Чи релігія є коренем людських проблем?

«КОЛИ релігія не спонукує до боротьби, вона діє як наркотик, котрий притуплює сумління людини і наповнює її розум фантазіями, що допомагають забути про дійсність... Релігія робить людей вузькоглядними, забобонними, вселяє в них ненависть і страх». Колишній методистський місіонер, якому належать ці слова, далі говорить: «Ці обвинувачення справедливі. Є погані релігії, є й добрі» («Запровадьте свою власну релігію», англ.).

Дехто може сказати, що така критика несправедлива. Але хто заперечуватиме історичні факти? Релігія (під цим поняттям розуміється служіння і поклоніння Богові або надприродним силам) має здебільшого обурливу репутацію. Вона повинна бути джерелом розуміння і натхнення. Однак частіше за все вона сіє розбрат, нетерпимість і ненависть. Чому це так?

«Ангол світла», який вводить в оману

Згідно з Біблією, відповідь дуже проста. Вдаючи з себе «ангола світла», Сатана Диявол вводить в оману мільйони людей, і вони дотримуються не Божих, а його вчень (2 Коринтян 11:14). Апостол Іван показав, що вплив Сатани поширений настільки, що «ввесь світ лежить у владі лукавого» (1 Івана 5:19, УКУ, курсив наш). Івану було відомо, що Сатана «обдурює цілий світ» (Об’явлення 12:9, СМ).

До чого це призводить? Сатана посприяв створенню релігійних систем, які зовні можуть видаватися святими. Вони мають «вигляд благочестя», але їхню правдиву сутність розкривають злі плоди, які вони приносять (2 Тимофія 3:5; Матвія 7:15—20). Замість того щоб допомагати у вирішенні людських проблем, релігія стає, по суті, одною з них.

Не спішіть відкидати це твердження як голослівне й необґрунтоване. Пам’ятайте, сама природа обману полягає в тому, що особа, котру обманюють, про це й не здогадується. Апостол Павло навів приклад, який це підтверджує: «Те, що [«язичники», Дерк.] в жертву приносять, «демонам, а не Богові в жертву приносять» (1 Коринтян 10:20). Тим людям, напевно, було б страшно й подумати, що вони поклоняються демонам. Вони вважали, що поклоняються якомусь доброму богу або богам. Проте насправді вони були обмануті «піднебесними духами злоби», які підтримують Сатану в його зусиллях звести людство на манівці (Ефесян 6:12).

Розгляньмо, наприклад, як Сатані вдалося обманути й звести на хибний шлях багатьох людей, які вважали себе християнами, але знехтували застереженням апостола Івана про той згубний вплив (1 Коринтян 10:12).

Ісусові вчення походили від Бога

Ісус Христос сказав: «Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене» (Івана 7:16). Дійсно, його вчення походили від Всемогутнього Бога. Тому вони справляли могутній благотворний вплив на тих, хто його слухав. Ці вчення не діяли як «наркотик, котрий притуплює сумління людини і наповнює її розум фантазіями, що допомагають забути про дійсність». Навпаки, вони визволяли людей від хибних релігійних уявлень і людських філософій, що походили від світу, який через оману Сатани був ‘запаморочений розумом’ (Ефесян 4:18; Матвія 15:14; Івана 8:31, 32).

Правдивих християн можна було розпізнати не лише по тому, що вони говорили про свою побожність, але й по їхній вірі, яка свідчила про чудові риси, котрі є плодом Божого святого духу (Галатів 5:22, 23; Якова 1:22; 2:26). Особливо помітною серед цих рис є любов — надзвичайна риса, по якій можна розпізнати справжніх християн (Івана 13:34, 35).

Проте зверніть увагу на важливу річ: ані Ісус, ані його апостоли не сподівалися, що християнський збір залишиться у своєму первісному стані. Вони знали, що розвинеться відступництво і що впродовж певного часу правдиву релігію не можна буде розпізнати.

Правдива релігія непомітна протягом певного часу

У притчі про пшеницю і кукіль Ісус передрік, що правдиву релігію певний час фактично не можна буде побачити. Прочитайте для себе Матвія 13:24—30, 36—43. Ісус засіяв поле пшеницею, «добрим насінням», яке зображало його вірних учнів, котрі мали утворити ранній християнський збір. Він попередив, що «ворог», Сатана Диявол, з часом посіє на цьому пшеничному полі «кукіль» — людей, котрі заявлятимуть, що йдуть за Ісусом Христом, але насправді відкидатимуть його вчення.

Уже невдовзі після смерті Ісусових апостолів з’явилися люди, які стали «куколем»; вони віддавали перевагу заплутаним людським ученням, а не «слову Господньому» (Єремії 8:8, 9; Дії 20:29, 30). В результаті у світі виникло перекручене, фальшиве християнство. Провідну роль у ньому відігравала група людей, яку в Біблії названо «беззаконником»,— зіпсований клас духівництва, який і сам просякнутий «усякою обманою неправди» (2 Солунян 2:6—10). Ісус передрік, що ситуація зміниться «наприкінці віку цього», тобто під час закінчення системи речей. Символізовані пшеницею християни будуть зібрані разом у єдності, а «кукіль» урешті буде знищено.

Са́ме фальшиве християнство несе відповідальність за «сторіччя непростимого варварства» і духовну темряву, в якій перебував християнський світ упродовж століть. Знаючи наперед, що з часу появи такого християнства в ім’я релігії чинитимуться ці, а також інші порочні й жорстокі діла, апостол Петро слушно передрік: «Через них [людей, які лише називають себе християнами] дорога правдива зневажиться» (2 Петра 2:1, 2).

«Теологія люті й ненависті»

Звичайно, не лише загальновизнане християнство винне в тому, що релігія має погану репутацію. Згадайте про «войовничу побожність» фундаменталістів, яких, за словами колишньої черниці Карен Армстронг, породила «кожна з основних релігійних традицій». На думку Армстронг, вирішальний іспит для будь-якої релігії пов’язаний з тим, що вона повинна скеровувати людей до «виявлення співчуття на ділі». Що продемонстрували в цьому плані фундаменталістські течії в релігіях? «Фундаменталізм,— пише вона,— чи то юдаїстський, чи то християнський або мусульманський, неспроможний скласти цей вирішальний іспит, якщо стає теологією люті й ненависті» («Битва за Бога. Фундаменталізм у юдаїзмі, християнстві та ісламі»). Але чи тільки «фундаменталістські» течії неспроможні скласти цей іспит і стають «теологією люті й ненависті»? Історія доводить, що ні.

Сатана створив, по суті, світову імперію фальшивої релігії, яка вирізняється люттю, ненавистю і майже нескінченним кровопролиттям. Біблія називає цю імперію «Великий Вавилон,— мати... гидоти землі» і зображає її у вигляді блудниці, яка їде верхи на звіроподібній політичній системі. Зауважте, що вона несе відповідальність за «кров... всіх, хто був убитий на землі» (Об’явлення 17:4—6; 18:24, СМ).

Не всі введені в оману

А втім, як свідчить історія, не всі були введені в оману. Навіть за найтемніших часів, як зазначає Мелвін Брегг, «чимало добрих душ чинило добро, хоча більшість людей навколо них були злі». Справжні християни продовжували «в дусі та в правді вклонятись» Богові (Івана 4:21—24). Вони трималися осторонь від світової релігійної системи, яка торгувала собою, служачи «підкріпленням для військової сили». Вони відмовлялися долучатись до стосунків, котрі існували між Церквою і Державою і котрі, як показує історія, були «угодою, складеною радше Сатаною, ніж Ісусом із Назарета» («Дві тисячі років. Тисячоліття друге: від середньовічного християнського світу до всесвітнього християнства», англ.).

Багато хто погодиться, що в наш час благотворний вплив на суспільство справляють Свідки Єгови. Щоб не заплямувати себе фальшивою релігією, вони ґрунтують свої вчення і вчинки суто на Божому натхненому Слові, Біблії (2 Тимофія 3:16, 17). Крім того, подібно до християн першого сторіччя, вони виконують Ісусів наказ бути «не зі світу», тобто не бути частиною цього світу (Івана 15:17—19; 17:14—16). Наприклад, у нацистській Німеччині вони відмовились поступитися своїми християнськими принципами і тому, відповідно до нацистської ідеології, виявилися невгодними. Гітлер їх за це ненавидів. В одному шкільному підручнику говориться: «Свідки Єгови... дотримувалися вчення Біблії, згідно з яким не можна з будь-яких причин брати в руки зброю. Тому вони відмовлялися служити в армії або мати щось спільне з нацистами. Щоб помститися їм, СС ув’язнювала цілі сім’ї Свідків Єгови» («Німеччина. 1918—1945 роки», англ.). У Німеччині внаслідок нацистського переслідування загинули сотні Свідків Єгови.

Безперечно, і в інших релігіях були окремі особи, які постраждали за свої переконання. Але Свідки Єгови стикалися з утисками як ціла релігійна організація. Переважна більшість з них рішуче дотримувалась основоположного біблійного принципу: «Бога повинно слухатися більш, як людей» (Дії 5:29; Марка 12:17).

Корінь проблем

Отже, лише частково є правдою твердження, що корінь усіх людських проблем — релігія. Це можна справедливо сказати про фальшиву релігію. Однак Бог має намір уже дуже скоро знищити всю фальшиву релігію (Об’явлення 17:16, 17; 18:21). Тому він закликає усіх, хто любить справедливість і праведність: «Вийдіть із нього [тобто з Вавилона Великого, світової імперії фальшивої релігії], люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його. Гріхи-бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його» (Об’явлення 18:4, 5). Релігія, яка «притуплює сумління людини і наповнює її розум фантазіями, що допомагають забути про дійсність... [яка] робить людей вузькоглядними, забобонними, вселяє в них ненависть і страх», без сумніву, викликає глибоке обурення в самого Бога.

А тим часом Бог збирає до чистої релігії людей, що люблять правду. Це релігія, яка тримається принципів і вчень люблячого, справедливого і співчутливого Творця (Михея 4:1, 2; Софонії 3:8, 9; Матвія 13:30). І ви можете належати до неї. Якщо бажаєте дізнатися більше про те, як розпізнати чисту релігію, будь ласка, напишіть видавцям цього журналу або попросіть будь-кого зі Свідків Єгови допомогти вам.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Люди різного походження знаходять радість у чистій релігії.