Розділ дев’ятнадцятий

Лицемірство викрито!

Ісаї 58:1—14

 1. Як Ісус та Єгова ставляться до лицемірства і якої форми воно набуло за днів Ісаї?

«НАЗОВНІ здаєтеся людям за праведних,— сказав Ісус релігійним провідникам свого часу,— а всередині повні лицемірства та беззаконня» (Матвія 23:28). Слова, якими Ісус засудив їхнє лицемірство, відображають погляд його небесного Отця. У 58-му розділі пророцтва Ісаї зосереджено особливу увагу на лицемірстві, яке надзвичайно поширилося в Юді. Тоді скрізь можна було побачити розбрат, гноблення та насилля, а дотримування суботи перетворилось у беззмістовний ритуал. Люди служать Єгові напоказ і хизуються своїм благочестям, лицемірно постячи. Тож не дивно, що Єгова викриває їх і показує, ким вони є насправді!

‘Об’яви народові про їхні гріхи’

 2. Який дух виявляє Ісая, проголошуючи звістку Єгови, і хто сьогодні подібний до нього?

² У словах Єгови відчувається, як щиро він прагне, аби його народ покаявся, незважаючи на те що поведінка Юди викликає в нього огиду. А втім, Бог не може залишити євреїв без напучування, і тому його докір звучить надзвичайно чітко й виразно. Він наказує Ісаї: «Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об’яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова — їхні гріхи» (Ісаї 58:1). Якщо Ісая сміливо проголошуватиме слова Єгови, це може розізлити народ, але пророк не відступає. Він і досі має такий же дух відданості, як тоді, коли сказав: «Ось я,— пошли Ти мене» (Ісаї 6:8). Який же чудовий приклад витривалості подав Ісая для сьогоднішніх Свідків Єгови, котрим також доручено проповідувати Боже Слово і викривати релігійне лицемірство! (Псалом 118:6; 2 Тимофія 4:1—5).

3, 4. а) Яке неправильне враження намагався створити про себе народ за днів Ісаї? б) Якою насправді була ситуація в Юді?

³ За днів Ісаї люди нібито намагались шукати Єгову і говорили, що їм подобаються його праведні присуди. Ось що говорить з цього приводу Єгова: «Щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости [«справедливість судів», Кул.], жадають наближення Бога» (Ісаї 58:2). Чи таке позірне жадання доріг Єгови щире? Ні. Ці люди — «мов народ той, що праведне чинить», але така схожість поверхова. Насправді вони ‘право свого Бога покинули’.

⁴ Ця ситуація дуже подібна до тієї, яку пізніше було виявлено пророку Єзекіїлю. Єгова сказав Єзекіїлю, що євреї говорять одні до одних: «Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа». Однак Бог застеріг Єзекіїля про їхню нещирість: «Прийдуть до тебе... і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою. І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують» (Єзекіїля 33:30—32). Сучасники Ісаї також заявляють, що постійно шукають Єгову, проте не слухаються його слів.

Лицемірний піст

 5. Як євреї намагаються здобути божественне схвалення і як на це реагує Єгова?

⁵ Прагнучи мати божественне схвалення, євреї чисто формально дотримуються посту, але через удаване благочестя відчужуються від Єгови. Вони запитують з явним здивуванням: «Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того?» Єгова відверто відповідає: «Отак,— у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете! Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно... Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині! Хіба ж оце піст, що Я вибрав його,— той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?» (Ісаї 58:3—5).

 6. Які вчинки євреїв виявляють, що їхній піст лицемірний?

⁶ Хоч євреї і постять, удаючи з себе праведних, і навіть просять Єгову виносити справедливі судові рішення, вони самолюбно домагаються втіх та матеріальних вигод. У їхньому середовищі панує розбрат, гноблення та насильство. Стараючись приховати свої ганебні вчинки, євреї напоказ плачуть: гнуть голови, як очеретини, і сидять у вереті та попелі, начебто каючись у своїх гріхах. Яка ж користь з того, коли вони й далі бунтуються? Ті люди зовсім не виявляють побожного смутку й каяття, а саме цим має характеризуватися справжній піст. У небі ніхто не чує їхнього голосного плачу.

 7. У чому виявлялось лицемірство євреїв за часу Ісуса і чим є подібною поведінка багатьох людей у наші дні?

⁷ За днів Ісуса євреї так само виконували напоказ церемоніальний піст, причому дехто робив це двічі на тиждень! (Матвія 6:16—18; Луки 18:11, 12). Багато тодішніх релігійних провідників наслідували покоління Ісаї ще й тим, що були бездушними та владними. Тому Ісус сміливо викривав тих релігійних лицемірів, говорячи, що їхня форма поклоніння була марною (Матвія 15:7—9). Сьогодні мільйони людей теж «твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні» (Тита 1:16). Можливо, вони сподіваються Божого милосердя. Але поведінка таких осіб показує їхню нещирість. На відміну від них, Свідки Єгови виявляють справжнє благочестя та непідробну братерську любов (Івана 13:35).

Що таке правдиве каяття

8, 9. Які добрі вчинки повинні характеризувати справжнє каяття?

⁸ Єгова хоче, щоб його люди не тільки постили через свої гріхи, але й каялися. Тоді вони матимуть його схвалення (Єзекіїля 18:23, 32). Бог пояснює: аби піст мав вартість в його очах, людина повинна виправити колишні гріхи. Зауважте, які глибокі запитання ставить Єгова: «Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв’язати кайдани безбожности, пута ярма розв’язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?» (Ісаї 58:6).

⁹ Кайдани і пута ярма — це відповідні символи жорстокої неволі. Тому замість того щоб постити й водночас гнобити співвіруючих, люди повинні слухатися наказу: «Будеш любити ближнього свого, як самого себе» (Левит 19:18). Вони мають визволити всіх, кого гноблять і несправедливо поневолюютьa. Релігійні обряди, що виконуються напоказ, у тому числі піст, не можуть замінити справжнього благочестя та вчинків, які свідчать про братерську любов. Пророк Михей, який жив за часу Ісаї, написав: «Чого пожадає від тебе Господь,— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Михея 6:8).

10, 11. а) Що для євреїв мало бути важливішим від посту? б) Як сьогодні християни можуть застосовувати пораду, яку дав Єгова євреям?

¹⁰ Аби бути справедливою, милосердною та сумирною людиною, слід робити іншим добро — саме в цьому полягає суть Закону Єгови (Матвія 7:12). Набагато ліпше було б не постити, а ділитися з нужденними своїми статками. Єгова запитує: «Чи ж не [той піст, що Я вибрав],— щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого,— щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?» (Ісаї 58:7). Тому, замість того щоб демонстративно постити, ті, хто має необхідні матеріальні засоби, повинні забезпечувати їжею, одягом чи дахом над головою нужденних жителів Юди — по суті, своїх рідних.

¹¹ Ці чудові принципи братерської любові та співчуття, на які звернув увагу Єгова, стосуються не тільки євреїв часу Ісаї. Вони є дороговказами і для християн. Апостол Павло написав: «Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним» (Галатів 6:10). У християнському зборі повинні панувати любов і теплі братерські почуття, особливо у наші щораз важчі часи (2 Тимофія 3:1; Якова 1:27).

Слухняність приносить рясні благословення

12. Що робитиме Єгова, коли євреї слухатимуться його?

¹² Якби ж то Божий народ виявив проникливість і послухався докору, який робить Єгова з любов’ю! Він каже: «Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте [«загоїться негайно твоя рана», Хом.], і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою! Тоді кликати будеш — і Господь відповість, будеш кликати — і Він скаже: Ось Я!» (Ісаї 58:8, 9а). Які ж теплі, зворушливі слова! Єгова благословляє й захищає тих, хто кохається в сердечній доброзичливості і праведності. Якби люди покаялися в жорстокості та лицемірстві й послухалися його, ситуація значно поліпшилася б. Єгова ‘загоїть’ рани свого народу — як духовні, так і фізичні. Також Бог охоронятиме цих людей, як він охороняв їхніх прабатьків, коли ті виходили з Єгипту. Він одразу реагуватиме на їхній крик по допомогу (Вихід 14:19, 20, 31).

13. Які благословення чекають на євреїв, якщо вони позитивно реагуватимуть на напучування від Єгови?

¹³ Єгова продовжує напучувати свій народ: «Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо [жорстокого, несправедливого рабства], не будеш підносити пальця [мабуть, з презирством або висуваючи фальшиві звинувачення] й казати лихого, і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш,— тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане» (Ісаї 58:9б, 10). Самолюбність і жорстокість завжди призводять до негативних наслідків й викликають гнів Єгови. Зате доброзичливе і щедре ставлення, особливо до голодних та засмучених, приносить рясні Божі благословення. Якби ж то євреї брали ці істини до серця! Тоді завдяки своєму духовному добробуту вони сяяли б, немов полудневе сонце, яке, розігнавши передранішню темряву, осяває усе своїм яскравим світлом. А найголовніше — вони приносили б честь і хвалу Єгові, Джерелу їхньої слави та благословень (1 Царів 8:41—43).

Відновлення народу

14. а) Як сучасники Ісаї реагують на його слова? б) Що продовжує пропонувати Єгова?

¹⁴ На жаль, ці люди не зважають на заклик Єгови й ще глибше занурюються у багно безбожності. Зрештою Богові залишається лише одне — виконати своє слово, виславши їх у вигнання (Повторення Закону 28:15, 36, 37, 64, 65). Проте подальші слова Єгови, переказані Ісаєю, продовжують подавати надію. Бог передрікає, що після дисциплінарних заходів розкаяний останок з радістю повернеться в край Юди, хоча ця земля лежатиме спустошена.

15. Яке радісне відновлення передрікає Єгова?

¹⁵ Говорячи про повернення на батьківщину свого народу в 537 році до н. е., Єгова повідомляє через Ісаю: «Буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають» (Ісаї 58:11). Єгова відновить випалену ізраїльську землю, і вона рясно зародить. Він поблагословить розкаяних людей, вдихнувши життя в їхні духовно мертві «кості» (Єзекіїля 37:1—14). Народ стане, неначе «напоєний сад», переповнений духовними плодами.

16. Як буде відновлено Юдин край?

¹⁶ Відновлення охоплюватиме відбудову міст, які були знищені вавилонськими загарбниками в 607 році до н. е. «Руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні [«підвалини минулих родів», Хом.], і будуть тебе називати: «Замуровник пролому, направник шляхів для поселення» (Ісаї 58:12). Аналогічні за значенням вислови «руїни відвічні» та «підвалини минулих родів» (тобто фундаменти, що лежали в руїнах протягом життя багатьох родів) показують, що, повернувшись, останок відбудує зруйновані міста Юди, зокрема Єрусалим (Неемії 2:5; 12:27; Ісаї 44:28). Вони замурують «пролом». У цьому випадку слово «пролом» — збірний іменник — стосується проломів у мурах Єрусалима, а також інших міст (Єремії 31:38—40; Амоса 9:14).

Благословення за вірне дотримання суботи

17. Як Єгова закликає свій народ виконувати закони про суботу?

¹⁷ Наказ відзначати суботу свідчив про те, що Бог дуже турбувався фізичним та духовним добробутом свого народу. Ісус сказав: «Субота постала для чоловіка» (Марка 2:27). Цей день, освячений Єговою, служив для ізраїльтян особливою нагодою, щоб виявляти до нього любов. На жаль, за днів Ісаї субота була днем виконання порожніх ритуалів і використовувалась для задоволення самолюбних бажань. Тому Єгова знову має підставу скартати свій народ. Він ще раз намагається зворушити їхні серця. Бог каже: «Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш,— не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова,— тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого,— бо уста Господні сказали оце» (Ісаї 58:13, 14).

18. Що чекає на Юду через те, що вона не шанує суботи?

¹⁸ Субота — це день для духовних роздумів, молитви та сімейного поклоніння. Вона повинна допомагати євреям роздумувати про дивовижні чини, які здійснив для них Єгова, а також про справедливість і любов, відображені в його Законі. Отже, вірно відзначаючи цей святий день, вони ще більше наблизяться до свого Бога. А втім, ці люди перекручують суть суботнього свята і тому наражаються на небезпеку бути відрізаними від благословень Єгови (Левит 26:34; 2 Хронік 36:21).

19. Які рясні благословення чекають на Божий народ, якщо він знову дотримуватиметься суботи?

¹⁹ Але якщо євреї візьмуть для себе урок з виховних заходів і почнуть шанувати розпорядок про відзначання суботи, Єгова рясно винагородить їх. В усіх сферах життя вони відчуватимуть благословення, пов’язані з правдивим поклонінням та шануванням суботи (Повторення Закону 28:1—13; Псалом 19:8—12). Приміром, Єгова «посадовить [свій народ] на висотах землі». Це означає, що Бог дасть їм безпеку та перемогу над ворогами. Той, хто тримає під контролем висоти — пагорби та гори, тримає під контролем увесь край (Повторення Закону 32:13; 33:29). Колись Ізраїль слухав Єгови і тому мав Божий захист, а інші народи поважали, навіть боялися його (Ісуса Навина 2:9—11; 1 Царів 4:20; 5:1). Якщо ці люди знову навернуться до Єгови й слухатимуться його, колишня слава до деякої міри відновиться. Єгова дасть їм повну частку у «спадщині Якова» — зіллє благословення, які обіцяв в угоді, даній їхнім прабатькам. І особливо це стосується обітниці про безпечне володіння Обітованою землею (Псалом 105:8—11).

20. Який «суботній відпочинок» мають християни?

²⁰ Чи християни можуть взяти з цього для себе урок? Після смерті Ісуса Христа наказ про суботу, а з ним і ввесь Мойсеїв Закон, було скасовано (Колосян 2:16, 17). Однак дух, який ця заповідь мала розвивати в серцях мешканців Юди, повинен характеризувати і сучасних поклонників Єгови — вони мають ставити духовні справи на перше місце й наближатися до Бога (Матвія 6:33; Якова 4:8). Крім того, у Посланні до євреїв Павло говорить: «Людові Божому залишається суботство, спочинок [«суботній відпочинок», Лев.]». Християни входять у цей «суботній відпочинок», якщо слухаються Єгови й шукають праведності, яка ґрунтується на вірі в пролиту кров Ісуса Христа (Євреїв 3:12, 18, 19; 4:6, 9—11, 14—16). Вони повинні дотримуватися такої суботи не просто один день на тиждень, а щодня (Колосян 3:23, 24).

Духовний Ізраїль ‘сидить на висотах землі’

21, 22. В якому розумінні Єгова ‘посадовив на висотах землі’ Ізраїля Божого?

²¹ Після визволення з вавилонської неволі в 1919 році помазані християни вірно дотримуються принципів, які лежали в основі суботи. Тому Єгова ‘посадовив їх на висотах землі’. В якому розумінні? У 1513 році до н. е. Бог уклав з нащадками Авраама угоду: коли вони будуть слухняними, то стануть царством священиків та народом святим (Вихід 19:5, 6). Протягом 40 років подорожі по пустелі Єгова безпечно ніс їх, як орел носить своїх малят, і благословляв рясними дарами (Повторення Закону 32:10—12). Однак цьому народові бракувало віри, і зрештою він втратив усі свої обіцяні привілеї. Незважаючи на це, Єгова сьогодні має царство священиків — духовний Ізраїль Божий (Галатів 6:16; 1 Петра 2:9).

²² Протягом «часу кінця» цей духовний народ робить те, що не вдалося стародавньому Ізраїлю,— зберігає віру в Єгову (Даниїла 8:17). Оскільки його члени твердо тримаються високих норм та доріг Єгови, в духовному розумінні він садить їх на висоти (Приповістей 4:4, 5, 8; Об’явлення 11:12). Вони захищені від нечистоти, що оточує їх, ведуть високоморальний спосіб життя і не намагаються іти своїми власними дорогами, а радше ‘втішаються в Господі’ та його Слові (Псалом 37:4, Хом.). І хоча по всьому світі ці люди стикаються із запеклою протидією, Єгова дає їм духовну безпеку. Починаючи з 1919 року, ніхто не вторгався в їхню духовну «землю» (Ісаї 66:8). Вони й далі є народом для його звеличеного імені й радісно проголошують це ім’я по цілому світі (Повторення Закону 32:3; Дії 15:14). Крім того, тепер щораз більше число сумирних людей з усіх народів має такий же великий привілей, як і помазані християни: Єгова навчає їх своїх доріг і допомагає ходити своїми стежками.

23. Як Єгова дав своїм помазаним слугам можливість «споживати спадщину Якова»?

²³ Бог дав можливість своїм помазаним слугам «споживати спадщину Якова». Поблагословивши Якова замість Ісава, патріарх Ісак передрік, що всі, хто виявлятиме віру в обіцяне Насіння Авраама, будуть поблагословлені (Буття 27:27—29; Галатів 3:16, 17). Помазані християни та їхні товариші поводяться не як Ісав, а як Яків. Вони «цінують священні речі», особливо духовну поживу, яку Бог дає в достатку (Євреїв 12:16, НС; 12:17; Матвія 4:4). У цю духовну поживу входить знання про те, що́ здійснює Єгова через обіцяне Насіння і товаришів цього Насіння. Вона зміцнює, оживляє і є необхідною для духовного життя. Отже, правдивим християнам обов’язково потрібно духовно харчуватися, читаючи Боже Слово та роздумуючи над ним (Псалом 1:1—3). Їм необхідно спілкуватися зі співвіруючими на християнських зібраннях. Також дуже важливо, щоб вони дотримувалися високих норм чистого поклоніння і з радістю ділилися духовною поживою з іншими.

24. Як поводяться сьогодні правдиві християни?

²⁴ Тимчасом як правдиві християни з нетерпінням чекають сповнення обітниць Єгови, їм і далі необхідно відкидати будь-яке лицемірство. І нехай усі ці особи, що споживають «спадщину Якова», продовжують перебувати в духовній безпеці на «висотах землі».

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 278]

Євреї постили й схиляли свої голови, удавано каючись, але не змінювали своїх доріг.

[Ілюстрація на сторінці 283]

Ті, хто має необхідні матеріальні засоби, забезпечують нужденних житлом, одягом та їжею.

[Ілюстрація на сторінці 286]

Якщо Юда покається, то відбудує свої спустошені міста.