Тріумф правдивого поклоніння вже близько

«Стане Господь за царя над землею всією» (ЗАХАРІЯ 14:9).

 1. Що пережили помазані християни в першій світовій війні і як про це передрікалося?

У ЧАС першої світової війни помазані християни пройшли через ув’язнення та зазнали багато тяжких випробувань від рук держав, які втягнулися у війну. Їхня жертва хвали Єгові була вкрай обмежена, й вони потрапили в стан духовного поневолення. Про все це передрікалося в Захарія 14:2, де описується міжнародний напад на Єрусалим. Містом у цьому пророцтві є ‘небесний Єрусалим’ — Боже небесне Царство й місце, де розташований «Престол Бога та Агнця» (Євреїв 12:22, 28; 13:14; Об’явлення 22:3). Божі помазанці на землі репрезентували це місто. Вірні серед них витримали цей напад, не дозволивши, щоб їх вигнали «з [цього] міста»a.

 2, 3. а) Як поклоніння Єгови почало тріумфувати від 1919 року? б) Що стало відбуватися з 1935 року?

² У 1919 році вірні помазанці були визволені із свого стану поневолення, і вони відразу скористалися з післявоєнного періоду миру. Як посли небесного Єрусалима, вони вхопилися за чудову можливість проповідувати добру новину про Боже Царство й допомагати збирати останніх членів від 144 000 (Матвія 24:14; 2 Коринтян 5:20). У 1931 році вони прийняли доречну біблійну назву — Свідки Єгови (Ісаї 43:10, 12).

³ Відтоді Божі помазані Свідки вже ніколи не оглядалися. Навіть Гітлер зі своїм воєнним апаратом не зміг примусити їх замовчати. Всупереч усесвітньому переслідуванню, їхня праця приносила плоди по цілій землі. Згодом, особливо з 1935 року, до них почав долучатися міжнародний «великий натовп», про який передрікалося в книзі Об’явлення. Члени цього натовпу — це також присвячені, охрещені християни, які «випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця», Ісуса Христа (Об’явлення 7:9, 14). А втім, вони не є помазанцями і не мають надії жити на небі. Їхня надія — вспадкувати втрачене Адамом і Євою, а саме: досконале людське життя на райській землі (Псалом 37:29; Матвія 25:34). Сьогодні великий натовп нараховує понад п’ять мільйонів душ. Правдиве поклоніння Єгови тріумфує, але його остаточний тріумф ще має відбутися в майбутньому.

Чужинці в Божому духовному храмі

 4, 5. а) Де служить Єгові великий натовп? б) Які привілеї мають ці люди та згідно з яким пророцтвом?

⁴ Як і було передречено, члени великого натовпу «поклоняються йому [Богові] вдень і вночі в його храмі» (Об’явлення 7:15, примітка в НС). Оскільки вони не є духовними ізраїльтянами священицького роду, Іван, мабуть, бачив їх у храмі на зовнішньому подвір’ї язичників (1 Петра 2:5). Яким же величним став духовний храм Єгови, околиці котрого наповнюються цією великою громадою, що разом з останком духовного Ізраїлю несе йому хвалу!

⁵ Члени великого натовпу не перебувають під час свого служіння Богові у становищі, зображеному внутрішнім священицьким подвір’ям. Вони не визнані праведними для того, щоб стати усиновленими Богом, тобто стати духовними синами (Римлян 8:1, 15). Однак, вірячи в Ісусів викуп, вони мають чисте становище перед Єговою. Вони визнані праведними для того, щоб стати його друзями. (Порівняйте Якова 2:21, 23). Вони також мають привілей складати прийнятні жертви на Божий духовний жертовник. Тому пророцтво з Ісаї 56:6, 7 велично сповняється на цьому великому натовпі: «Тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім’я... їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів!»

 6. а) Які жертви складають чужинці? б) На чому наголошує їм резервуар з водою у священицькому подвір’ї?

⁶ Серед жертв, які складають ці чужинці, є ‘жертва хвали, цебто плід уст [немов жертви з борошна дрібного помелу], що Ім’я Його [Бога] славлять’ і ‘добродійство та взаємна щедрота’ (Євреїв 13:15; 13:16, УКУ). Великий резервуар з водою, де мали митися священики, є також важливим нагадуванням для цих чужинців. Вони теж мусять піддаватися духовному й моральному очищенню у міру того, як отримують чимраз ліпше розуміння Божого Слова.

Святиня та її начиння

 7. а) Як великий натовп ставиться до привілеїв святого священства? б) Які додаткові привілеї отримали декотрі чужинці?

⁷ Чи святиня та її начиння мають якесь значення для цього великого натовпу чужинців? Авжеж, вони ніколи не перебуватимуть у становищі, зображеному святинею. Вони не народжуються знову як духовні Божі сини з небесним громадянством. Чи це викликає в них заздрощі або ревнощі? Ні. Натомість вони радіють своєму привілею підтримувати останок від 144 000, а також виявляють глибоку вдячність за Божий намір прийняти тих духовних синів, які разом з Христом приведуть людство до досконалості. Члени великого натовпу чужинців також цінують величну незаслужену ласку Бога, який дав їм земну надію жити вічно в Раю. Деякі із цих чужинців, подібно як нетінеї в давнину, отримали привілеї вести нагляд, допомагаючи святому священствуb (Ісаї 61:5). З-поміж них Ісус призначить ‘князів по цїлій землї’ (Псалом 45:16, Кул.).

 8, 9. Як благотворно впливає на великий натовп те, що він роздумує над призначенням начиння у святині?

⁸ Хоча великий натовп чужинців ніколи не ввійде до місця, прообразом якого є святиня, вони вчаться чогось цінного з начиння святині. Подібно як було необхідно постійно доливати олію у свічник, так само потрібно святого духу й чужинцям, духу, що допомагав би їм зрозуміти прогресивні істини з Божого Слова, котрі подаються через «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45—47). Крім того, Божий дух допомагає їм відповідати на таке запрошення: «Дух і невіста [помазаний останок] говорять: «Прийди!» А хто чує, хай каже: «Прийди!» І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!» (Об’явлення 22:17). Отже, свічник слугує нагадуванням великому натовпу про його обов’язок сяяти як християни та уникати у своїх поглядах, думках, словах або ділах усього, що засмучує Божий святий дух (Ефесян 4:30).

⁹ Стіл з показними хлібами нагадує великому натовпу про те, що, аби залишатися духовно здоровими, його члени мусять регулярно приймати духовну поживу з Біблії та інших публікацій «вірного і мудрого раба» (Матвія 4:4). Жертовник кадила наголошує їм, наскільки важливо палко молитися до Єгови про допомогу, щоб бути бездоганними (Луки 21:36). В їхні молитви повинні входити зворушливі вислови хвали й подяки (Псалом 106:1). Жертовник кадила також нагадує їм про потребу нести хвалу Єгові іншими способами, як, наприклад, співом від усього серця пісень Царства на християнських зібраннях і доброю підготовкою, щоб ефективно здійснювати публічне ‘визнання для спасіння’ (Римлян 10:10, Дерк.).

Цілковитий тріумф правдивого поклоніння

10. а) Якого величного майбутнього ми можемо сподіватись? б) Що має відбутися спочатку?

¹⁰ Сьогодні «численні народи» з усіх країн стікаються до дому поклоніння Єгови (Ісаї 2:2, 3). Це підтверджується словами Об’явлення 15:4: «Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий, бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з’явилися суди Твої!» У 14-му розділі Захарія описуються події, що стануться незабаром. У недалекому майбутньому ворожість більшості людей на землі сягне апогею, коли вони востаннє зберуться, щоб точити війну проти Єрусалима — представників небесного Єрусалима на землі. Тоді розпочне дії Єгова. Як Бог-Воїн, він «вийде... і стане на прю із народами цими», котрі наважаться піти в такий наступ (Захарія 14:2, 3).

11, 12. а) Як Єгова відреагує на майбутній глобальний напад на поклонників у його храмі? б) Що принесе Божа війна?

¹¹ «Ось яка буде кара, що нею Господь ударить усі народи, які воюватимуть проти Єрусалиму: тіло їхнє гнитиме, ще як вони стоятимуть на ногах, очі їхні гнитимуть в їхніх ямках, язик їхній гнитиме в їхньому роті. Того дня між ними буде велике замішання від Господа: вони хапатимуть один одного за руку, і рука одного буде здійматися проти руки сусіда свого» (Захарія 14:12, 13, Хом.).

¹² Чи ця кара буде буквальною, чи символічною, на відповідь нам потрібно почекати. Але одне є певним. Коли Божі вороги розпочнуть глобальний напад на слуг Єгови, їх зупинять дивовижні вияви Божої неперевершеної сили. Вони будуть змушені замовчати. Це буде так, начебто їхні зухвалі язики зігниють. Їхня спільна мета зникне з поля зору, бо їхні очі немов би зігниють. Їхня фізична сила, яка додала їм відваги для цього нападу, вичерпається. У замішанні вони підуть одне проти одного, влаштовуючи велику різанину. Таким чином будуть винищені всі земні вороги Божого поклоніння. Насамкінець усі народи будуть змушені визнати всесвітній суверенітет Єгови. Тоді сповниться наступне пророцтво: «Стане Господь за царя над землею всією» (Захарія 14:9). Після цього будуть зв’язані Сатана і його демони, і відтак розпочнеться Тисячолітнє правління Христа, яке принесе для людства великі благословення (Об’явлення 20:1, 2; 21:3, 4).

Земне воскресіння

13. Хто такі «позосталі з усіх тих народів»?

¹³ У 16-му вірші 14-го розділу пророцтва Захарія далі говориться: «І станеться, що позосталі з усіх тих народів, що приходили на Єрусалим, то будуть приходити з року на рік, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, і щоб святкувати свято Кучок». За словами Біблії, усі люди, які залишаться живими до кінця цієї злої системи і які будуть визнані ворогами правдивого поклоніння, «кару приймуть — вічну погибіль». (2 Солунян 1:7—9; також дивіться Матвія 25:31—33, 46). Вони не матимуть воскресіння. Тому, ймовірно, «позосталі» — це люди, котрі повмирали перед Божою остаточною війною і для яких існує біблійна надія на воскресіння. «Надходить година,— пообіцяв Ісус,— коли всі, хто в [«пам’ятних», НС] гробах,— Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду» (Івана 5:28, 29).

14. а) Що потрібно робити воскреслим, аби отримати вічне життя? б) Що станеться з усіма тими, хто не захоче присвятитися Єгові й триматися правдивого поклоніння?

¹⁴ Усім тим воскреслим потрібно буде щось робити, аби їхнє воскресіння стало воскресінням життя, а не воскресінням засуду. Вони повинні прийти до земних подвір’їв храму Єгови й вклонитися, присвятившись Богові через Ісуса Христа. Усі воскреслі, котрі не захочуть зробити це, отримають таку саму кару, що спаде на сучасні народи (Захарія 14:18). Хто знає, скільки воскреслих охоче долучаться до великого натовпу у відзначанні свята, прообразом якого є свято Кучок? Безсумнівно, їх буде багато і внаслідок цього величний духовний храм Єгови наповниться ще більшою славою!

Свято, прообразом якого є свято Кучок

15. а) Якими були декотрі особливості свята Кучок у стародавньому Ізраїлі? б) Чому під час цього свята складали в жертву 70 бичків?

¹⁵ Стародавній Ізраїль був зобов’язаний щороку відзначати свято Кучок. Воно тривало один тиждень і припадало на кінець збору їхнього врожаю. Це був радісний час — час подяк. Протягом того тижня люди мали жити в тимчасових куренях, покритих листям дерев, зокрема пальмовим віттям. Це свято нагадувало ізраїльтянам про те, як Бог у давнину визволив їхніх прабатьків з Єгипту і як він дбав про них, коли вони мешкали в куренях, блукаючи 40 років по пустині, аж поки не дійшли до Обітованої землі (Левит 23:39—43). Під час цього свята на храмовий жертовник складали 70 бичків. Очевидно, ця особливість свята була пророчою вказівкою на досконалу й повну працю спасіння, виконувану Ісусом Христом. Позитивні наслідки його викупної жертви зрештою злинуть на незліченних нащадків 70 родів людства, які походять від Ноя (Буття 10:1—29; Числа 29:12—34; Матвія 20:28).

16, 17. а) Коли було засновано свято, прообразом якого є свято Кучок, і як воно відновилося? б) Яким чином великий натовп бере участь у відзначанні цього свята?

¹⁶ Отже давнє свято Кучок вказувало на радісне збирання викуплених грішників у величний духовний храм Єгови. Це свято, прообразом якого є свято Кучок, було засновано 33 року н. е. в П’ятидесятницю, коли почалось радісне збирання духовних ізраїльтян до християнського збору (Дії 2:41, 46, 47). Ці помазанці усвідомили, що вони є «приходьками» у світі Сатани, бо їхнє справжнє «громадянство в небі» (1 Петра 2:11; Филип’ян 3:20, Хом.). Це радісне свято було тимчасово затьмарене відступництвом, яке призвело до виникнення загальновизнаного християнства (2 Солунян 2:1—3). А втім, це свято відновилося 1919 року, коли почалось радісне збирання останніх членів від 144 000 духовних ізраїльтян, а потім і міжнародного великого натовпу, згаданого в Об’явлення 7:9.

¹⁷ Цей великий натовп зображений з пальмовим віттям у руках, чим показується, що ці люди також радісно відзначають свято, прообразом якого є свято Кучок. Будучи присвяченими християнами, вони радісно збирають поклонників у храм Єгови. Крім того, як грішники, вони розуміють, що не мають цілковитого права постійно проживати на землі. Ці люди, а також майбутні воскреслі, повинні вірити в Христову викупну жертву, аж поки не досягнуть людської досконалості під кінець Тисячолітнього правління Христа (Об’явлення 20:5).

18. а) Що відбудеться під кінець Тисячолітнього правління Ісуса Христа? б) Як зрештою тріумфуватиме правдиве поклоніння Єгові?

¹⁸ Тоді Божі поклонники на землі стоятимуть перед ним як досконалі люди, котрим не буде потрібно небесного священства. У той час Ісус Христос «передасть царство Богові й Отцеві» (1 Коринтян 15:24). Сатану буде випущено «на короткий час», щоб випробувати досконале людство. Усі невірні будуть назавжди знищені із Сатаною та його демонами. Люди, які залишаться вірними, отримають вічне життя. Вони стануть постійними мешканцями земного Раю. Таким чином свято, прообразом якого є свято Кучок, прийде до славетного, успішного завершення. Правдиве поклоніння тріумфуватиме на довічну славу Єгови й вічне щастя всього людства (Об’явлення 20:3, 7—10, 14, 15).

[Примітки]

Питання для повторення

◻ Як було здійснено напад на «Єрусалим» під час першої світової війни? (Захарія 14:2).

◻ Що відбувається з Божим народом від 1919 року?

◻ Хто сьогодні також відзначає свято, прообразом якого є свято Кучок?

◻ Яким чином відбудеться повний тріумф правдивого поклоніння?

[Ілюстрація на сторінці 23]

Під час свята Кучок використовувалося пальмове віття.