«Нехай не опадають руки в тебе!»

«Нехай не опадають руки в тебе! Господь, твій Бог, посеред тебе, могутній, що врятує» (СОФОНІЇ 3:16, 17, Хом.).

 1. Що сказав стосовно пророцтва Софонії один біблеїст?

ПРОРОЦТВО Софонії не обмежується першим сповненням у сьомому й шостому сторіччях до н. е. Професор К. Ф. Кайль у своєму коментарі до книги Софонії написав: «Пророцтво Софонії... починається не тільки проголошенням загального вироку на цілий світ, згідно з яким прийде кара як на Юдею за її гріхи, так і на народи світу за їхню ворожість до народу Єгови, але й розповіддю про великий і жахливий день Єгови».

 2. Які обставини за днів Софонії подібні до сьогоднішніх обставин у загальновизнаному християнстві?

² Присудом Єгови сьогодні є зібрати народи на знищення, яке перевершуватиме своїми масштабами знищення за днів Софонії (Софонії 3:8). Ці народи, які заявляють, що є християнськими, заслуговують у Божих очах особливого осуду. Подібно як гірко розплатився за свою невірність Єгові Єрусалим, так і загальновизнане християнство мусить відповісти перед Богом за свою розбещеність. Божественні вироки проти Юдеї та Єрусалима, виголошені за днів Софонії, ще більшою мірою стосуються церков і сект загальновизнаного християнства. Безліччю своїх поганських доктрин, які безчестять Бога, вони також оскверняють чисте поклоніння. Вони склали на сучасний жертовник війни мільйони своїх здорових синів. Крім того, мешканці міста, прообразом якого є Єрусалим, змішують так зване християнство з астрологією, спіритичними ритуалами й принизливою статевою неморальністю, що нагадує культ Ваала (Софонії 1:4, 5).

 3. Що можна сказати про багатьох світських провідників та про політичні уряди сьогодні й що пророкував Софонія?

³ Багато політичних провідників загальновизнаного християнства люблять, щоб їх бачили в церквах. Але, подібно до «князів» Юдеї, чимало з них визискують людей, немов «рикаючі леви» й люті «вовки» (Софонії 3:1—3, Хом.). Політичні прислужники таких осіб ‘наповнюють дім свого пана насиллям й оманою’ (Софонії 1:9). Великого розмаху набрали хабарництво й корупція. Що ж до політичних урядів у християнському світі й поза ним, то чимраз більше з них ‘чваняться’ перед народом Єгови військ, його Свідками, ставлячись до них, як до мерзенної «секти» (Софонії 2:8; Дії 24:5, 14, Хом.). Про всіх таких політичних провідників та їхніх прихильників Софонія пророкував: «Ані їхнє срібло, ні золото їхнє не зможуть їх урятувати в день Господнього гніву; а вогонь його горливий пожере всю землю, бо він кінець учинить, кінець жахливий усіх землі мешканців» (Софонії 1:18, Хом.).

«Сховані... в день Господнього гніву»

 4. З чого видно, що будуть люди, які переживуть великий день Єгови, але що вони повинні робити?

⁴ У сьомому сторіччі до н. е. не були винищені всі мешканці Юдеї. Так само будуть люди, які переживуть великий день Єгови. Єгова звернувся до них через свого пророка Софонію: «Поки народиться установлене,— мине день, як полова!— поки не прийде на вас лютість гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву! Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення,— може будете сховані ви в день Господнього гніву!» (Софонії 2:2, 3).

 5. Хто першим прислухався в цей час кінця до перестороги Софонії і як Єгова користується ним?

⁵ У час кінця теперішнього світу першим до цього пророчого запрошення прислу́хався останок духовних ізраїльтян, помазані християни (Римлян 2:28, 29; 9:6; Галатів 6:16). Шукаючи праведності й сумирності, а також шануючи присуди Єгови, вони визволилися з Вавилона Великого, світової імперії фальшивої релігії і в 1919 році знову отримали божественне схвалення. Відтоді, зокрема з 1922 року, цей вірний останок безстрашно проголошує вироки Єгови на церкви й секти загальновизнаного християнства, а також на політичні системи.

 6. а) Що Софонія пророкував про вірний останок? б) Як сповняється це пророцтво?

⁶ Про цей вірний останок Софонія пророкував: «Серед тебе зоставлю убогий й нужденний народ, і будуть шукати пристановища в Іменні Господнім вони. Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не будуть казати неправди, і облудний язик в їхніх устах не знайдеться, бо пастися будуть вони та вилежуватись, і не буде такого, хто б їх настрашив» (Софонії 3:12, 13). Ці помазані християни завжди ставили на перше місце ім’я Єгови, особливо з 1931 року, коли вони прийняли назву Свідки Єгови (Ісаї 43:10—12, НС). Наголошуючи на спірному питанні про суверенітет Єгови, вони шанують божественне ім’я, і це стало для них справжнім захистом (Приповістей 18:10). Єгова дає їм багатство духовної поживи, і вони без страху живуть у духовному раю (Софонії 3:16, 17).

‘Ймення й слава поміж усіх народів’

 7, 8. а) Яке ще одне пророцтво сповняється на останкові духовного Ізраїлю? б) Що чітко зрозуміли мільйони людей і що ви особисто думаєте про це?

⁷ Глибока відданість, яку виявляють члени останку до імені Єгови й праведних принципів його Слова, не залишаються непоміченими. Щирі люди бачать різницю між поведінкою останку та продажністю і лицемірством політичного й релігійного керівництва цього світу. Єгова поблагословив «останок [духовного] Ізраїлю». Він ушанував їх привілеєм носити його ім’я й спричинився до того, що вони мають хорошу репутацію серед народів землі. Саме про це пророкував Софонія: «Того часу спроваджу Я вас, і того часу Я вас позбираю, бо на ймення й на славу віддам вас поміж усіх народів землі, коли долю верну вам на ваших очах», промовляє Господь» (Софонії 3:20).

⁸ З 1935 року буквально мільйони людей чітко зрозуміли, що Єгова благословляє цей останок. Вони з радістю йдуть за тими духовними євреями, або ізраїльтянами, кажучи: «Ми підемо з вами, бо ми чули, що Бог з вами» (Захарія 8:23, Хом.). Ці «інші вівці» впізнали в помазаному останкові «вірного і мудрого раба», якого Христос поставив «над цілим [земним] маєтком своїм». Вони з глибокою вдячністю споживають духовну поживу, яку «своєчасно» підготовляє клас раба (Івана 10:16; Матвія 24:45—47).

 9. Якої «мови» вчаться мільйони людей і яку величну працю виконують інші вівці «однодушно» з помазаним останком?

⁹ Перебуваючи з останком, мільйони інших овець вчаться жити й говорити згідно з «чистою мовою»a. Через Софонію Єгова пророкував: «Тоді... я поверну народам мову чисту, щоб усі ім’я Господнє призивали та щоб служили йому однодушно» (Софонії 3:9, Хом.). Так, інші вівці служать Єгові «однодушно» з помазаними членами «малої черідки», об’єднано виконуючи невідкладну працю проповідування «Євангелія Царства... на свідоцтво народам усім» (Луки 12:32; Матвія 24:14).

«День... Господній прибуде»

10. У чому члени помазаного останку були завжди переконані й до яких подій вони доживуть як клас?

¹⁰ Помазаний останок завжди пам’ятає натхнені слова апостола Петра: «Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття. День же Господній прибуде, як злодій» (2 Петра 3:9, 10). У членів класу вірного раба ніколи не виникали сумніви щодо приходу дня Єгови в наш час. Цей великий день розпочнеться виконанням вироків Єгови на загальновизнаному християнстві, прообразом якого є Єрусалим, та на решті Вавилона Великого (Софонії 1:2—4; Об’явлення 17:1, 5; 19:1, 2).

11, 12. а) Яка ще одна частина пророцтва Софонії сповняється на останкові? б) Як помазаний останок звертає увагу на заклик: «Нехай не опадають руки в тебе!»

¹¹ Вірний останок радіє тим, що в 1919 році він вийшов з духовної неволі Вавилона Великого, світової імперії фальшивої релігії. Його члени відчули на собі сповнення пророцтва Софонії: «Виспівуй, о дочко Сіону! Вигукуй радо, Ізраїлю! Радуйся й веселися з усього серця, дочко Єрусалимська! Господь усунув засуди проти тебе, прогнав ворога твого. Цар Ізраїля — Господь — посеред тебе: не будеш більш боятись лиха. Того дня Єрусалимові скажуть: «Не бійся! О Сіоне, нехай не опадають руки в тебе! Господь, твій Бог, посеред тебе, могутній, що врятує» (Софонії 3:14—17, Хом.).

¹² Маючи переконання й безліч доказів того, що Єгова перебуває серед них, члени помазаного останку безстрашно йдуть вперед, виконуючи своє божественне доручення. Вони проповідують добру новину про Царство та проголошують вироки Єгови проти загальновизнаного християнства, позосталої частини Вавилона Великого й проти цілої злої системи речей Сатани. Незважаючи на всі перешкоди, впродовж десятиріч, починаючи з 1919 року, вони слухаються божественного наказу: «Не бійся! О Сіоне, нехай не опадають руки в тебе». Вони не сиділи, склавши руки, але, звіщаючи Царство Єгови, розповсюджували мільярди буклетів, журналів, книжок і брошурок. Їхній приклад зміцнює віру інших овець, які з 1935 року стають на їхній бік.

«Нехай не опадають руки в тебе»

13, 14. а) Чому декотрі євреї вагалися служити Єгові та в чому це виявлялося? б) Що було б нерозсудливим і в якій праці нам не слід опускати руки?

¹³ ‘Чекаючи’ великого дня Єгови, яку практичну допомогу ми можемо отримати з пророцтва Софонії? По-перше, ми повинні остерігатися, аби не стати такими, як євреї за днів Софонії, котрі вагалися йти за Єговою, бо сумнівалися в наближенні дня Єгови. Ті євреї не обов’язково висловлювали свої сумніви, але своїм способом дій вони виявляли, що насправді не вірять у близькість великого дня Єгови. Замість чекати Єгову, вони захопилися нагромадженням багатства (Софонії 1:12, 13; 3:8).

¹⁴ Тепер не час дозволяти сумнівам закрадатися в наші серця. Було б вкрай нерозсудливо відстрочувати у своїх розумах і серцях час приходу дня Єгови (2 Петра 3:1—4, 10). Нам не слід відхилятися від Єгови або дозволяти ‘своїм рукам опасти’ в його служінні. Не можна допустити, щоб наші руки стали ‘ледачими’ в проповідуванні «Євангелія» (Приповістей 10:4; Марка 13:10).

Боротьба з байдужістю

15. Що може змусити нас скласти руки в служінні Єгові і як передрікалося про цю проблему в пророцтві Софонії?

¹⁵ По-друге, ми повинні остерігатися байдужості, яка ослаблює. У багатьох країнах Заходу байдужість до духовних справ може стати причиною знеохочення для декотрих проповідників доброї новини. Така байдужість існувала й за днів Софонії. Через свого пророка Єгова сказав: «Відвідаю Я тих мужів, які... говорять у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить» (Софонії 1:12). Коментуючи цей уривок у «Кембриджській Біблії для шкіл і коледжів» (англ.), А. Б. Дейвідсон сказав, що ці слова стосуються людей, які «дійшли до того, що вкрай байдуже або навіть з недовір’ям ставляться до думки, що якась вища сила втрутиться в справи людства».

16. Який дух панує серед багатьох членів церков загальновизнаного християнства, але як нас підбадьорює Єгова?

¹⁶ Сьогодні в багатьох частинах світу дуже поширилась байдужість, особливо в розвинених країнах. Навіть члени церков загальновизнаного християнства просто не хочуть вірити, що Бог Єгова саме тепер втрутиться в людські справи. Вони легковажно ставляться до наших зусиль донести їм добру новину про Царство, виявляючи це скептичною посмішкою або коротким: «Мене це не цікавить!» За таких обставин дуже важко залишатися наполегливими в праці свідчення. Така ситуація може стати випробуванням нашої витривалості. Через пророцтво Софонії Єгова зміцнює своїх вірних людей, говорячи: «Нехай не опадають руки в тебе! Господь, твій Бог, посеред тебе, могутній, що врятує. Він буде вельми радуватися тобою, він відновить тебе любов’ю своєю. Він буде веселитися тобою під веселі співи» (Софонії 3:16, 17, Хом.).

17. Які гарні приклади повинні наслідувати нові з-поміж інших овець і як це робити?

¹⁷ Фактом сучасної історії народу Єгови є те, що останок, а також старші особи з інших овець виконали в ці останні дні колосальну працю збирання. Усі ці вірні християни впродовж багатьох десятиріч виявляли витривалість. Вони не дозволили, щоб байдужість більшості із загальновизнаного християнства знеохотила їх. Тому нехай нові з-поміж інших овець не дозволяють байдужості позбавляти себе впевненості щодо духовних справ, тої байдужості, яка так поширилася в багатьох країнах сьогодні. Нехай вони не дозволять ‘опасти своїм рукам’, або охляти. Нехай вони використовують кожну нагоду представляти «Вартову башту», «Пробудись!» та інші чудові публікації, які призначені допомагати вівцеподібним людям навчатися правди про день Єгови й майбутні благословення.

Вперед, дожидаючи великого дня!

18, 19. а) Як слова з Матвія 24:13 та Ісаї 35:3, 4 заохочують нас до витривалості? б) Які благословення ми отримаємо, коли об’єднано йдемо вперед у служінні Єгові?

¹⁸ Ісус сказав: «Хто витерпить аж до кінця,— той буде спасений» (Матвія 24:13). Отже, чекаючи великого дня Єгови, нам не можна мати ‘охлялих рук’ та «спотикливих колін»! (Ісаї 35:3, 4). Пророцтво Софонії переконливо говорить про Єгову як про «могутнього, що врятує» (Софонії 3:17, Хом.). Так, Єгова врятує «великий натовп» в останній фазі «великої скорботи», коли накаже своєму Сину потовкти політичні системи, які постійно ‘чваняться’ перед його народом (Об’явлення 7:9; 7:14, Філ.; Софонії 2:10, 11; Псалом 2:7—9).

¹⁹ Тимчасом як наближається великий день Єгови, запопадливо йдімо вперед і служімо йому «раменом одним»! (Софонії 3:9). Роблячи це, ми разом з незліченною кількістю інших можемо сподіватися, що будемо ‘сховані в день Господнього гніву’ й станемо свідками освячення святого імені Єгови.

[Примітка]

Для повторення

◻ Чим ситуація в загальновизнаному християнстві подібна до ситуації за днів Софонії?

◻ Чим багато сьогоднішніх політичних провідників подібні до світських «князів» за часу Софонії?

◻ Які обіцянки з пророцтва Софонії сповняються на останкові?

◻ Що чітко зрозуміли мільйони людей?

◻ Чому ми не повинні опускати рук в служінні Єгові?

[Ілюстрації на сторінці 15]

Подібно до Софонії, вірний останок помазаних християн безстрашно проголошує вироки Єгови.

[Ілюстрації на сторінці 18]

«Інші вівці» не дозволяють байдужості людей знеохотити себе.