І далі прямуйте «Дорогою святості»

1, 2. Перед яким вибором стояли євреї, що жили у Вавилоні? (Ездри 1:2—4).

ЦАРСЬКИЙ указ проголошено! Після 70 років у вавилонському полоні євреї можуть повернутися на батьківщину, в Ізраїль. (Прочитайте Ездри 1:2—4.) Це було справжнє чудо від Єгови, адже вавилоняни ніколи не відпускали своїх полонених (Ісаї 14:4, 17). Але Вавилонська імперія була переможена й новий правитель вирішив, що євреї можуть повернутися додому. Тож тепер кожен з них, а особливо голови сімей, опинився перед вибором: піти з Вавилону чи залишитись? Здавалося б, що тут складного? Але насправді це було зовсім не просте рішення.

² Старшому поколінню могло здаватися, що таку складну подорож вони не подужають. Крім того, більшість євреїв народилися вже у Вавилоні, тож це, по суті, і був їхній дім. Ізраїль вони сприймали як край їхніх прабатьків. Дехто, очевидно, розбагатів у Вавилоні, тож навряд чи палав бажанням залишати свій зручний будинок та успішну справу й переселятися невідомо куди.

 3. Чому євреї, які любили Єгову, хотіли повернутися в Ізраїль?

³ Однак ті, хто любив Єгову, були готові піти на будь-які жертви заради повернення в Ізраїль. Чому? У першу чергу тому, що вони хотіли поклонятися своєму Богові. У вавилонській столиці було понад 50 храмів язичницьких богів, але не було храму Єгови. Не було й жертовника, на якому священики могли б приносити жертви, що вимагалися за Мойсеєвим законом. Крім того, євреї жили в оточенні язичників, які не поважали ні Єгови, ні його норм. Тож десятки тисяч вірних служителів Бога з нетерпінням чекали часу, коли зможуть повернутися на батьківщину й відновити чисте поклоніння.

 4. Що Єгова обіцяв зробити для євреїв, які поверталися в Ізраїль?

⁴ Подорож з Вавилону до Ізраїлю була нелегкою і могла тривати аж чотири місяці. Але Єгова пообіцяв, що усуне будь-які перешкоди зі шляху свого народу. Ісая проголосив: «Розчистіть дорогу для Єгови! Вирівняйте для нашого Бога битий шлях через пустельну рівнину... Горбистий край нехай вирівняється, а нерівний стане рівниною» (Ісаї 40:3, 4). Уявіть, яке це задоволення — іти пустелею по рівному, битому шляху! Не треба обходити гори, дертися на пагорби чи спускатися в долини. Така мандрівка займає набагато менше часу.

 5. Як називалася символічна дорога, про яку писав Ісая?

⁵ Сьогодні багато доріг мають якийсь номер чи назву. Свою назву мала й символічна дорога, про яку писав Ісая. Ми читаємо: «Буде там бита дорога, яку називатимуть Дорогою святості. По ній не піде нечистий» (Ісаї 35:8). Що ця обіцянка означала для ізраїльтян у той час? І що вона означає для нас?

 6. Чому шлях з Вавилону в Ізраїль називався «Дорогою святості»?

⁶ «Дорога святості» — яка прекрасна назва! А чому саме святості? Тому що в Ізраїлі, куди йдуть вигнанці, не буде місця «жодному нечистому», тобто жодній людині, яка займається розпустою, ідолопоклонством або чинить інші серйозні гріхи. Євреї стануть «святим народом» для свого Бога (Повт. 7:6). Але це не означає, що їм не потрібно буде нічого в собі змінювати.

 7. Які зміни треба було зробити деяким євреям?

⁷ Як уже згадувалося, більшість тогочасних євреїв народилася у Вавилоні. І деякі погляди й традиції вавилонян, очевидно, стали для них звичними. Через десятиліття після того, як в Ізраїль повернулися перші вигнанці, Ездра дізнався, що дехто в народі одружувався з язичницями (Вих. 34:15, 16; Езд. 9:1, 2). А ще пізніше намісник Неемія з жахом побачив, що багато дітей в Ізраїлі не знали єврейської (Повт. 6:6, 7; Неем. 13:23, 24). Як вони могли любити Єгову й поклонятися йому, якщо навіть не розуміли мови, якою написане його Слово? (Езд. 10:3, 44). Як бачимо, хоча євреї повернулися на батьківщину, вони все одно мали багато над чим працювати. Однак там це було значно легше робити, адже в Ізраїлі поступово відновлювалось чисте поклоніння (Неем. 8:8, 9).

 8. Чому нас мають цікавити події далекого минулого? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)

⁸ Хтось може сказати: «Це все дуже цікаво, але хіба для нас має значення, що там колись відбувалося з євреями?» Має, адже ми теж у певному розумінні йдемо «Дорогою святості». Причому це стосується як помазанців, так і «інших овець» (Ів. 10:16). Нам у жодному разі не можна сходити з цієї дороги, адже вона веде нас через духовний рай прямісінько до благословень, які зіллє Боже Царствоb. Починаючи з 1919 року, вже мільйони чоловіків, жінок і дітей залишили Вавилон Великий, світову імперію фальшивої релігії, і ступили на символічну «Дорогу святості». Але щоб вона могла відкритися, знадобилася підготовка тривалістю не одне століття.

 9. Що, згідно з Ісаї 57:14, було потрібно зробити, щоб відкрилась «Дорога святості»?

⁹ Єгова подбав про те, щоб на шляху євреїв, які виходили з Вавилону, не було жодних перешкод. (Прочитайте Ісаї 57:14.) А що сказати про сучасну «Дорогу святості»? Упродовж багатьох століть, які передували 1919 року, Єгова послуговувався побожними чоловіками, щоб розчистити шлях з Вавилона Великого. (Порівняйте Ісаї 40:3.) Завдяки їхній праці щирі люди пізніше змогли вийти з Вавилона Великого і ввійти в духовний рай, де було відновлене чисте поклоніння Єгові. А що саме входило в ці «дорожні роботи»? Подивімось.

10, 11. Завдяки чому прості люди змогли познайомитися з Біблією? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁰ Друк. До середини XV століття Біблію переписували від руки. Процес забирав багато часу, тож примірників Біблії було мало й коштували вони дуже дорого. Однак після того, як винайшли друкарський верстат з рухомими літерами, виготовлення і розповсюдження Святого Письма значно спростилося.

¹¹ Переклад. Упродовж століть Біблія була доступна переважно латинською мовою, яку розуміли лише високоосвічені люди. Але з розвитком друкарства деякі побожні чоловіки почали активно перекладати Святе Письмо на мови простого народу. Завдяки цьому в читачів з’явилася можливість порівняти те, що говорять священики, з тим, чого насправді вчить Біблія.

12, 13. Наведіть приклади того, як щирі дослідники Біблії в XIX столітті почали викривати неправдиві релігійні вчення.

¹² Праця дослідників Біблії. Читаючи Боже Слово, старанні дослідники Біблії відкрили багато важливих істин. І вони рідко коли тримали свої відкриття при собі, що, звичайно, дуже не подобалося духівництву. Наприклад, у XIX столітті деякі чоловіки почали видавати свої праці, у яких викривали неправдиві вчення церкви.

¹³ Одним з них був Генрі Ґрю. Приблизно в 1835 році він видав брошуру про те, що відбувається з людиною після смерті. На основі Біблії він доводив, що безсмертя — це подарунок від Бога і що людина не народжується з безсмертною душею, як вчить більшість церков. У 1837 році цю брошуру прочитав релігійний служитель Джордж Сторс. Він натрапив на неї, коли їхав у поїзді. Сторс зрозумів, що знайшов важливу істину, якою треба поділитися з іншими. У 1842 році він виступав з лекціями під інтригуючою назвою: «Дослідження на тему “Чи нечестивці безсмертні?”». Праці Сторса у свою чергу справили неабиякий вплив на юнака, якого звали Чарлз Тейз Рассел.

14. Як «дорожні роботи», проведені в минулому, допомогли брату Расселу та його товаришам? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁴ Як ці «дорожні роботи» допомогли брату Расселу та його однодумцям? У їхньому розпорядженні були різноманітні словники, конкорданції та переклади Біблії, якими вони послуговувалися під час своїх досліджень. Також вони користувалися працями таких чоловіків, як Генрі Ґрю, Джордж Сторс та інші. Брат Рассел та його товариші й самі немало попрацювали на «Дорозі святості», видавши багато книжок і брошур на різні біблійні теми.

15. Які важливі події сталися у 1919 році?

¹⁵ У 1919 році Вавилон Великий втратив свою владу над Божим народом. Того року Ісус призначив «вірного і розсудливого раба» (Матв. 24:45—47). І це було дуже вчасно, адже якраз тоді відкрилася «Дорога святості» і хтось мав запрошувати на неї щирих людей. Завдяки зусиллям відданих працівників минулого ті, хто ступив на цю дорогу, змогли поглибити свої знання про Єгову та його намір (Присл. 4:18). Крім того, вони зробили чимало змін у своєму житті, аби відповідати вимогам Бога. Звісно, Єгова не очікував, що його служителі миттєво позбудуться всіх вад. Він поступово очищав свій народ. Єгова продовжує це робити і сьогодні. (Дивіться інформацію в рамці «Єгова поступово очищає свій народ».) А невдовзі настане час, коли кожен наш учинок буде приносити Єгові тільки радість (Кол. 1:10).

16. Які роботи проводяться на «Дорозі святості» з 1919 року? (Ісаї 48:17; 60:17).

¹⁶ Кожна дорога потребує обслуговування. Роботи на «Дорозі святості» продовжилися й після 1919 року. Завдяки цьому з Вавилона Великого виходить чимраз більше людей. Відразу після свого призначення вірний і розсудливий раб узявся за діло. У 1921 році він видав публікацію, яка допомагала людям зробити перші кроки у вивченні Біблії. Ця книжка називалася «Гарфа Божа». Вона була перекладена на 36 мов, і її тираж досягнув майже шести мільйонів примірників. А тепер у нас є чудовий новий посібник для проведення біблійних вивчень — книжка «Будьте щасливі тепер і завжди!». Як бачимо, Єгова не перестає давати нам духовну поживу через свою організацію і так допомагає нам далі йти «Дорогою святості». (Прочитайте Ісаї 48:17; 60:17.)

17, 18. Куди веде «Дорога святості»?

¹⁷ Можна сказати, що кожен, хто починає вивчати з нами Біблію, ступає на «Дорогу святості». Дехто сходить з неї, зробивши лише кілька кроків, а інші налаштовані дійти до самого пункту призначення. Що є цим пунктом?

¹⁸ Для помазанців це «Божий рай» у небесах (Об’яв. 2:7). А от інші вівці досягнуть пункту призначення в кінці Тисячолітнього правління Христа, коли стануть досконалими. Ідучи «Дорогою святості», не озирайтеся назад і не сходьте з неї до самого кінця. Бажаємо вам приємної подорожі!