Уроки з Святого Письма: Кн. Амоса 1:1—9:15
Повалення народу
«ПРИГОТУЙСЯ до зустрічі Бога свого»,— каже «Єгова Саваот» народові Ізраїлю (Амоса 4:12, 13). А причина? Тому що Ізраїль, осліплений добробутом, забув Божий Закон і став винний в забрудненні Його святої землі ідолопоклонством, неморальністю, кров’ю, і насильством.
Єгова вибрав Амоса оголосити пересторогу, не тільки Своєму народові Іудеї, але особливо північному царству Ізраїлю. Він осуджує Ізраїль за потурання своїм бажанням і передсказує, що ворожі народи зрештою перекинуть його. Книга Амоса, написана десь 829—804 рр. до н.е., допомагає нам зрозуміти Божу спроможність передбачати нещастя, і дає нам вчасні перестороги.
Вогненне знищення Божих ворогів
Ніхто не уникне Божих судів. Як гарно ця правда сповнилась для народів Дамаску (Сірії), Газу (Філістії) Тіру, Едома, Аммону, Моаву, і Іудеї! Єгова не «відверне» Своєї руки, щоб не покарати тих народів за їхній злочин. Все ж таки, передсказане лихо тільки підкреслило суд Ізраїлю за те, що він не підтримував свого споріднення з Богом під угодою, а також порушив Його закони (Амоса 1:1—2:16).
Слухайтесь Божих пересторог. «Тільки вас Я пізнав зо всіх родів землі», Єгова сказав Ізраїлю (Амоса 3:2). Проте, своїм грішним життям вони зневажали Боже Ім’я й суверенітет. Багато постановили збагатіти, ледарювати в розкошах у «домі зимовім і домі літнім», за рахунок своїх власних братів (Амоса 3:15). Обманною вагою, вони самолюбно шахраювали бідних людей. Покинувши правдиве поклоніння, вони стягнули на себе кару від Єгови. Однак, «не чинить Господь Бог (Єгова, НС) нічого, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам». Тому то Амос передсказує на них суди від Єгови й перестерігає їх «приготуватись до зустрічі Бога свого» (Амоса 3:1—4:13).
Єгова є спасіння
Бог буде поводитись милостиво з покаяними. «Наверніться до Мене й живіть», Єгова сказав Ізраїлю (Амоса 5:4). «Ненавидьте зло й покохайте добро» (Амоса 5:15). Ізраїль ігнорує ці накази. Відступники воліють іти до Бет-Ела і Гілгала, центрів ідолопоклонства, щоб жертвувати фальшивим богам (Амоса 5:26; 1 Царів 12:28-30). На пишних диванах з слонової кості, самовдоволені лиходії вилежуються, попивають вино чашами й розпещуються добірними харчами та намащуються добірною оливою (Амоса 5:11; 6:4-6). «День Єгови» настає, і «Своєю душею» Бог присягнув знищити Ізраїль (Амоса 5:18; 6:8). Єгова постарається на народ, щоб цей гнобив ізраїльтян і забрав їх у неволю (Амоса 5:1—6:14).
Бійтеся Єгови, не противників. Ізраїль можна знищити сараною або пожираючою пожежою. Амос звернувся до Бога заради Ізраїлю, «Єгова пожалів» і не виконав Свого суду. Проте, так як будівничий перевіряє прямовисність теслярським виском, то так само Єгова «вже більше не буде простити» Ізраїлю (Амоса 7:1-8). Народ необхідно спустошити. Розсердившись через звістку пророка, Амацій, священик обряду поклоніння теляті, фальшиво обвинувачує Амоса в зраді й наказує йому «втікати в Іудею й більше не пророкувати» в Бет-Елі (Амоса 7:12, 13). Чи Амос зщулюється від страху? Ні! Безстрашно він передсказує смерть Амації й нещастя його родині. Так як під час жнив збирають плоди, то так уже настав час, щоб Єгова розрахувався з Ізраїлем. Втечі не буде (Амоса 7:1—8:14).
Ті, що покладаються на Єгову, мають надію. «Та вигублюючи, не погублю дому Якового»,— каже Єгова. Ще є надія для декотрих нащадків Якова, але не для грішників. Їхнє знищення запевнене. Все ж таки, Єгова «долю народу Свого поверне» (Амоса 9:1-15).
Уроки на наш час: Ті що роблять себе ворогами Бога, будуть засуджені, як гідні смерті. Але, Єгова помилує тих, що послухаються божественної перестороги й вони будуть жити. Якщо будемо боятись Бога, то Він не дозволить противникам стримувати нас від виконування Його волі.
[Рамка на сторінці 21]
ПЕРЕГЛЯД БІБЛІЙНИХ ВІРШІВ З КН. АМОСА
○ 1:5 — Стародавні міста обкружували високі мури з величезними брамами. Брами замикались із середини довгими залізними або бронзовими засувами. «Зламати засува Дамаску» значило, що ассірійці завоюють столицю Сірії. Це буде немов брами того міста, яких неможливо замкнути через поламані засуви (2 Царів 16:8, 9).
○ 4:1 — Розкошуючі жінки в Самарії порівнюються до «коров башанських». По башанських рясних пасовиськах розводились гарні породи тварин (5 Мойсеєва 32:14; Єзекіїля 39:18). Ці себелюбні «корови башанські» правдоподібно натискали на своїх «хазяїнів» або чоловіків, щоб вони здирали гроші з убогих людей й наповнювали їхні власні «доми з слонової кості» (Амоса 3:15). Але такі вчинки стягнули на них Божу відплату.
○ 4:6 — Вислів «чистота зубів» пояснює подібний термін «брак хліба». Здається, це стосується часу голодування, коли зуби були чисті, тому що не було їжі. Очевидно, Єгова виражав Своє незадоволення з ідолопоклонним десятиплемінним царством, пославши голод на країну, так як давно тому перестеріг (5 Мойсеєва 28:48). Проте, жодні виражання божественного суду не зворушили серце цих законопорушуючих людей (Амоса 4:6, 8-11).
○ 5:2 — Коли Амос промовив своє пророцтво, то до тих пір жодна чужа сила не покоряла або викрадала народ, як також землю ізраїльську. Тому то їх уособлює дівою. Але до кількох років Ассірія завоює ту діву і Ізраїль «піде в неволю поза Дамаск» (Амоса 5:27). Амос уже такий певний, що Ізраїль буде знищений за свою невірність, що говорить про нього немов він уже був забраний.
○ 7:1 — «Отава [трава] по сінокосі царському» правдоподібно стосується податку накладеного царем, на харчі своїм тваринам і кінноті. Люди перше сплачували податок царя, а тоді користувались «травою» або городиною для себе самих. Але перше, сарана поз’їдала це пізніше насадження.
○ 8:2 — Літні плоди збирались при кінці жнив. Закінчення господарського року символізувало те, що Ізраїль уже дійшов до свого кінця. «Уже більше йому не прощу»,— сказав Єгова. Настав час для Єгови виконати Свій суд над тим народом.
○ 9:7 — Через вірність їхніх прародителів, Єгова вибрав ізраїльтян Собі за народ, визволив їхніх предків із єгипетської неволі, і поселив їх у Ханаані. Але вони не мали причини гордитись, тому що через своє лукавство, були в такому самому становищі, як кушитяни. (Порівняйте з пос. до Римлян 2:25). Визволення ізраїльтян з Єгипту не гарантувало їм Божого благословення так як те, що філістимляни й сірійці не замешкували їхні колишні місцевості. Походження від вірних патріархів не спасе ізраїльтян. Щоб мати добре становище перед Богом, то необхідно погоджуватися з Божою волею (Амоса 9:8-10; Дії 10:34, 35).