Врятовані у великій скорботі
«Це ті, що прийшли від великого горя [«великої скорботи», Філарет], і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця» (ОБ’ЯВЛЕННЯ 7:14).
1. Хто вітатиме воскреслих під час земного воскресіння?
КОЛИ незчисленні мільйони піднімуться у ‘воскресінні праведних і неправедних’, вони не повернуться до життя на спорожнілій землі (Дії 24:15). Вони пробудяться в чудовому зміненому оточенні і побачать, що для них вже готове житло, одяг та велика розмаїтість їжі. Хто приготує все це? Зрозуміло, в новому світі житимуть люди ще до початку земного воскресіння. Але хто? Біблія говорить, що вони будуть тими, хто пережив близьку велику скорботу. Безсумнівно, найбільш захопливим з усіх біблійних вчень є вчення про те, що деякі вірні люди переживуть велику скорботу і ніколи не помруть. Про цю надію ґрунтовно засвідчено у Святому Письмі.
Як за днів Ноя
2, 3. а) Яку паралель було проведено поміж днями Ноя і нашим часом? б) На що вказує збереження в Потопі Ноя і його сім’ї?
2 У Матвія 24:37—39 Ісус Христос порівняв дні Ноя з останніми днями, в яких живемо ми. Він сказав: «Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, «коли Ной увійшов до ковчегу», і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав,— так буде і прихід Сина Людського».
3 У всесвітньому Потопі загинули всі ті, хто не звертав уваги на Божу попереджальну звістку. Проте в ньому не загинув Ной зі своєю сім’єю. Вони ‘увійшли до ковчегу’, як сказав Ісус. Єгова врятував їх через їхню боговідданість. Ось що говориться у 2 Петра 2:5, 9 про збереження Ноя та його сім’ї: «Він [Бог]... зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних. ...Вміє Господь рятувати побожних від спокуси». Ісусове порівняння Ноєвих днів з останніми днями виявляє, що люди здебільшого не прислухатимуться до Божої попереджальної звістки. Однак воно також підтверджує те, що Ной зі своєю сім’єю послухалися Бога Єгову, увійшли до ковчега і пережили великий Потоп. Збереження Ноя та його сім’ї вказує на збереження Божих вірних слуг у кінці цього світу.
Прообраз з першого сторіччя
4. Згідно з Ісусовими словами, які події відбувалися перед знищенням Єрусалима 70 року н. е.?
4 Ісус також говорив про події, які відбуватимуться в кінці цього світу. У Матвія 24:21, 22 він сказав: «Скорбота велика настане тоді, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде. І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться». Ці слова мали своє попереднє сповнення в першому сторіччі нашої ери. У 66 році н. е. римська армія під керівництвом Цестія Галла оточила місто Єрусалим. Римські воїни підкопали мур храму, і багато євреїв уже тоді хотіли здатися. Однак несподівано, без жодної видимої причини на це Цестій Галл відвів своє військо. Побачивши відступ римлян, християни почали діяти згідно з Ісусовими словами, сказаними багато років перед тим: «Коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях,— хай не вертаються в нього!» (Луки 21:20, 21). Євреї, навернені на християнство,— вибрані — негайно покинули приречений Єрусалим і таким чином врятувалися від жахливого знищення, яке незабаром прийшло на це місто. У 70 році н. е. римські легіони повернулися під керівництвом генерала Тита. Вони отаборилися довкола Єрусалима, а потім оточили і сплюндрували його.
5. Як розуміти те, що в 70 році н. е. скорботу Єрусалима було скорочено?
5 Єврейський історик Йосиф Флавій розповідає, що було вбито 1 100 000 євреїв, а 97 000 вижило і їх забрали в полон. Євреї-нехристияни, що залишилися живими, були далеко не тими «вибраними», про яких говорилося в Ісусовому пророцтві. Згадуючи бунтівливий єврейський народ, Ісус сказав: «Ось ваш дім залишається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: «Благословенний, Хто йде у Господнє Ім’я!» (Матвія 23:38, 39). Немає жодного запису про те, що євреї, які збилися в оточеному Єрусалимі, в останню хвилю прийняли Ісуса як Месію, стали християнами й отримали милість Єгови. А втім, скорботу, яка прийшла на Єрусалим 70 року н. е., було скорочено. Римська армія незабаром востаннє вдерлася в обложене місто. Це дало принаймні деяким євреям проблиск надії на порятунок, але тільки в ролі рабів, висланих до різних частин Римської імперії.
Великий натовп збережених
6, 7. а) Яке велике релігійне місто підлягає в майбутньому знищенню і частиною якого небувалого горя є це знищення? б) Що Іван пророкував про близьку велику скорботу цього світу?
6 Тимчасом як знищення Єрусалима 70 року н. е. було справжньою «великою скорботою» для цього релігійного міста, головне сповнення Ісусових слів ще має відбутися. Вавилон Великий, ще більше релігійне місто, яке є світовою імперією фальшивої релігії, спіткає смертоносна велика скорбота, що прийде відразу після небувалого горя для решти системи речей Сатани (Матвія 24:29, 30; Об’явлення 18:21). Десь через 26 років після знищення Єрусалима апостол Іван написав про цю всесвітню скорботу в Об’явлення 7:9—14. Він виявив, що великий натовп має пережити її.
7 Тих, хто переживе, названо «натовпом великим», і їх можна розпізнати через конкретні рішучі дії. Згідно із словами Об’явлення 7:14, один із 24 старців на небі сказав Івану: «Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця». Дійсно, члени великого натовпу звертаються до Єгови як до єдиного джерела свого спасіння. Вони виявляють віру в Ісусову пролиту кров і займають праведну позицію перед Творцем та його призначеним Царем Ісусом Христом.
8. Які хороші взаємини існують між «великим натовпом» та останком Ісусових помазаних братів?
8 Сьогодні близько п’яти мільйонів членів великого натовпу діють під активним керівництвом небесного Царя Ісуса Христа. Вони є підвладні Христу і перебувають у тісному зв’язку з його помазаними братами, які все ще є на землі. Про ставлення цього великого натовпу до помазанців Ісус говорить: «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих,— те Мені ви вчинили» (Матвія 25:40). Те, що члени цього натовпу безкорисливо підтримують Христових помазаних братів, розглядається, ніби вони роблять добро самому Ісусу. Це сприяє їхнім міцним взаєминам з Ісусом Христом та Богом Єговою. Вони мають привілей долучитися до помазаного останку, стаючи Божими Свідками — носіями його ім’я (Ісаї 43:10, 11; Йоіла 2:31, 32).
Залишаються пильними
9, 10. а) Що ми повинні робити для збереження свого праведного становища перед Сином людським? б) Як ми повинні поводитись, щоб залишатися ‘пильними’?
9 Великий натовп повинен постійно зберігати своє праведне становище перед Сином людським, а це вимагає безупинної пильності до самого кінця. Ісус ясно вказав на це: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!» (Луки 21:34—36).
10 Щоб ми могли стояти перед Сином людським, нам потрібно мати його схвалення, а цього схвалення ми не отримаємо, якщо дозволимо мисленню світу вплинути на нас. Світське мислення є звабливим, і воно може спонукати людину приділяти надмірну увагу тілесним насолодам або ж людина може бути настільки пригніченою життєвими турботами, що вже не ставить справи Царства на перше місце (Матвія 6:33). Це може духовно послабити людину і породити в ній байдужість до своїх обов’язків перед Богом та іншими. Ця людина може стати неактивною або поставити під сумнів своє перебування у зборі через серйозний гріх, а, можливо, навіть і через нерозкаяний дух. Кожен з великого натовпу повинен пильнувати себе. Він повинен триматися осторонь від цього безбожного світу та його справ (Івана 17:16).
11. Застосування яких біблійних принципів допоможе нам пережити Армагеддон?
11 Для цього Єгова дав нам усе необхідне через своє Слово, свій святий дух і свою видиму організацію. Нам потрібно повністю використовувати все це. Крім того, якщо ми хочемо мати Боже схвалення, нам потрібно бути щирими та слухатися його. Ми передусім мусимо розвивати сильну ненависть до зла. Псалмоспівець сказав: «Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими, я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду. Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами» (Псалом 26:4, 5, 9). У християнському зборі як молодим, так і людям похилого віку необхідно уникати непотрібного спілкування з неприсвяченими Єгові. Щоб мати Боже схвалення, нам треба старатися залишатись бездоганними та неопоганеними світом (Псалом 26:1—5; Якова 1:27; 4:4). Тоді нам буде гарантовано, що Єгова не знищить нас з безбожниками в Армагеддоні.
Дехто «повіки не вмре»
12, 13. а) Які слова Ісуса, проречені перш ніж він воскресив Лазаря, Марта повністю не розуміла? б) Чого Ісус не мав на думці, кажучи, що дехто «повіки не вмре»?
12 Як же приємно роздумувати про можливість пережити кінець цієї системи речей і ніколи не померти! Цю перспективу ми знаходимо в Ісусових словах. Саме перед тим як воскресити свого мертвого друга Лазаря, Ісус сказав Марті, сестрі Лазаря: «Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене,— хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене,— повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?» Марта вірила у воскресіння, але вона не зрозуміла повністю всього, про що говорив Ісус (Івана 11:25, 26).
13 Ісус не мав на увазі, що його вірні апостоли житимуть далі в тілі й ніколи не помруть. Навпаки, згодом він вказав на те, що його учні все-таки помруть (Івана 21:16—23). Фактично їхнім помазанням святим духом у П’ятидесятницю 33 року н. е. визначилося, що вони мають померти, аби отримати свою небесну спадщину як царі та священики (Об’явлення 20:4, 6). Тому з перебігом часу всі християни першого сторіччя повмирали. Однак Ісус мав підставу сказати це. Його слова стосовно життя без кінця сповняться.
14, 15. а) Як сповняться Ісусові слова про те, що дехто «повіки не вмре»? б) Яким є стан цього світу, але якою надією живуть праведні?
14 Насамперед, вірні помазані християни ніколи не зазнають вічної смерті (Об’явлення 20:6). Ісус також недвозначно говорив про особливий час, коли Бог втрутиться в людські справи й усуне зло із землі, як він зробив це за днів Ноя. Вірні люди, які в той час виконуватимуть Божу волю, не загинуть від Божої руки. Навпаки, подібно до Ноя та його сім’ї, вони матимуть можливість пережити знищення світу. Така надія небезпідставна, і базується вона на біблійних вченнях та прикладах. (Порівняйте Євреїв 6:19; 2 Петра 2:4—9). Сповнення біблійного пророцтва виявляє, що вже дуже скоро сьогоднішній світ, світ неправедного людського суспільства, дійде до свого кінця у знищенні. Теперішня ситуація у світі є безповоротною, бо цей світ непоправно злий. Те, що Бог сказав про світ за днів Ноя, також стосується теперішнього світу. Серця значної більшості людей сповнюються злом, і повсякденно вони мають тільки злі думки (Буття 6:5).
15 Єгова дозволив людям протягом довгих сторіч керувати землею, не втручаючись в їхні справи, але час вже майже збіг. Незабаром Єгова знищить усе зло на землі, і відбудеться це саме так, як говориться в Біблії (Псалом 145:20; Приповістей 2:21, 22). Проте він не знищить разом зі злими праведних. Бог такого ніколи не робив! (Порівняйте Буття 18:22, 23, 26). Навіщо знищувати тих, хто докладає зусиль вірно і богобійно служити йому? Слушною є думка, що, коли почнеться велика скорбота, вірні поклонники Єгови матимуть його схвалення і їх не буде знищено, так само як не було знищено Ноя із сім’єю, коли злий світ за його днів прийшов до свого катастрофічного кінця (Буття 7:23). Вони матимуть божественний захист і переживуть кінець цього світу.
16. Які дива відбуватимуться в новому світі і що це означає для тих, хто переживе?
16 А що ж тоді? У новому світі на людство зливатимуться цілющі благословення, коли повністю застосовуватиметься Ісусова викупна жертва. Біблія говорить про символічну «чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця. Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки — дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев — на вздоровлення народів» (Об’явлення 22:1, 2). Втішає те, що «вздоровлення» стосується також усунення самої Адамової смерті! «Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого» (Ісаї 25:8). Отже, тим, хто переживе велику скорботу і ввійде в новий світ, вже не потрібно буде вмирати!
Непохитна надія
17. Наскільки певною є надія на те, що дехто переживе Армагеддон і «повіки не вмре»?
17 Чи ми можемо цілком довіряти цій дивовижній надії? Безумовно! Ісус сказав Марті, що прийде час, коли люди житимуть і вже не будуть вмирати (Івана 11:26). До того ж у 7-му розділі Об’явлення, яке Ісус передав Івану, було виявлено, що великий натовп вийде з великого горя, переживши його. Чи ж ми не повинні вірити Ісусу Христу та довіряти історичному опису про Потоп за днів Ноя? Безсумнівно, що так! Більш того, у Біблії можна знайти інші описи, як Бог зберігав своїх слуг при житті під час карання і падіння різних народів. Чи ж нам не слід сподіватися цього від нього в час кінця? Чи є для Творця щось неможливе? (Порівняйте Матвія 19:26).
18. Яку ми можемо мати гарантію щодо життя в праведному новому світі Єгови?
18 Якщо ми вірно служимо Єгові тепер, то маємо гарантію вічного життя в його новому світі. Незліченній кількості людей буде повернено життя у цьому новому світі через воскресіння. Однак сьогодні мільйони з народу Єгови, так, великий натовп, якого жодна людина не може перерахувати або визначити його остаточну кількість, матиме унікальний привілей врятуватися у великій скорботі. І вони ніколи не помруть.
Будь ласка, поясніть
◻ Як події за Ноєвих днів передвіщають збереження в Армагеддоні?
◻ Що нам потрібно робити, аби непохитно стояти, коли Ісус прийде виконувати вирок Єгови?
◻ Чому ми говоримо, що ті, хто пережив Армагеддон, можуть ‘повіки не вмерти’?
[Ілюстрація на сторінці 15]
Християни уникнули горя, яке спіткало Єрусалим.