«Час кохати і час ненавидіти»

«БОГ є любов». У деяких країнах люди беруть цю фразу в рамку і вивішують на стіні у своїй кімнаті. І недарма, адже в ній передано суть того, що Бог є уособленням любові.

На жаль, чимало людей не знає, що ці слова взято з Біблії. Їх записав апостол Іван: «Хто не любить, той Бога не пізнав, оскільки Бог є любов» (1 Івана 4:8). Іван також пояснив, що саме з любові Бог дав за людство викуп: «Бог так полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не був знищений, а отримав життя вічне» (Івана 3:16).

Знаючи про це, дехто може думати, що Бог готовий прощати будь-які наші проступки і гріхи. Такі люди вважають, ніби Бог не притягне їх до відповідальності, хоч би що вони чинили. Але чи такий погляд правильний? Чи Бог любить усіх — добрих і злих? Чи буває таке, що Бог ненавидить когось або щось?

Чи може Бог любові ненавидіти?

Мудрий цар Соломон сказав: «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом... час кохати і час ненавидіти» (Екклезіяста 3:1, 8). Згідно з цими словами Бог може ненавидіти, хоча він є добрим та виявляє любов.

В якому розумінні Біблія вживає слово «ненавидіти»? Певний біблійний довідник зазначає: «У Святому Письмі значення слова “ненавидіти” має кілька відтінків. Воно може означати сильну ворожість, постійну неприязнь, яка нерідко супроводжується злобою. Така ненависть може бути руйнівним почуттям, яке породжує в людині бажання завдати шкоди тому, кого вона ненавидить». Власне це значення слова «ненавидіти» спадає на думку, коли ми його чуємо, і по цілому світі відчутні наслідки такої ненависті. Проте в тому ж довіднику пояснюється: «Це слово також може передавати думку про сильну антипатію. Але така антипатія не супроводжується наміром завдати шкоди об’єкту своєї ненависті».

У цій статті йдеться власне про таке значення слова «ненавидіти». Воно стосується надзвичайної відрази та цілковитої огиди до когось або чогось, а не злоби, неприязні чи бажання заподіяти шкоду. Чи Бог може мати таку ненависть? Зверніть увагу на слова з Приповістей 6:16—19: «Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидота душі Його: очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів».

З цих слів видно, що певні вчинки Бог ненавидить. Все ж він не обов’язково ненавидить людину, яка їх чинить. Бог бере до уваги обставини, що пом’якшують провину, такі як: плотські слабкості, умови життя, наслідки виховання чи невігластво (Буття 8:21; Римлян 5:12). Письменник книги Приповістей пояснив це, зробивши таке порівняння: «Кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина» (Приповістей 3:12). Батьки можуть ненавидіти погані вчинки дитини, але вони й далі люблять її та стараються виправити виховними заходами неправильну поведінку. Так само Єгова: він у своїй любові робить усе можливе, щоб грішник мав змогу отримати спасіння.

Коли є підстави для ненависті

Що, коли хтось знає Божу волю, але не бажає її виконувати? Така людина може сподіватись не на любов Бога, а на його осуд. Якщо хтось свідомо чинить те, що Єгова ненавидить, то цим викликає Його ненависть. У Біблії сказано: «Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля,— ненавидить душа Його» (Псалом 11:5). Для такої нерозкаяної людини не існує прощення. Про це чітко сказано в Листі апостола Павла до єврейських християн: «Якщо, отримавши точне знання правди, ми свідомо ходимо в гріху, то вже не залишається жертви за гріхи, а якесь страшне очікування суду і палюча ревність, що готова пожерти противників» (Євреїв 10:26, 27). Чому Бог любові так ставиться до затятих грішників?

Коли хтось свідомо чинить тяжкі гріхи, вони можуть стати невід’ємною частиною його особистості. Таку людину можна вважати вкрай зіпсованою та невиправною. Біблія прирівнює нерозкаяного грішника до леопарда, який не в стані позбутися своїх плям (Єремії 13:23, НС). Такий грішник чинить те, що в Біблії названо «вічним гріхом», за який уже немає прощення (Марка 3:29).

Невиправними грішниками були Адам і Єва, а також Юда Іскаріот. Бог створив Адама з Євою досконалими і чітко попередив їх про наслідки гріха. Вони добре розуміли Божий наказ. Адам з Євою згрішили свідомо і навмисно, тому не могли сподіватись прощення. Коли пізніше до них промовляв Бог, то не пропонував розкаятися (Буття 3:16—24). Юда був недосконалим, але часто перебував у товаристві Ісуса Христа. Попри це він став зрадником. Ісус назвав його «сином загибелі» (Івана 17:12). Біблія також показує, що Диявол є закоренілим грішником, якого чекає лише знищення (1 Івана 3:8; Об’явлення 12:12). Усі ці особи викликали Божу ненависть.

Та нас потішає знання про те, що не кожен грішник є пропащим. Єгова дуже терпеливий і не прагне карати тих, хто грішить через незнання (Єзекіїля 33:11). Він запрошує їх покаятися й отримати прощення. В Ісаї 55:7 сказано: «Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій — свої задуми, і хай до Господа звернеться,— і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато».

Правильний погляд на любов і ненависть

Правдиві християни мають наслідувати Бога. Тому треба розуміти, коли є «час кохати», а коли — «час ненавидіти». Якщо надто піддаватись почуттям, то можна мати викривлений погляд на любов і милосердя. Правильно розуміти, що таке милосердя і що таке ненависть до гріха, допомагають слова: «Продовжуйте виявляти милосердя тим, хто має сумніви; рятуйте їх, вихоплюючи з вогню. Але виявляйте милосердя й іншим, роблячи це зі страхом і бридячись навіть спіднім одягом, заплямованим плоттю» (Юди 22, 23). Отже, треба ненавидіти зло, а не людину, яка його чинить.

Християнам також наказано виявляти любов до своїх ворогів, чинячи для них добро. Ісус сказав: «Не переставайте любити своїх ворогів і молитися за своїх гонителів» (Матвія 5:44). Ось чому Свідки Єгови не перестають проповідувати добру новину про Боже Царство своїм ближнім попри те, що не всі люди приймають її (Матвія 24:14). У ставленні до людей Свідки стараються дотримуватися біблійних принципів, тому вважають кожного гідним любові та милосердя Єгови. Навіть коли хтось не цінує зусиль проповідників або ставиться до них з ненавистю чи переслідує їх, вони слухаються поради апостола Павла: «Благословляйте тих, хто вас переслідує, благословляйте, а не проклинайте... Нікому не віддавайте злом за зло» (Римлян 12:14, 17). Свідки пам’ятають, що лише Єгова визначить, хто заслуговує його любові, а хто — ненависті. Лише він може винести остаточний вирок у справі життя і смерті (Євреїв 10:30).

Безперечно, «Бог є любов». Нам треба бути глибоко вдячними за його любов і щиро намагатися ще більше пізнавати його волю та виконувати її. Свідки Єгови у вашій місцевості з радістю допоможуть вам довідатись зі Святого Письма, в чому полягає Божа воля і як жити згідно з нею. Завдяки цьому ви зможете уникнути Божої ненависті й відчути його любов.

[Вставка на сторінці 23]

«Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидота душі Його: очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів» (ПРИПОВІСТЕЙ 6:16—19)

[Вставка на сторінці 24]

«Якщо, отримавши точне знання правди, ми свідомо ходимо в гріху, то вже не залишається жертви за гріхи, а якесь страшне очікування суду» (ЄВРЕЇВ 10:26, 27)

[Вставка на сторінці 25]

«Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій — свої задуми, і хай до Господа звернеться,— і його Він помилує... Він пробачає багато» (ІСАЇ 55:7)

[Ілюстрація на сторінці 24]

Батько з любов’ю виховує дитину, бо бажає їй добра

[Ілюстрація на сторінці 25]

Чимало в’язнів спізнали Божу любов і милосердя