Ісусове життя і служба

Ісус — центр спору

НЕЗАБАРОМ після Його прийняття в домі Симона, Ісус вирушує в Його другу подорож проповідувати в Галілеї. Коли Ісус перший раз проповідував у тій території, то з Ним були Його перші учні, Петро, Андрій, Яків, і Іван. Але тепер з ним подорожують 12 апостолів, і деякі жінки — Марія Магдалина, Сусанна й Іванна, якої чоловік служив у Ірода урядовцем.

Як темп Ісусової служби посилюється, то також посилюється спір про Його діяльність. До Ісуса приводять одного чоловіка, опанованого демоном, і ще до того сліпого та німого. Ісус зціляє його. Демон виходить а чоловік говорить і бачить. Натовп не може повірити цьому. Присутні кажуть: «Чи ж не Син це Давидів?»

Довкола дому в якому Ісус перебуває зібралось так багато народу, що Він з Його учнями навіть не мають нагоди пообідати. Крім тих, які вважають Його бути обіцяним «Сином Давида», то між присутніми також знаходяться книжники й фарисеї, які прибули з Єрусалима, щоб знеславляти Його. Коли Ісусовим родичам доноситься метушіння яке знялось відносно Нього, вони приходять, щоб схопити Його. Чому?

Тому, що Ісусові рідні брати ще не вірять Йому, що Він є Син Божий. Також, заворушення людей й розбрат постаючі через Нього, зовсім не личать Ісусові з Яким вони були ознайомлені, коли Він ще виростав у Назареті. Вони гадають, що Ісус мабуть захворів психічно. «Він несамовитий», вони роблять висновок, і хочуть схопити та забрати Його геть.

Однак, присутні бачили, що Ісус зцілив чоловіка опанованого демоном. Книжники й фарисеї знають, що не можуть заперечити цей акт, як також багато інших Ісусових чуд. Щоб знеславити Ісуса, вони кажуть народові: «Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів».

Знаючи їхні думки, Ісус кличе книжників і фарисеїв до Себе й каже: «Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються. І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?»

Яка ж спустошлива логіка! Тому що фарисеї заявляють, що декотрі з них теж виганяли демонів, то Ісус також питає: «Коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші?» Інакше кажучи, те в чому вони Ісуса звинувачують також стосується них. Ісус перестерігає: «А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже».

Щоб довести пункт, що виганяння демонів є доказом Його сили над Сатаною, Ісус каже: «Як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв’яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує. Хто не за Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає». Ясно, фарисеї не є по стороні Ісуса, але виявляють себе бути агентами Сатани. Вони відвертають ізраїльтян від Нього.

Тому, Ісус перестерігає цих сатанинських противників, що «богозневага на Духа не проститься!» Він пояснює: «Як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого,— не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!» Ті книжники й фарисеї вчинили непростимий гріх, тому що зловісно приписують Сатані дії, які ясно бачити є дії Божого святого духа (Матвія 12:22-32; Марка 3:19-30; Івана 7:5).

◆ Як Ісусова друга подорож у Галілею є інакшою від першої?

◆ Чому Ісусові родичі намагаються схопити Його?

◆ Як фарисеї намагаються знеславити Ісусові чуда, і як Ісус спростовує їх?

◆ В чому ті фарисеї винуваті, і чому?