Розділ двадцятий
Рука Єгови не скоротшала
1. Яка склалася ситуація в Юді і про що думає багато людей?
НАРОД Юди заявляє, що перебуває в угоді з Єговою. Однак скрізь панує неспокій. Люди забули, що таке справедливе ставлення. Вони потерпають від повсюдної злочинності і гноблення, а надії на поліпшення залишаються нездійсненими. По всьому видно: діється щось дуже недобре. Багато хто думає про те, чи Єгова взагалі поліпшить обставини. Саме такою була ситуація за днів Ісаї. Але оповідь Ісаї про той час — це не просто літопис подій зі стародавньої історії. У його словах містяться пророчі застереження для осіб, які нібито поклоняються Богові, але нехтують Його законами. І натхнене пророцтво, записане в 59-му розділі книги Ісаї, є сердечним підбадьоренням для всіх, хто намагається служити Єгові, незважаючи на теперішні важкі та небезпечні часи.
Віддалені від правдивого Бога
2, 3. Чому Єгова не захищає Юду?
2 Тільки уявіть собі: народ, з яким Єгова уклав угоду, зійшов на шлях відступництва! Євреї відвернулися од свого Сотворителя, втративши таким чином його захист. Через це вони переживають надзвичайно скрутні часи. Можливо, ці люди звинувачують у своїх проблемах Єгову? Ісая говорить їм: «Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати [«рятувати», Хом.], і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути, бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув» (Ісаї 59:1, 2).
3 Відверті слова, зате правдиві. Однак Єгова й далі є Богом спасіння. Як ‘Той, що молитви вислуховує’, він слухає молитви своїх вірних слуг (Псалом 65:3). І Бог не благословляє лиходіїв. Люди самі несуть відповідальність за те, що відчужились від Єгови. Він сховав від них своє обличчя через їхнє лукавство.
4. Які обвинувачення висунуто проти Юди?
4 Провини Юди надзвичайно великі. У пророцтві Ісаї перераховано деякі обвинувачення, висунуті цьому народу: «Ваші долоні заплямлені кров’ю, ваші ж пальці — беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе» (Ісаї 59:3). Люди обманюють і говорять про лихе, тобто неправедне. Згадка про «долоні заплямлені кров’ю» вказує на те, що деякі євреї навіть винні у вбивстві. Як же вони зневажили цим Бога, адже його Закон не тільки забороняє вбивати, але й забороняє «ненавидіти брата свого в серці своєму»! (Левит 19:17). Неприборкана гріховність жителів Юди та її неминучі наслідки повинні нагадувати нині кожному з нас про необхідність контролювати свої грішні думки й почуття. Інакше почнемо чинити зло, яке віддалить нас від Бога (Римлян 12:9; Галатів 5:15; Якова 1:14, 15).
5. Наскільки поширилося зіпсуття в Юді?
5 Хворобою гріха заразився весь народ. У пророцтві говориться: «Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе на марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин [«горе зачинають і породжують нещастя», Хом.]» (Ісаї 59:4.). Ніхто не говорить про праведність. У судах теж важко знайти надійну та правдиву особу. Юда відвернулася від Єгови й почала покладати надію на союзи з іншими народами, навіть на неживі ідоли. Усе це — «марнота», воно не має жодної цінності (Ісаї 40:17, 23; 41:29). Як наслідок, ведеться багато переговорів, але всі вони даремні. Люди зачинають, тобто складають, плани, які приносять лише горе та нещастя.
6. Чим провини загальновизнаного християнства подібні до того, що чинила Юда?
6 Поширення в Юді неправедності й насилля дуже нагадує ситуацію, яка склалася в загальновизнаному християнстві. (Дивіться інформацію під заголовком «Відступницький Єрусалим — прототип загальновизнаного християнства», поміщену на сторінці 294). Так звані християнські держави брали участь у двох жорстоких світових війнах. Але релігія, створена загальновизнаним християнством, і до сьогодні не в стані зупинити своїх членів, які чинять етнічні чистки та міжплемінне кровопролиття серед своїх же людей (2 Тимофія 3:5). Хоча Ісус учив своїх послідовників покладатися на Боже Царство, держави загальновизнаного християнства й далі надіються на арсенали зброї та політичні союзи (Матвія 6:10). Цікаво, що більшість головних виробників зброї у світі — це держави загальновизнаного християнства! І коли загальновизнане християнство вважає, що безпечне майбутнє залежить від людських зусиль та установ, то воно також покладається на «марноту».
Гіркі плоди
7. Чому задуми Юди приносять лише шкоду?
7 На підвалинах ідолопоклонства й нечесності не збудуєш здорового суспільства. Внаслідок цього невірні євреї пожинають тепер лихо, яке самі ж посіяли. Ми читаємо: «Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з’їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого — гадина вийде» (Ісаї 59:5, Ог., 1988). Задуми Юди від зачаття, тобто виникнення, і аж до здійснення не приводять ні до чого доброго. Так само як з яєць отруйних змій вилуплюються тільки отруйні змії, неправильне мислення євреїв приносить лише шкоду. І в результаті увесь народ страждає.
8. З чого видно, що Юда має хибне мислення?
8 Можливо, декотрі мешканці Юди намагатимуться захистити себе, чинячи насилля, але намарно. Подібно як павутиння не захистить тіла від негоди так, як справжня тканина, фізична сила не забезпечить такого захисту, який можна мати завдяки довір’ю до Єгови та вчинкам праведності. Ісая проголошує: «Нитки їхні [«їхнє павутиння», Хом.] не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла — діла кривди, і в їхніх руках — чин насильства... Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки — думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах» (Ісаї 59:6, 7). Юда має хибне мислення. Вона старається розв’язати свої проблеми за допомогою насилля і цим виявляє безбожний склад розуму. Юду зовсім не турбує те, що багато її жертв невинні й декотрі з них — щирі Божі слуги.
9. Чому провідникам загальновизнаного християнства не досягти миру?
9 Ці натхнені слова нагадують нам криваву історію загальновизнаного християнства. Єгова обов’язково покличе його до відповідальності за те, що воно у зовсім неправильному світлі представляло правдиве християнство! Подібно до євреїв за днів Ісаї, загальновизнане християнство йде шляхом морального зіпсуття, бо його провідники вважають, що з практичного погляду ліпшого шляху немає. Вони говорять про мир і водночас вдаються до несправедливості. Яка дволичність! Оскільки провідники загальновизнаного християнства продовжують використовувати цю тактику, їм ніколи не досягти справжнього миру. Саме про це говорить далі пророцтво: «Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках,— вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою» (Ісаї 59:8).
Ходіння навпомацки в духовній темряві
10. У чому зізнається Ісая від імені Юди?
10 Єгова не може благословляти лукаві та руйнівні дороги Юди (Псалом 11:5). Тому, говорячи від імені всього народу, Ісая визнає провину Юди: «Віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла,— та ось темнота, чекаємо сяйва — та й у темнощах ходимо! Ми мацаємо, мов невидющі за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі: спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!... Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо» (Ісаї 59:9—11а). Євреї не захотіли, аби Боже Слово стало світильником для їхніх ніг та світлом для їхньої стежки (Псалом 119:105). Тому ситуація виглядає похмурою. Вони ходять навпомацки навіть опівдні, неначе б була ніч. Ці люди ніби мертві. Прагнучи полегшення, голосно ревуть, як голодні та поранені ведмеді. А дехто жалісливо воркоче, немов самотні голуби.
11. Чому надії Юди на справедливість та спасіння марні?
11 Ісая добре усвідомлює, що причиною жалюгідного становища Юди є бунт проти Бога. Він каже: «Чекаємо права — й немає, спасіння — й від нас віддалилось воно... Бо помножились наші переступи перед Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші провини — ми знаємо їх! Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві» (Ісаї 59:11б—13). Оскільки жителі Юди не покаялися, на них і далі лежить вина за гріхи. У цьому краї більше немає справедливості, бо люди покинули Єгову. Вони просякли лицемірством, навіть пригноблюють своїх братів. Хіба не те саме можна сказати про представників загальновизнаного християнства? Багато з них не тільки нехтують справедливістю, але й активно переслідують вірних Свідків Єгови, які намагаються чинити Божу волю.
Єгова виконує свій вирок
12. Який склад розуму мають особи, котрі повинні виконувати роль суддів у Юді?
12 Здається, в Юді немає ані справедливості, ані праведності, ані правди. «Правосуддя [«справедливість», НС] назад відступилося, а справедливість [«праведність», НС] здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти» (Ісаї 59:14). В юдейських містах коло міських брам є майдани, на яких старші чоловіки розглядають судові справи (Рут 4:1, 2, 11). Ці чоловіки повинні судити за праведністю, прагнути справедливості й не брати хабарів (Повторення Закону 16:18—20). Однак вони судять, керуючись власними егоїстичними поглядами. І що ще гірше — вони вважають, що кожна людина, яка щиро намагається чинити добро, є для них легкою здобиччю. Ми читаємо: «Істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований» (Ісаї 59:15а).
13. Оскільки судді Юди занедбали свої обов’язки, що зробить Єгова?
13 Ті, хто не виступає проти морального зіпсуття, забувають, що Бог не є ані сліпий, ані безсилий, він все добре знає. Ісая пише: «Це бачить Господь,— і лихе в Його очах, що права нема! І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його» (Ісаї 59:15б, 16). Оскільки призначені судді занедбали свої обов’язки, Єгова втрутиться в цю справу. Тоді він діятиме за праведністю і проявить силу.
14. а) Який склад розуму має сьогодні багато людей? б) Як Єгова готується до дій?
14 У наш час склалася подібна ситуація. Ми живемо у світі, де багато людей «втратили почуття сорому» (Ефесян 4:19, СМ). Мало хто вірить, що Єгова колись втрутиться, аби усунути із землі зло. Але пророцтво Ісаї показує, що Бог пильно спостерігає за людською діяльністю. Він виносить свої присуди та діє відповідно до них у визначений ним час. Чи його присуди справедливі? Ісая показує, що так. Про народ Юди він пише: «І [Єгова] зодягнув справедливість, як панцир, а шолома спасіння — на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг, і покрився горливістю, мов би плащем» (Ісаї 59:17). Ці пророчі слова зображають Єгову як воїна, що одягається, готуючись до битви. Він постановив спасти свою справу, тобто довести її до переможного кінця. Упевнений у своїй цілковитій та незаперечній праведності, Бог з безстрашною ревністю виконуватиме свої вироки. Немає сумніву, що запанує справедливість.
15. а) Як поводитимуться правдиві християни, коли Єгова виконуватиме свої вироки? б) Що можна сказати про вироки Єгови?
15 Сьогодні в деяких країнах вороги правди намагаються стати на перешкоді праці Свідків Єгови, поширюючи про них фальшиву й наклепницьку інформацію. Правдиві християни без вагань обстоюють правду, але самі ніколи не прагнуть помститися (Римлян 12:19). Навіть коли Єгова буде розраховуватися із відступницьким загальновизнаним християнством, Його поклонники на землі не братимуть у цьому жодної участі. Вони знають, що Єгова збирається сам відімститися й у свій час вдасться до відповідних заходів. Пророцтво запевняє нас: «Надолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм супротивним — заплатою, островам надолужить заплату» (Ісаї 59:18). Як і за днів Ісаї, Божі вироки будуть справедливі, і Єгова виконає їх до кінця. Від них не сховаються навіть «острови», тобто далекі місцевості. Жодна людина не зможе втекти десь далеко чи ізолюватися, щоб уникнути присудів Єгови.
16. Хто залишиться живим після того, як Єгова виконає свої присуди, і чого такі особи навчаться з цього?
16 Тих, хто намагається чинити правильне, Єгова судить за принципами праведності. Ісая передрікає, що по всій землі такі люди залишаться живими. І оскільки вони відчуватимуть захист Єгови, це поглибить їхнє благоговіння та шану до нього (Малахії 1:11). Ми читаємо: «Будуть боятися Ймення Господнього з заходу, а слави Його — зо схід сонця, бо прийде, як річка рвучка,— вітер Господній її пожене» (Ісаї 59:19). Подібно до буремного вітру, який жене спустошливий водяний вал, що змиває все на своєму шляху, дух Єгови змете всі бар’єри, які стоятимуть на перешкоді виконанню його волі. Його дух набагато могутніший від будь-якої сили, котрою володіє людина. Коли Бог використає його, щоб виконати вирок, винесений окремим людям та народам, то матиме незаперечний і повний успіх.
Надія та благословення для розкаяних
17. Хто є Відкупителем Сіону і коли він викупляє Сіон?
17 Коли Закон Мойсея був у силі, ізраїльтянина, який продав себе в рабство, міг викупити відкупитель. В одному із попередніх розділів книги Ісаї Єгова постає як Відкупитель розкаяних (Ісаї 48:17). Тепер його знову описано як Відкупителя розкаяних. Ісая записав обітницю Єгови: «Прийде Викупитель Сіонові й тим, хто вернувся із прогріху в Якові, каже Господь» (Ісаї 59:20). Ця підбадьорлива обітниця сповнилася 537 року до н. е. Але вона має подальше сповнення. Апостол Павло процитував ці слова з перекладу Септуагінта і застосував їх до християн. Він написав: «Так увесь Ізраїль спасеться, як написано: «Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова, і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні» (Римлян 11:26, 27). Як бачимо, пророцтво Ісаї сповнюється протягом дуже довгого періоду, який сягає нашого часу і навіть далі. На підставі чого можна так стверджувати?
18. Коли і як Єгова привів на світ «Ізраїль Божий»?
18 У I столітті маленький останок ізраїльського народу прийняв Ісуса як Месію (Римлян 9:27; 11:5). У день П’ятидесятниці 33 року н. е. Єгова зілляв свій святий дух на приблизно 120 таких віруючих і склав з ними нову угоду, посередником якої є Ісус Христос (Єремії 31:31—33; Євреїв 9:15). Саме тоді з’явився на світ «Ізраїль Божий» — новий народ, належність до якого визначається не походженням від Авраама, а зачаттям Божим духом (Галатів 6:16). Починаючи від Корнилія, до цієї групи стали входити необрізані язичники (Дії 10:24—48; Об’явлення 5:9, 10). Таким чином Бог Єгова усиновив їх і зробив своїми духовними дітьми, Ісусовими співспадкоємцями (Римлян 8:16, 17).
19. Яку угоду укладає Єгова з Ізраїлем Божим?
19 Тепер Єгова укладає угоду з Ізраїлем Божим. Ми читаємо: «А Я — ось із ними умова [«угода», НС] Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не уступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомства твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки» (Ісаї 59:21). Чи ці слова стосувалися самого Ісаї, чи ні — нам невідомо, але вони, безумовно, сповнилися на Ісусі, якого було запевнено, що він «узрить [своє] потомство» (Ісаї 53:10, Хом.). Ісус говорив те, що чув від Єгови, і дух Єгови спочивав на ньому (Івана 1:18; 7:16). Тому слушно, що його брати і співспадкоємці, члени Ізраїля Божого, теж отримують святий дух Єгови і проповідують звістку, про яку дізналися від свого небесного Отця. Усі вони є ‘учнями Господніми’ (Ісаї 54:13; Луки 12:12; Дії 2:38). Єгова, послуговуючись чи то Ісаєю, чи Ісусом, пророчим образом якого служить Ісая, дає через угоду обітницю, що ніколи їх не замінить, а використовуватиме повіки як свідків (Ісаї 43:10). А хто ж тоді є їхніми «нащадками», які також отримують користь з тієї угоди?
20. Як у I столітті сповнилася обітниця Єгови, яку він дав Авраамові?
20 У стародавні часи Єгова пообіцяв Авраамові: «Всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе» (Буття 22:18, Ог., 1988). Згідно з цією обітницею, маленький останок природних ізраїльтян, який прийняв Месію, вирушив до багатьох народів, проповідуючи добру новину про Христа. Починаючи від Корнилія, багато необрізаних язичників ‘благословляють себе’ Ісусом — Авраамовим насінням. Вони стали частиною Ізраїля Божого і другорядною частиною насіння Авраама. Ці люди є членами «святого народу» Єгови. Завдання цього народу— ‘звіщати чесноти Того, Хто покликав їх із темряви до дивного світла Свого’ (1 Петра 2:9; Галатів 3:7—9, 14, 26—29).
21. а) Яких «нащадків» привів на світ Ізраїль Божий у теперішні часи? б) Як потішає «нащадків» угода, тобто договір, яку Єгова уклав з Ізраїлем Божим?
21 Скидається на те, що сьогодні повне число Ізраїля Божого вже набране. Однак народи й далі отримують благословення, причому це відбувається у великому масштабі. Як саме? В Ізраїля Божого є «нащадки» — учні Ісуса, які мають надію вічно жити на райській землі (Псалом 37:11, 29). Ці «нащадки» також є учнями Єгови, і він вчить їх своїх доріг (Ісаї 2:2—4). Хоча вони не охрещені святим духом і не вважаються учасниками нової угоди, святий дух Єгови допомагає їм долати у проповідницькій праці усі перешкоди Сатани (Ісаї 40:28—31). Тепер їх нараховується мільйони, і це число продовжує рости, оскільки вони самі приводять на світ нащадків. Угода, тобто договір, яку уклав Єгова з помазанцями, запевняє цих «нащадків», що він усю вічність продовжуватиме послуговуватися і ними як своїми речниками (Об’явлення 21:3, 4, 7).
22. У чому ми можемо покладатися на Єгову і як це повинно впливати на нас?
22 Тож зберігаймо віру в Єгову. Він не тільки хоче, але й може врятувати! Його рука ніколи не буде коротка, він завжди визволятиме свій вірний народ. Усі, хто покладається на нього, носитимуть в устах його добрі слова «відтепер й аж навіки».
[Рамка на сторінці 294]
Відступницький Єрусалим — прототип загальновизнаного християнства
Єрусалим, столиця Божого вибраного народу, зображає Божу небесну організацію духовних створінь, а також помазаних християн. Після воскресіння до неба ця група послідовників Христа стане його невістою (Галатів 4:25, 26; Об’явлення 21:2). Проте жителі Єрусалима часто були невірні Єгові, і їхнє місто зображалося в Біблії як розпусниця та перелюбниця (Єзекіїля 16:3, 15, 30—42). У такому стані вона була відповідним прототипом відступницького загальновизнаного християнства.
Ісус сказав, що Єрусалим ‘вбиває пророків та каменує посланих до нього’ (Луки 13:34; Матвія 16:21). Подібно до невірного Єрусалима, загальновизнане християнство заявляє, що служить правдивому Богові, але воно далеко відійшло від його праведних доріг. Ми можемо бути певні, що Єгова судитиме загальновизнане християнство за тими ж праведними принципами, за якими він засудив відступницький Єрусалим.
[Ілюстрація на сторінці 296]
Суддя повинен судити за праведністю, шукати справедливості й не брати хабарів.
[Ілюстрація на сторінці 298]
Вироки Єгови, подібно як річка під час повені, зметуть усі бар’єри, які перешкоджають виконанню його волі.
[Ілюстрація на сторінці 302]
Через угоду Єгова обіцяє, що його люди ніколи не втратять привілею бути його свідками.