«Опиши... цей храм»

1—3. а) Чому Єзекіїля мало потішити видіння грандіозного храмового комплексу? (Дивіться ілюстрацію на початку розділу.) б) Що ми розглянемо в цьому розділі?

УЯВІТЬ собі, що Єзекіїлю зараз 50 і він розмірковує про своє життя. Він провів у вигнанні вже чверть століття. Довгі роки храм в Єрусалимі лежить зруйнований. Якщо пророк і сподівався колись служити священиком у тому храмі, то його надії теж зруйновані. До кінця полону лишається ще близько 56 років, і Єзекіїль добре розуміє, що навряд чи побачить повернення Божого народу в рідний край. А що вже й казати про відбудову храму! (Єрем. 25:11). Чи такі думки засмучують пророка?

² Саме тоді, коли Єзекіїль особливо потребує потіхи й надії, Єгова виявляє доброту своєму відданому служителю і дає йому яскраве видіння. У видінні Бог переносить пророка у рідний край і ставить на дуже високій горі. Там Єзекіїль бачить «чоловіка, вигляд якого нагадував мідь». Це ангел, який веде пророка в грандіозний храмовий комплекс. (Прочитайте Єзекіїля 40:1—4.) Все, що він показує, виглядає таким реальним! Без сумніву, це видіння зміцнює віру Єзекіїля і справляє на нього незабутнє враження. Крім того, в пророка, мабуть, виникає немало запитань, адже храм з видіння, хоча й чимось схожий на храм в Єрусалимі, сильно відрізняється від нього.

³ Єзекіїль описує це особливе видіння в останніх дев’яти розділах своєї книги. Який підхід допоможе нам правильно зрозуміти це видіння? Чи храм, побачений Єзекіїлем, був величним духовним храмом, який апостол Павло детально описав століттями пізніше? І зрештою, що це видіння означало для Єзекіїля та інших вигнанців?

 4. Як раніше в наших публікаціях тлумачилося видіння храму, але що стало очевидним тепер?

⁴ Раніше в наших публікаціях говорилося, що Єзекіїль бачив величний духовний храм Єгови, про який апостол Павло писав під натхненням у Листі до євреївa. Тому здавалося логічним, що багато подробиць з Єзекіїлевого видіння мають символічне значення та є прообразами і їх можна тлумачити, беручи за основу Павлове пояснення деталей святого намету. Однак завдяки глибшому дослідженню, молитвам і роздумам стало очевидно, що до пояснення Єзекіїлевого видіння храму потрібно застосувати простіший підхід.

5, 6. а) Що сказав апостол Павло про деякі предмети у святому наметі і як він виявив смирення? б) Як можна застосувати думку, висловлену Павлом, до пояснення Єзекіїлевого видіння?

⁵ Здається, не варто приписувати пророчого чи символічного значення кожній деталі Єзекіїлевого видіння храму. Чому? Візьмімо до уваги цікавий факт. Коли Павло писав про святий намет і духовний храм, він, наприклад, згадав золоту курильницю, кришку ковчега та золоту посудину з манною. Чи він приписав цим предметам пророче значення? Очевидно, що святий дух не спонукав його так зробити. Натомість Павло написав: «Тепер не час вдаватися в подробиці стосовно цього» (Євр. 9:4, 5). Павло охоче слухався керівництва святого духу і смиренно чекав на Єгову (Євр. 9:8).

⁶ Щось подібне можна сказати і про Єзекіїлеве видіння храму. У цьому видінні також є багато подробиць, і, щоб пояснити їх, здається, найкраще чекати на Єгову. Він усе прояснить, якщо це буде необхідно. (Прочитайте Михея 7:7.) Однак чи слід робити висновок, що дух Єгови не пролив більше світла на видіння храму? Зовсім ні!

7, 8. а) Як змінилось наше розуміння Єзекіїлевого видіння храму? б) Чим відрізнявся храм з видіння Єзекіїля від духовного храму, описаного Павлом?

⁷ Як ми вже згадували, у наших публікаціях багато років пояснювалося, що Єзекіїль бачив у видінні величний духовний храм Єгови — той самий храм, про який писав під натхненням Павло у Листі до євреїв. Але завдяки глибшому дослідженню ми дійшли висновку, що Єзекіїль не міг бачити величний духовний храм. Чому?

⁸ Перша причина: побачене Єзекіїлем не узгоджується з натхненим поясненням Павла. Поміркуймо над таким: апостол Павло чітко пояснив, що святий намет часів Мойсея був тінню і відображенням чогось більшого. Святий намет, а також храм Соломона і храм Зоровавеля були збудовані за подібним зразком і мали окремий відділ — «Найсвятіше». Павло назвав цей відділ «рукотворним святим місцем», зробленим лише «на зразок дійсного». Що ж було тим дійсним? «Саме небо»,— пояснив Павло (Євр. 9:3, 24). А чи Єзекіїль бачив у видінні небо? Ні. В Єзекіїлевому видінні ніщо не вказує на те, що пророк бачив небесну сферу. (Порівняйте Даниїла 7:9, 10, 13, 14.)

9, 10. Яка існує ще одна відмінність між храмом з видіння Єзекіїля та величним духовним храмом з опису Павла?

⁹ Ще одна, навіть істотніша, відмінність між видінням Єзекіїля та описом Павла — це жертви. Єзекіїль чув у видінні докладні вказівки для народу, провідників і священиків стосовно принесення жертв. Усі вони мали приносити жертви за свої гріхи. Крім того, їм треба було приносити мирні жертви, які вони, очевидно, могли споживати в їдальнях храму (Єзек. 43:18, 19; 44:11, 15, 27; 45:15—20, 22—25). Чи такі жертви приносяться і в духовному храмі?

¹⁰ Відповідь очевидна. Павло пояснив: «Коли ж з’явився Христос — первосвященик, який повинен був принести ті блага, котрі ми тепер маємо, він увійшов у величніший і досконаліший намет, нерукотворний, тобто той, що не належить до цього творіння. Він раз і назавжди увійшов у святе місце — не з кров’ю козлів і молодих биків, а з власною кров’ю — та здобув для нас вічне визволення» (Євр. 9:11, 12). Як видно з вірша, у величному духовному храмі було принесено лише одну жертву — раз і назавжди. Це була викупна жертва, яку склав Більший Первосвященик, Ісус Христос. Отже, храм з видіння Єзекіїля, в якому приносилися в жертву козли і бики, і величний духовний храм — це не одне і те саме.

11. Чому за днів Єзекіїля ще не настав час, щоб Єгова відкрив істини про величний духовний храм?

¹¹ З цього випливає друга причина, чому Єзекіїль не міг бачити величний духовний храм: ще не настав час, щоб Єгова відкрив ці істини. Не забуваймо, що видіння Єзекіїля було дане в першу чергу для юдейських вигнанців у Вавилоні. Вони були зобов’язані дотримуватися Мойсеєвого закону. Коли неволя скінчилася, юдеї мали повернутися в Єрусалим і відбудувати храм з жертовником, згідно з вимогами до чистого поклоніння, наведеними в цьому Законі. Вони мали приносити там жертви, і, як ми знаємо з історії, вони робили це впродовж майже шести століть. Лише уявіть, якою була б реакція юдеїв, якби у видінні Єзекіїля справді йшлося про духовний храм — храм, в якому первосвященик приносить у жертву власне життя і цим скасовує принесення всіх інших жертв! Що юдеї зрозуміли би з цього видіння? Чи не послабилось би їхнє бажання дотримуватися Мойсеєвого закону? Ми знаємо, що Єгова завжди проливає світло на певні істини у відповідний час, коли його народ до цього готовий.

12—14. Як пов’язані між собою Єзекіїлеве видіння храму і пояснення Павла про духовний храм? (Дивіться супровідну інформацію «Значення двох храмів».)

¹² Який же тоді існує зв’язок між Єзекіїлевим видінням храму і поясненням Павла про духовний храм? Пам’ятаймо, що Павло взяв за основу свого опису не Єзекіїлеве видіння храму, а святий намет часів Мойсея. Щоправда, Павло згадав деякі деталі, котрі були у храмі Соломона та храмі Зоровавеля, а також у храмі з видіння Єзекіїля. Проте загалом Єзекіїль і Павло звертали увагу на різні моментиb. Тож ці два описи не повторюють, а доповнюють один одного. Як саме?

¹³ Зв’язок між цими двома біблійними уривками можна пояснити так: з опису Павла ми дізнаємося про устрій Єгови для поклоніння, а з Єзекіїлевого видіння — про вимоги Єгови до поклоніння. Щоб допомогти нам зрозуміти устрій Єгови для чистого поклоніння, Павло наводить значення тих чи інших понять. Скажімо, він пояснює, символом чого в духовному храмі є первосвященик, жертви, жертовник та Найсвятіше. А щоб наголосити на високих вимогах до чистого поклоніння, в Єзекіїлевому видінні храму подається багато яскравих образів, які допомагають нам закарбувати у розумі і серці важливі істини щодо вимог Єгови.

¹⁴ Що означає ця зміна в розумінні? Чи видіння Єзекіїля тепер має для нас менше значення? Зовсім ні. Щоб зрозуміти, чим цінне це видіння, розгляньмо, який благотворний вплив воно мало на вірних євреїв за днів Єзекіїля та пізніше.

15. а) Яка провідна думка видіння Єзекіїля? б) Яка разюча відмінність існує між храмом з 8-го розділу книги Єзекіїля і храмом з 40-го по 48-й розділи?

¹⁵ Що ж видіння храму означало для єврейських вигнанців? Аби дізнатися біблійну відповідь і мати цілісніше уявлення, розгляньмо декілька пов’язаних між собою запитань. По-перше, яка провідна думка цього пророчого видіння? Якщо коротко: чисте поклоніння мало бути відновлене! Єзекіїль, без сумніву, добре це розумів. Раніше Єгова показав йому в подробицях жахливий стан Єрусалимського храму, про що ми читаємо у 8-му розділі книги Єзекіїля. Тож уявіть собі, яку радість, мабуть, відчув Єзекіїль тепер. Те, що він записав у розділах з 40-го по 48-й, разюче відрізняється від попереднього опису. Ми читаємо не про осквернене, а про чисте поклоніння — таке, яким воно і має бути! Єзекіїль побачив досконалий зразок поклоніння, яке цілковито відповідає вимогам Мойсеєвого закону.

16. Як Єзекіїлеве видіння храму підтверджувало пророцтво Ісаї, виголошене понад сто років до того?

¹⁶ Щоб поклоніння Єгові знову зайняло належне становище, воно мало бути звеличене. За більше ніж сто років до часів Єзекіїля пророк Ісая під натхненням написав: «Наприкінці днів гора дому Єгови буде міцно поставлена над вершинами гір. Вона піднесеться вище пагорбів» (Ісаї 2:2). Пророцтво Ісаї чітко вказувало, що чисте поклоніння Єгові буде відновлене і звеличене — наче поставлене на найвищій горі. А де у видінні Єзекіїля був храм Єгови? «На дуже високій горі» (Єзек. 40:2). Отже, це видіння підтверджувало, що чисте поклоніння буде відновлене.

17. Коротко перекажіть зміст розділів з 40-го по 48-й книги Єзекіїля.

¹⁷ Коротко розгляньмо розділи з 40-го по 48-й книги Єзекіїля, в яких записано видіння храму. Пророк побачив, як ангел вимірював брами, мур, подвір’я і святиню (Єзек. 40—42). Потім сталося щось дивовижне: у храм прибув сам Єгова! Він суворо докорив своєму впертому народу, його священикам та провідникам і дав їм настанови (Єзек. 43:1—12; 44:10—31; 45:9—12). Далі Єзекіїль побачив потік, який витікав з-під храму і зрештою впадав у Мертве море. Води цього потоку несли життя і благословення всюди, де вони текли (Єзек. 47:1—12). Також пророк побачив, що край поділено на чітко окреслені наділи, а осередок чистого поклоніння розташовується майже посередині краю (Єзек. 45:1—8; 47:13—48:35). Що все це означало? Єгова хотів запевнити свій народ, що чисте поклоніння буде відновлене і звеличене. Благословення Єгови стануть очевидними: він перебуватиме у своєму храмі і зробить його джерелом рясних благословень, які принесуть у відновлений край мир, життя і зцілення.

18. Чи видіння храму треба було сприймати буквально? Поясніть.

¹⁸ По-друге, чи треба було сприймати видіння буквально? Ні. Єзекіїль та юдеї-вигнанці, яким він передав це видіння, мабуть, відразу зрозуміли, що його не слід сприймати буквально. Чому? Згадаймо, що Єзекіїль бачив храм «на дуже високій горі». Ця подробиця узгоджувалася з пророцтвом Ісаї, однак фактичне розташування храму Соломона було іншим. Він стояв на горі Морія в Єрусалимі, і саме там його мали згодом відбудувати. Чи ця гора була «дуже високою»? Ні. Насправді гора Морія оточена горами, що мають таку ж висоту або навіть ще більшу. До того ж храмовий комплекс з видіння Єзекіїля мав колосальні розміри. Якщо взяти до уваги площу усього комплексу, оточеного зовнішнім муром, то він аж ніяк не міг поміститися на вершині гори Морія. Його площа перевищувала площу цілого Єрусалима часів Соломона! Крім того, вигнанці навряд чи думали, що зі святині храму тектиме буквальний потік, який зрештою впадатиме в Мертве море і зцілятиме його безжиттєві води. І, насамкінець, між наділами племен було неможливо провести такі, як у видінні, рівні, паралельні межі, адже територія Обіцяного краю гориста. Тож очевидно, що видіння не слід було сприймати буквально.

19—21. а) Який вплив, за словами Єгови, мало справити видіння на співвітчизників Єзекіїля? б) Чому це видіння могло спонукати людей відчувати сором?

¹⁹ По-третє, який вплив мало справити видіння на співвітчизників Єзекіїля? Роздуми над високими вимогами Єгови до чистого поклоніння мали викликати в людей сором. Єгова наказав Єзекіїлю: «Опиши нащадкам Ізраїля цей храм». Храм мав бути описаний настільки детально, що ізраїльтяни могли, по суті, «вивчат[и] його план». Чому Єгова хотів, щоб люди роздумували про цей храм? Як ми вже побачили, не для того, щоб потім його побудувати. За словами Єгови, мета була така: «Щоб вони засоромилися через свої провини». (Прочитайте Єзекіїля 43:10—12.)

²⁰ Чому це видіння могло розбудити сумління щирих людей і спонукати їх відчувати сором? Зверніть увагу, що Єгова сказав Єзекіїлю: «Сину людський, візьми до уваги, дивись та уважно слухай все, що я говоритиму тобі про постанови і закони стосовно храму Єгови» (Єзек. 44:5). Єзекіїль не один раз почув про закони і постанови (Єзек. 43:11, 12; 44:24; 46:14). Крім того, в цьому видінні Єгова часто звертав увагу Єзекіїля на свої норми, навіть чітко вказувалася довжина ліктя та наголошувалося на точних мірах ваги (Єзек. 40:5; 45:10—12; порівняйте Прислів’я 16:11). Лише в цьому видінні єврейські слова, перекладені як «міра», «виміряти», «розміри», «мірильний» тощо, вживаються понад 50 разів.

²¹ Розміри, ваги, закони, постанови. Що всім цим Бог хотів сказати своєму народу? Мабуть, Єгова хотів закарбувати в розумах і серцях юдеїв таку істину: лише він вирішує, якими мають бути вимоги до чистого поклоніння. Ті, хто перестав дотримуватися цих вимог, мали засоромитись. Які цінні уроки Єгова дав юдеям за допомогою цього видіння? У наступному розділі ми розглянемо кілька прикладів. Вони допоможуть нам побачити чіткіше, що це особливе видіння значить для нас сьогодні.