Розділ сьомий
Чотири слова, які змінили світ
1. Наскільки сильний вплив мали чотири слова, написані давно тому на стіні?
ЧОТИРИ прості слова, написані на вапні стіни. Проте ті чотири слова так налякали могутнього правителя, що він мало не збожеволів. Вони проголошували скинення з престолу двох царів, смерть одного з них і кінець могутньої світової держави. Тими словами було принижено шановану релігійну систему. І що найважливіше, вони звеличили чисте поклоніння Єгові й знову підтвердили його суверенітет у той час, коли більшість людей зовсім не звертала на ці речі уваги. Ті слова навіть пролили деяке світло на сьогоднішні події у світі! Як чотири слова могли зробити все це? Що ж, подивімось.
2. а) Які події відбулися у Вавилоні після смерті Навуходоносора? б) Який правитель тепер був при владі?
2 Минули десятиліття з часу подій, записаних у 4-му розділі Даниїла. У 582 році до н. е. помер Навуходоносор. Так закінчилось 43-річне правління цього гордого царя у Вавилоні. Після нього трон здобувало декілька наступників з його родини, але через передчасну смерть або підступне вбивство вони один за одним відходили від влади. Кінець кінцем чоловік на ім’я Набонід учинив заколот і захопив трон. Набонід був сином верховної жриці бога-місяця Сіна і тому, очевидно, не мав кровних зв’язків з царською родиною Вавилону. Деякі авторитетні джерела наводять на думку, що, аби узаконити своє правління, він одружився з Навуходоносоровою дочкою, зробив їхнього сина Валтасара своїм співправителем і пізніше залишав його на довгі періоди правити у Вавилоні. У такому разі Валтасар був онуком Навуходоносора. Чи він навчився з досвіду свого діда, що Єгова є Всевишнім Богом, який може принизити будь-якого царя? Аж ніяк! (Даниїла 4:34).
БЕНКЕТ СТАЄ РОЗГУЛЬНИМ
3. Опишіть Валтасарів бенкет.
3 П’ятий розділ Даниїла починається з опису бенкету. «Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино» (Даниїла 5:1). Можете собі уявити, якого величезного залу потрібно було, щоб помістити всіх тих чоловіків, а також царевих другорядних дружин та наложниць. Один вчений зауважує: «Бенкети у Вавилоні були дуже розкішні, хоча зазвичай закінчувались пиятикою. Столи гнулися від вина, привезеного з інших країн, та різних делікатесів. Пахощі наповнювали зал; співаки та музиканти розважали скликаних гостей». Головував на тому бенкеті Валтасар, він сидів так, щоб усі могли його бачити, і пив вино. Все пив та пив...
4. а) Чому може видаватись дивним, що у ніч з п’ятого на шосте жовтня 539 року до н. е. вавилоняни веселилися на бенкеті? б) Що могло вселити вавилонянам упевненість, незважаючи на вторгнення військ чужинців?
4 Здається дивним, що у ніч з п’ятого на шосте жовтня 539 року до н. е. вавилоняни були в такому святковому настрої. В їхній державі точилася війна, і справи не поверталися для них на добре. Незадовго до того мідо-перські війська, що вторглися в їхній край, завдали поразки Набоніду і він утік до Борсіппи, розташованої на південному заході від Вавилона. А тепер війська Кіра отаборилися під самим Вавилоном. Однак скидається на те, що Валтасар та його вельможі не хвилювалися. Вавилон же був неприступним! Його масивні мури здіймалися над глибокими ровами, наповненими водами великого Євфрату, що протікав через місто. Понад сто років жодному ворогу не вдалося взяти штурмом Вавилон. Тож, навіщо турбуватися? Можливо, Валтасар міркував, що, почувши голоси з бенкету, вороги побачать впевненість вавилонян і це їх знеохотить.
5, 6. Що зробив Валтасар під дією вина і чому цей вчинок був для Єгови великою образою?
5 Від надмірного пиття Валтасар швидко сп’янів. Згідно з Приповістей 20:1, «вино — то насмішник». Цього разу під впливом вина цар вдався до надзвичайно нерозсудливого вчинку. Він наказав принести на бенкет священний посуд, забраний з храму Єгови. Цей посуд, привезений як здобич із завойованого Навуходоносором Єрусалима, мав використовуватись тільки для чистого поклоніння. Навіть єврейських священиків, яких у минулому було уповноважено використовувати його в Єрусалимському храмі, застерігалося, щоб вони дотримувались особистої чистоти. (Даниїла 5:2; порівняйте Ісаї 52:11).
6 Проте Валтасар мав на думці ще зухваліший вчинок. ‘Цар та вельможі його, жінки його та його наложниці пили вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев’яних та камінних’ (Даниїла 5:3, 4). Отже, Валтасар хотів поставити своїх фальшивих богів вище від Єгови! Здається, такий склад розуму був характерний для вавилонян. Вони зневажали єврейських полонених, насміхалися над їхнім поклонінням і не давали їм жодного проблиску надії повернутися на улюблену батьківщину (Псалом 137:1—3; Ісаї 14:16, 17). Можливо, цей сп’янілий самодержець думав, що коли принизить цих вигнанців і образить їхнього Бога, то це справить сильне враження на його дружин та вельмож і він виглядатиме сильним в їхніх очахa. Якщо Валтасар і зазнав трохи втіхи від почуття влади, то ненадовго.
РУКОПИСАННЯ НА СТІНІ
7, 8. Як було зупинено Валтасарів бенкет і як це вплинуло на царя?
7 «Аж ось тієї хвилини,— говориться в натхненій оповіді,— вийшли пальці людської руки, і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писала» (Даниїла 5:5). Яка жахлива сцена! Незрозуміло звідки з’явилась рука і стала рухатися в повітрі неподалік від добре освітленої частини стіни. Уявіть, як усі навкруги завмерли від здивування, коли побачили її. Рука почала писати на штукатурці таємничу звісткуb. Цей момент був настільки лиховісним і незабутнім, що навіть сьогодні дехто, говорячи про ознаку неминучої загибелі, вживає вислів «рукописання на стіні».
8 Яке враження це справило на того гордого царя, котрий намагався поставити себе та своїх богів вище від Єгови? «Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне» (Даниїла 5:6). Валтасар прагнув виглядати перед своїми підданими великим та неприступним. Замість того він став уособленням настрашеної людини: обличчя у нього зблідло, стегна затремтіли, і весь він так трясся, що в нього коліна почали стукати одне об одне. Наскільки ж правдивими виявилися Давидові слова, спрямовані до Єгови у пісні: «Очі Твої — на зухвалих, яких Ти принижуєш». (2 Самуїла 22:1, 28; порівняйте Приповістей 18:12).
9. а) Чому страх, який мав Валтасар, цілковито відрізнявся від побожного страху? б) Що запропонував цар вавилонським мудрецям?
9 Слід зауважити, що Валтасарів страх цілковито відрізнявся від побожного страху, тобто глибокого благоговіння перед Єговою, який є початком усієї мудрості (Приповістей 9:10). Ні, це був хворобливий страх, і він не викликав у цього тремтячого самодержця ані крихти мудростіc. Замість того щоб благати прощення в Бога, якого він тільки-но образив, цар голосно покликав «заклиначів, халдеїв та віщунів». Він навіть оголосив: «Кожен муж, що прочитає це писання й об’явить мені його розв’язку, той зодягне пурпуру й золотого ланцюга на свою шию, і буде панувати третім у царстві» (Даниїла 5:7). Третій правитель у царстві був би досить могутнім, вище нього стояли б лише два правлячих царі — Набонід та сам Валтасар. Взагалі таке місце мали б тримати для найстаршого Валтасарового сина. Тільки уявіть, наскільки Валтасар прагнув, щоб йому пояснили цю дивовижну звістку!
10. Чим закінчилися намагання вавилонських мудреців розтлумачити рукописання на стіні?
10 У великий зал стали один за одним входити мудреці. Їх тут не бракувало ніколи, оскільки Вавилон був просякнутий фальшивою релігією і мав багато храмів. Безсумнівно, що чоловіків, які твердили, ніби вони розуміються на прикметах і можуть розгадати таємний напис, було хоч одбавляй. Напевно, мудреці мали б бути у захваті від тієї нагоди, що чекала їх. Тепер вони могли виявити своє вміння перед знаттю, завоювати царську ласку і здобути велику владу, зайнявши високе становище. Але якої ж невдачі зазнали ті чоловіки! Вони «не могли прочитати писання й об’явити цареві його розв’язку»d (Даниїла 5:8).
11. Які можуть бути причини того, що вавилонські мудреці були неспроможні прочитати напис?
11 Не можна з певністю сказати, чи вавилонським мудрецям було важко розшифрувати письмо, тобто самі літери. Якщо так, то ці безпринципні чоловіки могли дати волю своїй фантазії й вигадати будь-яке неправдиве тлумачення, навіть таке, яке б лестило честолюбству царя. Також, можливо, що ті літери були легкі для читання. Проте оскільки в арамейській та єврейській мовах не використовувались голосні, то кожне слово могло мати декілька значень. Тому мудреці, напевно, не могли вирішити, яке саме слово малося на увазі. Навіть якщо вони могли б зробити це, то й тоді не спромоглися б збагнути значення слів настільки, щоб розтлумачити їх. У всякому разі залишається певним одне: вавилонські мудреці зазнали жахливої невдачі!
12. Що було доведено невдачею мудреців?
12 Отже, стало зрозуміло, що вавилонські мудреці були шарлатанами, а їхня шанована релігійна система — фальшивою. Яке ж розчарування вони принесли! Коли Валтасар побачив, що він намарно покладався на цих релігійних фанатиків, то злякався ще більше, обличчя у нього стало блідішим, навіть вельможі його «стривожились»e (Даниїла 5:9, Хом.).
ПОКЛИКАНО ПРОНИКЛИВОГО ЧОЛОВІКА
13. а) Чому цариця запропонувала покликати Даниїла? б) Який спосіб життя вів Даниїл?
13 У той критичний момент до залу, де проходив бенкет, увійшла сама цариця (очевидно, цариця-матір). Вона почула про сум’яття на бенкеті і пригадала, що знає чоловіка, який може розгадати слова, написані рукою на стіні. Декілька десятиліть до того її батько Навуходоносор призначив Даниїла старшим над усіма мудрецями. Цариця пам’ятала, що цей чоловік мав «надмірний дух, і знання та розум». Очевидно, після смерті Навуходоносора цей пророк втратив своє високе становище при уряді, оскільки скидається на те, що Валтасар не знав Даниїла. Але Даниїл не прагнув бути видатним. На той час йому, напевно, було за 90, він і далі вірно служив Єгові. Незважаючи на те що Даниїл вже приблизно вісімдесят років перебував у вавилонській неволі, його єврейського імені не забули. Навіть цариця не вжила вавилонського імені, яке колись було йому призначене, а назвала його Даниїлом. Тож вона стала настійно просити царя: «Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить розв’язку!» (Даниїла 1:7; 5:10—12).
14. В якому становищі опинився Даниїл, коли побачив на стіні рукописання?
14 Тоді покликали Даниїла і привели до Валтасара. Цареві було незручно просити милості у цього єврея, бо саме перед тим цар завдав образи його Богу. Все-таки Валтасар намагався задобрити Даниїла, оскільки запропонував йому таку ж нагороду — третє місце в царстві, якщо він прочитає і розтлумачить таємничі слова (Даниїла 5:13—16). Даниїл здійняв очі на стіну, де було рукописання, і святий дух допоміг йому зрозуміти значення тих слів. Цими словами Бог Єгова сповіщав про загибель! Як же мав Даниїл сказати у вічі цьому самовдоволеному цареві про таке суворе покарання, і то ще у присутності його дружин і вельмож? Уявіть, в якому становищі він опинився! Чи на Даниїла вплинули цареві облесливі слова та запропоноване багатство й видатне становище? Чи цей пророк пом’якшив звістку Єгови?
15, 16. Якого важливого уроку з історії не взяв для себе Валтасар і наскільки поширеним є таке явище сьогодні?
15 Даниїл став мужньо говорити: «Твої дари нехай будуть тобі, а дарунки свої давай іншим. Це писання я прочитаю цареві, і розповім тобі його розв’язку» (Даниїла 5:17). Тоді Даниїл згадав про велич Навуходоносора, який був настільки могутнім царем, що міг убити, вдарити, піднести і принизити будь-кого. Однак Даниїл нагадав Валтасарові, що це Єгова, «Всевишній Бог», зробив Навуходоносора великим. Не хто інший, як Єгова, принизив цього могутнього царя, коли той загордився. Навуходоносор таки був змушений навчитися, що «в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче» (Даниїла 5:18—21).
16 Валтасар «усе це знав». Проте він не взяв для себе жодного уроку з історії. На відміну від Навуходоносора, гріх якого полягав у гордому самозвеличенні, Валтасар зайшов набагато далі: своїм вчинком він прямо зневажив Єгову. Даниїл викрив гріх царя. Крім того, він сміливо сказав Валтасару перед усім тим поганським зборищем, що фальшиві боги нічого «не бачать, і не чують та не знають». Мужній Божий пророк додав, що на противагу ні до чого не здатним богам Єгова є Богом, «що в руці Його душа твоя». Аж до сьогодні люди роблять богів з безжиттєвих матеріалів, боготворять гроші, кар’єру, престиж і навіть розваги. Але все це не може дати життя. Тільки Єгова є тим, кому всі ми завдячуємо своїм існуванням і від кого залежить кожен наш подих (Даниїла 5:22, 23; Дії 17:24, 25).
ЗАГАДКУ РОЗВ’ЯЗАНО!
17, 18. Які чотири слова були написані на стіні і яке їхнє буквальне значення?
17 Після того старенький пророк Даниїл зробив те, що було не під силу усім вавилонським мудрецям,— прочитав і розтлумачив рукописання на стіні. Слова були такі: «Мене, мене, текел упарсін» (Даниїла 5:24, 25). Що вони означають?
18 Буквально ті слова означають «міна, міна, шекель і половина шеклів». Кожне слово позначало міру грошової одиниці у нисхідному порядку. Яка загадка! Навіть якщо вавилонські мудреці могли розібрати літери, то й тоді не дивно, що вони були не в стані розтлумачити значення тих слів.
19. Як було розтлумачено слово «мене»?
19 Під впливом Божого святого духу Даниїл пояснив: «Ось розв’язка цієї речі: «Мене» — порахував Бог царство твоє, і покінчив його» (Даниїла 5:26). Залежно від голосних, яких може додати читач, з приголосних першого слова можна скласти два слова: «міна» і форму арамейського слова «відрахований», або «порахований». Даниїл добре знав, що період вигнання євреїв наближався до кінця. На той час з передбачених 70 років 68 вже минуло (Єремії 29:10). Єгова, Великий Розподілювач часу, порахував дні правління Вавилону як світової держави, і його кінець був ближче, ніж хтось на Валтасаровому бенкеті міг сподіватись. По суті, час закінчився, до того ж не тільки для Валтасара, але й для його батька Набоніда. Можливо, саме з цієї причини слово «мене» було написане двічі — щоб проголосити кінець правлінню обох тих царів.
20. Як було пояснено слово «текел» і як воно стосувалось Валтасара?
20 З другого боку, «текел» було написане лише раз, і то у формі однини. Можливо, це означає, що воно прямо призначалось Валтасару. У цьому є слушність, бо він особисто виявив відверту неповагу до Єгови. Саме́ слово означає «шекель», але з його приголосних можна також скласти слово «зважено». Тому Даниїл сказав Валтасарові: «Текел» — ти зважений на вазі, і знайдений легеньким» (Даниїла 5:27). Для Єгови цілі народи такі ж незначні, як порох на шальках (Ісаї 40:15). Вони не мають сили перешкодити здійсненню його намірів. То що ж тоді сказати про лише одного зарозумілого царя? Валтасар намагався піднести себе вище Суверена всесвіту. Цей смертний чоловік наважився образити Єгову і насміхатися над чистим поклонінням, але його було ‘знайдено легеньким’. Що й казати, Валтасар повністю заслуговував кари, яка ось-ось мала прийти!
21. Які три значення мало слово «упарсін» і на яке майбутнє Вавилону як світової держави воно вказувало?
21 Останнім на стіні було слово «упарсін». Даниїл прочитав його у формі однини, тобто «перес», напевно, тому, що звертався до одного царя, оскільки другий був відсутній. Це слово з потрійним значенням завершувало велику загадку Єгови. Буквально «упарсін» означає «половина шеклів». Але з літер можна також скласти два інших слова — «поділення» і «перси». Тому Даниїл передрік: «Перес» — поділене царство твоє, і віддане мідянам та персам» (Даниїла 5:28).
22. Як зреагував Валтасар, почувши розв’язку загадки, і на що він, напевно, надіявся?
22 Отже, загадку було розв’язано. Незабаром могутній Вавилон мав упасти перед мідо-перськими військами. Хоча Валтасар, почувши проголошення свого кінця, упав на дусі, він дотримав свого слова: наказав одягти Даниїла у пурпур, повісити на шию золотого ланцюга і проголосив його третім правителем у царстві (Даниїла 5:29). Даниїл не відмовився від такої честі, оскільки усвідомлював, що вона віддзеркалювала ту честь, яка належала Єгові. Звичайно, віддаючи честь пророку Єгови, Валтасар, можливо, сподівався пом’якшити Божий вирок. Якщо так, то це було надто пізно.
ПАДІННЯ ВАВИЛОНА
23. Яке стародавнє пророцтво сповнювалося саме тоді, коли Валтасарів бенкет був у розпалі?
23 Хоча Валтасар та його придворні пили за здоров’я своїх богів і насміхалися з Єгови, у темряві за стінами палацу розгорталась велика драма. Сповнювалося пророцтво Ісаї, проголошене майже два століття раніше. Єгова передрік про Вавилон: «Усяким зідханням зробив Я кінець». Нарешті надходив кінець усім пригнобленням, яких завдавало те зле місто Божому вибраному народу. Як він мав настати? Те ж пророцтво говорить: «Прийди, о Еламе, Мадай [«Мідіє», Хом.] обложи». Елам став частиною Персії після смерті пророка Ісаї. Коли Валтасар справляв бенкет,— що теж було передречено у тому самому пророцтві Ісаї,— Персія та Мідія таки об’єднали свої сили, щоб ‘піти’ до Вавилона й ‘облягти’ його (Ісаї 21:1, 2, 5, 6).
24. Які подробиці про падіння Вавилона було передречено у пророцтві Ісаї?
24 Фактично було передречено навіть ім’я чоловіка, який очолював ті війська, а також головні моменти його бойової стратегії. Десь за двісті років до того Ісая пророкував, що Єгова помаже чоловіка на ім’я Кір, який піде на Вавилон. Під час атаки всі перепони перед ним мали бути ліквідовані. Води Вавилона мали ‘висохнути’, а його величезні двері залишитись відчиненими (Ісаї 44:27—45:3). Так і сталося. Війська Кіра відвели во́ди річки Євфрат, понизивши рівень води настільки, що русло можна було перейти вбрід. А недбалі охоронці залишили ворота у вавилонському мурі відчиненими. Світські історики погоджуються, що місто захопили тоді, коли його мешканці бенкетували. Вавилон був узятий майже без опору (Єремії 51:30). Проте тоді сталася принаймні одна смерть, варта нашої уваги. Даниїл повідомив: «Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський. А мідянин Дарій одержав царство у віці шостидесяти й двох років» (Даниїла 5:30; 6:1).
ЧОГО МОЖНА НАВЧИТИСЯ З РУКОПИСАННЯ НА СТІНІ
25. а) Чому стародавній Вавилон є підхожим символом сьогоднішньої світової системи фальшивої релігії? б) В якому значенні сьогоднішні слуги Єгови були у полоні Вавилону?
25 Натхнена оповідь, записана у 5-му розділі Даниїла, є дуже важливою для нас сьогодні. Оскільки стародавній Вавилон був центром фальшивих релігійних звичаїв, він є підхожим символом світової імперії фальшивої релігії. Зображений в Об’явленні кровожерливою розпусницею, цей всесвітній конгломерат обману названо «Вавилоном Великим» (Об’явлення 17:5). Він не зважав на всі застереження про богохульні фальшиві доктрини та звичаї й переслідував тих, хто проповідував правду з Божого Слова. У 1918 році через підбурюване духівництвом переслідування вірний останок помазаних християн майже припинив працю проповідування про Царство. Він, подібно до мешканців стародавнього Єрусалима та Юди, був, по суті, полоненим «Вавилона Великого».
26. а) Як упав «Вавилон Великий» у 1919 році? б) Якого застереження нам слід послухатись і говорити про нього іншим?
26 Проте несподівано «Вавилон Великий» упав! Фактично він упав безшумно, так само як 539 року до н. е. майже без шуму упав стародавній Вавилон. І все-таки те символічне падіння стало спустошливим. Воно відбулося 1919 року н. е., коли народ Єгови був звільнений з вавилонського полону й отримав благословення у вигляді божественного схвалення. Відтоді було покладено край владі «Вавилона Великого» над Божими людьми і розпочато його публічне викриття як шахрая, на котрого не можна покладатись. Це падіння неможливо було відвернути, а його остаточне знищення є неминучим. Тому слуги Єгови повторюють застереження: «Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його» (Об’явлення 18:4). Чи ви послухалися цього застереження? Чи говорите про це іншим?f
27, 28. а) Яку важливу істину ніколи не забував Даниїл? б) З чого ми бачимо, що Єгова незабаром діятиме проти сьогоднішнього злого світу?
27 Отже, рукописання вже сьогодні є на стіні, але стосується воно не тільки «Вавилона Великого». Пригадайте важливу істину, що проходить червоною ниткою через книгу Даниїла: Єгова є Всесвітнім Сувереном. Тільки він єдиний має право призначати правителя над людством (Даниїла 4:14, 22; 5:21). Усе, що суперечить намірам Єгови, буде усунене. Втручання Єгови — це лише справа часу (Авакума 2:3). Для Даниїла такий час зрештою настав, коли йому минуло 90 років. Тоді він побачив, як Єгова усунув світову державу, що пригноблювала Божий народ ще з часів його дитинства.
28 Ми маємо незаперечні докази, що Бог Єгова звів на небесний трон Правителя людства. Оскільки світ не звертає уваги на того Царя і чинить опір його правлінню, це є прямим доказом, що незабаром Єгова знищить усіх противників правління Царства (Псалом 2:1—11; 2 Петра 3:3—7). Чи ви живете, пам’ятаючи про невідкладність нашого часу, і покладаєтесь на Боже Царство? Якщо так, то ви справді взяли для себе урок з рукописання на стіні!
[Примітки]
a В одному стародавньому написі цар Кір говорить про Валтасара: «Слабодухого було поставлено [правити] своєю країною».
b Було доведено точність навіть цієї маленької подробиці з оповіді Даниїла. Археологи виявили, що в стародавньому Вавилоні стіни палаців зводилися з цегли й покривалися штукатуркою.
c Мабуть, через те що вавилоняни мали багато забобонів, це чудо здавалось їм ще жахливішим. У книжці «Життя та історія Вавилону» (англ.) говориться: «Вавилоняни поклонялися не тільки багатьом богам; ми зауважуємо, як сильно вони покладалися на вірування в духів, і то до такої міри, що молитви та заклинання проти них становлять велику частину релігійної літератури Вавилону».
d Журнал «Огляд біблійної археології» (англ.) зауважує: «У реєстрі вавилонських знавців нараховувались тисячі лиховісних знаків. (...) Коли Валтасар зажадав дізнатися значення напису на стіні, вавилонські мудреці, безперечно, звернулися до тих довідників. Але вони виявились нічого не вартими».
e Лексикографи зауважують, що вжите тут слово, перекладене як «стривожились», вказує на велике сум’яття, паніку, яка виникла серед гостей.
f Дивіться книжку «Об’явлення. Його величний апогей вже близько!», опубліковану Товариством Вартової башти, сторінки 205—271.
ЩО ВИ ЗРОЗУМІЛИ?
• Як у ніч з п’ятого на шосте жовтня 539 року до н. е. було зупинено Валтасарів бенкет?
• Як було розтлумачено рукописання на стіні?
• Яке пророцтво про падіння Вавилона збувалось у той час, коли Валтасарів бенкет був у розпалі?
• Яке значення для нас сьогодні має оповідь про рукописання на стіні?
[Сторінкова ілюстрація на сторінці 98]
[Сторінкова ілюстрація на сторінці 103]