Дивовижний Усесвіт

«Чогось бракує». чого?

ЗМЕРЗНУВШИ, ми повертаємося додому, після того як спостерігали за зорями погідної темної ночі. Наші очі втомлені. Але нас вразила неосяжна краса, і в голові крутяться численні питання. Чому Всесвіт існує? Як він виник? Що з ним буде? Це питання, на які намагаються відповісти багато людей.

Письменник-науковець Деніс Овербай п’ять років проводив дослідження у галузі космології, він побував на наукових конференціях та в дослідницьких центрах по всій земній кулі. Оповідаючи про розмову із всесвітньовідомим фізиком Стівеном Гакінґом, він сказав: «На завершення я хотів дізнатися від Гакінґа про те, про що я завжди хотів дізнатися від Гакінґа,— що стається з нами, коли ми помираємо?»

Ці слова, хоча й приправлені іронією, багато говорять про нашу епоху. Питання виникають не так про самі зірки та теорії і суперечливі погляди космологів, котрі їх вивчають. Нині люди все ще прагнуть відповідей на основні питання, що турбують людство тисячоліттями. Чому ми живемо? Чи існує Бог? Що стається з нами, коли ми помираємо? Де знайти відповіді на ці питання? Чи можуть відповісти зірки?

Інший письменник-науковець Джон Босло зауважив, що оскільки люди покинули релігію, то науковці, наприклад, космологи, стали «ідеальними священиками ери без релігії. Вони, а не релігійні керівники, стали тими, хто нині потрошки відкриває усі секрети Всесвіту не через духовне прозріння, а через рівняння, яке розуміють тільки посвячені». Однак чи ж відкриють вони усі таємниці Всесвіту й чи дадуть відповіді на усі питання, котрі віками турбують людство?

Що відкривають сьогодні космологи? Більшість підтримує якусь версію «теології» Великого вибуху, котра стала у наші дні світською релігією, і саме тому вони постійно ухиляються від пояснення деталей. «Проте,— зауважує Босло,— у рамках нових і суперечливих досліджень теорія Великого вибуху все більше й більше починає виявлятися надто спрощеною версією, яка пояснює створення. До початку 1990-х років теорія Великого вибуху виявлялася... щораз неспроможнішою відповісти на більшість основних питань». Він додав: «Чимало теоретиків висловило думку, що теорія не протримається навіть до кінця 1990-х років».

Можливо, деякі останні припущення космологів виявляться правильними, а можливо, й ні — саме так як, можливо, планети справді з’єднуються в примарному світлі туманності Оріона, а можливо, й ні. Незаперечним фактом є те, що ніхто на Землі не знає цього напевно. Теорій існує більше, ніж достатньо, проте чесні спостерігачі, попри жваві розмови, погоджуються з проникливим зауваженням Марґаріт Ґеллер, що у сьогоднішньому науковому розумінні космосу, здається, бракує чогось суттєвого.

Бракує бажання визнати неприємні факти

Більшість вчених, а в їхньому числі й більшість космологів, погоджуються з теорією еволюції. Тому їм неприємно визнати те, що у творенні видно розум і намір, вони здригаються при самій лише згадці про Бога як Творця. Вчені відмовляються навіть розглядати таку єресь. У Псалмі 10:4 (Деркач) зневажливо говориться про зарозумілого, котрий «не задумується; у нього завжди на думці: «Нема Бога!» Його творче божище — Випадок. Однак із збільшенням знань випадок та збіг обставин не пояснюють численних фактів, тому вчені дедалі частіше звертаються до таких заборонених слів, як розум і конструкція. Розгляньмо наступні приклади.

«Космологічним вивченням явно бракує якоїсь складової. Щоб виник Усесвіт, як і щоб скласти кубик Рубика, потрібно розуму»,— написав астрофізик Фред Хойл у книжці «Розумний Усесвіт» (англ.), сторінка 189.

«Чим більше я досліджую Всесвіт і вивчаю деталі його архітектури, тим більше знаходжу доказів, що Всесвіт у деякому розумінні мусив знати, що ми з’явимося» (Фріман Дайсен «Порушуючи спокій Усесвіту», англ., сторінка 250).

«Які властивості були необхідні Всесвіту, щоб з’явилися такі істоти, як ми, і чи наш Усесвіт має ці властивості через збіг обставин, чи через якісь глибші причини? (...) Чи існує якийсь глибший задум, за котрим Усесвіт припасовано для людства?» (Джон Ґріббен та Мартін Ріс «Космічні збіги обставин», англ., сторінки XIV, 4).

Фред Хойл також розповідає про це у своїй книжці, цитованій вище, на сторінці 220: «Такі властивості, здається, вплітаються у світ природи ниткою щасливих випадків. Але цих дивних збігів обставин, необхідних для життя, настільки багато, що, мабуть, необхідно враховувати їх у деяких поясненнях».

«Не тільки людина пристосована до Всесвіту. Всесвіт також пристосований до людини. Чи можете уявити собі всесвіт, в якому та чи інша безвимірна стала фізики якимось чином змінюється на кілька відсотків? Людина ніколи не змогла б існувати у такому всесвіті. Це є основним пунктом антропічного принципу. Згідно з цим принципом, життєдайний фактор є джерелом усього механізму й конструкції світу» (Джон Барроу та Френк Типлер «Антропічний космологічний принцип», англ., сторінка VII).

Бог, конструкція й фізичні сталі

Які ж основні фізичні сталі є необхідними для існування життя в Усесвіті? Доповідь у журналі «The Orange County Register» за 8 січня 1995 року давала перелік цих сталих. Там говорилося, наскільки гармонійними повинні бути ці величини: «Кількісне значення багатьох основних фізичних величин, що характеризують Усесвіт, наприклад, заряд електрона, незмінна швидкість світла або числове співвідношення основних сил у природі, приголомшливо точне, часом до 120-го знака після коми. Розвиток живого Всесвіту надзвичайно залежить від цих характеристик. Будь-яка мізерна зміна, на одну наносекунду, на один ангстрем,— і Всесвіт може стати мертвим та пустельним».

Автор цієї доповіді згадує те, що зазвичай не згадують: «Здається, розумніше припустити, що в цьому процесі криються якісь незбагненні тенденції, можливо, дія розумної та цілеспрямованої сили, котра привела Всесвіт у гармонію, приготувавши його до нашого з’явлення».

Джордж Ґрінштейн, професор астрономії та космології, подав довгий перелік фізичних сталих у книжці «Симбіотичний Усесвіт» (англ.). У цьому списку наведені сталі настільки точні, що коли б змінилися на якусь йоту, то не могло б існувати ні атомів, ні зірок, ні Всесвіту. Докладно цей зв’язок показано у рамці. Щоб існувало фізичне життя, мусять існувати ці залежності. Вони складні, і, можливо, не усі читачі зрозуміють їх, проте астрономи, а також багато інших вчених знають про них.

Продовжуючи цей перелік, Ґрінштейн не зміг приховати свого захоплення. Він сказав: «Так багато збігів обставин! Що більше я читаю, то більше переконуюся: такі «збіги обставин» навряд чи сталися випадково. Однак із зростанням переконаності зросло дещо й інше. Навіть тепер важко виразити це «дещо» словами. Це була раптова й надзвичайно сильна зміна, а деколи майже фізичний біль. Мене ніби корчило від неприємного відчуття (...) Чи можливо, що раптом, нехотячи ми наштовхнулися на науковий доказ існування Вищої Істоти? Чи це був Бог, котрий втрутився й майстерно створив космос для нашого блага?»

Прикро вражений і нажаханий цією думкою, Ґрінштейн швиденько зрікся її та відновив свою науково-релігійну ортодоксальність, сказавши: «Бог — це не пояснення». Авжеж, ця думка була такою неприємною, що він просто не зміг перетравити її!

Природна людська потреба

Усе це не було сказано для того, щоб принизити наполегливу працю чесних вчених, у тому числі космологів. Особливо Свідки Єгови цінують їхні численні відкриття таємниць творення, котрі показують силу, мудрість і любов правдивого Бога Єгови. У Римлян 1:20 проголошується: «Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання».

Пошуки й праця науковців виявляють природну людську потребу, таку ж, як потреба в їжі, притулку та одязі. Це потреба знати відповіді на питання про майбутнє та мету в житті. Бог «вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця» (Екклезіяста 3:11).

Це не є поганою новиною. Це значить, що людство ніколи не буде знати усього, однак йому ніколи не забракне нового, чого можна навчитися: «Коли побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього, то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає,— не зможе знайти!» (Екклезіяста 8:17).

Дехто з науковців заперечує, мовляв, коли Бог є «вирішенням» проблеми, то це вбиває спонуку для подальших досліджень. Однак людина, яка визнає Бога Творцем неба й землі, може відкривати багато інших захопливих подробиць та досліджувати цікаві таємниці. Для неї горить зелене світло, коли вона вирушає у захопливу подорож до відкриттів і пізнання!

Хто може встояти перед запрошенням з Ісаї 40:26? «Підійміть у височину ваші очі й побачте». Ми підіймали у височину свої очі на цих сторінках і побачили, що те, «чого бракує», не приходить космологам у голову. Ми також визначили, де містяться основні відповіді на питання, котрі віками турбують розуми людей.

Відповіді містяться в книзі

Відповіді завжди були там, але, подібно до релігійників за днів Ісуса, багато людей закрило собі очі й вуха і зробило твердими свої серця до відповідей, які не підходять під їхні людські теорії та обраний спосіб життя (Матвія 13:14, 15). Єгова повідомив нам, як повстав Усесвіт, як виникла Земля й хто мешкатиме на ній. Він сказав нам, що люди, мешканці Землі, повинні доглядати її і дбати з любов’ю про рослини й тварин, які живуть разом з ними на ній. Він також розповів, що́ стається, коли помирають люди; що вони можуть повернутися до життя й що́ вони повинні робити, аби жити на землі вічно.

Коли вас цікавлять відповіді, дані вам мовою натхненого Слова Бога, Біблії, будь ласка, прочитайте наступні біблійні вірші: Буття 1:1, 26—28; 2:15; Приповістей 12:10; Матвія 10:29; Ісаї 11:6—9; 45:18; Буття 3:19; Псалом 146:4; Екклезіяста 9:5; Дії 24:15; Івана 5:28, 29; 17:3; Псалом 37:10, 11; Об’явлення 21:3—5.

Чому б не прочитати ці вірші вдома одного вечора з вашою родиною, із сусідами чи з друзями? Будьте впевнені, що вийде цікава й жвава розмова!

Чи інтригують вас таємниці Всесвіту й чи зворушує його краса? Чому б не познайомитись ближче з Тим, хто створив його? Наша допитливість і здивування нічого не значать для неживих небес, але Бог Єгова, їхній Творець, є також нашим Творцем, і він дбає за сумирних людей, які хочуть навчитися про нього та його творення. Нині запрошення звучить по усій землі: «Прийди!» А хто чує, хай каже: «Прийди!» І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!» (Об’явлення 22:17).

Яке ж сердечне це запрошення від Єгови! Всесвіт був створений не безглуздим, безцільним вибухом, а Богом нескінченного розуму й чіткого наміру, який знав про вас із самого початку. Він володіє необмеженою контрольованою енергією, якою завжди допомагає своїм служителям (Ісаї 40:28—31). Ваша нагорода за пізнання його буде безмежною й величною, як сам Усесвіт!

«Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розповідає небозвід» (Псалом 19:2).

[Рамка на сторінці 13]

Перелік деяких фізичних сталих, необхідних для існування життя

Заряди електрона й протона мусять дорівнювати одне одному за величиною й бути протилежними за значенням; нейтрон мусить важити трошки більше за протон; аби відбувся фотосинтез, повинна існувати відповідність між температурою Сонця й здатністю поглинання хлорофілу; якби сильна взаємодія була трошки слабша, Сонце не змогло б утворювати енергію за допомогою ядерних реакцій, а якби вона була трошки сильніша, паливо, необхідне для утворення енергії, було б надзвичайно нестійким; без двох окремих дивовижних резонансів між ядрами у центральній частині червоних гігантів не утворювався б ніякий елемент, окрім гелію; якби в космосі було менше трьох вимірів, то був би неможливим взаємозв’язок між кровообігом та нервовою системою; якби в космосі було більше трьох вимірів, планети не змогли б постійно обертатися навколо Сонця («Симбіотичний Усесвіт», сторінки 256, 257).

[Рамка на сторінці 14]

Чи хтось бачив мою зниклу масу?

Галактика Андромеди, як і усі спіральні галактики, велично обертається в космосі, ніби велетенський ураган. Астрономи можуть вираховувати швидкість обертання багатьох галактик за допомогою спектрального аналізу, і коли вони роблять це, то виявляють дещо загадкове. Швидкості обертання здаються неможливими! Видається, що усі спіральні галактики обертаються занадто швидко. Вони поводяться так, ніби видимі зірки галактики були вставлені у набагато більше світлове коло темної матерії, невидимої для телескопа. «Ми не знаємо форм темної матерії»,— визнає астроном Джеймс Калер. Космологи підрахували, що 90 відсотків зниклої маси неможливо пояснити. Вони намагаються виявити її чи то у формі важких нейтрино, чи то у якомусь невідомому виді надрозповсюдженої матерії.

Якщо ви знайдете зниклу масу, обов’язково негайно повідомте місцевих космологів!