Уроки з Святого Письма: Захарія 1:1—14:21

Єгова зворушує дух Свого народу

ПІЗНО в 538 році до н. е., перський цар Кір видав декрет дозволяючи євреям у Вавілонії вернутися в Єрусалим, щоб «будувати дім Господа [Єгови, НС]» (Ездри 1:3). Але, пізніше, в 520 році до н. е., храм ще не був відбудований. Тому то, Єгова призначив пророка Захарію, співдіяти з Огією, щоб зворушити серце народу.

Захарієві натхненні слова підбадьорили вірних євреїв і були доказом на те, що Єгова підтримував і благословив їхню працю. Ми теж можемо підбадьорюватись цією біблійною книгою, тому що в ній поміщаються пророцтва про Месію, а також інші, які сповняються в наш часa. У цьому пророцтві також маємо дорогоцінні уроки.

Єгова благословить Свій народ

Єгова турбується Своїм народом. Євреї признають, що Єгова справедливо дисциплінував їх, і Захарій бачить троє видінь у яких Єгова виявляє свою турботу про них. У видінні він бачить коней з ангельськими вершниками. Один ангел тривожиться тим, що нації, які завдали євреям лихо «сидять спокійно». У другому видінні Єгова вирішує усунути «чотири роги», тобто урядові влади, які розпорошили Його народ. А третє видіння яскраво описує, як люблячо Єгова піклується Єрусалимом і охороняє його (1:1—2:13).

Ніхто не зможе перешкоджати Божим вірним слугам. У четвертому видінні Єгова різко докоряє Своєму головному противникові Сатані. (Порівняйте з Об’явленням 12:10). У п’ятому видінні Захарій довідується, що Божий народ виконуватиме Його волю, незважаючи на величезні перешкоди. Але як? «Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь [Єгова, НС] Саваот» (3:1—4:14).

Божі слуги «ненавидять зло» (Псалом 97:10, 11). У шостому видінні Бог висловлює прокляття над злочинцями, які досі залишаються непокарані. І в сьомому, зображене лукавство переміщається до «краю Шін’ар», джерела фальшивої вавілонської релігії. І це відповідна місцевість! Серед Божих людей немає місця на зло, якого Вони ненавидять. Потім, Захарій бачить чотири кінних колісниць, тобто, духовні ангельські сили, призначені охороняти Божих слуг на землі (5:1—6:8).

Пророчі проблиски майбутнього

Сповнення пророчого слова Єгови викликає захоплення й підбадьорює нашу віру. Справді, Захарієві пророчі проблиски майбутнього викликають захоплення й підбадьорюють! Із срібла й золота, яких євреї жертвували в неволі, Захарієві сказано зробити первосвященикові Ісусові величну корону. До того ж, «далекі [у Вавілонії] прийдуть, і побудують у храмі Господньому [Єгови, НС]», так як багато людей вийшли з Вавілона Великого після 1919 року, щоб допомагати з працею в [зображальному] храмі. Виправлення помилкових ідей про піст довело до опису майбутніх щасливих обставин у Єрусалимі. Було передсказано, що «десять мужів з усіх народів» приєднаються до духовних євреїв у правдивому поклонінні (Галатів 6:16; Об’явлення 7:4-10). «Веселись дочко Єрусалиму», каже Єгова. Її цар їде верхи на ослі і «сповістить народам мир» (6:9—9:11).

Бог і пастухи

Наглядачі мають велику відповідальність і повинні запопадливо служити. Єгова обіцяє врятувати Свій народ, а тоді висловлює Свій гнів проти невірних пастухів. «Три пастухи» розбещують отару до такої міри, що Бог ламає угоду з Своїм народом. Єрусалим ставатиме «тяжким каменем». Всі, хто нападатиме на нього, «суворо подряпається». Але «князі Юди», тобто ті, які наглядають за Божим вибраним народом, ставатимуть «немов палаючий смолоскип»,— відмінно запопадливими (9:12—12:14).

Єгова ненавидить підробку. У Божому зборі, всіх, хто намагається говорити «ложе» «заколять», тобто відкинуть як відступників. «Дві частини» в країні будуть відкинені, а третя буде очищена огнем. Подібно цьому, Єгова сьогодні вже відкинув більшість людей, які заявляють себе бути християнами, тобто прихильників так званого християнства. З 1919 року далі, тільки менша частина вірних, помазаних християн кликали Ім’я Єгови й підкорились Його процесові очищення (13:1-9).

Слуги Єгови можуть покладати надію на Його охорону. Коли вороги стараються знищити правдивих поклонників, то Бог охоронятиме Своїх людей, але знищить натовп Сатани. З роздвоєння Оливної гори виникає символічна долина в якій помазані християни мають охорону під усесвітнім Царством Єгови й Месіанським урядом Його Сина. Світло засяє Божим вірним слугам, а народам — темрява. Людство мусить вибирати: Або поклонятися Єгові разом з Його людьми, або зазнати вічне знищення (14:1-21).

[Примітка]

[Рамка на сторінці 22]

ПЕРЕГЛЯД БІБЛІЙНИХ ВІРШІВ З КН. ЗАХАРІЯ

○ 1:3 — Незважаючи на те, що євреї повернулися з Вавілонії в 537 р. до н. е., їх заохочено повернутися назад до Бога, щоб цілим серцем послухатись Єгови і поклонятися Йому. Відомим доказом цього повороту буде їхня діяльність у відбудуванні храма.

○ 2:1-5 — Правдоподібно, юнак вимірював Єрусалим, щоб збудувати захисний мур довкола міста. Але Божий ангел указав на те, що ріст міста не буде обмежуватись муром. Жодна людина не перешкодить росту Єрусалима. Єгова буде його охороною, так як Він сьогодні охороняє помазаного останка, який стане частиною небесного Нового Єрусалима (Об’явлення 21:2).

○ 6:11-15 — Коронування Первосвященика Ісуса [сина Єгосадакового] не дало йому позиції священика-царя, бо він не був з роду Давида. Краще, Ісус, син Єгосадака, став пророчим прообразом на Месію, через Якого повністю сповниться пророцтво про «Пагонця» (Захарія 3:8; Єремії 23:5). Цей Ісус докінчив відбудовувати храм у Єрусалимі. Небесний Священик-Цар, Ісус Христос, завершує будування духовного храму.

○ 11:4-11 — «Отара, яка на заріз» — це вівцеподібні люди, у значенні, що урядові пастухи експлуатували їх. Одним києм, якого звано «Милість» («Приємність», НС), а другим «Згода» («З’єднання», НС) Захарій виступав у ролі пастуха носячого кия, щоб ним давати отарі керівництво, і жезло, на охорону від звірин (Псалом 23:4). Захарій був прообразом на Ісуса Христа, Якого Бог послав у ролі духовного пастуха, але Якого євреї відкинули. Так як Захарій поламав кий «Приємності», так і Бог перестав приємно поводитися з ними, і зламав з ними Свою угоду. Так як Захарій поламав кий «З’єднання», так і Бог скасував Закон-угоду з Ізраїлем, залишаючи євреїв без теократичного союзу єдності. Трагічним наслідком їхнього релігійного роз’єднання було знищення Єрусалима римлянами в 70 році н. е.

○ 12:11 — «Голосіння Гададріммона» мабуть стосується голосіння про смерть іудейського Царя Йосії. Здається, Гададріммон була місцевість у долині Мегіддо, де царя Йосію вбили у війні з Фараоном Нехо. Народ оплакував смерть Йосії, Єремія співав жалобну пісню, а співаки згадували царя в панахидах. (2 Хронік 35:20-25).

[Ілюстрація на сторінці 22]

Так як Захарій передсказав, люди всіх народів тепер спілкуються з духовним Ізраїлем.