-
Єгова підвищує свого Месіанського СлугуПророцтво Ісаї — світло для всього людства (том II)
-
-
21, 22. а) Що взяв на себе Месія і поніс за інших? б) Як багато людей ставилися до Месії і що з ним сталося, коли його страждання сягнули найвищої точки?
21 Чому Месія мав зносити страждання й померти? Ісая пояснює: «Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого [«що його покарано», Хом.], ніби Бог Його вдарив поразами й мучив... А Він був ранений [«його проколювали», НС] за наші гріхи, за наші провини Він мучений [«роздавлений», Хом.] був,— кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу,— і на Нього Господь поклав гріх усіх нас» (Ісаї 53:4—6).
22 Месія взяв на себе хвороби людей та поніс їхні болі. Він, так би мовити, підніс їхні тягарі, поклав їх собі на плечі й поніс. А оскільки хвороби й біль — наслідки грішного стану людства, Месія поніс гріхи інших. Багато хто не розумів, чому він страждає, і вважав, що то Бог покарав його огидною хворобоюc. Страждання Месії сягнули найвищої точки, коли його було проколено, роздавлено й поранено. Якими ж сильними словами змальовано ту насильницьку й болісну смерть! Але його смерть має спокутувальну силу, вона є підставою для видужання тих, хто блудить у провинах та гріхах, і допоможе їм знайти мир з Богом.
-
-
Єгова підвищує свого Месіанського СлугуПророцтво Ісаї — світло для всього людства (том II)
-
-
24. а) Чому багатьом здавалося, що Ісус був ‘покараний’ Богом? б) Чому Ісус зазнав страждань і смерті?
24 Однак багатьом здавалося, що Ісус був ‘покараний’ Богом. Він же постраждав через підбурювання шанованих релігійних провідників. Проте пам’ятайте: він не страждав за якийсь свій гріх. «Христос постраждав за нас,— говорить Петро,— і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його. «Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!» Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його «ранами ви вздоровилися» (1 Петра 2:21, 22, 24). Усі ми колись були знеможені гріхами, «як ті вівці заблукані» (1 Петра 2:25). Але, послуговуючись Ісусом, Єгова подбав про те, аби викупити нас з грішного стану. Він «поклав» на Ісуса наші провини. Безгрішний Божий Син добровільно взяв на себе кару за наші гріхи. Незаслужено знісши мученицьку ганебну смерть на стовпі мук, Ісус уможливив нам примирення з Богом.
-