Розділ тринадцятий
«Кликніть весело разом»!
1. Чому пророчі слова з 52-го розділу книги Ісаї — це джерело радості і на які два сповнення вони вказують?
ВИЗВОЛЕННЯ! Чи якась інша надія може принести полоненим більшу радість? Оскільки одна з головних тем книги Ісаї — це визволення та відновлення, то й не дивно, що, за винятком Псалмів, ця біблійна книга містить більше висловів радості, ніж будь-яка інша. Особливо 52-й розділ Ісаї дає Божому народові підставу для радості. Ці пророчі слова сповнилися на Єрусалимі в 537 році до н. е. І вони вказують на більше сповнення, яке стосується «вишнього Єрусалима» — небесної організації Єгови, що складається з духовних створінь й іноді описана як мати або дружина (Галатів 4:26; Об’явлення 12:1).
«Зодягнися, Сіоне, у силу свою»
2. Коли збудився Сіон і як це сталося?
2 Послуговуючись Ісаєю, Єгова закликає своє улюблене місто Сіон: «Збудися, збудись, зодягнися, Сіоне, у силу свою, зодягнися у шати пишноти своєї, о Єрусалиме, о місто святе, бо вже необрізаний та занечищений більше не ввійде до тебе! Обтруси з себе порох, устань та сідай, Єрусалиме! Розв’яжи пута шиї своєї, о бранко, о дочко Сіону» (Ісаї 52:1, 2). Через те що жителі Єрусалима розгнівили Єгову, це місто 70 років пролежало в руїнах (2 Царів 24:4; 2 Хронік 36:15—21; Єремії 25:8—11; Даниїла 9:2). Однак тепер настав час, аби столиця Юди збудилася від довгого періоду бездіяльності й одягнула шати пишноти, тобто чудове вбрання свободи. Єгова спонукав серце Кіра визволити ‘бранку, дочку Сіону’, щоб колишні жителі Єрусалима та їхні нащадки покинули Вавилон, повернулися до свого міста й відновили правдиве поклоніння. В Єрусалимі не може перебувати жодний необрізаний чи нечистий (Ездри 1:1—4).
3. Чому збір помазаних християн можна назвати «дочкою Сіону» і в якому розумінні їх було визволено?
3 Ці слова Ісаї також сповнюються на християнському зборі. Збір помазаних християн можна назвати сучасною «дочкою Сіону», оскільки «вишній Єрусалим» — це їхня матиa. Звільнені від язичницьких вчень та доктрин відступників, помазанці повинні зберігати чисте становище перед Єговою. І це слід робити, піддаючись обрізанню не тіла, а серця (Єремії 31:33; Римлян 2:25—29). Таке обрізання означає підтримування духовної, розумової та моральної чистоти перед Єговою (1 Коринтян 7:19; Ефесян 2:3).
4. Хоча «вишній Єрусалим» завжди слухався Єгови, чим поведінка його земних представників подібна до поведінки жителів стародавнього Єрусалима?
4 Щоправда, «вишній Єрусалим» завжди слухався Єгови. Але під час Першої світової війни його представники на землі — помазані християни — неумисно ламали закон Єгови через те, що неправильно розуміли, у чому полягає правдивий християнський нейтралітет. Втративши божественне схвалення, вони опинилися в духовній неволі «Вавилона Великого» — світової імперії фальшивої релігії (Об’явлення 17:5). Цей стан поневолення сягнув кульмінаційного моменту в червні 1918 року, коли на підставі фальшивих звинувачень було ув’язнено вісьмох відповідальних членів Товариства «Вартова башта». Їх навіть звинувачували у змові. Тоді організоване проповідування доброї новини майже припинилося. Проте в 1919 році залунав клич до духовного пробудження. Помазані християни почали чимраз повнішою мірою відділятися від моральної та духовної нечистоти Вавилона Великого. Вони піднялися з пороху поневолення, і «вишній Єрусалим» постав у всій пишноті ‘святого міста’, в якому духовна нечистота є неприйнятною.
5. Чому Єгова має повне право викупити своїх людей, не даючи жодної компенсації їхнім поневолювачам?
5 Як у 537 році до н. е., так і в 1919 році н. е. Єгова мав абсолютне право визволити свій народ. Ісая пояснює: «Господь каже так: Задармо були ви попродані, тому будете викуплені не за срібло» (Ісаї 52:3). Ані стародавній Вавилон, ані Вавилон Великий не дали жодної плати, коли заволоділи народом, з яким Бог уклав угоду. Оскільки в обох випадках не відбулося жодної грошової операції, Єгова й далі залишався законним Власником свого народу. Чи він повинен був почуватися заборгованим? Звичайно, що ні. Як у минулому, так і в наш час Єгова міг по праву викупити своїх поклонників, не даючи жодної компенсації поневолювачам (Ісаї 45:13).
6. Яких уроків з історії не взяли для себе вороги Єгови?
6 Вороги Єгови не взяли для себе жодного уроку з історії. Ми читаємо: «Так Господь Бог промовляє: До Єгипту зійшов був народ Мій впочатку, щоб мешкати там, а Ашшур за ніщо його тиснув» (Ісаї 52:4). Єгипетський фараон поневолював ізраїльтян, котрих як гостей було запрошено мешкати у тому краї. Але Єгова потопив фараона та його військо в Червоному морі (Вихід 1:11—14; 14:27, 28). Коли ассирійський цар Санхерів збирався захопити Єрусалим, ангел Єгови вбив 185 000 воїнів цього царя (Ісаї 37:33—37). Подібно до стародавнього Вавилона, Вавилон Великий не зможе втекти від кари за гноблення Божого народу.
«Моє Ймення пізнає народ Мій»
7. Як позначилося поневолення народу Єгови на Його імені?
7 Поневолення народу Єгови позначилося на Його імені. Пророцтво показує: «Тепер що Мені тут [«чинити», Хом.],— говорить Господь,— коли взятий даремно народ Мій? Шаліють володарі їхні,— говорить Господь,— і постійно ввесь день Моє Ймення зневажене... Тому Моє Ймення пізнає народ Мій, тому того дня він пізнає, що Я — то Отой, що говорить: Ось Я!» (Ісаї 52:5, 6). Що тепер Єгові чинити? Чи турбуватися йому тим, що Ізраїль поневолено у Вавилоні? Єгова повинен діяти, бо Вавилон забрав його людей у неволю й шаліє від тріумфу, вихваляючись своєю перемогою. Це призвело до того, що Вавилон став нешанобливо ставитися до імені Єгови (Єзекіїля 36:20, 21). Та імперія не усвідомила, що спустошення Єрусалима — це наслідок незадоволення Єгови своїм народом. Вавилон вважає, що поневолення євреїв служить доказом слабкості їхнього Бога. Один з вавилонських правителів — Валтасар — навіть насміхається над Єговою, використовуючи посуд з Його храму під час бенкету, який справляє на честь вавилонських богів (Даниїла 5:1—4).
8. Як почали ставитися до імені Єгови після смерті апостолів?
8 Як усе це стосується «вишнього Єрусалима»? Можна сказати, що, відколи відступництво пустило коріння серед людей, які визнають себе християнами, через таких осіб «зневажається Боже Ймення в поган» (Римлян 2:24; Дії 20:29, 30). Варто згадати, що через забобон євреї зрештою перестали вживати божественне ім’я. Незабаром після смерті апостолів відступницькі християни почали наслідувати приклад євреїв і припинили вживати Боже особисте ім’я. Відступництво призвело до розвитку загальновизнаного християнства — однієї з найбільших частин Вавилона Великого (2 Солунян 2:3, 7; Об’явлення 17:5). Невгамовна розпуста загальновизнаного християнства та його кричуща вина крові знеславили ім’я Єгови (2 Петра 2:1, 2).
9, 10. Яке глибше розуміння норм Єгови та його імені здобув у наш час народ, з яким Бог уклав угоду?
9 Коли в 1919 році Більший Кір — Ісус Христос — визволив з неволі Вавилона Великого людей, з якими Бог уклав угоду, вони стали ліпше розуміти вимоги Єгови. На той час цей народ уже очистився від багатьох вчень загальновизнаного християнства, коріння яких сягає періоду дохристиянського язичництва, зокрема, це вчення про Трійцю, безсмертя душі та вічні муки в полум’яному пеклі. А в 1919 році Божі слуги постановили позбутися всіх слідів вавилонського впливу. Вони також зрозуміли, наскільки важливо суворо дотримуватися нейтралітету в політичних та військових справах світу. Ці християни навіть хотіли очистити себе від будь-якої вини крові, що могла лежати на декотрих з них.
10 Також теперішні Божі слуги глибше зрозуміли значимість імені Єгови. У 1931 році вони прийняли назву Свідки Єгови й таким чином публічно проголосили, що підтримують Єгову та його ім’я. Крім того, почавши у 1950 році публікувати «Переклад нового світу», Свідки Єгови відновили божественне ім’я на його належному місці в Біблії. Свідки стали цінувати ім’я Єгови й оповіщають про нього по всій землі.
«Благовісник»
11. Чому вигук: «Зацарював Бог твій!» — був доречним у 537 році до н. е.?
11 Тепер нашу увагу знову скеровано до ще спустошеної Сіонської гори. Наближається посланець, що несе добру новину: «Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: «Царює твій Бог! [«Зацарював Бог твій!», Кул.]» (Ісаї 52:7). Чому можна стверджувати, що 537 року до н. е. Бог Сіону зацарював? Хіба Єгова не царював завжди? Так, він — «Цар вічності»! (Об’явлення 15:3, НС). Але вигук: «Зацарював Бог твій!» — був тоді дуже доречним, оскільки падіння Вавилона та царське проголошення про відбудову храму в Єрусалимі й відновлення в ньому чистого поклоніння стало новим виявом того, що Єгова царює (Псалом 97:1).
12. Хто брав провід у праці ‘благовіщення’ і як саме?
12 За днів Ісаї «благовісником» не було названо жодної людини чи групи людей. Але сьогодні відомо, хто це. Ісус Христос — найбільший Божий посланець миру. Перебуваючи на землі, він проповідував добру новину про визволення від усіх наслідків гріха, успадкованого від Адама, у тому числі від хвороб та смерті (Матвія 9:35). Ісус подавав чудовий приклад: він ревно проповідував добру новину про щось ліпше, використовуючи кожну нагоду, аби навчати людей про Боже Царство (Матвія 5:1, 2; Марка 6:34; Луки 19:1—10; Івана 4:5—26). І учні наслідували його.
13. а) Як апостол Павло ширше застосовує вислів: «Які гарні на горах ноги благовісника»? б) Чому можна сказати, що ноги благовісників «гарні»?
13 Апостол Павло у Посланні до римлян цитує слова з Ісаї 52:7, щоб наголосити на важливості проповідування доброї новини. Він ставить ряд питань, які змушують задуматись, зокрема: «Як [люди] почують без проповідника?». Далі він каже: «Як написано: «Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра» (Римлян 10:14, 15). Таким чином Павло ширше застосовує слова з Ісаї 52:7, використовуючи не форму однини — «благовісника», яка була вжита в оригінальному тексті в книзі Ісаї, а форму множини — «благовісників». Усі християни наслідують Ісуса Христа й тому є посланцями доброї новини про мир. В якому розумінні їхні ноги «гарні»? Слова Ісаї створюють у нашій уяві образ провісника, який наближається до Єрусалима з поблизьких гір Юди. Здалека ноги посланця неможливо побачити. Але, по суті, ноги є лише символом: вони зображають самого посланця, на якого тут звернено особливу увагу. Подібно як у I столітті Ісус та його учні були гарними для сумирних осіб, сьогодні покірним людям, які приймають рятівну добру новину, також приємно бачити Божих Свідків.
14. В якому розумінні Єгова став Царем у наші часи і відколи про це проголошується людству?
14 Відколи в нинішній час розноситься оклик: «Зацарював Бог твій!»? Починаючи з 1919 року. Того року на конгресі в Сідар-Пойнті (штат Огайо) Дж. Ф. Рутерфорд, тодішній президент Товариства «Вартова башта», виголосив хвилюючу промову за назвою: «Звернення до співпрацівників». Ця промова базувалася на віршах з Ісаї 52:7 та Об’явлення 15:2. Вона заохотила всіх присутніх взятися за проповідницьку працю. Таким чином «на горах» стали з’являтися «гарні... ноги». Спершу помазані християни, а пізніше і їхні товариші, «інші вівці», з ревністю почали проповідувати добру новину про те, що Єгова став Царем (Івана 10:16). В якому розумінні Єгова став Царем? У 1914 році він по-новому виявив, що царює, коли настановив свого Сина Ісуса Христа Царем новоутвореного небесного Царства. І в 1919 році Єгова ще раз заявив про свою царську владу, визволивши «Ізраїль Божий» з Вавилона Великого (Галатів 6:16; Псалом 47:9; Об’явлення 11:15, 17; 19:6).
«Твої сторожі зняли голос»
15. Які «сторожі» здійняли голос у 537 році до н. е.?
15 Чи хтось відгукується на клич: «Царює твій Бог!»? Так. Ісая пише: «Слухай,— твої сторожі зняли голос, укупі співають [«разом радісно гукають», Хом.], бо бачать вони око-в-око, коли до Сіону Господь повертається» (Ісаї 52:8). У 537 році до н. е. не було жодного буквального сторожа, який би зайняв свій пост в Єрусалимі, щоб вітати з поверненням перших вигнанців. Місто 70 років лежало спустошене (Єремії 25:11, 12). Отже, «сторожами», які здіймають голос, повинні бути ті євреї, що заздалегідь довідуються про відновлення Сіону. Саме на них лежить відповідальність передавати цю новину всім іншим дітям Сіону. Побачивши, як 539 року до н. е. Єгова віддав Вавилон у руки Кіра, сторожі, безперечно, зрозуміли, що Він визволяє свій народ. Спільно з тими, хто позитивно реагує на клич, вони радісно гукають, щоб інші чули добру новину.
16. Кого «сторожі» бачать «око-в-око» і в якому розумінні?
16 Пильні сторожі мають близькі особисті стосунки з Єговою, вони неначе бачать його лицем до лиця, тобто «око-в-око» (Числа 14:14). Те, що вони утримують близькі взаємини з Єговою та одні з одними, свідчить про їхню єдність і про те, наскільки радісна їхня звістка (1 Коринтян 1:10).
17, 18. а) Як сучасний клас сторожа здійняв свій голос? б) В якому розумінні клас сторожа вигукує разом?
17 Під час сповнення цього пророцтва у наші дні клас сторожа, або вартового, «вірний і мудрий раб», здіймає свій голос не тільки до тих, хто вже є в Божій видимій організації, але й до сторонніх людей (Матвія 24:45—47). У 1919 році пролунав клич зібрати позосталих помазанців, а в 1922 році цей клич посилився, коли на конгресі в Сідар-Пойнті прозвучав заклик: «Оголошуйте, оголошуйте, оголошуйте Царя і його Царство!» Починаючи з 1935 року, увагу було скеровано на збирання великого натовпу вівцеподібних людей (Об’явлення 7:9, 10). В останні роки проголошення про царську владу Єгови посилилось. Як саме? У 2000 році про царювання Єгови розповідало приблизно шість мільйонів чоловік у більше ніж 230 країнах та територіях. Крім того, «Вартова башта» — найголовніше знаряддя класу сторожа — звіщає радісну звістку понад 130 мовами.
18 Аби брати участь у цій праці, яка сприяє єдності, слід бути покірним і мати братерську любов. А щоб клич був успішним, усі повинні проповідувати ту саму звістку, наголошуючи на імені Єгови, на Божому дарі викупу, Його мудрості, любові та Царстві. Завдяки тісній співпраці християни зміцнюють свої особисті стосунки з Єговою і в результаті ще згуртованіше проголошують радісну звістку по всьому світі.
19. а) Яким чином «єрусалимські руїни» стали радіти? б) В якому розумінні Єгова «обнажив... святеє рамено Своє»?
19 Завдяки тому що члени Божого народу вигукують з радості, місця їхнього проживання теж стають радісними. Пророцтво продовжується: «Радійте, співайте сумісно [«кликніть весело разом», Хом.], о єрусалимські руїни, бо народа Свого Господь звеселив,— викупив Єрусалима! Господь обнажив на очах усіх народів святеє рамено Своє,— і спасіння від нашого Бога побачать всі кінці землі» (Ісаї 52:9, 10). Після повернення вигнанців з Вавилона сумні руїни Єрусалима повеселіли, тому що тепер можна відновити чисте поклоніння Єгові (Ісаї 35:1, 2). У цьому явно видно руку Єгови. Він «обнажив... святеє рамено Своє», так би мовити, закачав рукави, щоб врятувати свій народ (Ездри 1:2, 3).
20. Який був наслідок того, що Єгова обнажив свою святу руку в теперішні часи, і що станеться після того, як він обнажить її в майбутньому?
20 У ці «останні дні» Єгова обнажив свою святу руку, щоб оживити помазаний останок, тобто «двох свідків» з книги Об’явлення (2 Тимофія 3:1; Об’явлення 11:3, 7—13). Починаючи з 1919 року, Він став приводити членів останку в духовний рай — духовний маєток, у якому тепер разом з ними перебувають мільйони їхніх товаришів, інших овець. Зрештою Єгова обнажить свою святу руку, щоб під час «Армагеддону» принести визволення своєму народові (Об’явлення 16:14, 16). Тоді «спасіння від нашого Бога побачать всі кінці землі».
Настійна вимога
21. а) Що вимагається від тих, хто ‘несе посуд Господній’? б) Чому євреям не потрібно покидати Вавилон у паніці?
21 Ті, хто покидає Вавилон, щоб повернутися до Єрусалима, повинні відповідати певній вимозі. Ісая пише: «Уступіться, вступіться та вийдіть ізвідти, нечистого не доторкайтеся, вийдіть з середини його, очистьтеся ви, що носите посуд Господній! Бо не в поспіху вийдете і не навтеки ви підете, бо піде Господь перед вами, за вами ж — Ізраїлів Бог» (Ісаї 52:11, 12). Ізраїльтяни, які виходять з Вавилона, повинні залишити усе, що заплямоване фальшивим поклонінням вавилонян. Оскільки вони несуть посуд Єгови, забраний з Єрусалимського храму, їм потрібно бути чистими не тільки зовні, тобто церемоніально, але передусім у своїх серцях (2 Царів 24:11—13; Ездри 1:7). Цим людям не слід панікувати, бо перед ними йде Єгова. Також вигнанцям не треба шалено бігти, неначе втікаючи від кровожерних переслідувачів. За ними — Ізраїлів Бог (Ездри 8:21—23).
22. Як Павло наголошує на тому, що помазаним християнам потрібно зберігати чистоту?
22 Головне сповнення слів Ісаї про необхідність дотримуватись чистоти відбулося на нащадках «вишнього Єрусалима». Коли Павло напоумляв коринтських християн не впрягатись до чужого ярма з невірними, він цитував слова з Ісаї 52:11: «Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться,— каже Господь,— і не торкайтесь нечистого» (2 Коринтян 6:14—17). Подібно як ізраїльтяни, що поверталися додому з Вавилона, християни повинні повністю уникати фальшивого вавилонського поклоніння.
23. Як сучасні слуги Єгови намагаються залишатися морально і духовно чистими?
23 Особливо це було важливим для помазаних послідовників Ісуса, котрі в 1919 році втікали з Вавилона Великого. Вони поступово очистили себе від усіх слідів фальшивого поклоніння (Ісаї 8:19, 20; Римлян 15:4). Також ці християни почали щораз більше усвідомлювати важливість моральної чистоти. Хоча Свідки Єгови завжди дотримувалися високих моральних норм, у «Вартовій башті» за 1952 рік було надруковано статті, які наголошували на необхідності застосовувати виправні заходи до тих, хто чинить неморальність. Завдяки цьому збір залишається чистим. Такі заходи також допомагають правопорушнику усвідомити потребу щиро покаятись (1 Коринтян 5:6, 7, 9—13; 2 Коринтян 7:8—10; 2 Івана 10, 11).
24. а) Що в наш час символізує «посуд Господній»? б) Чому сьогоднішні християни впевнені, що Єгова далі йтиме попереду них, а також стоятиме за ними?
24 Помазані християни разом із великим натовпом інших овець сповнені рішучості не торкатися нічого, що є духовно нечистим. Вони очищені й тому відповідають вимогам, щоб нести «посуд Господній», тобто все те цінне, що дає Бог, аби його люди могли виконувати священне служіння, до якого належить проповідування від дому до дому, проведення біблійних вивчень та інші галузі християнської діяльності. Оскільки члени народу Бога дбають про чистий стан перед Ним, вони можуть бути впевнені, що Єгова йтиме попереду, а також стоятиме за ними, аби їх охороняти. Як Божий чистий народ, вони мають ґрунтовні підстави ‘кликати весело разом’!
[Примітка]
a Детальніше обговорення стосунків між «вишнім Єрусалимом» та його земними помазаними дітьми можна знайти в 15-му розділі цієї книжки.
[Ілюстрація на сторінці 183]
Сіон буде визволено з неволі.
[Ілюстрація на сторінці 186]
Починаючи з 1919 року, «гарні... ноги» знову стали з’являтися «на горах».
[Ілюстрація на сторінці 189]
Свідки Єгови говорять разом, тобто в єдності.
[Ілюстрація на сторінці 192]
Ті, хто ‘несе посуд Господній’, повинні бути морально й духовно чистими.