Як нам і далі «терпеливо чекати»?

 1. Чому ми можемо стати нетерплячими?

У 1914 році було встановлено Месіанське Царство і почались останні дні системи Сатани. Тоді на небі відбулася війна, в результаті якої Ісус скинув Диявола та демонів в околиці землі. (Прочитайте Об’явлення 12:7—9). Сатана знає, що йому залишилося «мало часу» (Об’яв. 12:12). Але цей час тягнеться багато десятиліть, і дехто може вважати, що останні дні тривають надто довго. Чи ми стаємо нетерплячими, чекаючи, коли Єгова почне діяти?

 2. Про що піде мова в цій статті?

² Небезпечно бути нетерплячим, бо через це можна почати поводитися нерозсудливо. Як нам і далі терпеливо чекати? У цьому допоможе розгляд цієї статті, яка дасть відповіді на такі запитання: 1) Чого ми вчимося про терпеливість з прикладу пророка Михея? 2) Які події свідчитимуть, що чекати залишилось недовго? 3) Як ми можемо виявляти вдячність за терпеливість Єгови?

 3. Якими були обставини в Ізраїлі за днів Михея?

³ Прочитайте Михея 7:2—6. Божий пророк Михей бачив, як ізраїльтяни почали занепадати духовно і під правлінням злого царя Ахаза дійшли до плачевного стану. Михей прирівнює невірних ізраїльтян до «будяка» і «терену». Подібно як будяки чи терни можуть поранити того, хто зайде між них, ті зіпсуті ізраїльтяни завдавали шкоди кожному, з ким мали справу. Вони настільки зіпсувалися, що навіть розривали родинні узи. Пророк розумів, що самотужки не зможе змінити ситуацію, тому вилив своє серце перед Єговою. Відтак він терпеливо чекав, коли Єгова почне діяти. Михей не сумнівався, що у свій час Бог втрутиться.

 4. З якими труднощами нам доводиться стикатись?

⁴ Нам, як і Михею, теж доводиться жити серед самолюбних людей. Чимало людей є «невдячними... не виявляють відданості, не мають природної любові» (2 Тим. 3:2, 3). Нам неприємно, коли співпрацівники, однокласники чи сусіди виявляють егоїстичний склад розуму. А втім, деякі Божі служителі стикаються зі ще більшою трудністю. Ісус говорив, що його послідовники зазнаватимуть протидії від рідних. Щоб описати вплив, який матиме його звістка, він використав слова, подібні до тих, що записані в Михея 7:6. «Я прийшов порізнити сина з батьком, дочку з матір’ю, а невістку — зі свекрухою. І ворогами людині стануть її ж домашні»,— промовив Ісус (Матв. 10:35, 36). Нелегко зносити глузування і протидію з боку членів сім’ї, котрі не поділяють нашої віри. Якщо ми стикаємося з таким випробуванням, не піддаваймося тиску рідних. Натомість залишаймося відданими й терпеливо чекаймо, поки Єгова вирішить цю ситуацію. Постійно просімо в нього допомоги, і він дасть нам необхідних сил та мудрості, щоб бути непохитними.

5, 6. Як Єгова винагородив Михея і чого цей пророк не побачив?

⁵ Єгова винагородив Михея за його терпеливість. Пророк побачив смерть злого царя Ахаза і кінець його правління. Михей був свідком того, як син Ахаза, Єзекія, успадкував трон і відновив чисте поклоніння. Судовий вирок Єгови проти Самарії, який передав пророк, виконався, коли ассирійці захопили північне царство Ізраїлю (Мих. 1:6).

⁶ Але Михей не побачив здійснення всіх пророцтв, які виголосив під натхненням Єгови. Наприклад, пророк написав: «Буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір’я, і будуть народи до неї пливсти. І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню» (Мих. 4:1, 2). Михей помер задовго до виконання цього пророцтва. Все ж він постановив залишатися відданим Єгові аж до смерті, незважаючи на вчинки людей, серед яких жив. Стосовно цього пророк сказав: «Усі-бо народи ходитимуть кожен ім’ям свого бога, а ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків!» (Мих. 4:5). Михей терпеливо чекав у нелегкі часи, оскільки був цілковито впевнений, що Єгова виконає всі свої обіцянки. Цей вірний пророк покладався на Єгову.

7, 8. а) Чому наша впевненість не є безпідставною? б) Завдяки чому час збігатиме швидше?

⁷ Чи ми так само довіряємо Єгові? У нас є всі підстави для цього. Ми на власні очі бачимо сповнення пророцтва Михея. В ці останні дні мільйони людей з усіх народів, племен і мов течуть до «гори дому Господнього». Хоча правдиві поклонники Бога походять з народів, які нерідко ворогують між собою, вони перековують «мечі свої на лемеші» і не бажають «більше... навчатись війни» (Мих. 4:3). Ми надзвичайно радіємо, що належимо до миролюбного народу Єгови!

⁸ Зрозуміло, ми прагнемо, аби Єгова невдовзі поклав край цій злій системі. Однак якщо ми хочемо терпеливо чекати, то маємо дивитись на справи його очима. Він визначив день, коли судитиме людство через «призначеного ним чоловіка», Ісуса Христа (Дії 17:31). А тим часом Бог дає усіляким людям можливість набути «точного знання правди», жити відповідно до нього і врятуватись. На карту поставлене дорогоцінне людське життя. (Прочитайте 1 Тимофія 2:3, 4). Якщо ми запопадливо допомагаємо людям набути точного знання про Бога, час, який залишився до виконання його присуду, збігатиме швидше. Незабаром і дуже раптово цей час закінчиться. Як же тоді ми радітимемо, що були зайняті в праці проповідування про Царство!

9—11. Чи записане в 1 Фессалонікійців 5:3 вже виконалось? Поясніть.

⁹ Прочитайте 1 Фессалонікійців 5:1—3. У недалекому майбутньому народи проголосять: «Мир і безпека!» Аби це проголошення не стало для нас несподіванкою, потрібно «пильнувати та бути тверезими» (1 Фес. 5:6). Для того щоб зберігати духовну пильність, коротко розгляньмо події, які передуватимуть цьому важливому проголошенню.

¹⁰ Як після Першої, так і після Другої світової війни народи домагалися миру. Після Першої світової війни з метою встановити на землі мир була створена Ліга Націй. Згодом, після Другої світової війни, люди почали покладати надію на Організацію Об’єднаних Націй. Уряди і релігійні провідники сподівалися, що ці організації принесуть людям мир. Приміром, ООН оголосила 1986 рік Міжнародним роком миру. Того року політичні й релігійні лідери багатьох країн разом з головою католицької церкви зібралися в італійському місті Ассізі, щоб молитися про мир.

¹¹ Однак ані те проголошення миру і безпеки, ані жодне інше не є виконанням пророцтва, записаного в 1 Фессалонікійців 5:3. Чому? Тому що передречене знищення, яке має відбутися зненацька, ще не прийшло.

12. Що нам відомо про проголошення: «Мир і безпека»?

¹² Хто в майбутньому проголосить «мир і безпеку»? Яку роль відіграватимуть у цьому провідники загальновизнаного християнства та інших релігій? Наскільки в це особливе проголошення будуть залучені лідери різних держав? Святе Письмо не дає відповіді на ці запитання. Але ми точно знаємо: хоч би як прозвучало це проголошення і хоч би яким переконливим воно було, це лише порожні слова. Сатана продовжуватиме контролюватиме стару систему. Вона цілковито прогнила і залишатиметься гнилою. Як сумно було б, якби хтось з нас повірив сатанинській пропаганді й порушив християнський нейтралітет.

13. Чому ангели стримують нищівні вітри?

¹³ Прочитайте Об’явлення 7:1—4. Тимчасом як ми чекаємо виконання слів з 1 Фессалонікійців 5:3, могутні ангели стримують нищівні вітри великого лиха. Чого вони чекають? На одну з головних подій вказує апостол Іван — помазані «раби нашого Бога» мають остаточно отримати печаткуa. Як тільки це відбудеться, ангели відпустять нищівні вітри. А що відбуватиметься потім?

14. Що свідчить про близький кінець Вавилона Великого?

¹⁴ Світова імперія фальшивої релігії, Вавилон Великий, буде знищена, адже заслуговує цього. «Народи, натовпи, нації та мови» не зможуть надавати їй потрібну підтримку. Ми вже бачимо проблиски її близького кінця (Об’яв. 16:12; 17:15—18; 18:7, 8, 21). Те, що Вавилон Великий втрачає підтримку, видно в засобах масової інформації, через які дедалі частіше зазнають нападу релігійні організації та їхні керівники. Все ж провідники Вавилона Великого вважають, що їм нічого не загрожує. Як же вони помиляються! Після проголошення «миру і безпеки» політичні елементи системи Сатани зненацька нападуть на фальшиву релігію і зітруть її з лиця землі. Вавилона Великого вже ніколи не буде. Тож варто терпеливо чекати таких приголомшливих подій (Об’яв. 18:8, 10).

15. Чому Єгова не діє поспішно?

¹⁵ Попри те, що люди стягують докір на ім’я Єгови, він терпеливо чекає, поки настане час діяти. Бог не хоче, аби щиросерді люди були знищені (2 Пет. 3:9, 10). Чи ми поділяємо його бажання? Перш ніж прийде день Єгови, можна різними способами виявляти вдячність за його терпеливість.

16, 17. а) Чому ми хочемо допомагати тим, хто став неактивним? б) Чому неактивним конче потрібно повернутися до Єгови?

¹⁶ Допомагати тим, хто став неактивним. Ісус сказав, що в небі панує велика радість, коли вдається знайти навіть одну загублену овечку (Матв. 18:14; Луки 15:3—7). Безсумнівно, Єгова щиро дбає про всіх тих, хто виявляє любов до його імені, навіть якщо вони тепер не служать йому запопадливо. Коли ми допомагаємо таким служителям повернутися у збір, то сприяємо радості Єгови та ангелів.

¹⁷ Чи ти є серед тих, хто припинив активно служити Богові? Скажімо, хтось у зборі образив тебе і через це ти віддалився від організації Єгови. Можливо, уже минув певний час, тому варто запитати себе: «Чи моє життя стало змістовнішим, а я щасливішим? Хто мене образив: Єгова чи недосконала людина? Чи Бог Єгова колись скривдив мене?» Він завжди робить нам добро. Навіть якщо ми не живемо відповідно до свого присвячення, він дозволяє нам користуватися всіма своїми добрими дарами (Як. 1:16, 17). Невдовзі прийде день Єгови. Тож тепер час взятися за руку нашого ніжного небесного Батька і повернутися у збір — єдину безпечну гавань у ці останні дні (Повт. 33:27; Євр. 10:24, 25).

18. Чому треба підтримувати тих, хто бере провід?

¹⁸ Віддано підтримувати тих, хто бере провід. Як сердечний Пастир, Єгова веде нас і захищає. Він призначив свого Сина Головним Пастирем отари (1 Пет. 5:4). Старійшини у понад 100 000 зборів пасуть Божих овець, дбаючи про кожну з них зокрема (Дії 20:28). Віддано підтримуючи призначених чоловіків, ми виявляємо свою вдячність Єгові та Ісусу за все, що вони роблять для нас.

19. Як нам змикати свої лави?

¹⁹ Розвивати тісні стосунки з братами і сестрами. Що це означає? Коли на вишколене військо йдуть вороги, воїни змикають свої лави, тобто щільно стають один біля одного. Так вони створюють непробивну оборону. Сатана посилює свої атаки на Божий народ. І тепер не час воювати самотужки. Зараз час розвивати тісні стосунки зі своїми братами і сестрами, не зважати на недосконалість інших та покладатися на провід Єгови.

20. Що ми повинні робити вже тепер?

²⁰ Залишаймося духовно пильними і розвиваймо терпіння. Терпеливо чекаймо, коли проголосять «мир і безпеку» та коли вибранці остаточно отримають печатки. Потім чотири ангели відпустять нищівні вітри й Вавилон Великий буде знищений. Чекаючи на ці приголомшливі події, виконуймо вказівки тих, кого призначено брати провід в організації Єгови. Згуртовуймось проти Диявола і демонів. Тепер час слухатися заохочення псалмоспівця: «Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа» (Пс. 31:25).