потрібно рано приходити додому, або через покарання, в яке входить заборона піти на якусь товариську зустріч. Підлітки якось умудряються піти й інколи повернутись непомітно для батьків». Одна 16-річна дівчина пояснює, чому вона втікає з дому. «Я почуваюсь, наче немовля, яке не має особистого життя,— говорить вона.— Вдома мені слід бути набагато раніше ніж іншим одноліткам. До того ж батьки не дозволяють відвідувати місця, куди ходять мої приятелі... Я, звичайно, так чи інакше йду та обманюю їх». Джозеф, про якого згадувалось на початку, перший раз втік з дому в 14 років і всупереч батьківській волі пішов на реп-концерт.

Безумовно, більшість молодих людей, втікаючи з дому, не має злих намірів. Тара, слова якої наводились раніше, говорить: «Нашою ціллю не було піти й вчинити щось погане. Я тільки хотіла бути з сестрою, а вона бажала повеселитися зі своїми друзями». Джосеф розповідає: «Ми лише гуляли. Я хотів просто провести час і порозмовляти з приятелями». І хоча проведення часу з друзями рідко призводить до великих злочинів, багато підлітків втягується у серйозні проблеми.

Ризик

Доктор Лінн І. Пентон, фахівець у галузі психічного здоров’я, зазначає: «Підлітки зазвичай люблять ризикувати». Далі вона пояснює, що для молодих людей цілком нормально, і, мабуть, навіть корисно бажати незалежності, пробувати нові речі, перебувати у досі невідомих і цікавих ситуаціях. Це невід’ємна частина дорослішання. Але чимало підлітків ризикують, порушуючи при цьому всі розсудливі межі, особливо коли перебувають далеко від батьківського нагляду. У журналі «Підліток» (англ.) говориться: «Тиск оточення, нудьга, невгамовна енергія і, вірогідно, деякі інші каталізатори, як-от пиво... можуть призвести до того, що підлітки нерозсудливо ризикуватимуть і заплатять своїм життям». Один звіт подав декотрі види ризику, на який ідуть молоді люди. Серед них були: їзда на великій швидкості, вандалізм, водіння автомобіля у нетверезому стані й крадіжки.

Якщо ти раз виявив непослух у чомусь малому, то дуже легко пізніше зробити серйозну помилку. Про це свідчать слова Ісуса, які записано в Луки 16:10: «Хто несправедливий в найменшому,— і в великому несправедливий». Тому не дивно, що втеча з друзями може призвести до поважних гріхів. Тара вчинила розпусту. Джозеф став торгувати наркотиками, за що його арештували й посадили до в’язниці. Молодий християнин на ім’я Джон почав вживати наркотики й красти автомобілі. На жаль, чимало молодих людей зазнають фізичних наслідків такої поведінки. У це входить небажана вагітність, хвороби, що передаються статевим шляхом, або залежність від алкоголю чи наркотиків (Галатів 6:7, 8).

Шкода

Емоційна шкода може набагато більше пригнічувати, ніж шкода, завдана твоєму тілу. Докори сумління спричиняють нестерпний біль (Псалом 38:4, 5). Джозеф говорить: «Як каже певне прислів’я, людина не цінує того, що має, поки його не втратить. Деколи я згадую минуле і не можу повірити, що був настільки засліплений».

Також не слід недооцінювати те, як це може вплинути на твою репутацію. В Екклезіяста 10:1 сказано: «Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника,— так трохи глупоти псує мудрість та славу». У стародавні часи цінне миро або духи могли зіпсуватися через щось таке незначне, як мертва муха. Подібно і репутація, яку ти так старанно набував, може зіпсуватися через лише «трохи глупоти». А якщо ти християнин, така погана поведінка, безсумнівно, призведе до обмеження твоїх привілеїв у зборі. Зрештою, як ти заохочуватимеш інших триматися біблійних принципів, якщо вони знають, що ти сам того не чинив? (Римлян 2:1—3).

Врешті-решт подумай, який біль відчують батьки, помітивши твою відсутність. Одна мати розповідає, наскільки злякалась, коли виявила, що її 15-річної дочки немає вдома. Вона каже, що були з чоловіком у нестямі від хвилювання, бо не знали, куди пішла їхня дитина. Чи хотів би ти завдавати такого болю і смутку батькам? (Приповістей 10:1).

Як здобути більше свободи

Зрозуміло, що надмірна суворість батьків розчаровує. Але чи втеча з дому справді є вирішенням проблеми? Імовірно, що кінець кінцем твою відсутність зауважать. Але навіть якщо ти достатньо спритний, щоб обманювати батьків, Бог Єгова бачить твої вчинки, також ті, які чиниш під покровом ночі (Йова 34:21). Рано чи пізно тебе викриють і, вірогідно, батьки перестануть тобі довіряти. Як це вплине на тебе? Ти втратиш те, чого найбільше прагнув — свободу!

Пам’ятай: щоб утішатись свободою, слід заслужити довір’я батьків. А найліпший спосіб, як це зробити, полягає у тому, аби просто слухатись їх (Ефесян 6:1—3). Якщо ти відчуваєш, що батьки в дечому ставлять надмірні вимоги, щиро й шанобливо порозмовляй з ними. Вони добре зважать, що ти говориш. Ти у свою чергу можеш зауважити, що вони мають вагомі причини, обмежуючи тебе до певної міри. Навіть коли ти не згідний з чимось, ніколи не забувай: батьки люблять тебе і щиро бажають тобі найліпшого. Продовжуй зміцняти батьківське довір’я й у відповідний час отримаєш свободу, якої бажаєшb.

‘Не ходи ти з ними’

У стародавні часи богобоязливі молоді люди часто стикалися зі спокусою приєднатися до своїх однолітків, наслідуючи їхню буйну поведінку. Тому Соломон напучував молодь: «Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти,— то з ними не згоджуйся ти... не ходи ти дорогою з ними» (Приповістей 1:10, 15). Візьми до уваги цю пораду, коли так звані друзі намагатимуться заохотити тебе втекти з дому. Соломон далі застерігає: «Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і караються» (Приповістей 22:3).

Якщо ти вже почав втікати з дому, припини! Кінець кінцем ти лише зашкодиш собі. Розкажи батькам, що ти робив і будь готовий прийняти усяке покарання або обмеження. Якщо необхідно, знайди нових друзів — друзів, які позитивно впливатимуть на тебе (Приповістей 13:20). Намагайся вибирати благотворні й менш ризиковані форми розваг.

А найважливіше, працюй над своєю духовністю, читаючи Біблію і відвідуючи християнські зібрання. «Чим додержить юнак у чистості свою стежку? — запитав псалмописьменник. Він відповідає: «Як держатиметься Твоїх [Божих] слів» (Псалом 119:9). У міру того як ти поступово підготовлюватимеш свій розум, аби поводитись правильно, зрозумієш, що хоча втеча з дому може видаватися захопливою, вона не варта ризику.

[Примітки]

[Вставка на сторінці 27]

«Батьки не дозволяють мені відвідувати місця, куди ходять мої приятелі... Я так чи інакше йду та обманюю їх».

[Ілюстрація на сторінці 26]

Втеча з дому часто призводить до серйозних проблем.