«Принесіть всю десятину до дому скарбниці»
«Тим Мене випробуйте, ...чи небесних отворів вам не відчиню» (МАЛАХІЇ 3:10).
1. (а) Що Єгова пропонував своєму народові у п’ятому столітті до н. е.? (б) Який був результат приходу Єгови у храм на суд у першому столітті н. е.?
У П’ЯТОМУ столітті до н. е. ізраїльтяни були невірними Єгові. Вони не давали десятини і жертвували для храму невідповідних тварин. Проте Єгова обіцяв, що якщо вони приноситимуть усю десятину до дому скарбниці, то він виллє благословення аж надмір (Малахії 3:8-10). Близько 500 років після того через свого представника — вісника заповіту, Ісуса,— Єгова прийшов до храму в Єрусалимі на суд (Малахії 3:1, НС). Як народ, Ізраїль було знайдено в незадовільному стані, але тих осіб, які повернулися до Єгови, було щедро поблагословлено (Малахії 3:7). Їх було помазано, щоб вони стали Єгові духовними синами, новим творивом — «Ізраїлем Божим» (Галатів 6:16; Римлян 3:25, 26).
2. Коли прийшов час на друге сповнення слів у Малахії 3:1-10 і що нас запрошується робити у зв’язку з цим?
2 У 1914 році, майже через 1900 років, Ісуса було посаджено на престол як Царя Божого небесного Царства, і прийшов час на друге сповнення натхнених Богом слів у Малахії 3:1-10. У зв’язку з цією хвилюючою подією сьогоднішніх християн запрошується принести усю десятину до дому скарбниці. Якщо ми робимо так, то теж отримаємо благословення аж надмір.
3. Хто був вісником, який готував дорогу перед Єговою, (а) у першому столітті? (б) перед першою світовою війною?
3 Стосовно свого приходу у храм Єгова сказав: «Ось! Я посилаю свого вісника, і він має очистити дорогу передо мною» (Малахії 3:1, НС). На сповнення цього пророцтва у першому столітті Іван Хреститель прийшов у Ізраїль і проповідував покаяння у гріхах (Марка 1:2, 3). Чи велися якісь підготовчі роботи у зв’язку з другим приходом Єгови у храм? Так. За кілька десятків років перед початком першої світової війни на світовій сцені з’явилися Дослідники Біблії, які проповідували чисте вчення Біблії і викривали такі неправди, як доктрини про Трійцю та про пекло, що знеславляють Бога. Вони також попереджували про близький кінець часів поган у 1914 році. Багато осіб відгукнулося на слова цих носіїв світла правди (Псалом 43:3; Матвія 5:14, 16).
4. Яке питання повинно було з’ясуватися протягом Господнього дня?
4 У 1914 році почався період, який Біблія називає «Господнім днем» (Об’явлення 1:10). Протягом цього дня повинні були відбутися важливі події, включаючи розпізнання «вірного і мудрого раба» та його призначення «над цілим маєтком [Пана]» (Матвія 24:45-47). У 1914 році тисячі церков заявляли, що вони християнські. Яку ж групу визнає своїм вірним і розумним рабом Пан, Ісус Христос? Це питання повинно було з’ясуватися, коли Єгова прийшов у храм.
Прихід у духовний храм
5, 6. (а) До якого храму Єгова прийшов на суд? (б) Який присуд отримало від Єгови загальновизнане християнство?
5 Але у який храм він прийшов? Звичайно, не в буквальний храм у Єрусалимі. Останній храм був зруйнований ще у 70-му році н. е. Однак Єгова таки має більший храм, прототипом якого був храм у Єрусалимі. Павло говорив про цей більший храм і показав, яким величним він справді є — зі святинею в небі і з подвір’ям на землі (Євреїв 9:11, 12, 24; 10:19, 20). Власне до цього величного духовного храму Єгова прийшов на суд. (Порівняйте Об’явлення 11:1; 15:8).
6 Коли це сталося? Згідно з досить великою кількістю наявних доказів — у 1918 роціa. Який був результат цього? Щодо загальновизнаного християнства, то Єгова бачив організацію, руки якої були заплямовані кров’ю — зіпсовану релігійну систему, яка продавалася світові, зв’язувалася з багатими і гнітила бідних, замість правдивого поклоніння, навчала язичеських доктрин (Якова 1:27; 4:4). Єгова попереджував через Малахію: «І буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту» (Малахії 3:5). Загальновизнане християнство робило це все і ще більше. У 1919 році стало цілком зрозуміло, що Єгова засудив його до знищення разом з рештою Вавілона Великого — світовою системою фальшивої релігії. Відтоді до всіх праведних людей полинув клич: «Вийдіть із нього, люди мої» (Об’явлення 18:1, 4).
7. Кого Ісус визнав своїм вірним і мудрим рабом?
7 Хто ж був цим вірним і мудрим рабом? У першому столітті він почався з маленької групи, що відгукнулася на роботу свідчення Івана Хрестителя та Ісуса — вісника угоди. У нашому столітті було кілька тисяч, які відгукнулися на підготовчу роботу Дослідників Біблії, яку вони проводили до 1914 року. Ці особи перенесли тяжкі випробовування протягом першої світової війни, але вони показали, що їхні серця були з Єговою.
Робота очищення
8, 9. У чому вірний і розумний раб потребував очищення у 1918 році і що в цьому відношенні обіцяв Єгова?
8 Однак навіть ця група потребувала очищення. Декотрі з тих, хто приєднався до неї, обернулися на ворогів віри, і їх потрібно було позбутися (Филип’ян 3:18). Інші не бажали прийняти відповідальності, що входила в служіння Єгові, і відпали (Євреїв 2:1). Окрім цього, все ще залишалися вавілонські традиції, яких потрібно було позбутися. Вірного і мудрого раба також треба було очистити з організаційного погляду. Потрібно було зрозуміти і зайняти відповідну позицію нейтральності стосовно світу. І оскільки світ псувався все більше й більше, їм потрібно було вести сильну боротьбу, щоб не допускати моральної і духовної нечистоти в збори. (Порівняйте Юди 3, 4).
9 Так, очищення було потрібне, але Єгова любляче обіцяв щодо коронованого Ісуса: «І засяде він до перетоплювання срібла й очистить синів Левіїних і переплавить їх, як золото й срібло, щоб приносили жертву Господеві в праведностї» (Малахії 3:3, Куліш). Від 1918 року Єгова виконував свою обіцянку і через цього вісника угоди очищував своїх людей.
10. Які пожертви приносили Божі люди і яке запрошення дав їм Єгова?
10 І помазані брати Христа, і великий натовп, який пізніше приєднався до них у служінні Єгові,— усі отримали користь від дій Єгови як перетоплювача та очищувача срібла (Об’явлення 7:9, 14, 15). Як організація, вони приходили і все ще приходять, приносячи жертву в праведності. Їхня жертва «приємна для Господа, як за днів віковічних і за років стародавніх» (Малахії 3:4). Це їх Єгова пророчо запрошував: «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте,— промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?» (Малахії 3:10).
Пожертви і десятини
11. Чому більше не вимагається приносити пожертви згідно з системою Мойсеєвого Закону?
11 За часів Малахії Божий народ приносив буквальні пожертви і десятини у вигляді зерна, плодів і худоби. Навіть у дні Ісуса вірні ізраїльтяни приносили до храму буквальні пожертви. Однак все це змінилося після смерті Ісуса. Закон було скасовано, включаючи заповідь приносити конкретні матеріальні пожертви і десятини (Ефесян 2:15). Ісус сповнив пророчий прототип жертв під Законом (Ефесян 5:2; Євреїв 10:1, 2, 10). Як, отже, християни можуть приносити пожертви й десятини?
12. Який вид духовних пожертв і жертв приносять християни?
12 Для них жертви носять головним чином духовний характер. (Порівняйте Филип’ян 2:17, Хоменко; 2 Тимофія 4:6, Хоменко). Павло, наприклад, говорив про працю проповідування як про жертву, коли сказав: «Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім’я Його славлять». Вказуючи на інший вид духовної жертви, він заохочував: «Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові» (Євреїв 13:15, 16). Коли батьки заохочують своїх дітей розпочати піонерське служіння, вони, можна сказати, жертвують їх Єгові, подібно як Їфтах пожертвував свою дочку, ніби «цілопалення» Богові, який дав йому перемогу (Суддів 11:30, 31, 39).
13. Чому від християн не вимагається давати буквальну десяту частину своїх прибутків?
13 А що можна сказати про десятини? Чи зобов’язані християни відкладати десятину своїх матеріальних прибутків і віддавати їх організації Єгови подібно до того, як це робиться у деяких церквах загальновизнаного християнства? Ні, від них цього не вимагається. Немає жодного вірша в Біблії, який би встановлював таке правило для християн. Коли Павло збирав пожертви для бідних в Іудеї, він не згадував конкретної частки, яку потрібно було віддати. Замість цього він сказав: «Нехай кожен дає, як серце йому призволяє,— не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!» (2 Коринтян 9:7). Говорячи про осіб, які виконували особливе служіння, Павло показав, що, хоча деякі з них мали належне утримання, він був готовий працювати і утримувати себе сам (Дії 18:3, 4; 1 Коринтян 9:13-15). Для цієї мети не було призначено жодних десятин.
14. (а) Чому приношення десятини не представляє нашої абсолютної відданості Єгові? (б) Що представляє десятина?
14 Зрозуміло, що для християн десятини щось символізують, або представляють. Чи десятина символізує нашу абсолютну відданість Єгові, оскільки це десятина, а число десять у Біблії часто символізує земну довершеність? Ні. Ми повністю віддаємо себе тоді, коли присвячуємо себе Єгові і символізуємо це водним хрещенням. Від моменту присвячення ми не маємо нічого, що б вже не належало Єгові. Однак Єгова дозволяє людям розпоряджатися тим, що належить їм. Отже, десятина представляє частку того, що належить нам, яку ми приносимо Єгові або використовуємо у служінні йому на знак своєї любові до нього та усвідомлення факту, що ми належимо йому. Сучасна десятина не мусить бути десятою частиною. У деяких випадках це буде менше. В інших — більше. Кожна особа приносить стільки, скільки її спонукує принести серце і наскільки дозволяють обставини.
15, 16. Що входить у нашу духовну десятину?
15 Що входить у нашу духовну десятину? По-перше, ми даємо Єгові наш час та енергію. Час, який ми проводимо на зібраннях, конгресах, у проповідуванні, є відданим Єгові, часткою нашої десятини. Час та енергія, які ми витрачаємо, відвідуючи хворих та допомагаючи іншим, теж є часткою нашої десятини. Допомога на будівництві Залів Царства та участь в їх утримуванні і прибиранні теж є часткою.
16 У нашу десятину входять також фінансові пожертви. Разом з надзвичайним ростом організації Єгови у недавні роки фінансові обов’язки теж зросли. Є потреба у нових Залах Царства, нових філіалах, нових Залах конгресів, а також в утримуванні вже побудованих. Покриття витрат осіб, які погодилися на особливе служіння, часто у великій мірі жертвуючи для цього власними інтересами, також значно збільшує потребу. Лише кошт утримування місіонерів, роз’їзних наглядачів та спеціальних піонерів склав у 1991 році суму понад 40 мільйонів доларів, яка була отримана з добровільних пожертв.
17. Якою повинна бути наша духовна десятина?
17 Якою ж повинна бути наша духовна десятина? Єгова не встановлює певної частки. Однак почуття присвяченості, справжня любов Єгови та братів, а також почуття невідкладності, яке випливає з усвідомлення того, що потрібно рятувати життя людей, заохочують нас приносити свою повну духовну десятину. Ми відчуваємо спонуку служити Єгові якомога повніше. Якщо б ми скупилися або неохоче давали себе самих або свої ресурси — це прирівнювалося б до обкрадання Єгови. (Порівняйте Луки 21:1-4).
Благословенні аж надмір
18, 19. Як люди Єгови були поблагословлені за те, що приносили усю десятину?
18 Що стосується їхнього часу, енергії та фінансових ресурсів, то від 1919 року люди Єгови щедро відгукувалися на потреби у праці проповідування. Вони справді приносили всю десятину до дому скарбниці. Як результат — Єгова виконав свою обіцянку і вилив благословення аж надмір. Найяскравіше це проявляється в їхньому великому зростанні. Від кількох тисяч помазаних, що служили Єгові, коли він прийшов до свого храму в 1918 році, помазані та їхні друзі, інші вівці, кількісно зросли до понад чотирьох мільйонів осіб у 211 різних країнах (Ісаї 60:22). Вони також були поблагословлені постійним ростом розуміння правди. Пророче слово стало для них більш певним. Їхня впевненість у сповненні обіцянок Єгови міцно вкорінилася (2 Петра 1:19). Вони справді є народом, «навченим» Єговою (Ісаї 54:13, Хоменко).
19 Єгова передбачив подальше благословення через Малахію: «Тоді говорили між собою ті, що Господа бояться. Господь прислухався, почув, і перед ним почала списуватись пам’яткова книга для тих, що Господа бояться і поважають [думають про, НС] його ім’я» (Малахії 3:16, Хоменко). З усіх організацій, які заявляють, що вони християнські, лише Свідки Єгови думають про його ім’я і возвеличують його серед народів (Псалом 34:4). Які ж вони щасливі, бо можуть бути впевненими в тому, що Єгова пам’ятає їхню вірність!
20, 21. (а) Якими благословеннями втішаються правдиві християни? (б) Що стосується християнства, то яка відмінність стає все яснішою і яснішою?
20 Члени помазаного останку є особливими людьми Єгови, а великий натовп, який напливає, щоб приєднуватися до них, пожинає з ними благословення чистого поклоніння (Захарія 8:23). Єгова обіцяє через Малахію: «І будуть Мені вони власністю,— каже Господь Саваот,— на той день, що вчиню, і змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому» (Малахії 3:17). Як чудово, що Єгова так чуйно ставиться до них!
21 Справді, різниця між правдивими та фальшивими християнами стає все більше й більше явною. Тоді як народ Єгови намагається дотримуватись норм Єгови, загальновизнане християнство все глибше і глибше грузне в болоті світської нечистоти. Дійсно, слова Єгови виконалися: «Тоді ви знов побачите різницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить» (Малахії 3:18, Хоменко).
22. Стосовно якого благословення ми можемо бути впевненими, якщо надалі приноситимемо усю десятину?
22 Скоро прийде день розплати для фальшивих християн. «Бо ось наступає той день, що палає, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою,— і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот» (Малахії 4:1). Люди Єгови знають, що він охоронятиме їх у той час так, як охороняв свій духовний народ у 70 році н. е. (Малахії 4:2). Які ж раді вони мати таке запевнення! Отже, поки ще не прийшов той час, виявляймо своє цінування і любов до Єгови, приносячи всю десятину до дому скарбниці. Тоді можемо бути впевненими, що він і надалі благословлятиме нас аж надмір.
[Примітка]
a За додатковою інформацією дивіться «Вартову Башту» (рос.) за 15 листопада 1987 року, сторінки 14—20.
Чи можеш пояснити?
◻ Коли Єгова з вісником угоди прийшов у храм у наш час?
◻ Хто складає клас вірного і розумного раба і якого очищення вони потребували після 1918 року?
◻ Які духовні пожертви приносять Єгові правдиві християни?
◻ Що таке десятина, яку християн запрошується принести до дому скарбниці?
◻ Які благословення отримають люди Єгови, приносячи духовні десятини?
[Ілюстрація на сторінці 15]
У наші духовні десятини входить жертвування своїх сил та ресурсів на будівництво Залів Царства.
[Ілюстрація на сторінці 16]
Через те що Єгова поблагословив своїх людей, з’явилася потреба у будівництві багатьох приміщень, включаючи Зали Царства та Зали конгресів.