⁴ Про достовірність цього пророцтва свідчить той факт, що воно багато разів цитується в Християнських Грецьких Писаннях. Сам Ісус вжив слова з Осії 10:8, проголошуючи вирок Єрусалиму: «Тоді вони звернуться до гір: «Упадіть на нас!» — і до пагорбів: «Накрийте нас!» (Луки 23:30). Той же уривок частково цитується і в Об’явлення 6:16. А Матвій процитував слова з Осії 11:1, вказуючи на сповнення такого пророцтва: «З Єгипту покликав я сина свого» (Матв. 2:15). Пророцтво Осії про повернення усього Ізраїля сповнилося в тому розумінні, що багато людей з десятиплемінного царства ще до його поневолення приєдналися до мешканців Юди і багато їхніх нащадків були серед тих, хто повернувся з неволі (Ос. 2:2; 2 Хр. 11:13—17; 30:6—12, 18, 25; Езд. 2:70). Починаючи з часу Ездри, книга Осії займає належне їй місце у єврейському каноні як «те, що Господь говорив через Осію» (Ос. 1:2).

⁹ Книга Осії зміцнює віру в натхнені пророцтва Єгови. Сповнилося все, що Осія пророкував стосовно Ізраїля та Юди. Коханці з-поміж сусідніх ідолопоклонницьких народів покинули Ізраїль, і в 740 році до н. е. він пожав бурю знищення з рук ассирійців (Ос. 8:7—10; 2 Цар. 15:20; 17:3—6, 18). Проте Осія передрік, що Єгова змилосердиться над Юдою і врятує її, тільки не військовою силою. Це сповнилося тоді, коли ангел Єгови вбив 185 000 ассирійців, які збиралися напасти на Єрусалим (Ос. 1:7; 2 Цар. 19:34, 35). Але вирок, записаний в Осії 8:14, стосувався і Юди: «Пошлю Я огонь на його ці міста,— і пожере він палати його». Це передречення сповнилося в жахливий спосіб у 609—607 роках до н. е., коли Навуходоносор спустошив Юду та Єрусалим (Єрем. 34:6, 7; 2 Хр. 36:19). Багато пророцтв Осії про відродження сповнилися, коли Єгова зібрав разом Юду та Ізраїль і коли 537 року до н. е. вони ‘вийшли з землі’ вигнання (Ос. 2:1, 2, 16—25; 3:5; 11:8—11; 13:14; 14:2—10; Езд. 2:1; 3:1—3).