Даниїлові пророчі дні і наша віра

«Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п’яти день!» (ДАНИЇЛА 12:12).

 1. Чому багато людей не можуть знайти справжнього щастя і з чим пов’язане справжнє щастя?

УСІ хочуть бути щасливими. Проте сьогодні мало хто є щасливим. Чому ж це так? Зокрема тому, що більшість шукає щастя не там, де треба. Щастя шукають у таких справах, як освіта, майно, кар’єра, або в гонитві за владою. Однак Ісус на початку своєї Нагірної проповіді пов’язав щастя людини з усвідомленням нею її духовних потреб, потреби милосердя, чистості серця і подібних рис (Матвія 5:3—10). Це щастя, згадане Ісусом, є справжнім і довготривалим!

 2. Що мало принести щастя в час кінця, згідно з пророцтвом, і які запитання виникають у зв’язку із цим?

² Для помазаного останка в час кінця щастя пов’язане ще з чимось. У книзі Даниїла ми читаємо: «Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця. Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п’яти день!» (Даниїла 12:9, 12). Який період часу охоплюється цими 1335 днями? Чому ті, що живуть у тому часі, є щасливими? Чи це має щось спільне з нашою вірою сьогодні? Нам може допомогти відповісти на все це перегляд часу, коли Даниїл писав ці слова, невдовзі перед визволенням Ізраїлю з вавілонської неволі і в третьому році панування персидського царя Кіра (Даниїла 10:1).

Відновлення приносить щастя

 3. Який вчинок царя Кіра приніс велике щастя вірним євреям у 537 році до н. е., але якого привілею вони не отримали від нього?

³ Для євреїв визволення з Вавілона було нагодою на справжнє радіння. Після того як євреї витримали майже 70 років у засланні, Кір Великий запропонував їм повернутися до Єрусалима, щоб відбудувати храм Єгови (Ездри 1:1, 2). Ті, що відгукнулися, вирушили з великими сподіваннями і прийшли до своєї батьківщини 537 року до н. е. Проте Кір не запропонував їм відновити царство під правлінням потомка царя Давида.

 4, 5. а) Коли було повалено Давидове царювання? Чому? б) Яке запевнення дав Єгова про те, що Давидове царювання відновиться?

⁴ Це було багатозначним. Коло п’яти століть до того Єгова вже пообіцяв Давидові: «Буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки!» (2 Самуїла 7:16). На жаль, більшість Давидових царських нащадків були бунтарськими, і вина цього народу в кровопролитті стала такою великою, що 607 року до н. е. Єгова допустив повалення Давидового царювання. Не беручи до уваги короткого періоду під правлінням Маккавеїв, Єрусалим відтоді був під чужоземним пануванням аж до свого другого знищення 70 року н. е. Отже, від 537 року до н. е. почав відлічуватися «час... поган», і в цей період не панував як цар жоден із Давидових синів (Луки 21:24).

⁵ А втім, Єгова не забув про свою обіцянку Давидові. Він виявив через свого пророка Даниїла серією видінь та снів подробиці про майбутні світові події, які мали відбутися протягом століть від часу світового панування Вавілона до часу, коли цар з Давидової лінії знову мав запанувати в царстві народу Єгови. Ці пророцтва, записані в 2, 7, 8-му та з 10-го по 12-й розділах книги Даниїла, запевнили вірних євреїв, що зрештою Давидів престол справді «буде міцно стояти аж навіки!». Безсумнівно, виявлення такої правди принесло щастя євреям, які повернулися на свою батьківщину 537 року до н. е.!

 6. Звідки ми знаємо, що деякі Даниїлові пророцтва мали сповнитися у наш час?

⁶ Більшість біблійних тлумачів твердять, що Даниїлові пророцтва сповнилися здебільшого перед народженням Ісуса Христа. Але це зовсім не так. У Даниїла 12:4 ангел говорить до Даниїла: «А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання». Якщо книга Даниїла мала бути розпечатана — повністю відкрита — лише в час кінця, безсумнівно, що принаймні деякі пророцтва, записані в ній, повинні стосуватися цього періоду. (Дивіться Даниїла 2:28; 8:17; 10:14).

 7. а) Коли закінчилися призначені часи народів і на яке настійне запитання треба було відповісти тоді? б) Хто не був «вірним і мудрим рабом»?

⁷ У 1914 році закінчились призначені часи народів і почався час кінця для цього світу. Давидове царство було відновлене, але не в земному Єрусалимі, а невидимо, у «небесних хмарах» (Даниїла 7:13, 14). У цей час, через те що процвітав «кукіль» удаваного християнства, ситуація правдивого християнства не була ясною, принаймні з людського погляду. Проте ще не було відповіді на суттєве запитання: «Хто ж вірний і мудрий раб?» (Матвія 13:24—30; 24:45). Хто мав представляти на землі відновлене Давидове царство? Це мали бути не тілесні Даниїлові брати, євреї. Їх було відкинуто, бо їм бракувало віри і вони спотикнулися у справі Месії (Римлян 9:31—33). Серед організацій загальновизнаного християнства неможливо було знайти вірного раба! Злі вчинки загальновизнаного християнства доводили, що Ісус не знав їх (Матвія 7:21—23). Отже, хто був цим рабом?

 8. Хто виявився «вірним і мудрим рабом» у час кінця? Звідки ми це знаємо?

⁸ Немає жодного сумніву, ним була групка помазаних братів Ісуса, які в 1914 році були знані як Дослідники Біблії і які з 1931 року стали називатися Свідками Єгови (Ісаї 43:10). Лише вони звіщали відновлене Царство з Давидової лінії (Матвія 24:14). Лише вони залишилися відокремленими від світу та звеличували ім’я Єгови (Івана 17:6, 14). І тільки на них сповнилися біблійні пророцтва про Божий народ в останні дні. Серед цих пророцтв є серії пророчих періодів, які перелічуються у 12-му розділі Даниїла, що включає в себе 1335 днів, котрі мали принести щастя.

1260 днів

 9, 10. Які події характеризували «час, часи і половину часу» з Даниїла 7:25 і в яких інших віршах згадується про аналогічний період часу?

⁹ У Даниїла 12:7 ми читаємо про перший пророчий період: «Це буде за [призначений, НС] час, за [призначені, НС] часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це станеться»a. Про цей же період згадується в Об’явлення 11:3—6, де говориться, що Божі свідки мали проповідувати у волосяниці три з половиною роки, а після їх мали повбивати. Знову в Даниїла 7:25 (Куліш) ми читаємо: «[Він] буде дорікати Всевишньому й гнобити сьвятих Всевишнього; йому буде навіть видїтись, що зможе знести в них час і закон, і будуть віддані вони в його руки до часу, до часів і половини часу».

¹⁰ У цьому останньому пророцтві «він» — це п’ята світова імперія, якщо рахувати від Вавілона. Це «ріг інший, малий», під час влади якого Син людський отримує «панування й славу та царство» (Даниїла 7:8, 14). Цей символічний ріг, що був на початку Британською імперією, розвинувся під час першої світової війни в Англо-Американську подвійну світову імперію, яка нині перебуває під контролем Сполучених Штатів Америки. Протягом трьох з половиною часів, або років, ця імперія завдавала турбот святим і старалася змінити часи і закон. Кінець кінцем, святі мали бути віддані в її руки. (Дивіться також Об’явлення 13:5, 7).

11, 12. Які події привели до початку 1260 пророчих днів?

¹¹ Як сповнилися всі ці паралельні пророцтва? Впродовж років до першої світової війни Ісусові помазані брати прямо попереджали, що в 1914 році мали закінчитись призначені часи народів. Коли вибухнула війна, стало зрозуміло, що люди не взяли до уваги застереження. Сатана користувався своєю «[дикою, НС] звіриною» — світовою політичною організацією, що була тоді під контролем Британської імперії, яка докладала зусиль «знести в них час і закон» (Об’явлення 13:1, 2). Сатана зазнав поразки. Боже Царство було встановлено на небі — далеко за межами досяжності людини (Об’явлення 12:1—3).

¹² Для Дослідників Біблії війна стала часом випробування. Від січня 1914 року вони показували фотодраму «Створення», що є біблійною програмою, яка привертала увагу до Даниїлових пророцтв. Влітку того ж року вибухнула війна на північній півкулі. У жовтні закінчилися призначені часи. До кінця року помазаний останок уже сподівався переслідування, як це можна побачити з того, що річним текстом на 1915 рік стало Ісусове запитання, поставлене його учням: «Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму?», як записано в Матвія 20:22.

13. Яким чином Дослідники Біблії проповідували у волосяниці протягом 1260 днів і що сталося при кінці цього періоду?

¹³ Отже, з грудня 1914 року ця групка свідків проповідувала «в волосяниці», скромно терплячи й одночасно оголошуючи вироки Єгови. Смерть у 1916 році першого президента Товариства Вартової башти Ч. Т. Рассела шокувала багатьох. У міру того як поширювалася війна, перед ними поставало чимало перешкод. Декотрих було ув’язнено. Такі особи, як Франк Платт з Англії та Роберт Клеґ з Канади, зазнали катування від садистичних властей. Зрештою 21 червня 1918 року Д. Ф. Рутерфорда, нового президента, разом з керівниками Товариства Вартової башти було засуджено за фальшивими звинуваченнями на довгострокове тюремне ув’язнення. Отже, під кінець пророчого періоду «невеликий ріг» вбив організовану публічну проповідницьку працю (Даниїла 7:8, Кул.).

14. Які відбувалися зміни для помазаного останку в 1919 році і після цього року?

¹⁴ У книзі Об’явлення пророкується про те, що відбуватиметься далі. Після короткого періоду недіяльності, передреченого як три з половиною дні лежання трупів на вулиці, помазаний останок ожив і знову став активним (Об’явлення 11:11—13). Двадцять шостого березня 1919 року було визволено президента і керівників Товариства Вартової башти, а потім їх було повністю реабілітовано від накинених на них фальшивих обвинувачень. Відразу після звільнення помазаний останок почав реорганізовуватися для подальшої діяльності. Отже, сповняючи перше горе з Об’явлення, вони вийшли з безодні бездіяльності, наче духовна сарана в супроводі густого диму, який віщує темне майбутнє для фальшивої релігії (Об’явлення 9:1—11). Впродовж декількох наступних років вони кормилися духовно і готувалися до майбутнього. У 1921 році вони видали нову книжку «Гарфа Божа» [українською мовою видана 1924 року], яка була призначена для того, щоб допомогти зацікавленим, а також дітям навчитися головних біблійних істин (Об’явлення 12:6, 14). Усе це сталося протягом іншого важливого періоду часу.

1290 днів

15. В який спосіб ми можемо вирахувати початок 1290 днів? Коли закінчився цей період?

¹⁵ Ангел сказав Даниїлові: «Від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев’ятдесят день» (Даниїла 12:11). У часі дії Мойсеєвого Закону «сталу жертву» спалювалось на жертовнику в Єрусалимському храмі. Християни не приносять цілопалень, але вони приносять сталу духовну жертву. Павло згадав про це, коли сказав: «Завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім’я Його славлять». (Євреїв 13:15; порівняйте Осії 14:2). Цю сталу жертву було усунено в червні 1918 року. Що ж тоді є «гидотою» — другою ознакою, якої слід було сподіватись? Нею була Ліга націй, яку створили переможні сили при кінці першої світової війниb. Це було гидотою, бо керівники загальновизнаного християнства замінили нею Боже Царство, представляючи Лігу єдиною людською надією на мир. Лігу було створено в січні 1919 року. Якщо ми відраховуємо 1290 днів (три роки і сім місяців) від того часу, то приходимо до вересня 1922 року.

16. Як при кінці 1290 днів стало явно, що помазаний останок був готовий до дії?

¹⁶ Що ж сталося тоді? Тепер Дослідники Біблії були відсвіжені, вільні від впливу Вавілона Великого і готові до наступу (Об’явлення 18:4). На конгресі у вересні 1922 року в Сідар-Пойнті (штат Огайо, США) вони почали безстрашно проголошувати Божі вироки на загальновизнане християнство (Об’явлення 8:7—12). Укуси сарани почали завдавати справжнього болю! Окрім цього, почалося друге горе з Об’явлення. Величезна християнська кавалерія, що початково складалася з помазаного останку і до якої після долучився великий натовп, пройшлася по землі (Об’явлення 7:9; 9:13—19). Так, кінець 1290 днів приніс радість Божому народуc. Але це ще не все.

1335 днів

17. Коли почались і закінчились 1335 днів?

¹⁷ У Даниїла 12:12 говориться: «Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п’яти день!» Ці 1335 днів, або три роки і вісім з половиною місяців, очевидно, почалися при кінці попереднього періоду. Відраховуючи від вересня 1922 року ми приходимо до пізньої весни (на північній півкулі) 1926 року. Що ж відбулося під час тих 1335 днів?

18. Які факти виявляють, що від 1922 року ще мав відбутися прогрес?

¹⁸ Незважаючи на багатозначність характеру подій 1922 року, очевидно, дехто все ще пристрасно дивився в минуле. Збірка із серії «Дослідження Святого Письма» (англ.), видана під редакцією Ч. Т. Рассела, усе ще була основним матеріалом до вивчення. Потім у дуже поширеній брошурі «Мільйони, які тепер живуть, ніколи не помруть» (англ.) було представлено думку, що у 1925 році Божий намір щодо відновлення земного Раю і воскресіння вірних людей, які жили в давнину, вже почав сповнюватись. Здавалося, що страждання помазанців майже закінчились. Проте декотрі, що спілкувалися з Дослідниками Біблії, не відчували потреби ділитися доброю новиною з іншими.

19, 20. а) В якому плані багато що змінилося для Божого народу під час 1335 днів? б) Які події визначили кінець 1335-денного періоду і на що вони вказували стосовно народу Єгови?

¹⁹ У міру того як тягнулися 1335 днів, усе змінилось. Для зміцнення братів були організовані групи регулярного вивчення «Вартової башти». Було наголошено на важливість проповідницького служіння. Починаючи з травня 1923 року, усіх було запрошено брати участь у проповідницькому служінні першого вівторка кожного місяця, а серед тижня було визначено час протягом зустрічі в зборі, щоб підбадьорювати братів у цій праці. У серпні 1923 року на конгресі в Лос-Анжелесі (штат Каліфорнія, США) було виявлено, що Ісусова притча про овець і козлів сповниться перед Тисячолітнім Царством (Матвія 25:31—40). У 1924 році почала діяти радіостанція WBBR, якою послуговувалися, щоб добра новина поширювалася радіохвилями. Стаття «Народження народу» у «Вартовій башті» за 1 березня 1925 року (англ.) дала додаткове розуміння 12-го розділу Об’явлення. Зрештою вірні християни змогли правильно зрозуміти хвилюючі події 1914—1919 років.

²⁰ Вже закінчився 1925 рік, а кінця ще не було! Від 70-х років минулого століття Дослідники Біблії служили, маючи на думці дату — спочатку 1914-й, а після 1925 рік. Тепер вони усвідомили, що їм треба служити стільки, скільки того хоче Єгова. У номері «Вартової башти» за 1 січня 1926 року містилася знаменна стаття «Хто прославлятиме Єгову?», в якій як ніколи підкреслювалося важливість Божого імені. А потім, у травні 1926 року, на конгресі в Лондоні (Англія) було прийнято резолюцію, яка називалася «Свідчення провідникам світу». У ній відкрито звіщалась правда про Боже Царство та близьке знищення світу Сатани. На цьому ж конгресі було оголошено випуск надзвичайно ефективної книжки «Визволеннє», що стала першою публікацією із серій, якими було замінено серію «Дослідження Святого Письма» (англ.). Божий народ тепер дивився не назад, а вперед. Тисяча триста тридцять п’ять днів прийшли до свого кінця.

21. Що для Божого народу означала витривалість протягом 1335-денного періоду в минулому і що означає для нас сповнення пророцтва про цей період часу?

²¹ Дехто не хотів пристосуватись до цих рішень, але ті, що витримали, були по-справжньому щасливі. Крім того, беручи до уваги минуле сповнення цих пророчих періодів часу, ми також щасливі, бо цим зміцнюється наше довір’я до того, що групка помазаних християн, які жили в ті часи, є справжнім вірним і мудрим рабом. Відтоді минуло багато років, організація Єгови надзвичайно розрослася, але вірний і мудрий раб до цих пір є її кістяком і керує нею. Як же захоплююче знати, що на помазанців та інших овець ще чекає більше щастя! Це ми побачимо, розглядаючи інші Даниїлові пророцтва.

[Примітки]

Чи ви можете пояснити?

◻ Звідки ми знаємо, що декотрі пророцтва з Даниїла повинні були сповнитися у наш час?

◻ Чому ми можемо довіряти, що помазаний останок є «вірним і мудрим рабом»?

◻ Коли почались і закінчились 1260 днів?

◻ Яке підбадьорення та відновлення принесли помазаному останку 1290 днів?

◻ Чому ті, що витримали до кінця 1335 днів, стали щасливими?

[Рамка на сторінці 11]

ДАНИЇЛОВІ ПРОРОЧІ ПЕРІОДИ ЧАСУ

1260 днів:

грудень 1914-го — червень 1918 року

1290 днів:

січень 1919-го — вересень 1922 року

1335 днів:

вересень 1922-го — травень 1926 року

[Ілюстрація на сторінці 8]

З 1919 року стало зрозуміло, що «вірним і мудрим рабом» є помазаний останок.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Штаб-квартира Ліги націй у Женеві (Швейцарія).

[Відомості про джерело]

UN photo