Чи ти прощаєш так, як Єгова
«Як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» (МАТВІЯ 6:14, 15).
1, 2. Якого Бога ми потребуємо і чому?
«ЩЕДРИЙ і милосердний Господь, довготерпеливий і багатомилостивий. Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів. Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими. Бо як високо небо стоїть над землею,— велика така Його милість до тих, хто боїться Його, як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини! Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох» (Псалом 103:8—14).
2 Зачаті в гріху і народжені в беззаконні з успадкованими недосконалостями, котрі постійно намагаються тримати нас у полоні закону гріха, ми дуже потребуємо Бога, який «пам’ятає, що ми — порох». Через триста років після того, як Давид так чудово висловився про Єгову у 103-му Псалмі, інший біблійний письменник, Михей, подібним чином вихваляв того ж Бога за його ласкаве прощення вчинених гріхів: «Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості? Знов над нами Він змилується, наші провини потопче,— Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи» (Михея 7:18, 19).
3. Що значить прощати?
3 У Грецькому Святому Письмі слово, перекладене «прощати», означає «залишати». Зауважте, що Давид і Михей, згадані вище, передають ту саму думку, використовуючи привабливі, образні слова. Щоб краще усвідомити вражаючі масштаби готовності Єгови прощати, перегляньмо кілька головних прикладів такого прощення. Перший з них показує, що Єгова може відмовитися від знищення і замість цього простити.
Мойсей заступається — Єгова слухає
4. Після яких проявів сили Єгови ізраїльтяни все ще боялися увійти в Обітовану землю?
4 Єгова благополучно вивів ізраїльтян з Єгипту і допровадив до кордону землі, яку він обіцяв дати їм, але, налякавшись ханаанців, вони відмовилися йти далі. Після всього, що Єгова на їхніх очах зробив для них — визволив з Єгипту з допомогою десятьох кар, дав можливість втекти через Червоне море, знищив єгипетську армію, що намагалася догнати їх, уклав з ними закон-угоду на горі Сінай, зробивши їх тим самим вибраним народом Єгови, і кожного дня чудом забезпечував їх манною з неба,— вони боялися увійти в Обітовану землю через якихось ханаанців, що були високого росту! (Числа 14:1—4).
5. Як двоє вірних розвідників намагалися заспокоїти Ізраїль?
5 Мойсей та Аарон були збентежені. Ісус Навин та Калев, двоє вірних розвідників, намагалися заспокоїти Ізраїль: ‘Край той дуже-дуже хороший, край, який тече молоком та медом. Не бійтеся того народу; з нами Єгова!’ Але замість прийняти заохочення, ті перелякані бунтівні люди хотіли вкаменувати Ісуса Навина і Калева (Числа 14:5—10).
6, 7. а) Що Єгова вирішив зробити, коли Ізраїль відмовився увійти в Обітовану землю? б) Чому Мойсей не погодився із засудом Єгови на Ізраїль і з яким наслідком?
6 Єгова був у гніві! «І промовив Господь до Мойсея: «Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього? Ударю його поразою, і позбавлю його насліддя, а тебе зроблю народом більшим і сильнішим від нього». І сказав Мойсей до Господа: «І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою народ цей, та й скаже до мешканців цього Краю... якщо заб’єш Ти цей народ, як одну людину, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи: Через неспроможність Господа впровадити той народ до Краю, якого Він заприсяг був їм, вигубив їх у пустині» (Числа 14:11—16).
7 Мойсей благав прощення заради імені Єгови: «Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як прощав Ти цьому народові від Єгипту й аж сюди!» А Господь сказав: «Я простив за словом твоїм» (Числа 14:19, 20).
Ідолопоклонство Манасії та Давидів перелюб
8. Чим займався цар Юдеї Манасія?
8 Надзвичайним прикладом готовності Єгови прощати є випадок Манасії, сина доброго царя Єзекії. Манасія почав правити в Єрусалимі у 12-річному віці. Він побудував пагірки, встановив жертовники Ваалам, поробив священні палі, поклонявся небесним зорям, займався ворожбитством і чарами, тримав посередників духів та ворожбитів, поставив у храмі Єгови витесаного ідола і переводив своїх синів через вогонь у долині Гіннома. «Коїв багато злого в очах Господніх» і «довів Юдею та мешканців Єрусалиму до того, що вони чинили гірше від тих народів, що їх Господь вигубив був перед синами Ізраїля» (2 Хронік 33:1—9, Хоменко).
9. Як Манасія ублагав Єгову і з яким результатом?
9 Зрештою Єгова навів на Юдею асирійців, які взяли Манасію в полон і забрали його до Вавилону. «Як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків. І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його» (2 Хронік 33:11—13). Тоді Манасія взяв чужих богів, ідолів та їх жертовники і викинув їх за місто. Він почав приносити жертви на жертовнику Єгови і спонукав Юдею служити правдивому Богу. Це був вражаючий прояв готовності Єгови прощати, коли смирення, молитва та виправні заходи приносили плід, що відповідає покаянню! (2 Хронік 33:15, 16).
10. Як Давид намагався прикрити свій гріх з дружиною Урії?
10 Всім добре відомий Давидів гріх перелюбу з дружиною хіттеянина Урії. Цар не тільки вчинив перелюб з нею, але також придумав хитре прикриття для цього гріха, коли жінка завагітніла. Він на короткий час відпустив Урію з війни, сподіваючись, що той піде додому і матиме зносини зі своєю дружиною. Однак з поваги до своїх товаришів, які залишилися на фронті, Урія відмовився. Тоді Давид, запросивши Урію на обід, підпоїв його, але той і тепер не хотів іти до своєї дружини. Після того Давид послав вістку до свого полководця, щоб той поставив Урію там, де бій буде найважчий, щоб його вбили. Все так і сталося (2 Самуїла 11:2—25).
11. Як Давид розкаявся за свій гріх, однак чого він зазнав?
11 Єгова послав пророка Натана, щоб викрити гріх царя Давида. «І сказав Давид до Натана: «Згрішив я перед Господом!» А Натан сказав до Давида: «І Господь зняв твій гріх,— не помреш!» (2 Самуїла 12:13). Давида мучило сумління через його гріх, і цар виразив своє розкаяння у палкій молитві до Єгови: «Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення,— то не любе воно Тобі буде. Жертва Богові — зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!» (Псалом 51:18, 19). Єгова не погордував Давидовою молитвою, що походила із зламаного серця. Все-таки Давид отримав важке покарання відповідно до того, що Єгова сказав стосовно прощення у Вихід 34:6, 7: «Не залишає [Він] нічого без кари» (Хом.).
Соломонове присвячення храму
12. Про що просив Соломон під час присвячення храму і яка була відповідь Єгови?
12 Коли Соломон закінчив будівництво храму Єгови, він сказав у своїй молитві присвячення: «Ти будеш прислухатися до благань Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробування, із небес — і почуєш, і пробачиш». Єгова відповів: «Якщо Я замкну небеса, і не буде дощу, і якщо накажу сарані поїсти землю, і якщо нашлю моровицю на народ Мій, і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім’я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край» (2 Хронік 6:21; 7:13, 14).
13. Що показується в Єзекіїля 33:13—16 стосовно того, як Єгова дивиться на людей?
13 Коли Єгова дивиться на тебе, він сприймає тебе таким, яким ти є зараз, а не таким, яким ти був раніше. Це так, як сказано в Єзекіїля 33:13—16: «Коли Я скажу справедливому: Буде конче він жити, а він надіявся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде згадана, і за кривду свою, що зробив, він помре! А коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість: заставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре! Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані,— право та справедливість робив він, конче буде він жити!»
14. Яку відмінну рису має готовність Єгови прощати?
14 Прощення, яким Бог Єгова обдаровує нас, має відмінну рису, яку людям важко наслідувати, коли вони прощають одні одним,— Бог не тільки прощає, але й забуває. Дехто, можливо, каже: «Я можу простити твій вчинок, але ніколи його не забуду». На відміну від цього, Єгова каже: «Їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!» (Єремії 31:34).
15. Що ми знаємо про готовність Єгови прощати?
15 Єгова прощає своїм поклонникам на землі вже тисячі років. Він прощає гріхи, про які вони знають, а також гріхи, які вони чинять, не підозрюючи про це. Його милосердя, довготерпіння та прощення безконечні. В Ісаї 55:7 говориться: «Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій — свої задуми, і хай до Господа звернеться,— і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато».
Прощення у Християнському грецькому Святому Письмі
16. Чому можна сказати, що Ісусова готовність прощати є в гармонії з Божим поглядом на справу?
16 Повідомлення про Божу готовність прощати можна знайти скрізь у Християнському грецькому Святому Письмі. Ісус часто говорить про це, показуючи, що він погоджується зі ставленням Єгови до прощення. Ісусове мислення походить від Єгови, він віддзеркалює Єгову, він є образом істоти Його; бачити Ісуса — це те саме, що бачити Єгову (Івана 12:45—50; 14:9; Євреїв 1:3).
17. Як Ісус проілюстрував те, що Єгова прощає «багато»?
17 Те, що Єгова прощає багато, показано в одній притчі, в якій цар простив рабові 10 000 талантів боргу (еквівалент близько 33 000 000 доларів США). Однак коли той раб не хотів простити іншому рабу борг у розмірі сто динарів (близько 60 доларів США), цар розгнівався. «Рабе лукавий,— я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?» І прогнівався пан його,— і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу». Після цього Ісус пояснив значення притчі: «Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів» (Матвія 18:23—35).
18. Як погляд Петра на прощення відрізнявся від погляду, який мав Ісус?
18 Саме перед тим як Ісус розповів вищезгадану притчу, Петро підійшов до Ісуса і запитав: «Господи,— скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?» Петро думав, що він дуже щедрий. Хоча книжники і фарисеї обмежували прощення, Ісус сказав Петру: «Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи [«сімдесяти семи разів», НС]» (Матвія 18:21, 22). Навряд чи семи разів вистачило б на один день, про що і сказав Ісус: «Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: «Каюся»,— вибач йому!» (Луки 17:3, 4). Коли Єгова прощає, він, на наше щастя, не рахує гріхів.
19. Що слід робити, щоб отримати прощення від Єгови?
19 Якщо ми маємо смирення, щоб розкаятися і визнати свої гріхи, Єгова готовий простити: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» (1 Івана 1:9).
20. Яку готовність прощати гріх виявив Степан?
20 Ісусів послідовник Степан виявив чудовий дух прощення, вигукнувши, коли натовп закидував його камінням: «Господи Ісусе,— прийми духа мого!»... Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: «Не залічи їм, о Господи, цього гріха!» І, промовивши це, він спочив» (Дії 7:59, 60).
21. Чому Ісусова готовність простити римським солдатам так вражає?
21 Ісус дав ще більш вражаючий приклад готовності простити. Вороги заарештували його, незаконно судили, обвинуватили, висміяли, обплювали, побили батогом з багатьма шкіряними мотузками, в які, очевидно, були вшиті шматки костей і заліза, і зрештою залишили його на довгі години прибитим до стовпа. Багато з цього всього зробили римляни. Однак, помираючи на стовпі мук, Ісус згадав солдатів, що розп’яли його, у молитві до свого небесного Отця: «Отче, відпусти їм,— бо не знають, що чинять вони» (Луки 23:34).
22. Які слова з Нагірної проповіді ми повинні намагатися застосовувати на ділі?
22 У своїй Нагірній проповіді Ісус говорив: «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає». Він сам дотримувався цього принципу до кінця свого служіння. Чи це занадто важко для нас, людей, що борються зі слабостями грішної плоті? Ми повинні принаймні намагатися застосовувати на ділі принцип, якого Ісус навчив своїх послідовників після того, як дав їм зразкову молитву: «Як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» (Матвія 5:44; 6:14, 15). Якщо ми прощаємо так, як це робить Єгова, ми будемо прощати і забувати.
Чи ви пам’ятаєте?
◻ Як Єгова ставиться до наших гріхів і чому?
◻ Чому Манасії було повернено царство?
◻ Яку відмінну рису готовності Єгови прощати людям важко наслідувати?
◻ Чому Ісусова готовність прощати була така вражаюча?
[Ілюстрація на сторінці 24]
Натан допоміг Давидові усвідомити необхідність Божого прощення.