Пролиття світла на присутність Христа

«Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй... Він відокремить [людей] одних від других» (МАТВІЯ 25:31, 32, Деркач).

 1. Як духівництво загальновизнаного християнства пояснювало слова з Матвія 24:3?

ЗА ТРИ дні перед Ісусовою смертю четверо його учнів підійшли до нього та покірно запитали: «Скажи нам,— коли станеться це? І яка буде ознака приходу [грецьке па·роу·сı́·а] Твого й кінця віку?» Протягом століть духівництво загальновизнаного християнства та письменники пояснювали ці слова Ісуса з Матвія 24:3, маючи на увазі, що він знову буде видимий у тілі і все людство побачить його. Отже, вони вчили, що Христове повернення буде супроводжуватися великим видовищем та очевидною пишністю. Вони називають це другим пришестям Христа. Але чи правильні їхні припущення?

 2, 3. а) Яка різниця між словами «прихід» та «присутність» зазначається у 2-му томі «Дослідження Святого Письма»? б) Що слуги Єгови зрозуміли про значення вислову па·роу·сı́·а Христа?

² До 1889 року помазанці Єгови як носії світла XIX століття вже отримали вказівки щодо Христового повернення. У 2-му томі «Дослідження Святого Письма» (англ.), сторінки 158—161, Чарлз Т. Рассел, перший президент Товариства Вартової башти, Біблії та брошур, сказав: «Парусія... вказує на присутність і ніколи не повинна перекладатися як прихід, як це робиться у звичайній англійській Біблії... «Емфетік Дайеглот», дуже цінний переклад Нового Завіту, правильно перекладає слово парусія як присутність.., не як прихід, начебто наближатися, але як присутність, бо після прибуття [Ісус] говорить: «Як було за днів Ноєвих, так буде і парусія [присутність] Сина Людського». Зауважте, що не порівнюється прихід Ноя та прихід нашого Господа... Отже, порівнюється час присутності Ноя серед людей «перед потопом» і час присутності Христа у світі під час його другого приходу «перед вогнем», що є останнім горем Дня Господнього [Єгови], в котрий закінчиться цей вік» (Матвія 24:37).

³ Тому слуги Єгови в XIX столітті правильно розуміли, що па·роу·сı́·а Христа буде невидимою. Вони також зрозуміли, що часи поган закінчаться восени 1914 року. Оскільки духовне просвітлення зростало, вони пізніше зрозуміли, що Ісус Христос сів на престол у небі як Цар того самого 1914 року (Приповістей 4:18; Даниїла 7:13, 14; Луки 21:24; Об’явлення 11:15).

«Присутність нашого Господа»

 4. Чого стосується вислів «присутність нашого Господа Ісуса Христа»?

⁴ Отже, що в наш час означає біблійний вислів «присутність нашого Господа Ісуса Христа»? (1 Солунян 5:23, НС). Одне авторитетне джерело пояснює, що слово «присутність», па·роу·сı́·а, «стало офіційним терміном, коли говориться про візит видатної особи, особливо царів та імператорів, під час приїзду в провінцію». Отже, цей вислів стосується царської присутності з 1914 року Господа Ісуса Христа, який виконує своє призначення на небесному престолі. Він, невидимо присутній, активно «панує посеред ворогів» як Цар, тим самим виконуючи пророчий наказ (Псалом 110:2, Хоменко). Вже 79 років людство відчуває вплив невидимої царської присутності Христа.

 5. Які події під час присутності [па·роу·сı́·а] розглядатимуться у цьому журналі в трьох статтях для вивчення?

⁵ У цій серії з трьох статей ми розглянемо очевидні досягнення Христового Царства в цьому періоді. У першій ми представимо декілька біблійних пророцтв, які передрекли події, що вже відбулись або відбуваються тепер. У другій ми опишемо велику працю, що виконується класом вірного і мудрого раба, котрим послуговується Ісус протягом усього періоду своєї царської присутності (Матвія 24:45—47). Третя стаття опише велике закінчення, що є періодом «великої скорботи». Це час, коли Ісус прийде як великий Виконавець вироку, щоб знищити несправедливих і спасти праведних людей (Матвія 24:21, 29—31). Апостол Павло описує, що цей час знищення принесе «вам, хто утиски терпить, відпочинок із нами, коли з’явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,— «в огні полум’яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає» Євангелії Господа нашого Ісуса» (2 Солунян 1:7, 8).

Знак

 6. Який збірний знак описується в 24 і 25-му розділах Євангелія від Матвія?

⁶ Дев’ятнадцять століть тому Ісусові світлоносні учні запитали його про знак, або доказ, його майбутньої присутності у владі Царя. Його відповідь, записана в 24 та 25-му розділах Євангелія від Матвія, дає збірний знак, усі елементи якого тепер сповняються у всесвітньому масштабі. Сповнення цього знаку відзначається часом страждання та великого випробування. Ісус застеріг: «Стережіться, щоб вас хто не звів! Бо багато-хто прийде в Ім’я Моє, кажучи: «Я Христос». І зведуть багатьох. Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки,— глядіть, не лякайтесь, бо «статись належить тому». Але це не кінець ще» (Матвія 24:4—6).

 7. Сповнення яких характерних рис знаку ми є свідками з 1914 року?

⁷ Також Ісус передрік, що будуть небувалі за своїми масштабами війни. На сповнення цього відбулося дві війни, названі світовими: одна — з 1914 до 1918 року, а друга — з 1939 до 1945 року. Потім він сказав, що будуть землетруси в різних місцях. Щирих християн мали жорстоко переслідувати. І на сповнення цього пророцтва Свідків Єгови, сучасних носіїв світла, які проповідують добру новину про Боже Царство «по цілому світові, на свідоцтво народам усім», переслідували протягом минулих вісьмох десятиліть (Матвія 24:7—14). Кожний «Щорічник Свідків Єгови» підтверджує, що ці ознаки вже сповняються.

 8, 9. а) Що є наслідком Ісусової царської присутності? б) Що Ісусове пророцтво про фальшивих христів виявляє про місце та спосіб його присутності?

⁸ Оскільки Ісусова царська влада охоплює всю землю, правдиве поклоніння поширюється по всіх континентах. Його царська присутність (па·роу·сı́·а) є періодом глобальної перевірки (1 Петра 2:12). Але чи з Ісусом можна буде радитись в якійсь столиці або в якомусь центрі? Ісус відповів на це, коли передрік, що в сподіванні його присутності повстануть фальшиві христи. Він застерігав: «А коли скажуть вам: «Ось Він [Христос] у пустині» — не виходьте, «Ось Він у криївках» — не вірте! Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід [па·роу·сı́·а] Сина Людського» (Матвія 24:24, 26, 27).

⁹ Ісус, «Син Людський», знав краще за всіх на землі, де він буде, коли почнеться його присутність. Він не знаходиться тут чи там, чи в будь-якій іншій конкретній точці землі. Він не з’являється у якихось відокремлених місцях «у пустині», щоб кожен, хто шукає Месію, міг порадитися з ним там, здалеку від урядових чиновників тої країни, у місці, де послідовники могли б навчатись під його проводом, щоб протидіяти якомусь політичному ладу і настановити його Месіанським Правителем світу. Він також не мав ховатися десь у «криївках» — місцях, про які знали б тільки декілька вибраних осіб, а потім, ніким не помічений та не виявлений, таємно складати плани скинення урядів світу і помазання себе як обіцяного Месію. Зовсім ні!

10. Чому можна сказати, що світло біблійної правди засяяло у всесвітньому масштабі?

¹⁰ Навпаки, нічого не мало приховуватися у зв’язку з Ісусовим приходом і початком його царської присутності. Згідно з тим, що передрік Ісус, світло біблійної правди продовжує світити на широких просторах від сходу до заходу у всесвітньому масштабі. Дійсно, Свідки Єгови як сучасні носії світла виявилися «світлом народів, щоб був Ти [Єгова] спасінням... аж до краю землі!» (Ісаї 49:6).

Діяльність ангелів

11. а) Яким чином використовується військо ангелів для випромінювання світла Царства? б) Коли і в яку групу було зібрано членів класу пшениці?

¹¹ Інші вірші, що стосуються Ісусової присутності, описують його з військом ангелів або як того, хто «пошле Анголів Своїх» (Матвія 16:27; 24:31). В ілюстрації про пшеницю та кукіль Ісус сказав, що «поле — це світ», а «жнива — кінець віку, а женці — Анголи». Проте це не означає, що під час своєї присутності в царській владі та славі він послуговується для земних доручень тільки ангельськими посланцями. З 1919 року під Ісусовим керівництвом ангели відділяли клас пшениці — духом породжених помазанців на землі, що розсіялись на початку першої світової війни, і їх готувалося для подальшої діяльності в Царське ім’я (Матвія 13:38—43). У 20-х роках нашого століття тисячі інших людей стали на сторону встановленого Божого Царства і були помазані Божим духом. Ці помазанці зрештою поповнили ряди початкового останку. І всі разом утворили клас сучасного вірного і мудрого раба.

12. В якому очищенні брали участь ангели і з яким наслідком для землі?

¹² Інший приклад участі ангелів протягом Ісусової присутності, що почалась після того, як він сів на престол 1914 року, записано в Об’явлення 12:7—9: «Михаїл [Ісус Христос] та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи, та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені». Отже, небо тепер очищене, але ще має бути очищена земля, щоб прославилось ім’я Єгови. У цьому 1993 році все ще є актуальною божественна пересторога: «Горе землі... до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» (Об’явлення 12:12).

Небесне воскресіння

13, 14. а) Що відбувається з 1918 року, згідно з тим, що говорить Святе Письмо? б) Що Павло та Іван говорять про сьогоднішній помазаний останок?

¹³ Іншою дивовижною подією у час Христової присутності є початок небесного воскресіння. Апостол Павло пояснив, що ті помазанці, які сплять сном смерті у своїх могилах, будуть першими, котрі оживуть і перебуватимуть разом із Христом у духовній сфері. Доказ на це вже представлявся багато років, і було виявлено, що це відбувається з 1918 року. Павло пише: «В Христі всі оживуть, кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу [па·роу·сı́·а]» (1 Коринтян 15:22, 23). Воскресіння помазаних під час Христової присутності підтверджується у 1 Солунян 4:15—17: «Це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу [па·роу·сı́·а] Господнього,— ми не попередимо покійних... і перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі». Тих, хто зрештою отримує цю чудову нагороду, нараховується 144 000 помазанців, які належать до Христа (Об’явлення 14:1).

¹⁴ Отже, Павло показав, що ті члени помазаного останку, які ще живуть сьогодні, не входять у Царство швидше, ніж перші вірні помазані християнські мученики та учні. Апостол Іван описує тих помазанців, які помирають сьогодні, так: «Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух,— вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом», коли вони воскресають (Об’явлення 14:13). А Павло говорить: «Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,— раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!» (1 Коринтян 15:51, 52). Яке ж надзвичайне чудо!

15, 16. а) Яку ілюстрацію навів Ісус в Луки 19:11—15 і чому? б) Як сповнилося це пророцтво?

¹⁵ Одного разу, коли Ісус проповідував групі своїх послідовників про Боже Царство, він вжив ілюстрацію, щоб виправити їхні неправильні погляди. Опис повідомляє: «Вони ж думали, що об’явиться Боже Царство тепер. Отож Він сказав: «Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись. І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: «Торгуйте, аж поки вернуся»... І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув» (Луки 19:11—15).

¹⁶ Тим «чоловіком», який пішов на небо, «в далеку країну», щоб отримати царство, був Ісус. Те Царство він отримав 1914 року. Незабаром Христос як Цар вимагає звіту від своїх помазанців, щоб побачити, що вони вже виконали у зв’язку з довіреними їм справами Царства. Вірна меншість отримала похвалу від господаря: «Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний,— володій десятьма містами» (Луки 19:17). Отже, період Христової присутності буде відзначатись постійною інтенсивною проповідницькою діяльністю, яка включає також проголошення Божого суду над злими, а нагляд за цією працею доручено «доброму рабу».

Всесвітнє проповідування

17. Якою радістю відзначається па·роу·сı́·а?

¹⁷ Що ще мало відбуватися у цьому періоді присутності [па·роу·сı́·а]? Це мав бути час великої радості в праці проповідування та в допомозі новим особам підготуватися, щоб пережити близьку велику скорботу. Ті з «великого натовпу», хто допомагає останку, стають «доручальними листами» (Об’явлення 7:9; 2 Коринтян 3:1—3). Павло згадує про радість цієї праці жнив, кажучи: «Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході [па·роу·сı́·а]?» (1 Солунян 2:19).

Чисті та бездоганні

18. а) Котра Павлова молитва стосується присутності [па·роу·сı́·а]? б) Який дух ми всі повинні виявляти сьогодні і яким чином?

¹⁸ Павло також молився про освячення всіх тих, хто буде жити під час Христової присутності: «А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід [па·роу·сı́·а] Господа нашого Ісуса Христа!» (1 Солунян 5:23). Так, сьогодні, чи належимо ми до помазаного останку, чи до великої кількості інших овець, дух співробітництва зобов’язує всіх нас бути щирими та вірними, щоб ми могли зберегти чистоту і бездоганність у цей унікальний час. Так само ми повинні проявляти терпіння. Яків писав: «Отож, браття, довготерпіть аж до приходу [па·роу·сı́·а] Господа! ...Зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід [па·роу·сı́·а] Господній!» (Якова 5:7, 8).

19. Яку пересторогу стосовно присутності [па·роу·сı́·а] подає Петро і як ми повинні ставитись до цього?

¹⁹ Апостол Петро також мав щось сказати нам — тим, хто живе в сьогоднішній час. Він перестерігає нас про велику кількість насмішників, яких зараз багато по всій землі. Петро говорить: «Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: «Де обітниця Його приходу [па·роу·сı́·а]? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння» (2 Петра 3:3, 4). Незважаючи на те що насмішники переважають під час Христової присутності, народ Єгови продовжує сяяти, як світло для світу, багатьом на спасіння.

Питання для перегляду

◻ Як люди Єгови поступово освічувалися стосовно присутності [па·роу·сı́·а]?

◻ Як сповняється пророцтво, записане в Матвія 24:4—8?

◻ Як ангели співпрацюють із Христом після того, як він сів на престол?

◻ Яким надзвичайним чудом супроводжується па·роу·сı́·а?

◻ Яка радість панує в цей час і хто поділяє її?