Сердечне запрошення змученим
«Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою!» (МАТВІЯ 11:28).
1. Що Ісус бачив у Галілеї під час своєї третьої проповідницької подорожі?
ДЕСЬ на початку 32 року н. е. Ісус здійснював третю проповідницьку подорож у Галілеї. Він проходив містами і селами, «навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку». Роблячи все це, він бачив натовпи і «змилосерджувався... над ними, бо були вони змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха» (Матвія 9:35, 36).
2. Як Ісус допомагав людям?
2 Проте Ісус робив щось більше, ніж тільки проймався жалістю до натовпів. Давши настанову своїм учням молитися до «Господаря жнива», Бога Єгови, він вислав їх допомагати людям (Матвія 9:38; 10:1). Потім він особисто запевнив людей у тому, що справжнє полегшення і заспокоєння можливі. Він запросив їх сердечно: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,— і «знайдете спокій душам своїм» (Матвія 11:28, 29).
3. Чому Ісусове запрошення приваблює і досі?
3 Сьогодні ми живемо в час, коли чимало людей сильно пригнічені та обтяжені (Римлян 8:22; 2 Тимофія 3:1). Для багатьох саме здобуття засобів на існування поглинає стільки часу й сил, що вони зовсім не спроможні приділяти увагу своїй сім’ї, друзям або чомусь іншому. Багатьох гнітять серйозні хвороби, горе, депресія та інші фізичні та психічні проблеми. Відчуваючи тиск, дехто старається віднайти полегшення у пошуках насолод, в обжерстві, пияцтві, а навіть у зловживанні наркотиками. Звичайно, це тільки заводить їх на порочне коло, зумовлюючи ще більші проблеми і труднощі (Римлян 8:6). Тому зрозуміло, що Ісусове сердечне запрошення сьогодні приваблює так само, як і колись.
4. Які запитання ми повинні розглянути, щоб скористатися з Ісусового сердечного запрошення?
4 Чим же все-таки люди за Ісусових днів були пригнічені, що виглядали ‘змученими та розпорошеними’ і викликали жалість в Ісуса? Які тягарі та яку ношу їм потрібно було нести і як Ісусове запрошення могло допомогти їм? Відповіді на ці запитання можуть допомогти нам найліпше скористатися з Ісусового сердечного запрошення змученим.
«Струджені та обтяжені»
5. Чому доречним є те, що саме апостол Матвій розповів про цю подію в Ісусовому служінні?
5 Цікавим є те, що про цю подію в Ісусовому служінні розповів тільки Матвій. Будучи митником, Матвій, відомий також як Левій, був добре обізнаний з одним особливим тягарем людей (Матвія 9:9; Марка 2:14). У книжці «Щоденне життя за Ісусових часів» (англ.) говориться: «Податки, які [євреї мусили] сплачувати грошима і натурою, були неймовірно високими, і ситуація ускладнювалася ще й тим, що дві форми оподаткування — державна і релігійна — йшли поруч; і жодна з них не була легшою від іншої».
6. а) Яка система оподаткування існувала за Ісусового часу? б) Чому митники мали таку недобру славу? в) Про що Павло бачив потребу нагадати співхристиянам?
6 Система оподаткування в той час була особливо обтяжливою. Римські урядові особи передавали право збирати податки в провінціях особам, які пропонували за це право найвищу ціну. Ті, зі свого боку, наймали людей з околиць, щоб наглядати за збиранням податків. Кожен у цій ієрархії вважав цілком оправданим підвищувати податок задля своєї частки, або паю. Наприклад, Лука розповів, що «чоловік, що звався Закхей... був старший над митниками, і був багатий» (Луки 19:2). «Старший над митниками» Закхей і ті, за ким він наглядав, очевидно, збудували своє багатство на убозтві людей. Кривда і зіпсуття, породжувані такою системою, змушували людей зараховувати митників до грішників та зрадників, і в більшості випадків це було небезпідставним (Матвія 9:10; 21:31, 32; Марка 2:15; Луки 7:34). Оскільки люди мали нести майже незносний тягар, не дивно, що апостол Павло відчув потребу нагадати співхристиянам не дратуватися під римським ярмом, але ‘віддавати належне усім: кому податок — податок, кому мито — мито’. (Римлян 13:7а; порівняйте Луки 23:2).
7. Яким чином римські карні закони ще більше обтяжували людей?
7 Павло також нагадав християнам віддавати «кому страх — страх, кому честь — честь» (Римлян 13:7б). Римляни були знані своєю жорстокістю і суворістю своїх карних законів. Для того щоб утримувати людей у покорі, часто-густо застосовувалося бичування, тілесні покарання, довгі строки ув’язнення і страти (Луки 23:32, 33; Дії 22:24, 25). Навіть єврейські провідники отримали право здійснювати таке покарання, якщо вважали це слушним (Матвія 10:17; Дії 5:40). Безсумнівно, що така система була вкрай репресивною, якщо не деспотичною, для всіх тих, хто жив під нею.
8. Який тягар наклали на людей релігійні провідники?
8 Проте важчим від римських оподаткувань і законів був тягар, який накладали на плечі простих людей тогочасні релігійні провідники. І коли Ісус описував людей як ‘струджених та обтяжених’, то власне це турбувало його найбільше. Ісус сказав, що замість давати пригнобленим надію та утіху, релігійні провідники «в’яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хочуть їх порушити» (Матвія 23:4; Луки 11:46). Неможливо не помітити в Євангеліях влучного опису релігійних провідників, зокрема книжників і фарисеїв, що постають як група пихатих, безсердечних і лицемірних людей. Вони дивилися з презирством на простий народ, вважаючи його нетямущим і нечистим, також вони зневажали й чужинців, що були серед них. В одному коментарі говориться про їхній склад розуму: «Чоловік, який перевантажує коня, несе відповідальність перед законом. А що сказати про чоловіка, який нав’ючив 613 заповідей на релігійно неосвічених «простих людей», а потім, нічим не допомігши їм, засуджує їх як безбожників?» Звичайно, справжнім тягарем для людей був не Мойсеїв Закон, а нав’язана їм маса традицій.
Справжня причина злиднів
9. Чим відрізнялися умови людей за Ісусового часу та за днів царя Соломона?
9 Інколи фінансовий тягар, накладений на людей, був настільки важкий, що панувало повсюдне зубожіння. Колись ізраїльтяни мали платити прийнятні податки, встановлені Мойсеєвим Законом. Відтак за панування Соломона люди дбали про надзвичайно дорогі народні новобудови, як, скажімо, побудову храму та інших споруд (1 Царів 7:1—8; 9:17—19). Однак Біблія розповідає нам, що люди «їли й пили та тішилися... І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона» (1 Царів 4:20; 5:5). Чому така різниця?
10. Що зумовило становище Ізраїлю у першому сторіччі?
10 Доти, доки цей народ непохитно тримався правдивого поклоніння, його члени, незважаючи на великі народні видатки, мали схвалення Єгови і благословлялися безпекою та процвітанням. А втім, Єгова попередив, що коли вони ‘справді відвернуться від нього, і не будуть дотримуватися заповідей його’, то зазнають докорінних змін. По суті, «Ізраїль [мав стати] за приповістку та за посміховище серед усіх народів!» (1 Царів 9:6, 7). Справи повернулися саме так. Ізраїль потрапив під іноземне панування, і в минулому розкішне царство стало всього-на-всього колонією. Як же дорого їм обійшлося нехтування своїми духовними обов’язками!
11. Чому Ісус вважав, що люди були «змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха»?
11 Усе це допомагає нам зрозуміти, чому Ісус вважав, що люди довкола нього були «змучені та розпорошені». Це були ізраїльтяни, народ Єгови, які в цілому старалися жити за Божими законами і поклонятися йому у прийнятний спосіб. Проте їх визискували і пригноблювали не тільки політичні та економічні елементи, але й їхні відступницькі релігійні провідники. Люди були, «як ті вівці, що не мають пастуха», бо ніхто не дбав про них і не захищав їх. Їм потрібно було допомогти справлятися з надзвичайно суворою реальністю. Наскільки ж своєчасним було Ісусове сердечне і ніжне запрошення!
Сьогоднішнє Ісусове запрошення
12. Який тиск відчувають сьогодні Божі слуги та інші щирі люди?
12 З багатьох поглядів обставини сьогодні є такими самими. Щирим людям, які намагаються чесно вести свої справи, важко зносити тиск і вимоги зіпсутої системи речей. Навіть ті, хто присвятив своє життя Єгові, не застраховані від цього тиску. З різних повідомлень видно, що декому з-поміж слуг Єгови дедалі важче жити і сповняти свої обов’язки, хоча вони хочуть це робити. Вони почувають себе обтяженими, змореними, виснаженими. Декотрі навіть думають, що їм було б легше, якби вони могли пустити все за вітром і кудись щезнути й тоді позбирати докупи свої думки. Чи ви колись почувалися так? Чи ви знаєте когось з близьких, хто є в такому стані? Так, Ісусове сердечне запрошення має глибоке значення для нас сьогодні.
13. Чому ми можемо бути певними, що Ісус у стані допомогти нам знайти спокій і підкріплення?
13 Перш ніж дати це сердечне запрошення, Ісус сказав: «Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити» (Матвія 11:27). Ці тісні стосунки між Ісусом і його Отцем запевняють нас у тому, що, прийнявши Ісусове запрошення і ставши його учнями, ми можемо зав’язати близькі, особисті стосунки також і з Єговою, ‘Богом потіхи всілякої’. (2 Коринтян 1:3; порівняйте Івана 14:6.). І також тому, що ‘передав Йому все Його Отець’, тільки Ісус Христос має силу та право полегшити наші тягарі. Які тягарі? Тягарі, накладені зіпсутою політичною, комерційною і релігійною системами, а також тягарі, зумовлені нашим успадкованим гріхом і недосконалістю. Яка ж підбадьорлива і переконлива думка, і це вже на самому початку!
14. Від якої виснажливої праці Ісус може дати заспокоєння?
14 Потім Ісус сказав: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою!» (Матвія 11:28). Ісус напевно не знеохочував наполегливо працювати, бо він часто радив своїм учням силкуватися в роботі, яка була перед ними (Луки 13:24). Але «струджені» («стомлені працею», «Підрядковий переклад Царства», англ.) натякає на затяжну або виснажливу працю, яка часто не дає корисного результату. А слово «обтяжені» передає думку, що на них навантажено більше допустимого. Різницю в цьому можна зобразити на прикладі різниці між чоловіком, який копає в пошуках захованого скарбу, і в’язнем трудового табору, який копає рів. Вони виконують подібну важку роботу. Для першого це заняття, яке виконується із завзяттям, а для другого це лише безконечна, нудна робота. Різниця полягає у наявності або відсутності цілеспрямованості в цій роботі.
15. а) Які запитання ми повинні собі поставити, якщо відчуваємо на своїх плечах важкий тягар? б) Що можна сказати про походження наших тягарів?
15 Чи ви почуваєте себе ‘струдженим та обтяженим’ і вважаєте, що від вас вимагається віддавати забагато часу та сил? Чи ваші тягарі здаються занадто важкими для вас? Якщо так, тоді доречно запитати себе: «Над чим я так важко працюю? Який тягар я несу?» Стосовно цього один тлумач Біблії понад 80 років тому зробив наступне зауваження: «Розглядаючи тягарі життя, ми можемо поділити їх на дві категорії: нав’язані нами самими і неминучі, тобто на ті, які зумовлені, і ті, які не зумовлені нашими власними вчинками». Відтак він додав: «Після суворої самоперевірки багатьох з нас здивувало б те, як багато з наших тягарів нав’язані нами самими».
16. Які тягарі ми могли б нерозсудливо накласти на себе?
16 Які тягарі ми могли б накласти на себе? Сьогодні ми живемо у матеріалістичному, закоханому в насолоди неморальному світі (2 Тимофія 3:1—5). Навіть присвячені християни перебувають під постійним тиском гнатися за модою і стилем життя світу. Апостол Іван писав про ‘пожадливість тілесну, і пожадливість очам, і пиху життєву’ (1 Івана 2:16). Ці могутні фактори можуть легко вплинути на нас. Відомо, що дехто готовий заходити навіть у великі борги, аби тільки більше втішатися світськими насолодами або підтримувати певний стиль життя. Тоді вони бачать, що мусять проводити надмірну кількість годин на роботі або взятися за декілька робіт, щоб сплатити ці борги.
17. За яких обставин може обтяжитися тягар і як цю ситуацію можна виправити?
17 Тимчасом як людина може твердити, що немає нічого поганого в тому, аби мати чи робити те, що мають чи роблять інші, їй необхідно пересвідчитись, чи не обтяжує вона непотрібно свого тягаря (1 Коринтян 10:23). Оскільки людина може нести лише певну вагу, щоб зробити місце для іншого тягаря, потрібно чимось пожертвувати. Часто в першу чергу жертвується тим, що необхідне для нашого духовного благополуччя, тобто особистим біблійним вивченням, зібранням і проповідницьким служінням. Наслідок — втрата духовних сил, що, у свою чергу, ще більше обтяжує тягар. Ісус Христос попередив про таку небезпеку, кажучи: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка» (Луки 21:34, 35; Євреїв 12:1). Коли людина обтяжена і змучена, їй важко розпізнати пастку й уникнути її.
Полегшення і заспокоєння
18. Що Ісус пропонує тим, хто приходить до нього?
18 Тому Ісус з любов’ю запропонував наступне: «Прийдіть до Мене... і Я вас заспокою!» (Матвія 11:28). Слова «заспокою» у цьому вірші і «спокій» у 29-му походять з грецьких відповідників, які «Переклад Септуагінта» вживає при перекладі єврейського слова, що відповідає словам «субота» або «відзначання суботи» (Вихід 16:23). Таким чином, Ісус не обіцяв, що тим, хто прийде до нього, вже не треба буде працювати, але він пообіцяв, що заспокоїть їх настільки, що вони будуть готові виконувати працю згідно з Божим наміром.
19. Як людина ‘йде до Ісуса’?
19 Як же людина ‘йде до Ісуса’? Ісус сказав своїм учням: «Коли хоче хто йти вслід за Мною,— хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною» (Матвія 16:24). Отже, прийти до Ісуса — це підкорити свою волю волі Бога та Христа, прийняти певний тягар відповідальності й далі робити це. Чи не забагато вимог? Чи не занадто висока ціна? Розгляньмо, що сказав Ісус після того, як дав це сердечне запрошення змученим.
Чи ви можете пригадати?
◻ Яким чином були обтяжені люди за Ісусових днів?
◻ Що було справжньою причиною людських злиднів?
◻ Яку самоперевірку ми повинні зробити, якщо почуваємо себе дуже обтяженими?
◻ Які тягарі ми могли б нерозсудливо накласти на себе?
◻ Як ми можемо отримати обіцяне Ісусом заспокоєння?
[Ілюстрація на сторінці 15]
Які тягарі ми могли б накласти на себе?
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 15]
З люб’язного дозволу Bahamas Ministry of Tourism