Розділ одинадцятий

Горе бунтівникам!

Ісаї 9:7—10:4

 1. Яку величезну провину вчинив Єровоам?

КОЛИ народ, з яким Єгова уклав угоду, поділився на два царства, у північному десятиплемінному царстві став правити Єровоам. Новий цар був талановитим, енергійним правителем. Але йому не вистачало справжньої віри в Єгову. Через це він вчинив величезну провину, яка негативно вплинула на всю історію північного царства. Мойсеїв Закон зобов’язував ізраїльтян три рази на рік подорожувати до храму в Єрусалим, який тепер був на території південного царства Юди (Повторення Закону 16:16). Єровоам, наляканий, що такі регулярні подорожі спонукуватимуть його підданих думати про возз’єднання зі своїми південними братами, «зробив два золоті тельці, і сказав до народу: «Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю». І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані» (1 Царів 12:28, 29).

2, 3. У що вилилась для Ізраїлю провина Єровоама?

² Недовгий час план Єровоама, здавалося, мав успіх. Народ поступово перестав ходити до Єрусалима й почав поклонятись двом тельцям (1 Царів 12:30). Однак цей відступницький релігійний звичай зіпсував десятиплемінне царство. Пізніше навіть Єгу, який виявив гідну схвалення ревність в очищенні Ізраїлю від поклоніння Ваалу, продовжував поклонятися золотим тельцям (2 Царів 10:28, 29). Які ще були наслідки надзвичайно помилкового рішення Єровоама? Політична нестабільність та страждання народу.

³ Оскільки Єровоам став відступником, Єгова сказав, що його нащадки не правитимуть у краї і що зрештою північне царство спіткає жахливе лихо (1 Царів 14:14, 15). Слово Єгови сповнилось. Сім ізраїльських царів правили протягом двох років, а то й менше, причому дехто з них тільки декілька днів. Один цар вчинив самогубство, а шістьох по-зрадницькому вбили честолюбні чоловіки, які захопили престол. Ізраїль потерпав від заворушень, насильства та підступних вбивств особливо після правління Єровоама II, яке закінчилось приблизно 804 року до н. е., коли у Юді правив Уззійя. Саме за таких обставин Єгова послав через Ісаю пряме застереження, тобто «слово», для північного царства. «Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля» (Ісаї 9:7)a.

Пихатість та бундючність заслуговують Божого гніву

 4. Яке «слово» послав Єгова проти Ізраїлю і чому?

⁴ «Словом» Єгови не будуть нехтувати. «Пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця [«набундюченим серцем», Хом.]» (Ісаї 9:8). Назви «Яків», «Ізраїль», «Єфрем» та «Самарія» стосуються північного царства Ізраїлю, в якому Єфрем є панівним племенем, а Самарія — столицею. Слово Єгови проти цього царства — це слово сильного осуду, оскільки в стосунках з Ним Єфрем став закоренілим відступником, зухвалим та бундючним. Бог не захистить цих людей від наслідків їхніх злих доріг. Вони будуть змушені слухати Божого слова, тобто зважати на нього (Галатів 6:7).

 5. Як ізраїльтяни виявили байдужість до судових дій Єгови?

⁵ Коли умови погіршуються, народ зазнає великих збитків; люди втрачають свої доми, побудовані зазвичай з глиняної цегли та недорогої деревини. Чи їхні серця зм’якли після цього? Чи вони візьмуть до уваги слова пророків Єгови й повернуться до правдивого Бога?b Ісая записав реакцію бундючного народу: «Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано,— та замінимо їх кедрами» (Ісаї 9:9). Ізраїльтяни зневажають Єгову й відкидають його пророків, які пояснюють їм, чому вони переживають такі труднощі. По суті, люди говорять: «Можливо, ми й втратимо будинки, побудовані з неміцної глиняної цегли та дешевої деревини, проте зробимо більше, ніж тільки відшкодуємо збитки: відбудуємо їх з якісніших матеріалів — тесаного каменю та кедра!» (Порівняйте Йова 4:19). Єгові не залишається нічого, як тільки й далі карати їх. (Порівняйте Ісаї 48:22).

 6. Як Єгова розладнав сирійсько-ізраїльську змову проти Юди?

⁶ Ісая продовжує: «Підніме Господь проти його ворогів Резинових [Реціна]» (Ісаї 9:11а, Кул.). Ізраїльський цар Пеках та сирійський цар Рецін — союзники. Вони замишляють завоювати двоплемінне царство Юди і звести на престол Єгови в Єрусалимі маріонеткового царя, якогось «Тавеїлового сина» (Ісаї 7:6). Але ця змова приречена на невдачу. Рецін має могутніх ворогів, і Єгова «підніме» їх проти «його», тобто проти Ізраїля. Термін «підняти» означає дозволити їм ефективно вести війну, яка принесе знищення союзу й покладе край їхнім намірам.

7, 8. Чим обернулося для Ізраїлю те, що Ассирія завоювала Сирію?

⁷ Розпад цього союзу почався тоді, коли Ассирія напала на Сирію. «Пішов асирійський цар на Дамаск [столицю Сирії] і взяв його, а його мешканців вигнав до Кіру, а Реціна вбив» (2 Царів 16:9). Утративши свого могутнього союзника, Пеках побачив, що його задуми проти Юди розладнано. Фактично незабаром після смерті Реціна самого Пекаха підступно вбив Осія і захопив престол у Самарії (2 Царів 15:23—25, 30).

⁸ Тепер Сирія, колишній союзник Ізраїлю, стала васалом Ассирії, держави, яка панувала в тому регіоні. Ісая пророкує, як Єгова використає цей новий політичний розподіл сил: «[Єгова] його [Ізраїлю] ворогів нацькував: Арама попереду [«Сирийців од сходу», Кул.], а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!» (Ісаї 9:10б, 11). Так, тепер Сирія стала ворогом Ізраїлю, й Ізраїль мусить приготуватись до нападу Ассирії та Сирії. Це вторгнення мало успіх. Ассирія зробила узурпатора Осію своїм рабом і стала стягувати величезну данину. (Декілька десятиліть до того Ассирія отримала велику суму від ізраїльського царя Менахема). Наскільки ж правдивими були слова пророка Осії: «Його [Єфрема] силу чужі пожирають»! (Осії 7:9; 2 Царів 15:19, 20; 17:1—3).

 9. Чому ми можемо сказати, що филистимляни напали ‘іззаду’?

⁹ Хіба Ісая не каже також, що филистимляни нападуть ‘іззаду’? Так. До часу винайдення магнітних компасів євреї визначали напрям з погляду людини, яка стояла обличчям до сходу сонця. Отже, «схід» був спереду, а захід, прибережна батьківщина филистимлян,—‘іззаду’. Мабуть, слово «Ізраїль», вжите в Ісаї 9:11, включає в цьому випадку Юду, оскільки филистимляни напали на Юду під час правління Ахаза, сучасника Пекаха, і захопили та зайняли ряд юдейських міст та фортець. Подібно до Єфрема на півночі, Юда заслуговує цього покарання від Єгови, тому що вона теж просякла відступництвом (2 Хронік 28:1—4, 18, 19).

Від ‘голови до хвоста’— народ бунтівників

10, 11. Якого покарання завдасть Єгова ізраїльтянам за те, що вони вперто бунтуються?

¹⁰ Незважаючи на всі страждання та рішучі проголошення пророків, північне царство уперто продовжує бунтуватись проти Єгови. «Народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота» (Ісаї 9:12). Тому пророк каже: «Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня. Старий та поважаний — це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст. І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними» (Ісаї 9:13—15).

¹¹ «Голова» та «пальма» представляють «старого та поважаного» — провідників народу. «Хвіст» та «очеретина» стосуються фальшивих пророків, які говорять слова, приємні для їхніх провідників. Один біблеїст написав: «Фальшивих пророків названо хвостом, тому що з морального погляду вони опустилися в народі до найнижчого рівня і плазували перед злими правителями». Професор Едвард Дж. Янґ говорить про цих фальшивих пророків: «Вони, хвіст у підлесливої собаки, не були провідниками, але, йдучи за своїми провідниками, лише підлизувалися та підлабузнювалися». (Порівняйте 2 Тимофія 4:3 ).

Навіть ‘вдови та сироти’ стали бунтівниками

12. Наскільки зіпсувалося суспільство в Ізраїлі?

¹² Єгова є Оборонцем вдів та сиріт (Вихід 22:21, 22). Однак послухайте, що говорить далі Ісая: «Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його» (Ісаї 9:16). Відступництво згубно вплинуло на всі класи суспільства, у тому числі на вдів та сиріт! Єгова терпеливо посилав своїх пророків, надіючись, що люди змінять свої дороги. Наприклад, Осія благав: «Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!» (Осії 14:2). Якого ж болю це, мабуть, завдавало Оборонцеві вдів та сиріт, коли доводилось виконувати присуд навіть на них!

13. Чого ми можемо навчитися з ситуації, яка склалась за днів Ісаї?

¹³ Подібно до Ісаї, ми живемо в тяжкі часи, якраз перед днем, коли Єгова судитиме злих людей (2 Тимофія 3:1—5). Тому дуже важливо, щоб правдиві християни за будь-якої ситуації в житті залишалися духовно, морально й розумово чистими, аби не втратити Божого схвалення. Нехай кожен з нас ревно оберігає свої стосунки з Єговою. І нехай жодна людина, яка втекла з «Вавилона Великого», ніколи не стане ‘спільником гріхів його’ (Об’явлення 18:2, 4).

Фальшиве поклоніння породжує насилля

14, 15. а) У що виливається поклоніння демонам? б) Згідно з пророцтвом Ісаї, яких чимраз більших страждань зазна́є Ізраїль?

¹⁴ По суті, фальшиве поклоніння — це поклоніння демонам (1 Коринтян 10:20). Перед Потопом виявилось, що вплив демонів веде до насилля (Буття 6:11, 12). Тож не дивно, що земля наповнилась насиллям та злом, коли Ізраїль став відступником і почав поклонятись демонам (Повторення Закону 32:17; Псалом 106:35—38).

¹⁵ Ісая описує яскравою образною мовою, як зло та насилля поширились в Ізраїлі: «Злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму... Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!... І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого: Манасія — Єфрема, а Єфрем — Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!» (Ісаї 9:17—20).

16. Як сповнились слова, записані в Ісаї 9:17—20?

¹⁶ Подібно до вогню, який поширюється від однієї тернини до іншої, насилля виходить з-під контролю й швидко досягає «запустів лісу», створивши полум’я насилля, подібне до величезної лісової пожежі. Біблійні коментатори Кайл і Деліч пишуть, що насилля тоді досягло рівня «найбільш нелюдського самознищення протягом безладної громадянської війни. Позбавлені будь-яких ніжних почуттів, вони пожирали одні одних і не насичувались». Тут виділено племена Єфрема та Манасії, очевидно, тому, що вони є головними представниками північного царства і, як нащадки двох Йосипових синів, найбільш споріднені серед десяти племен. Незважаючи на це, вони займаються братовбивством, яке припиняється лише тоді, коли вони йдуть на південь воювати проти Юди (2 Хронік 28:1—8).

Корумповані судді зустрічаються зі своїм Суддею

17, 18. Яке зіпсуття процвітає в правничій та адміністративній системах Ізраїлю?

¹⁷ Далі Єгова зосереджує своє суддівське око на корумпованих суддях та інших ізраїльських службовцях. Вони зловживають владою, грабуючи бідних та пригноблених людей, які йдуть до них у пошуках справедливості. Ісая каже: «Горе законодавцям несправедливим [«тим, що несправедливі видають закони», Хом.], та писарям, які пишуть на лихо, щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт» (Ісаї 10:1, 2).

¹⁸ Закон Єгови забороняє всі форми несправедливості: «Не зробите кривди в суді: не будеш потурати особі [«упереджено ставитись до», НС] вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного» (Левит 19:15). Нехтуючи цим законом, ті службовці складають власні «несправедливі закони», аби узаконити відбирання у вдів та сиріт їхнього убогого майна, а це рівносильне справжній найжорстокішій крадіжці. Звичайно, ізраїльські фальшиві боги є сліпими до такої несправедливості, але цього не можна сказати про Єгову. Тепер Єгова, послуговуючись Ісаєю, зосереджує свою увагу на цих злих суддях.

19, 20. Як зміниться ситуація корумпованих ізраїльських суддів і що станеться з їхньою «славою»?

¹⁹ «Що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою? Нічого не лишиться — тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними» (Ісаї 10:3, 4а). Вдови та сироти не мають чесних суддів, до яких могли б звернутися. Тому як же слушно, що Єгова запитує цих корумпованих ізраїльських суддів, до кого тепер звернуться вони, коли він притягне їх до відповідальності. Незабаром вони дізнаються, що «страшна річ — упасти в руки Бога Живого!» (Євреїв 10:31).

²⁰ Недовговічною буде «слава» цих злих суддів — престиж у світі, почесті та влада, які вони мають завдяки багатству та становищу. Декотрі з них стануть військовополоненими і ‘згинатимуться’, або плазуватимуть, серед полонених, ще інших буде вбито, а їхні трупи покриватимуть трупи інших. «Слава» — це також нечесно нажите багатство, яке буде розграбоване ворогом.

21. Чи минув гнів Єгови проти ізраїльтян з огляду на покарання, яких вони зазнали?

²¹ Ісая закінчує цю останню строфу похмурим застереженням: «При цьому всьому [усьому горі, якого зазнав на той час народ] не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його» (Ісаї 10:4б). Єгова ще не все сказав Ізраїлю. Він не забере своєї витягненої руки, аж поки не завдасть остаточного, спустошливого удару бунтівному північному царству.

Ніколи не ставайте жертвами неправди та корисливості

22. Чого ми можемо навчитися з того, що сталося з Ізраїлем?

²² Слово Єгови, промовлене через Ісаю, завдало Ізраїлю важкого удару й ‘порожнім до нього не вернулось’ (Ісаї 55:10, 11). Історія розповідає про трагічний кінець північного царства Ізраїлю, тож ми можемо уявити, яких тільки страждань довелось знести його мешканцям. І так само Боже слово сповниться на теперішній системі речей, особливо на відступницькому загальновизнаному християнстві. Отже, як же важливо, щоб християни не прислухалися до обманної пропаганди, направленої проти Бога! Завдяки Божому Слову вже давно викрито сатанинські хитрі методи, тому ми не повинні впасти в їхню пастку, як це сталося з народом стародавнього Ізраїлю (2 Коринтян 2:11). Тож нехай ніхто з нас ніколи не припиняє поклонятись Єгові «в дусі та в правді» (Івана 4:24). У такому разі витягнена рука Бога не вдарить його поклонників, як це сталося з бунтівним Єфремом, а сердечно обійме їх, і він допоможе їм іти дорогою, що веде до вічного життя на райській землі (Якова 4:8).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 139]

Зло та насилля проносяться по Ізраїлю, неначе лісова пожежа.

[Ілюстрація на сторінці 141]

Єгова покличе до відповідальності тих, хто визискує інших.