Чи ви розумієте, що таке Боже Царство?
«А посіяне в добрій землі,— це той хто слухає слово й його розуміє» (МАТВІЯ 13:23).
1. Чим, за загальноприйнятими переконаннями, є «Царство Небесне»?
ЧИ ВИ ‘розумієте’, що таке Боже Царство? Упродовж сторіч людське уявлення про «Царство Небесне» дуже змінювалося. За загальноприйнятим переконанням декотрих членів церкви сьогодні, Царство — це те, що Бог вкладає в серце людини під час навернення. Інші вважають, що це місце, куди добрі люди йдуть після смерті, аби насолоджуватися вічним блаженством. Ще інші заявляють, що Бог заповідав людям влаштовувати Царство на землі шляхом вплітання християнських вчень і звичаїв у громадські та урядові справи.
2. Чим згідно з Біблією є Боже Царство і що воно здійснить?
2 А втім, Біблія чітко показує, що Боже Царство не є якоюсь установою на землі. Воно не являє собою ані стану серця, ані християнізації людського суспільства. Щоправда, правильне розуміння сутності цього Царства веде до великих змін у житті тих, хто вірить у нього. Усе-таки Царство — це встановлений небесний уряд, який здійснить Божу волю та усуне наслідки гріха й смерті, а також поверне на землю праведні умови. Царство вже запанувало на небі й незабаром «потовче й покінчить усі ті [людські] царства, а само буде стояти навіки» (Даниїла 2:44; Об’явлення 11:15; 12:10).
3. Яка можливість відкрилася перед людьми, коли Ісус розпочав своє служіння?
3 Історик Г. Дж. Уеллс написав: «Ця доктрина про Царство Небесне, котра була головним вченням Ісуса і котра відіграє таку незначну роль у віровченнях християнства, безперечно, є однією з найбільш революційних доктрин, котрі коли-будь зворушували й змінювали людське мислення». Від самого початку служіння Ісуса його темою було: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне» (Матвія 4:17). У той час він уже був помазаним Царем і перед людьми відкрилася неймовірно велична можливість — не тільки отримати благословення цього Царства, але й стати співправителями та священиками в ньому з Ісусом! (Луки 22:28—30; Об’явлення 1:6; 5:10).
4. Як натовпи реагували на «Євангелію Царства» в першому сторіччі та який вирок через це отримали?
4 Хоча цілі натовпи слухали захопливу «Євангелію Царства», повірило в неї дуже мало. Частково так сталось тому, що релігійні провідники ‘зачинили перед людьми Царство Небесне’. Своїми лжевченнями вони ‘забрали ключ розуміння’. Оскільки більшість людей відкинули Ісуса як Месію та помазаного Царя Божого Царства, Ісус сказав їм: «Від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити» (Матвія 4:23; 21:43; 23:13; Луки 11:52).
5. Як більшість слухачів Ісусових притч виявили, що не слухали з розумінням?
5 Якось, навчаючи великий натовп, Ісус за своїм звичаєм застосував декілька притч, щоб випробувати цей натовп і відсіяти тих, хто не був по-справжньому зацікавлений Царством. У першій притчі розповідалося про сіяча, якій посіяв насіння в землю чотирьох видів. Перші три види землі не сприяли росту рослин, але остання була «доброю землею», яка дала хороші плоди. Ця коротка притча закінчилася напучуванням: «Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає» (Матвія 13:1—9). Більшість присутніх чули його, але вони не ‘слухали’. Вони не мали ніякого бажання, жодного щирого інтересу, аби дізнатися, як посіяне за різних обставин насіння пов’язувалося з небесним Царством. Вони повернулися до своїх домівок, щоб займатися щоденними справами, мабуть вважаючи Ісусові притчі всього-на-всього гарними, повчальними в моральному плані історіями. Яким же багатством розуміння, якими ж великими привілеями й можливостями не скористалися вони через несприйнятливість своїх сердець!
6. Чому тільки Ісусовим учням було дано зрозуміти «таємниці Царства»?
6 Ісус сказав своїм учням: «Вам дано пізнати таємниці Царства Небесного,— їм же не дано». А потім додав, повторюючи слова Ісаї: «Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!» Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують» (Матвія 13:10—16; Марка 4:11—13).
‘Зрозумійте’, що таке Царство
7. Чому важливо ‘розуміти’, що таке Царство?
7 Ісус чітко вказав на цю проблему. Вона була пов’язана з ‘розумінням’ звістки про Царство. Він сказав своїм учням на самоті: «Послухайте ж притчу про сіяча. До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його». Потім він пояснив, що чотири види землі зображають серця різних станів, в які буде посіяно «слово про Царство» (Матвія 13:18—23; Луки 8:9—15).
8. Що перешкоджало приносити плоди «насінню», посіяному в ґрунті перших трьох видів?
8 У кожному випадку «насіння» було добрим, але плоди залежали від стану ґрунту. Якщо ґрунт серця того, хто слухав звістку про Царство, був немов ґрунт на метушливому, переповненому шляху, цей слухач, обтяжений багатьма недуховними справами, міг легше виправдати себе, сказавши, що не має часу на Царство. Занедбане насіння можна легко визбирати, перш ніж воно пустить коріння. А що, коли насіння було посіяне в серце, яке скидається на кам’янистий ґрунт? Насіння могло пустити паростки, але його корінню було б важко пробитися вглиб, щоб добре живитися і стати міцною рослиною. Думка про те, що треба бути слухняним слугою Бога, зокрема в розпалі переслідування, могла дуже лякати, і тому людина спотикалась. А якби ґрунт серця був переповнений гнітючим неспокоєм або прагненням матеріальних багатств, то це задушило б тендітну рослину Царства. За цих трьох типових життєвих обставин не з’явився б жоден плід Царства.
9. Чому насіння, посіяне в добрий ґрунт, здатне приносити хороші плоди?
9 А втім, що можна сказати про насіння Царства, посіяне в добрий ґрунт? Ісус відповідає: «Посіяне в добрій землі,— це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро» (Матвія 13:23). ‘Зрозумівши’, що таке Царство, вони мали приносити хороші плоди відповідно до особистих обставин.
З розумінням приходить відповідальність
10. а) Як Ісус показав, що наше ‘розуміння’ сутності Царства приносить благословення й накладає на нас відповідальність? б) Чи Ісусів наказ йти та робити учнів стосувався лише християн першого сторіччя?
10 Розказавши ще шість притч, аби пояснити різні аспекти Царства, Ісус запитав своїх учнів: «Чи ви зрозуміли все це?» Коли вони відповіли «так», він сказав: «Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе». Навчання й підготовка Ісуса мали зробити його учнів зрілими християнами, які могли б виносити зі своєї «скарбниці» нескінченний запас багатої духовної поживи. Багато чого в ній пов’язане з Божим Царством. Ісус пояснив, що ‘розуміння’ сутності Царства приносить не тільки благословення, але й накладає на нас відповідальність. Він наказав: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи [«людей з усіх народів», НС]... навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку [«закінчення системи речей», НС]» (Матвія 13:51, 52; 28:19, 20, Хом.).
11. Які події, пов’язані з Царством, почали відбуватися з 1914 року?
11 Дотримуючись своєї обіцянки, Ісус постійно перебував з його правдивими учнями впродовж сторіч і перебуває аж донині. У ці останні дні він поступово дає їм чимраз глибше розуміння, й вони несуть відповідальність за те, що користуються дедалі яснішим світлом правди (Луки 19:11—15, 26). У 1914 році почали швидко та яскраво розвиватися події, пов’язані з Царством. Того року не тільки ‘народилося’ довгождане Царство, але й почався період «закінчення системи речей» (Об’явлення 11:15; 12:5, 10; Даниїла 7:13, 14, 27). Правдиві християни, які збагнули значення теперішніх подій, проводять найбільшу за цілої історії кампанію проповідування й навчання про Царство. Ісус передрік це словами: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець» (Матвія 24:14).
12. а) У що вилилося сучасне далекосяжне свідчення про Царство? б) Яка небезпека загрожує християнам у цьому сповненому сумнівами світі?
12 Це широкомасштабне свідчення про Царство досягнуло більше 230 країн. Уже понад п’ять мільйонів правдивих учнів займаються цією працею, і йде збір ще інших. Але коли порівняти кількість усіх учнів з 5,6 мільярдами населення землі, стає очевидним, що, подібно як за днів Ісуса, переважна більшість людей не ‘розуміє’, що таке Царство. Як і передрікалося, багато людей сьогодні глузують, говорячи: «Де обітниця Його приходу?» (2 Петра 3:3, 4). Нам як християнам загрожує небезпека, що їхня самозадоволеність, їхні сумніви й матеріалістичні погляди можуть мало-помалу вплинути на наше ставлення до своїх привілеїв, пов’язаних з Царством. Перебуваючи серед людей цього світу, ми можемо легко засвоїти декотрі їхні погляди й звичаї. Як же важливо ‘розуміти’, що таке Боже Царство, і міцно триматися його!
Перевірмо своє ставлення до Царства
13. Як ми можемо пересвідчитись у тому, чи з проникливістю ‘слухаємо’ доручення проповідувати добру новину про Царство?
13 Про час жнив, в який ми живемо, Ісус сказав: «Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня... Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає» (Матвія 13:41, 43). Чи ви ‘слухаєте’ з покірністю, відгукуючись на наказ проповідувати про Царство й робити учнів? Пам’ятайте, «посіяне в добрій землі» — це той, хто ‘почув слово, його зрозумів’ і приніс хороші плоди (Матвія 13:23).
14. Як ми можемо виявляти, що ‘розуміємо’ дану нам пораду?
14 Під час особистого вивчення й християнських зібрань нам потрібно ‘прихиляти свої серця до розуму’ (Приповістей 2:1—4). Коли даються поради щодо поведінки, одягу, музики й розваг, ми мусимо дозволяти цим порадам входити в наше серце й спонукувати нас робити всі необхідні зміни. Ніколи не оправдовуймося, не знімаймо з себе вини й не стараймося якось по-іншому ухилитися від відповіді. Якщо Царство є реальним для нас, ми житимемо за його нормами й запопадливо проголошуватимемо його іншим. Ісус сказав: «Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі» (Матвія 7:21—23).
15. Чому важливо ‘шукати найперш Царства й Божої правди’?
15 Людина схильна непокоїтися про необхідні харчі, одяг і житло, але Ісус сказав: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його,— а все це вам додасться» (Матвія 6:33, 34). Встановлюючи пріоритети, поставте Царство на першому місці у своєму житті. Живіть просто, задовольняючись необхідним. Було б безглуздо займатися несуттєвими справами й набувати непотрібне, намагаючись оправдати себе, можливо, тим, що робити так нормально, бо ці речі самі в собі не обов’язково погані. Хоча це й правда, але як здобуття таких несуттєвих речей та користування ними може вплинути на наш розклад особистого вивчення, присутність на християнських зібраннях і проповідницьку працю? Ісус сказав, що Царство подібне до купця, який, знайшовши одну «дорогоцінну перлину... йде, і все продає, що має, і купує її» (Матвія 13:45, 46). Власне так і ми повинні ставитися до Божого Царства. Нам треба наслідувати Павла, а не Димаса, який покинув служіння, «цей вік полюбивши» (2 Тимофія 4:10, 18; Матвія 19:23, 24; Филип’ян 3:7, 8, 13, 14; 1 Тимофія 6:9, 10, 17—19).
«Неправедні не вспадкують Божого Царства»
16. Як ‘розуміння’ того, що таке Боже Царство, допомагає нам уникати поганої поведінки?
16 Коли коринтський збір мирився з неморальністю, Павло відверто сказав: «Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони» (1 Коринтян 6:9, 10). Коли ми ‘зрозуміли’, що таке Боже Царство, то не обманюватимемо себе, вважаючи, що Єгова буде миритися з певними видами неморальності доти, доки ми зайняті в християнському служінні. Нечистота не повинна навіть згадуватися поміж нами (Ефесян 5:3—5). Чи ви відчуваєте, що якесь огидне мислення або звичаї цього світу починають проникати у ваше життя? Негайно відкиньте їх! Царство є занадто цінним, щоб проміняти його на щось (Марка 9:47).
17. Яким чином цінування Божого Царства посприяє смиренності й усуне те, що блазнить інших?
17 Ісусові учні якось запитали: «Хто найбільший у Царстві Небеснім?» Ісус, поставивши перед ними дитину, відповів: «Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти,— не ввійдете в Царство Небесне! Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім» (Матвія 18:1—6). Зарозумілі, суворі, байдужі й беззаконні не ввійдуть у Боже Царство, ані не стануть підданими цього Царства. Чи твоя любов до братів, смиренність, побожний страх спонукує тебе уникати поведінки, що блазнить інших? Чи ти настоюєш на своїх «правах», без різниці, як таке ставлення й твоя поведінка вплинуть на інших? (Римлян 14:13, 17).
18. Які блага отримає слухняне людство, коли Царство Бога виконає Його волю «як на небі, так і на землі»?
18 Наш небесний Отець Єгова незабаром дасть вичерпну відповідь на палку молитву: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». Уже скоро Цар Ісус Христос, котрий править, прийде як той, хто сидить на престолі, щоб судити, відділяючи «овець» від «козлів». У цей призначений час «скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу». Козли «підуть на вічную муку [«вічне відрізання», НС], а праведники — на вічне життя» (Матвія 6:10; 25:31—34, 46). «Велика скорбота» поглине стару систему й усіх, хто не хотів ‘зрозуміти’, що таке Царство. Але мільйони уцілілих у «великій скорботі» й мільярди воскреслих успадкують нескінченні благословення Царства у відновленому земному Раю (Об’явлення 7:14). Царство — це новий небесний уряд над землею. Воно довершить намір Єгови щодо землі й людства — і все це для освячення його найсвятішого імені. Чи ж ця спадщина не варта того, аби завзято працювати, робити певні жертви й чекати? Власне так ми повинні ‘розуміти’, що таке Царство!
Як би ви відповіли?
◻ Що таке Боже Царство?
◻ Чому більшість Ісусових слухачів не ‘розуміли’, що таке Царство?
◻ Яким чином ‘розуміння’ того, що таке Царство, приносить благословення й накладає на нас відповідальність?
◻ Як наше проповідування показує, що ми ‘розуміємо’ сутність Царства?
◻ Як ми виявляємо своєю поведінкою, що ‘розуміємо’ дану нам пораду?
[Ілюстрації на сторінці 17]
Ісусові учні ‘зрозуміли’, що таке Царство, і принесли хороші плоди.