Розділ четвертий
«Ви свідки Мої»!
1. Як Єгова послуговується пророцтвом і як його люди повинні реагувати на сповнене пророцтво?
ОДНІЄЮ з відмінностей, яка вирізняє правдивого Бога від усіх фальшивих богів, є його здатність передрікати майбутнє. Але коли Єгова пророкує, він має на меті не тільки довести, що є правдивим Богом. Як показує 43-й розділ книги Ісаї, за допомогою пророцтва Єгова доводить, що він є правдивим Богом і любить людей, з якими уклав угоду. Вони ж, збагнувши, як сповняється пророцтво, не повинні мовчати, а давати показання про те, що бачать. Вони зобов’язані бути свідками Єгови!
2. а) Який був духовний стан Ізраїля за часів Ісаї? б) Як Єгова відкриває очі та вуха своїм людям?
2 На жаль, за часів Ісаї Ізраїль був у такому жалюгідному стані, що Єгова ставився до членів цього народу як до духовно неповноцінних людей. «Приведи ти народа сліпого, хоч очі він має, і глухих, хоч вуха в них є» (Ісаї 43:8). Як могли духовно сліпі та глухі люди служити Єгові його живими свідками? Залишався тільки один вихід — у чудесний спосіб відкрити їм очі та вуха. І Єгова це зробив! Як саме? Спочатку він вдався до суворого покарання: жителі північного царства Ізраїлю пішли у вигнання 740 року до н. е., а жителі Юди — 607 року до н. е. Потім Єгова виявив силу для захисту свого народу — він визволив його і в 537 році до н. е. повернув духовно відроджений, розкаяний останок на батьківщину. Єгова настільки впевнений у сповненні цього свого наміру, що приблизно 200 років наперед описує визволення Ізраїля як подію, що вже сталась.
3. Яке підбадьорення дає Єгова майбутнім вигнанцям?
3 «Отак каже Господь, що створив тебе, Якове, і тебе вформував, о Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім’я твоє, Мій ти! Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки — не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити,— не попечешся, і не буде палити тебе його полум’я. Бо Я — Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаситель» (Ісаї 43:1—3а).
4. В якому розумінні Єгова є Творцем Ізраїля і яке запевнення дає він своїм людям стосовно їхнього повернення на батьківщину?
4 Єгова особливо цікавиться Ізраїлем, бо цей народ належить йому. Він сам створив його на сповнення угоди, укладеної з Авраамом (Буття 12:1—3). Тому в Псалмі 100:3 говориться: «Знайте, що Господь — Бог Він, Він нас учинив, і Його ми,— Його ми народ та отара Його пасовиська». Оскільки Єгова є Творцем і Відкупителем Ізраїля, він безпечно поведе своїх людей на батьківщину. Їм не стануть на заваді і не завдадуть лиха води, річки під час повеней і палючі пустелі, так само як тисячу років тому подібні перешкоди не сповільнили їхніх прабатьків, коли вони йшли до Обітованої землі.
5. а) Як слова Єгови потішають духовний Ізраїль? б) Хто є товаришами членів духовного Ізраїля і хто був їхнім прообразом?
5 Слова Єгови потішають сучасний останок духовного Ізраїля, члени якого — це зачате духом «створіння нове» (2 Коринтян 5:17). Сміливо ставши перед «водами» людства, вони відчувають захист, який з любов’ю надає їм Бог під час символічних повеней. Вогонь, що походить від їхніх ворогів, не завдав їм шкоди, а, навпаки, очистив (Захарія 13:9; Об’явлення 12:15—17). Єгова пильно доглядає і «великий натовп» «інших овець», які приєдналися до Божого духовного народу (Об’явлення 7:9; Івана 10:16). Їхнім прообразом служив «різний люд», який вийшов з Єгипту разом з ізраїльтянами, а також неєвреї, що повернулися з визволеними вигнанцями з Вавилона (Вихід 12:38; Ездри 2:1, 43, 55, 58).
6. Як Єгова виявив, що є Богом справедливості у справі викупу а) буквального Ізраїля? б) духовного Ізраїля?
6 Єгова обіцяє визволити свій народ з Вавилона, послуговуючись військами Мідії та Персії (Ісаї 13:17—19; 21:2, Хом.; 21:9; 44:28; Даниїла 5:28). Будучи Богом справедливості, Єгова заплатить своїм мідо-перським «слугам» відповідний викуп за Ізраїль. «Дав Я на викуп за тебе Єгипта, Етіопію й Севу замість тебе. Через те, що ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав, то людей замість тебе віддам, а народи — за душу твою» (Ісаї 43:3б, 4). Історія підтверджує, що Перська імперія завоювала Єгипет, Етіопію та сусідню Севу — сталося так, як Бог і передрік (Приповістей 21:18). У 1919 році Єгова так само визволив останок духовного Ізраїля з духовної неволі, послужившись Ісусом Христом. Однак Ісус не потребував нагороди за свою працю. Він не був язичницьким правителем, до того ж визволяв своїх духовних братів. Крім того, у 1914 році Єгова вже дав йому «народи, як спадщину [його], володіння ж [його] — аж по кінці землі» (Псалом 2:8).
7. Які почуття мав Єгова до свого народу в стародавні часи і які почуття має він тепер?
7 Зауважте, як відкрито Єгова виявляє свої ніжні почуття до викуплених вигнанців. Бог каже, що вони ‘дорогі’ та ‘шановані’ в його очах і що він «покохав» їх (Єремії 31:3). Такі самі почуття, навіть ще сильніші, має він сьогодні до своїх вірних і відданих слуг. Помазані християни змогли встановити взаємини з Богом не завдяки своєму походженню, але завдяки впливу Божого святого духу, якого вони зазнають на собі після особистого присвячення Творцю. Єгова притягнув їх до свого Сина та до себе й написав на їхніх сприйнятливих серцях свої закони та принципи (Єремії 31:31—34; Івана 6:44).
8. Яке запевнення дає Єгова вигнанцям і що вони думатимуть про своє визволення?
8 Запевняючи далі вигнанців, Єгова додає: «Не бійся, бо Я ж із тобою! Зо сходу згромаджу насіння твоє, і з заходу тебе позбираю. Скажу півночі: Дай, а до півдня: Не стримуй! Поприводь ти синів моїх здалека, а дочки мої — від окраїн землі, і кожного, хто тільки зветься Іменням Моїм, і кого Я на славу Свою був створив, кого вформував та кого Я вчинив» (Ісаї 43:5—7). Навіть найвіддаленіші території землі не сховаються від Єгови, коли у призначений ним час він визволить своїх синів і дочок та поверне їх назад на улюблену батьківщину (Єремії 30:10, 11). Безперечно, у порівнянні з попереднім порятунком з Єгипту це визволення стане для них набагато величнішим (Єремії 16:14, 15).
9. В які два способи Єгова пов’язує зі своїм іменем рятівні дії, які він виконує?
9 Єгова нагадує своєму народові, що він носить Його ім’я, і таким чином підтверджує свою обіцянку визволити Ізраїль (Ісаї 54:5, 6). До того ж Єгова пов’язує обітниці про визволення зі своїм ім’ям. Отже він гарантує, що саме йому належатиме слава, коли сповниться його пророче слово. Навіть завойовник Вавилона не матиме такої честі, яка належить єдиному живому Богу.
Боги на суді
10. Яку надзвичайно важку вимогу ставить Єгова народам і їхнім богам?
10 Тепер обітниця Єгови визволити Ізраїль стає підставою для скликання всесвітнього суду, до якого він притягає богів народів. Ми читаємо: «Нехай разом зберуться всі люди і народи згромадяться: хто поміж ними [їхніми богами] повість про це, і хто розповість про минуле? Нехай [їхні боги] дадуть свідків своїх — і оправдані будуть, і хай вони чують та скажуть: Це правда!» (Ісаї 43:9). Єгова ставить народам світу надзвичайно важку вимогу. По суті, він каже: «Нехай ваші боги доведуть, що вони боги, точно передрікши майбутнє». Оскільки безпомилково пророкувати може лише правдивий Бог, це випробування викриє усіх обманщиків (Ісаї 48:5). Але Всевишній ставить ще одну юридичну вимогу: усі, що називають себе правдивими богами, повинні дати своїх свідків, котрі б підтвердили як їхні передречення, так і сповнення передреченого. Звичайно, Єгова не звільняє і себе від цієї юридичної вимоги.
11. Яке призначення дає Єгова своєму слузі і що виявляє стосовно своєї Божественності?
11 Оскільки фальшиві боги ні на що не здатні, вони не можуть дати свідків. Тому складається незручна ситуація: місце свідків залишається порожнім. Але тепер настає черга Єгови підтвердити, що він — правдивий Бог. Дивлячись на свій народ, він говорить: «Ви свідки Мої... та раб [«слуга», Хом.] Мій, якого Я вибрав, щоб пізнали й Мені ви повірили, та зрозуміли, що це Я. До Мене не зроблено Бога, і не буде цього по Мені! Я, Я Господь, і крім Мене немає Спасителя! Я сказав, і споміг, і звістив, і Бога чужого немає між вами, ви ж свідки Мої... а Я Бог! І Я здавна Той Самий, і ніхто не врятує з Моєї руки,— як що Я вчиню, то хто це перемінить?» (Ісаї 43:10—13).
12, 13. а) Які переконливі показання має дати народ Єгови? б) Як ім’я Єгови стало широко відоме в наш час?
12 Слова Єгови спонукали радісний натовп свідків заповнити своє місце на суді. Їхні показання чіткі й беззаперечні. Подібно до Ісуса Навина, вони урочисто заявляють: ‘Усе, що говорив Єгова, збулося, не відпало ані одне слово’ (Ісуса Навина 23:14). У вухах людей Єгови й далі звучать слова Ісаї, Єремії, Єзекіїля та інших пророків, які, так би мовити, в один голос передрікали вигнання юдеїв і їхнє чудесне визволення (Єремії 25:11, 12). Ім’я визволителя Юди, Кіра, було названо задовго до його народження! (Ісаї 44:26—45:1).
13 Якщо взяти до уваги цю величезну кількість свідчень, то чи хтось може заперечити, що Єгова — єдиний правдивий Бог? На відміну від язичницьких богів, лише Єгова не є створений; він єдиний — правдивий Богa. Тому народ, який носить ім’я Єгови, має унікальний і радісний привілей — розповідати про його дивовижні діла майбутнім поколінням та іншим людям, які розпитуватимуть про нього (Псалом 78:5—7). Сучасним Свідкам Єгови так само випала честь проголошувати ім’я Єгови по всій землі. У 1920-х роках Дослідники Біблії стали щораз більше усвідомлювати, яке глибоке значення має Боже ім’я, Єгова. А 26 липня 1931 року на конгресі в місті Колумбусі (штат Огайо, США) президент Товариства Джозеф Ф. Рутерфорд представив резолюцію «Нове ім’я». Почувши слова: «Ми бажаємо, щоб нас знали під цим іменем і так називали, тобто свідки Єгови», делегати сповнилися радістю і схвалили резолюцію гучним «Так!». З того часу ім’я Єгови стало знане по всьому світі (Вихід 15:3; Псалом 68:5, Дерк.).
14. Про що Єгова нагадує ізраїльтянам і чому це нагадування своєчасне?
14 Єгова дбає про тих, хто шанобливо носить його ім’я, і ставиться до них як до ‘зіниці свого ока’. Він нагадує про це ізраїльтянам, говорячи, як визволив їх з Єгипту і безпечно вів по пустелі (Повторення Закону 32:10, 12). У той час серед них не було чужого бога, оскільки вони на власні очі бачили цілковите приниження всіх єгипетських богів. Увесь єгипетський пантеон богів не міг ані захистити Єгипту, ані перешкодити виходу Ізраїля (Вихід 12:12). Так само й могутній Вавилон — місто, над яким височіло принаймні 50 храмів фальшивих богів, не зможе зупинити руки Всемогутнього, коли Він визволятиме свій народ. Ясно, що, крім Єгови, «немає Спасителя».
Бойові коні падають, темниці відчиняються
15. Що пророкує Єгова стосовно Вавилона?
15 «Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб’ю засуви по темницях, халдеї [«на кораблях», НС] будуть плакати — ридати. Я — Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!» Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах, що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт,— згасли» (Ісаї 43:14—17, Хом.).
16. Що станеться з Вавилоном, халдейськими купцями та з кожним, хто виступить на захист цього міста?
16 Вавилон нагадує вигнанцям в’язницю, оскільки він перешкоджає їхньому поверненню до Єрусалима. Але оборонні споруди Вавилона не є перепонами для Всемогутнього, який відкрив «дорогу в [Червоному морі], стежку у великих водах», очевидно, у водах Йордану (Вихід 14:16; Ісуса Навина 3:13). Подібно й представник Єгови, Кір, зробить так, що води могутнього Євфрату спадуть, і його воїни зможуть ввійти у місто. Халдейські купці, що курсують водами вавилонських каналів на тисячах торгових галер та барж і возять вавилонських божків, плакатимуть з горя, коли впаде їхня могутня столиця. Як і фараонові колісниці в Червоному морі, швидкі вавилонські колісниці нічого не зможуть зробити. Вони не врятують Вавилона. І так само як хтось легко може погасити ґніт в оливній лампі, загарбник позбавить життя кожного, хто виступить на захист цього міста.
Єгова безпечно веде свій народ додому
17, 18. а) Що «нове» передрікає Єгова? б) Що Єгова мав на увазі, кажучи, що його люди вже не згадуватимуть минулого, і чому?
17 Єгова порівнює свої колишні визвольні вчинки з тим, що збирається зробити: «Не згадуйте вже про минуле, і про давнє не думайте! Ось зроблю Я нове, тепер виросте. Чи ж про це ви не знаєте? Теж зроблю Я дорогу в степу, а в пустині — річки. Буде славити Мене польова звірина, шакали та струсі, бо воду Я дам на степу, а в пустині річки, щоб напувати народ Мій, вибранця Мого. Цей народ Я Собі вформував,— він буде звіщати про славу Мою» (Ісаї 43:18—21).
18 Кажучи: «Не згадуйте вже про минуле», Єгова не пропонує своїм слугам стерти з пам’яті вчинки, які він здійснив для спасіння в минулому. Багато з цих вчинків є частиною натхненої Богом історії ізраїльтян, і Єгова наказав, аби вони щороку під час свята Пасхи згадували свій порятунок з Єгипту (Левит 23:5; Повторення Закону 16:1—4). Але тепер Єгова хоче, аби цей народ вихваляв його за «нове» — те, що вони зазна́ють на собі. Він має на увазі не тільки визволення з Вавилона, але й їхню дивовижну подорож додому, коли вони, мабуть, ітимуть прямішою, пустельною дорогою. У тій сухій землі Єгова зробить для них «дорогу» і виконає могутні вчинки, які нагадуватимуть про те, що він вчинив для ізраїльтян за днів Мойсея: годуватиме цих мандрівників у пустині і тамуватиме їм спрагу водою з річок. Дари Єгови будуть такими рясними, що навіть дикі звірі прославлятимуть його й не нападатимуть на людей.
19. Як члени останку духовного Ізраїля та їхні товариші йдуть «дорогою святою»?
19 Подібно й у 1919 році останок духовного Ізраїля був визволений з вавилонської неволі й вирушив у дорогу, яку приготував для його членів Єгова,— «дорогу святу» (Ісаї 35:8). На відміну від ізраїльтян, вони не мали йти по палючій пустині з однієї місцевості в іншу і їхня подорож не закінчилася через декілька місяців прибуттям до Єрусалима. Але «дорога свята» таки вела останок помазаних християн до духовного раю. Вони залишаються на тій «дорозі святій», оскільки й далі мають іти через цю систему речей. Поки ці люди простують битою дорогою, тобто дотримуються Божих норм чистоти та святості, то залишаються в духовному раю. І як же вони тішаться, що разом з ними йде великий натовп «неізраїльських» супутників! На противагу тим, хто надіється на сатанинську систему, члени останку та їхні товариші вже багато років харчуються на розкішному духовному бенкеті Єгови (Ісаї 25:6; 65:13, 14). Побачивши, що Єгова благословляє свій народ, велика кількість людей, які були подібні до звірів, змінила своє життя й почала прославляти правдивого Бога (Ісаї 11:6—9).
Єгова виявляє свій біль
20. Як за днів Ісаї Ізраїль виклика́в біль у Єгови?
20 У порівнянні зі злим родом, що жив за часів Ісаї, відновлений останок стародавнього Ізраїля — зовсім інший народ. Про той злий рід Єгова каже: «Мене ти не кликав, о Якове, не змагався за Мене [«бо стомився від мене», НС], Ізраїлю. Ти Мені не приводив ягнят цілопалень своїх, і своїми жертвами не шанував ти Мене... Я тебе не силував, щоб приносити жертву хлібну, і кадилом не мучив тебе. Очерету запашного не купував ти за срібло Мені, і не напував ти Мене лоєм жертов своїх,— тільки своїми гріхами Мене ти турбував та своїми провинами мучив Мене» (Ісаї 43:22—24).
21, 22. а) Чому можна стверджувати, що вимоги Єгови не тяжкі? б) Як люди, образно кажучи, змушують Єгову служити їм?
21 Кажучи: «Я тебе не силував, щоб приносити жертву хлібну, і кадилом не мучив тебе», Єгова не має на увазі, що принесення жертв і паління кадила необов’язкові. Насправді під Закон-угодою ці обряди були невід’ємною частиною правдивого поклоніння. І те ж саме можна сказати про «очерет» — тростину із солодким запахом, яку використовували для виготовлення мира святого помазання. Ізраїльтяни нехтували цим, і всі ці елементи були відсутні у храмовому служінні. Але чи такі вимоги тяжкі? Зовсім ні! У порівнянні з вимогами фальшивих богів вимоги Єгови легкі. Наприклад, на противагу фальшивому богу Молоху, Єгова ніколи не вимагав принесення в жертву дітей! (Повторення Закону 30:11; Михея 6:3, 4, 8).
22 Якби ізраїльтяни мали духовний погляд на речі, вони б ніколи не ‘стомилися від Єгови’. Досліджуючи Його Закон, вони б могли бачити, як він любить їх, і з радістю приносити «лій» — найліпшу частину жертв. Замість того ці жадібні люди тримають лій для себе (Левит 3:9—11, 16). Як же злі ізраїльтяни обтяжують Єгову тягарем своїх гріхів, по суті, змушуючи його служити їм! (Неемії 9:28—30).
Покарання приносить результати
23. а) Чому ізраїльтяни заслужили покарання Єгови? б) Як Єгова покарав Ізраїль?
23 Хоча Єгова суворо покарав ізраїльтян,— як вони це й заслужили,— він досяг бажаних результатів: милосердя стало можливе. «Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам’ятає! Пригадай ти Мені — і судімося разом, повіж ти Мені, щоб тобі оправдатись! Твій батько був перший згрішив, і відпали від Мене твої посередники [«тлумачі», примітка в НС],— тому Я позбавив священства священиків, і Якова дав на прокляття [«оскверню князів святого місця і видам Якова як чоловіка, призначеного на знищення», НС], і на зневагу — Ізраїля» (Ісаї 43:25—28). Як і всі народи світу, Ізраїль походить від Адама, «першого» чоловіка. Тому жоден ізраїльтянин не може «оправдатись». Навіть «посередники» Ізраїля — його вчителі, тобто тлумачі, Закону — згрішили перед Єговою і навчають неправди. Тому Єгова дасть весь народ на «знищення» та «зневагу». Також він осквернить усіх, хто служить у його «святому місці», тобто святині.
24. Яку основну причину для прощення своїх людей — як у давнину, так і сьогодні — має Єгова, але як він ставиться до них?
24 Але зауважте, що Єгова виявить милосердя не просто через каяття Ізраїля, а ради себе. Ця справа стосується його імені. Якщо він залишить Ізраїль навіки у вигнанні, то очевидці зневажатимуть його ім’я (Псалом 79:9; Єзекіїля 20:8—10). Подібно й сьогодні спасіння людей є другорядною справою у порівнянні з освяченням імені Єгови та виправданням його верховної влади. І все-таки Єгова любить тих, хто беззастережно сприймає його виховні заходи й поклоняється йому в дусі та правді. Він виявляє свою любов до цих людей,— чи то помазанців, чи інших овець,— стираючи їхні провини на основі жертви Ісуса Христа (Івана 3:16; 4:23, 24).
25. Які грандіозні вчинки здійснить Єгова в близькому майбутньому і як ми можемо тепер виявляти свою вдячність за це?
25 Крім того, незабаром Єгова засвідчить про свою любов до великого натовпу вірних і відданих поклонників, коли вчинить задля них щось нове: допоможе їм пережити «велику скорботу» і введе на очищену «нову землю» (Об’явлення 7:14, Філ.; 2 Петра 3:13). Вони стануть свідками найграндіознішого вияву сили Єгови в історії людства. Упевненість у тому, що ця подія відбудеться, викликає радість у помазаного останку та всіх членів великого натовпу і спонукує їх кожного дня жити згідно з величним призначенням: «Ви свідки Мої»! (Ісаї 43:10).
[Примітка]
a У міфологіях народів багато богів «народжуються» і мають «дітей».
[Ілюстрація на сторінках 48, 49]
Єгова підтримуватиме євреїв, коли вони повертатимуться до Єрусалима.
[Ілюстрації на сторінці 52]
Єгова кидає виклик народам, щоб вони представили свідків для своїх богів.
1. Бронзова статуя Ваала. 2. Глиняні статуетки Ашторет. 3. Тріада єгипетських богів: Гор, Осіріс та Ісіда. 4. Грецькі богині: Афіна (ліворуч) і Афродіта.
[Ілюстрації на сторінці 58]
«Ви свідки Мої» (Ісаї 43:10).