Громадянин чи чужинець — Бог приймає вас!
«Ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі» (ДІЇ 17:26).
1. Яке скрутне становище існує в багатьох країнах сьогодні щодо прийняття людей з чужих країн?
ГАЗЕТНІ доповіді вказують на зростаючу турботу про іноземців, імігруючих, і біженців. Мільйони людей в розпачі переселяються з частин Азії, Африки, Європи, і Америки. Вони, мабуть, шукають полегшення від гнітючої убогості, громадянської війни, або переслідування. Але чи інші країни щиро приймають їх? У журналі «Тайм» читаємо: «Коли етнічна суміш у Європі починає змінюватися, то декотрі країни виявляються не такими терпимими до чужих культур, як вони колись думали». Про 18 мільйонів «небажаних» біженців, «Тайм» каже: «Грізна проблема з біженцями до стійких країн не зникне».
2, 3. (а) Що підбадьорюючого Біблія запевняє нам щодо прийняття? (б) Чому ми можемо скористати, коли розглянемо те, що Святе Письмо говорить про Божі стосунки з людьми?
2 Яка б не була доля біженців у світі, то Біблія показує, що Бог приймає людей всіх народів — будь-то громадянина постійного населення, імігруючого, чи біженця (Дії 10:34, 35). «Однак,— дехто, можливо, питає,— як ви можете так говорити? Чи ж Бог не вибрав тільки стародавній Ізраїль Своїм народом, за винятком усіх інших»?
3 Давайте побачимо, як Бог поводився із стародавніми народами. Також можна розглянути деякі пророцтва, що стосуються привілеїв, якими правдиві поклонники можуть втішатися в наш час. Перегляд цієї пророчої інформації також проллє світло на глибше розуміння, яке можливо підбадьорить вас. Це також показує, як Бог буде поводитися з особами різного «люду, і племен, і народів, і язиків» після великого горя (Об’явлення 7:9, 14-17).
«Усі народи будуть благословляти себе»
4. Як виникла проблема національностей, але які заходи Бог зробив?
4 Після Потопу людство складалось з Ноєвої сім’ї — правдивих поклонників. Але ця єдність скоро змінилась. Незабаром декотрі люди, ігноруючи Божу волю, почали будувати башту. Це довело до поділення людства на різні сім’ї мов і розпорошення людей та народів (Буття 11:1-9). Усе-таки, правдиве поклоніння продовжувалось у родині, яка довела до Авраама. Бог поблагословив вірного Авраама й пообіцяв, що його нащадки стануть великим народом (Буття 12:1-3). Той народ був стародавній Ізраїль.
5. Чому ми всі можемо підбадьорюватися Божими стосунками з Авраамом?
5 Проте Єгова не відкидав інших народів, тому що Його намір охоплює все людство. Це можна ясно бачити з того, що Єгова обіцяв Авраамові: «Всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу» (Буття 22:18). Протягом століть, проте, Бог поводився з Ізраїлем у особливий спосіб, дав йому народну Закон-угоду, зробив розпорядок, щоб священики жертвували в Його храмі, і дав йому для проживання обітований край.
6. Як ми всі користаємо з Божого розпорядку щодо Ізраїля?
6 Божий закон Ізраїлю був добрий для всіх народів, тому що виявляв грішну природу людини, вказуючи на потребу досконалої жертви, щоб покутувати за її гріх раз назавжди (Галатів 3:19; Євреїв 7:26-28; 9:9; 10:1-12). Однак як гарантувався прихід Авраамового Насіння, через яке всі народи будуть благословляти себе і Його кваліфікації? Закон, даний Ізраїлю, допомагав нам зрозуміти це. Закон забороняв ізраїльтянам одружуватися з ханаанеянами, загальновідомими за їхні неморальні вчинки й ритуали, як наприклад, спалення дітей живими (Левит 18:6-24; 20:2, 3; Повторення Закону 12:29-31; 18:9-12). Бог дав наказ, усунути той народ з його вчинками. З цього наказу скористають усі народи, а навіть іноземці, тому що родовід Насіння зберігся чистим (Левит 18:24-28; Повторення Закону 7:1-5; 9:5; 20:15-18).
7. Як рано в історії Бог показав, що приймав чужинців?
7 Навіть тоді, як Закон був у силі а Ізраїль спеціальним Божим народом, то Бог поводився милосердно з неізраїльтянами. Його милосердність до неізраїльтян проявилась, коли Ізраїль був визволений з-під єгипетського поневолення і повернений на власну батьківщину. «Багато різного люду піднялись з ними» (Вихід 12:38). Професор С. Ф. Кайль каже, що це було «багато іноземців... мішанина, тобто, багато людей різних народів» (Левит 24:10; Числа 11:4). Правдоподібно, що багато з того народу були єгиптянами, які навернулись до правдивого Бога.
Прийняття чужинців
8. Як ґів’онітяни знайшли місце між Божими людьми?
8 Оскільки Ізраїль виконував Божий наказ очистити обітований край від зіпсованих народів, Бог охороняв одну групу іноземців, ґів’онітян — які мешкали на північ від Єрусалима. Вони послали переодягнених представників до Ісуса Навіна, просили в нього миру й здобули його. Коли викрились їхні хитрощі, Ісус Навін вирішив призначити ґів’онітян за «рубачів дров і носіїв води для громади й для Господнього жертівника» (Ісуса Навина 9:3-27). У наш час багато імігруючих також виконують просту службу, щоб стати частиною нового народу.
9. Як приклад Рахав та її родини підбадьорює щодо чужинців у Ізраїлі?
9 Ви можливо підбадьоритеся знанням, що в той час Бог приймав не тільки групи іноземців; Він також приймав окремих осіб. У наш час декотрі нації приймають імігруючих тільки високого громадського рангу, заможних вкладати капітал, або осіб з вищою освітою. Але Єгова не зважає на такі становища, як зараз побачимо з того, що сталося саме перед епізодом з гів’онітянами включаючи ханаанеянку низького громадського рангу. Біблія називає її «блудницею Рахав». Тому що вона ввірувала в правдивого Бога, то була врятована із своїм домом у час знищення Єрихона. Хоч Рахав була чужинкою, то ізраїльтяни прийняли її. Вона стала зразком віри, яку слід наслідувати (Євреїв 11:30, 31, 39, 40; Ісуса Навина 2:1-21; 6:1-25). Вона навіть стала прародителькою Месії (Матвія 1:5, 16).
10. Від чого залежав прийом чужинців у Ізраїлі?
10 До такої міри як неізраїльтяни старались задовольняти правдивого Бога, то були прийняті в обітований край. Бог наказав ізраїльтянам не спілкуватися, а головно в релігійному відношенні, з тими особами, які не служили Єгові (Ісуса Навина 23:6, 7, 12, 13; 1 Царів 11:1-8; Приповістей 6:23-28). Але багато поселенців неізраїльського походження теж слухались основних законів. Деякі навіть обрізувались і навертались на ізраїльську віру, і Єгова повністю приймав їх у Свій збір (Левит 20:2; 24:22; Числа 15:14-16; Дії 8:27)a.
11, 12. (а) Як ізраїльтяни мали поводитися з чужими поклонниками? (б) Чому нам можливо треба краще наслідувати приклад Єгови?
11 Бог наказав ізраїльтянам ставитись до іноземних поклонників так як він ставився до них: «Як тубілець із вас буде для вас приходько, що мешкає з вами,— і ти будеш любити його, як самого себе, бо приходьки були ви в єгипетськім краї» (Левит 19:33, 34; Повторення Закону 1:16; 10:12-19). Це є уроком для нас, хоч ми не під Законом. Дуже легко стати жертвою упередження і ворожості до людей іншої раси, національного походження або культури. Було б добре запитати себе: «Чи я стараюся позбутись такого упередження наслідуванням прикладу Єгови?»
12 Ізраїльтяни мали наочний доказ Божого прийняття іноземців. Цар Соломон молився: «Також і чужинця, що він не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого,.. і прийде він і помолиться в цьому храмі, Ти почуєш це з небес,.. щоб усі народи землі пізнали Ім’я Твоє, щоб боялися Тебе» (1 Царів 8:41-43; 2 Хронік 6:32, 33).
13. Чому Бог передбачив зміну в Своїх стосунках з Ізраїлем?
13 Тоді як Єгова ще користувався Ізраїлем, як Своїм народом, і таким чином, охороняв родовід Месії, то передрік значні зміни. Раніше, коли Ізраїль згодився додержуватись умов Закон-угоди, Бог дав їм можливість стати джерелом «царства священиків та народом святим» (Вихід 19:5, 6). Але протягом століть Ізраїль був невірним. Тому Єгова передрік, що складе нову угоду за умовами якої простить помилку й гріх «домові Ізраїлю» (Єремії 31:33, 34). Та нова угода чекала Месію, жертва Якого насправді очистить багатьох від гріха (Ісаї 53:5-7, 10-12).
Ізраїльтяни на небі
14. Який новий «Ізраїль» Єгова прийняв, і як?
14 Святе грецьке християнське Письмо допомагає нам зрозуміти, як це здійснилося. Ісус — Месія, Своєю смертю сповнив Закон і поклав основу на цілковите прощення гріхів. Щоб скористати, людині непотрібно бути євреєм і обрізуватись тілесно. Апостол Павло написав, що під умовами нової угоди, «той іудей, хто в душі такий, і те обрізання, яке в серці, за духом, а не за буквою» (Римлян 2:28, 29; 7:6, Філарет) Бог простив гріхи тим, які ввірували в Ісусову жертву і схвалив їх як «іудеїв, хто в душі такий», які складали духовний народ — «Ізраїль Божий» (Галатів 6:16).
15. Чому національне походження не є фактором, щоб стати частиною духовного Ізраїлю?
15 Так, прийняття до духовного Ізраїлю не було залежне від національного або етнічного походження. Деякі, як наприклад, Ісусові апостоли, були природними євреями. Інші, як наприклад, сотник полку, Корнилій, були з необрізаних неєвреїв (Дії 10:34, 35, 44-48). Павло правильно сказав про духовний Ізраїль: «Нема ані геллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного» (Колосян 3:11). Помазані Божим духом стали «вибраним родом, священством царським, народом святим, людом власности Божої». (1 Петра 2:9; пор. Вихід 19:5, 6).
16, 17. (а) Яку роль духовні ізраїльтяни відіграють у Божому намірі? (б) Чому доречно розглянути тих, які не є з Ізраїлю Божого?
16 Яка є майбутність духовних ізраїльтян у Божому намірі? Ісус відповів: «Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство» (Луки 12:32). Помазані християни, яких «життя на небі» стануть співспадкоємцями з Агнцем і будуть царювати в Його Царстві (Филип’ян 3:20; Івана 14:2, 3; Об’явлення 5:9, 10). Біблія показує, що це «попечатані сини Ізраїлеві» і «викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві». Вони становлять 144 000. Проте закінчивши говорити про число, на яке покладено печатку, Іван говорить про іншу групу — «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків» (Об’явлення 7:4, 9; 14:1-4).
17 Але хтось мабуть бажає знати: «Що сказати про тих, які не є з духовного Ізраїлю, як наприклад ті, які виживуть велике горе як великий натовп? Яку роль вони відіграють відносно того малого останка, що ще залишається з духовного Ізраїлю?»b
Чужинці в пророцтві
18. Що довело до повернення ізраїльтян з поневолення у Вавілоні?
18 Вертаючись до часу коли Ізраїль ще був під Законом-угодою, але невірний, ми бачимо, що Бог вирішив допустити, щоб вавілоняни спустошили Ізраїль. У 607 році до н. е. Ізраїль став поневолений на 70 років. Коли закінчився той час, Бог відкупив народ. З губернатором Зоровавелем на чолі, останок буквального Ізраїлю вернувся на свою батьківщину. Провідники мідян та персів, які повалили Вавілон, навіть допомагали вертаючимся вигнанцям з провізією. Ці події передрікались у пророцтві Ісаї (Ісаї 1:1-9; 3:1-26; 14:1-5; 44:21-28; 47:1-4). І Ездра вдається в історичні подробиці про їхнє повернення на батьківщину (Ездри 1:1-11; 2:1, 2).
19. Відносно повернення Ізраїлю, як пророцтво показало, що там будуть чужинці?
19 Однак передрікаючи відкуплення і повернення Божих людей на батьківщину, Ісая приголомшливо пророкує: «Підуть народи за світлом твоїм, а царі — за ясністю сяйва твого» (Ісаї 59:20; 60:3). Це означає щось більше ніж Божий прийом особливих чужинців, як Соломон молився. Ісая звертав увагу на надзвичайну зміну становища. «Народи» служитимуть разом з синами Ізраїлю: «Мури твої побудуть чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в своїм уподобанні змилуюся над тобою!» (Ісаї 60:10).
20, 21. Що подібного ми бачимо між поверненням Ізраїлю з поневолення а нашим часом? (б) Як додалось «синів і дочок» до духовного Ізраїлю?
20 У багатьох відношеннях, поневолення ізраїльтян і їхнє повернення на батьківщину стосується духовного Ізраїлю в наш час. Перед першою світовою війною останок помазаних християн не був повністю в гармонії з Божою волею; він держався деяких поглядів і практик — пережитків від церков загальновизнаного християнства. Але під час істерії воєнного часу й частково через підбурення духівництвом, керівних членів з останка духовного Ізраїлю несправедливо ув’язнили. По закінченні війни, у 1919 році н. е., помазаних християн звільнили з буквальної тюрми й зняли з них вину. Це був доказ того, що Божі люди вже були звільнені від поневолення Вавілоном великим, всесвітньою імперією фальшивої релігії. Його народ почав будувати й займати місце в духовному раю (Ісаї 35:1-7; 65:13, 14).
21 На це натякає те, що сказав Ісая: «Усі вони зібрані, і до тебе ідуть; сини Твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он несуть! Побачиш тоді — і роз’яснишся ти, сполохнеться й поширшає серце твоє, бо звернеться морське багатство до тебе, і прийде до тебе багатство народів!» (Ісаї 60:4, 5). У наступні роки «сини й дочки» продовжували приходити, будучи помазані духом, щоб заповнити останні місця духовного Ізраїлю.
22. Як сталось, що «чужинці» стали працювати разом з духовними ізраїльтянами?
22 А що сказати про «чужинців, що мури побудують»? Це теж відбулось у наш час. Коли закінчилося покликання 144 000, великий натовп почав товпитися зі всіх народів, щоб поклонятися разом з духовним Ізраїлем. Ці новоприбулі мають біблійну надію жити вічно в раю на землі. Хоч згодом вони будуть вірно служити в іншому місці, то радіють нагодою допомагати помазаному останкові проповідувати добру новину Царства (Матвія 24:14).
23. До якої міри «чужинці» допомагають помазаним?
23 У наш час понад 4 мільйони «чужинців» разом з останком тих, яких «життя на небі», доказують свою відданість Єгові. Багато з них,— чоловіки й жінки, молоді, як і старші віком,— служать повночасними піонерами. У більшості з понад 66 000 зборів такі чужинці виконують відповідальності старійшин і службових помічників. Останок радіє, бо бачить у цьому сповнення пророцтва Ісаї: «Встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!» (Ісаї 61:5).
24. Чому ми можемо підбадьорюватися Божими стосунками з ізраїльтянами як і іншими в минулому?
24 Отже, незважаючи на те якої країни ви є громадянином, імігруючим чи біженцем, то маєте чудову нагоду стати духовним чужинцем, якого Всемогутній сердечно приймає. В Його прийомі поміщається можливість втішатися привілеями служіння Йому тепер і на вічну майбутність.
[Примітки]
a Щодо різниці між «іноземцями», «поселенцями», «захожими» і «чужоземцями» див. «Проникливість у суть Святого Письма» (англ.), том I, сторінки 72-5, 849-51, видану Товариством Вартової Башти Біблії й Брошур у Нью-Йорку (зареєстроване).
b Понад 10 600 000 прибуло на річний спомин Господньої вечері, якого Свідки Єгови відсвяткували в 1991 році, але тільки 8850 з присутніх заявляли, що належать до останка духовного Ізраїлю.
Чи ви помітили ці пункти?
◻ Як Бог дав надію, що буде приймати людей всіх народів?
◻ Що показує, що інші люди крім Його особливого народу, Ізраїлю, теж могли приступати до Нього?
◻ Як Бог показав у пророцтві, що чужинці будуть приєднуватися до Ізраїлю?
◻ Що порівнюється з поверненням Ізраїлю з поневолення у Вавілоні, і як «чужинці» увійшли в справу?
[Ілюстрація на сторінці 9]
Цар Соломон молився про чужинців, які прийдуть поклонятися Єгові.