Розділ двадцятий
Єгова є Цар
1, 2. а) Хто відчує на собі гнів Єгови? б) Чи Юду буде звільнено від покарання і звідки ми про це знаємо?
ВАВИЛОН, Филистея, Моав, Сирія, Етіопія, Єгипет, Едом, Тир, Ассирія — усі вони відчують на собі гнів Єгови. Ісая передрік нещастя, які спадуть на ці ворожі держави та міста. А що сказати про Юду? Чи мешканців Юди буде звільнено від покарання за їхню грішну поведінку? Історія відповідає рішуче: «Ні!»
2 Розгляньте, що сталося з Самарією — столицею десятиплемінного царства Ізраїлю. Цей народ не дотримувався угоди, укладеної з Богом. Він не сторонився безсоромних звичаїв довколишніх народів. Жителі Самарії «робили злі речі, щоб гнівити Господа... І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця». Забраний силою зі свого краю, «пішов Ізраїль на вигнання з своєї землі до Асирії» (2 Царів 17:9—12, 16—18, 23; Осії 4:12—14). Те, що сталося з Ізраїлем, служить лихим передвістям для його сестри — царства Юди.
Ісая передрікає спустошення Юди
3. а) Чому Єгова покинув двоплемінне царство Юди? б) Що Єгова постановив зробити?
3 Деякі царі Юди були вірними, але більшість ні. Навіть під час правління вірного царя Йотама люди не повністю відвернулися від фальшивого поклоніння (2 Царів 15:32—35). За правління кровожерливого царя Манасії Юда досягла апогею у виявленні зла. Згідно з юдейською традицією, він убив вірного пророка Ісаю, наказавши перепиляти його. (Порівняйте Євреїв 11:37). Цей злий цар «робив блудливими Юдею та мешканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів» (2 Хронік 33:9). Протягом правління Манасії край осквернився більше, ніж за часів панування над ним ханаанеян. Отже, Єгова проголошує: «Ось Я наводжу таке зло на Єрусалим та на Юду, що в кожного, хто почує про це, задзвенить в обох вухах! ...Витру Єрусалим, як витирають миску: витер і перевернув її догори дном! І Я покину останок наділу Мого, і дам їх у руку їхнім ворогам, і вони будуть на грабіж та на здобич для всіх їхніх ворогів, тому, що вони робили зло в Моїх очах, і все гнівили Мене» (2 Царів 21:11—15).
4. Що зробить Єгова з Юдою і як сповнилось це пророцтво?
4 Подібно як з перевернутої миски виливається весь її вміст, у краї буде винищено його жителів. Прийдешнє спустошення Юди та Єрусалима знову стає темою пророкувань Ісаї. Він починає: «Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує» (Ісаї 24:1). Це пророцтво сповнилося, коли під проводом царя Навуходоносора вавилонська армія вторглася в Юду і знищила Єрусалим та його храм. У той час жителі Юди погинули від меча, голоду та пошестей. Більшість юдеїв, які вижили, було забрано в неволю до Вавилону, а невелика кількість полишених втекла до Єгипту. Отже, край Юди лежав спустошений, він повністю обезлюднів. Не залишилося навіть домашніх тварин. Безлюдна земля перетворилась на пустиню з похмурими руїнами, які населяли тільки дикі тварини та птахи.
5. Чи когось буде звільнено від суду Єгови? Поясніть.
5 Чи для когось у Юді може бути виняток під час прийдешнього суду? Ісая відповідає: «Стане священик як і народ, а пан — немов раб, пані,— як невільниця її, продавець — немов той покупець, боргувальник — немов винуватець, віритель — як боржник. Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав» (Ісаї 24:2, 3). Багатство та привілеї у храмовому служінні зовсім не братимуться до уваги. Не буде жодних винятків. Край настільки зіпсований, що всі, хто виживе: священики, раби та пани, покупці та продавці — будуть змушені йти у вигнання.
6. Чому Єгова забирає своє благословення із землі?
6 Щоб не виникло непорозуміння, Ісая описує повноту цього прийдешнього лиха і пояснює причину його приходу: «Засумує, зів’яне земля, ослабіє й зів’яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі... І осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили [«змінили устави», Кул.], зламали вони заповіта відвічного [«угоду, яка триває невизначений час», НС]... Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося» (Ісаї 24:4—6). Коли ізраїльтяни отримали у володіння ханаанський край, то переконалися, що це «Край, що тече молоком та медом» (Повторення Закону 27:3). Але вони й далі залежали від благословення Єгови. Якби ці люди вірно дотримувались його постанов та заповідей, то земля ‘давала б свій урожай’, але коли б переступили його закони та заповіді, то докладені ними зусилля для оброблення землі ‘надаремно вичерпувалися’ б і земля не ‘давала б свого урожаю’ (Левит 26:3—5, 14, 15, 20). Прокляття Єгови ‘поїло б землю’ (Повторення Закону 28:15—20, 38—42, 62, 63). Тепер Юда повинна сподіватися цього прокляття.
7. Як Закон-угода мала бути благословенням для ізраїльтян?
7 Приблизно за 800 років до народження Ісаї ізраїльтяни добровільно уклали угоду з Єговою і погодилися дотримуватись її (Вихід 24:3—8). Згідно з умовами Закон-угоди вони зазнають рясних благословень, коли слухатимуться заповідей Єгови, але якщо порушать угоду, то втратять його благословення і вороги заберуть їх у неволю (Вихід 19:5, 6; Повторення Закону 28:1—68). Ця Закон-угода, дана через Мойсея, мала залишатися в силі невизначений, невказаний проміжок часу. Вона повинна була охороняти ізраїльтян аж до з’явлення Месії (Галатів 3:19, 24).
8. а) Як люди «переступили закони» та «змінили устави»? б) Яким чином «вельможі» «ослабіють» першими?
8 Але люди ‘зламали угоду, яка триває невизначений час’. Вони переступили божественні закони, нехтуючи ними, і «змінили устави», дотримуючись звичаїв, які суперечили законам Єгови (Вихід 22:24; Єзекіїля 22:12). Отже, людей буде забрано з цього краю. Під час прийдешнього суду нікому не буде виявлено милосердя. Серед перших, хто ‘ослабіє’ через те, що Єгова забере захист та милість, будуть «вельможі» — знатні люди. На сповнення цього, коли наближатиметься знищення Єрусалима, спочатку єгиптяни, а потім вавилоняни зроблять юдейських царів васалами. Згодом цар Єгояхін та інші члени царської родини будуть серед перших, кого заберуть у вавилонську неволю (2 Хронік 36:4, 9, 10).
Радість покидає край
9, 10. а) Яку роль відігравало в Ізраїлі сільське господарство? б) Уособленням чого є кожен, хто ‘сидить під своїм виноградником та фіґою’?
9 Основним заняттям ізраїльтян було сільське господарство. Увійшовши в Обітовану землю, ізраїльтяни осілися й стали займатися рільництвом та розведенням худоби. Отже, сільське господарство посідало важливе місце у зводі законів, даному Ізраїлю. Щоб відновлювалась родючість ґрунту, ізраїльтяни отримали наказ кожного сьомого року дотримуватись обов’язкового суботнього відпочинку для землі (Вихід 23:10, 11; Левит 25:3—7). Три щорічні свята, які було наказано святкувати цьому народу, збігалися із землеробськими порами (Вихід 23:14—16).
10 У краї було поширене виноградарство. Святе Письмо називає вино, виготовлене з винограду, Божим даром, що ‘серце людині звеселяє’ (Псалом 104:15). Кожна людина, яка ‘сидить під своїм виноградником та фіґою’, є уособленням процвітання, миру та безпеки під праведним Божим правлінням (1 Царів 5:5; Михея 4:4). Пора збирання рясного урожаю винограду вважається благословенною і є причиною для співу та радощів (Суддів 9:27; Єремії 25:30). І навпаки, коли виноградна лоза висихає або зовсім не родить, а виноградники стають пустищами, зарослими терниною, це свідчить, що Єгова забрав своє благословення, настав час великого смутку.
11, 12. а) Як Ісая змальовує умови, які виникнуть у результаті суду Єгови? б) Яке похмуре майбутнє описує Ісая?
11 Тому Ісая слушно використовує виноградники та продукти, виготовлені з їхніх плодів, аби змалювати умови, викликані тим, що Єгова забрав своє благословення з цього краю: «Сумує вино молоде, виноградина в’яне, усі радісносерді зідхають, спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел! При пісні вина вже не п’ють, став гірким п’янкий напій для тих, хто його попиває... Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти... На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,— позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама» (Ісаї 24:7—12).
12 Бубни та гуслі — це інструменти, за допомогою яких прославляли Єгову та виражали радість (2 Хронік 29:25; Псалом 81:3). Їхня музика не звучатиме в час божественної кари. Не буде радісних зборів винограду. Веселі звуки не лунатимуть у безлюдних руїнах Єрусалима, брама якого «розбита на звалище», а доми «позамикані», так що ніхто не може ввійти. Яке ж похмуре майбутнє чекає на жителів краю з такою родючою землею!
Останок ‘буде радіти’
13, 14. а) Які закони дав Єгова стосовно збирання урожаю? б) Як Ісая використовує ці закони, аби унаочнити, що деякі люди переживуть суд Єгови? в) У чому можуть бути впевнені вірні юдеї, незважаючи на те що надходять темні періоди випробувань?
13 Щоб зібрати оливки, ізраїльтяни оббивають дерева палицями, і плоди опадають. Згідно з Божим законом, їм заборонено шукати оливки, позосталі на галузках дерев. Так само вони не повинні збирати у винограднику полишеного винограду після збору урожаю. Рештки слід лишати, щоб їх могли повизбирувати бідні — «приходько, сирота та вдова» (Повторення Закону 24:19—21). Посилаючись на ці відомі закони, Ісая унаочнює факт, який несе потіху: після прийдешнього суду Єгови декотрі люди залишаться живими: «Так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився. Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря. Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім’я Господа, Бога Ізраїлевого! Ми чуємо співи від краю землі: «Слава Праведному!» (Ісаї 24:13—16а).
14 Подібно як після збирання врожаю залишаються декотрі плоди на дереві або виноградній лозі, будуть позосталі й після виконання суду Єгови — «визбирування, коли збір винограду скінчився». Згідно з 6-м віршем, пророк уже говорив про них, кажучи, що «небагато людей позосталося». Однак дехто переживе знищення Єрусалима та Юди, хоча таких людей буде небагато. Пізніше останок повернеться з неволі, щоб знову заселити цей край (Ісаї 4:2, 3; 14:1—5). Незважаючи на те що люди праведного серця стикатимуться з темними періодами випробувань, вони можуть бути певні, що попереду на них чекають визволення та радість. Ті, хто виживе, побачать розкриття пророчого слова Єгови й усвідомлять, що Ісая — правдивий Божий пророк. Серця тих людей сповнить радість, коли вони стануть свідками виконання пророцтв про відновлення. Хоч би де вони були розпорошені,— чи то на островах Середземномор’я на заході, чи у Вавилоні «на сході», чи в будь-якому іншому далекому місці,— скрізь хвалитимуть Бога за те, що уціліли, і співатимуть: «Слава Праведному!»
Від суду Єгови не втечеш
15, 16. а) Як почувається Ісая, коли думає про те, що станеться з його народом? б) Що спаде на невірних жителів краю?
15 Втім, радіти поки що зарано. Ісая нагадує своїм сучасникам про те, в якому часі вони живуть: «Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно! Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі! І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли... Земля поруйнована зовсім, земля потрощена, вся земля захиталась... Захиталась земля, немов п’яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане» (Ісаї 24:16б —20).
16 Ісаю огортає сум, коли він думає про те, що спаде на його народ. Тогочасні обставини викликають у нього хворобливий стан і відчуття горя. Грабіжники процвітають і наганяють на жителів краю страх. Коли Єгова забере свій захист, невірні жителі Юди відчуватимуть страх як удень, так і вночі. Вони боятимуться за своє життя. Ці люди не зможуть втекти від нещастя, яке спаде на них, бо вони покинули заповіді Єгови і знехтували Божою мудрістю (Приповістей 1:24—27). Лихо обов’язково прийде, хоча грабіжники в краї намагаються переконати людей, що все буде гаразд. Аби звести їх на шлях знищення, вони використовують неправду та обман (Єремії 27:9—15). Вороги з інших країв прийдуть, пограбують їх і заберуть у неволю. Усе це дуже гнітить Ісаю.
17. а) Чому втеча буде неможливою? б) Що станеться із землею, коли Єгова звільнить з небес свою судову силу?
17 Але пророк зобов’язаний проголошувати, що втеча буде неможливою. Хоч би куди люди намагалися втекти, їх зловлять. Мабуть, хтось врятується від одного лиха, але його спіткає інше. Жодне місце не буде безпечним. Буде так само, як з твариною, котру цькують: їй вдається уникнути ями, але вона потрапляє в пастку. (Порівняйте Амоса 5:18, 19). Єгова звільнить з небес свою судову силу й потрясе підстави землі. Земля, немов п’яний, захитається і впаде, обтяжена виною, і більш не зможе встати (Амоса 5:2). Судовий вирок Єгови остаточний. Край зазнає цілковитого знищення та руйнування.
Єгова царюватиме в славі
18, 19. а) Ким, мабуть, є «військо висоти» і як його зібрано «у в’язницю»? б) Як, очевидно, буде звернено увагу на «військо висоти» «по днях багатьох»? в) Як Єгова звертає свою увагу на «земних царів»?
18 Тепер пророцтво Ісаї набирає більшого масштабу і вказує на остаточне виконання наміру Єгови: «Станеться в день той, Господь навістить [«зверне увагу на», НС] військо висоти на висоті, і земних царів на землі,— і будуть зібрані разом, мов в’язні до ями, й у в’язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені! Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його» (Ісаї 24:21—23).
19 Мабуть, «військо висоти» — це демонічні «світоправителі цієї темряви... піднебесні духи злоби» (Ефесян 6:12). Вони сильно впливають на світові держави (Даниїла 10:13, 20; 1 Івана 5:19, УКУ). Їхня ціль — відвернути людей від Єгови та його чистого поклоніння. І їм вдалося звести ізраїльтян, щоб вони дотримувались зіпсованих звичаїв довколишніх народів і в результаті заслужили божественний осуд! Але Сатана та його демони будуть змушені дати відповідь Богу, коли він урешті-решт зверне свою увагу на них та на правителів землі, «земних царів на землі», яких ті підбивали відвернутися від Бога і переступити його закони (Об’явлення 16:13, 14). Говорячи символічно, Ісая каже, що їх буде зібрано й ‘замкнено у в’язницю’. «По днях багатьох», можливо наприкінці Тисячолітнього правління Ісуса Христа, коли буде тимчасово звільнено Сатану та його демонів (але не «земних царів на землі»), Бог завдасть їм остаточної кари, якої вони заслуговують (Об’явлення 20:3, 7—10).
20. Як і коли Єгова «зацарював» у стародавні часи й у наш час?
20 Ця частина пророцтва Ісаї дала юдеям чудове запевнення: Єгова у відповідний час спричинить падіння стародавнього Вавилона і поверне їх на батьківщину. Коли 537 року до н. е. він зробив це, продемонструвавши свою силу та верховну владу, до них можна було справді сказати: «Зацарював Бог твій!» (Ісаї 52:7, Кул.). У наш час Єгова «зацарював» у 1914 році, коли поставив Ісуса Христа Царем свого небесного Царства (Псалом 96:10). Також він «зацарював» у 1919 році, коли виявив силу свого царювання, звільнивши духовний Ізраїль з неволі Вавилона Великого.
21. а) Як ‘місяць засоромиться та застидається сонце’? б) Який гучний клич матиме своє найвеличніше сповнення?
21 Єгова ще раз «стане... за царя», коли знищить Вавилон Великий та решту цієї злої системи речей (Захарія 14:9; Об’явлення 19:1, 2, 19—21). Тоді правління Царства Єгови буде настільки величним, що і сяйво повного місяця вночі, і блискуче світло сонця в зеніті поблякнуть перед ним. (Порівняйте Об’явлення 22:5). Вони, так би мовити, встидатимуться порівняти себе із славетним Єговою військ. Царювання Єгови буде найвищим. Його всемогутність та славу побачать усі (Об’явлення 4:8—11; 5:13, 14). Яке чудове майбутнє! Тоді по всій землі лунатиме клич з Псалма 97:1 у своєму найвеличнішому сповненні: «Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови!»
[Ілюстрація на сторінці 262]
У краї більше не лунатиме музика та радісні окрики.
[Ілюстрація на сторінці 265]
Дехто переживе суд Єгови, так само як після збирання врожаю на дереві залишається плід.
[Ілюстрація на сторінці 267]
Ісаю огортає сум, коли він думає про те, що спаде на його народ.
[Ілюстрація на сторінці 269]
І сонце, і місяць поблякнуть перед славою Єгови.