«Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього,— і Він суд проголосить поганам. Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу. Він очеретини надломленої не доломить і гнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги... І погани надіятись будуть на Ймення Його».

Що це значить, «він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу»? Коли Ісус зціляє людей, то «наказує їм суворо Його не виявляти». Він не хоче, щоб люди крикливо оголошували Його по вулицях, або перекручували рапорти про Нього переповіданням їх від людини до людини.