⁴ У 1881 році в «Сіонській вартовій башті» говорилось, що «Син людський», якого теж названо «Царем»,— це Ісус. Перші Дослідники Біблії розуміли, що вислів «мої брати» стосується тих, хто має правити з Христом, а також всіх людей, які житимуть на землі, досягнувши досконалості. Вони вважали, що відділення овець від козлів відбуватиметься впродовж Тисячолітнього правління Христа. І ці Дослідники думали, що люди будуть визнані вівцями, оскільки жили відповідно до Божого закону любові.

 5. Як прояснилося наше розуміння у 1920-х роках?

⁵ На початку 1920-х років Єгова допоміг своєму народові чіткіше зрозуміти цей приклад. У «Вартовій башті» за 15 жовтня 1923 року підтверджувалося, що «Син людський» — це Ісус. А втім, у ній наводились вагомі біблійні аргументи про те, хто такі Христові брати і хто вівці. Там пояснювалося, що Христовими братами є лише ті, хто має правити з ним у небі, а вівці — це ті, хто надіється жити на землі під правлінням Христового Царства. Що сказати про те, коли відбуватиметься відділення овець від козлів? У статті зазначалось, що брати Христа мають правити з ним з неба під час Тисячолітнього правління, тож земний клас не зможе ані допомагати їм, ані нехтувати ними. Тому відділення овець від козлів має відбуватися перед тим, як розпочнеться Тисячолітнє правління. А про підстави для вирішення, хто є вівцями, під кінець статті говорилося, що людей буде визнано вівцями, бо вони визнавали Ісуса своїм Паном і чекали Царства, яке принесе ліпші умови.

 7. Яке чітке розуміння тепер ми маємо?

⁷ Тепер ми маємо чітке розуміння прикладу про овець і козлів. Отже, хто саме згаданий у прикладі? «Син людський», Цар,— це Ісус. Ті, кого названо «мої брати»,— це помазані духом чоловіки і жінки, які будуть правити з Христом з неба (Рим. 8:16, 17). «Вівці» і «козли» представляють людей з усіх народів. Вони не помазані святим духом. Що сказати про те, коли відбудеться суд? Цей суд відбудеться під кінець великого лиха, яке ще попереду. А як щодо підстав для вирішення, хто є вівцями, а хто є козлами? Підставою буде те, як вони ставилися до останку Христових помазаних духом братів на землі. Оскільки кінець цієї системи дуже близько, ми надзвичайно вдячні Єгові, що він поступово проливає світло на цей приклад і на пов’язані з ним приклади, записані у 24-му і 25-му розділах Матвія.

⁹ По-перше, Ісус навчає за допомогою прикладу. Зрозуміло, що він не говорить про відділення буквальних овець від козлів. Так само Ісус не каже, що кожна людина, яка буде визнана вівцею, повинна буквально годувати, одягати, провідувати його братів у в’язниці чи піклуватися про них. Натомість він показує, яке ставлення до його братів мають символічні вівці. Христос називає овець праведниками, бо вони визнають, що він має групу помазаних братів, які ще живуть на землі, і вони віддано підтримують цих помазанців у скрутні часи останніх днів (Матв. 10:40—42; 25:40, 46; 2 Тим. 3:1—5).

10. Як вівці можуть виявляти доброту до Христових братів?

¹⁰ По-друге, розгляньмо контекст Ісусових слів. Він говорить про ознаку своєї присутності і закінчення цього віку (Матв. 24:3). Раніше у своїй промові Ісус сказав, що ознака включатиме в себе важливу складову — проповідування доброї новини про Царство «по цілій населеній землі» (Матв. 24:14). І перед тим, як розповісти приклад про овець і козлів, він навів приклад про таланти. Як обговорювалось у попередній статті, Ісус розповів цей приклад, аби наголосити на тому, що його помазані духом учні, його «брати», повинні ревно проповідувати. А втім, невелика група помазанців, позосталих на землі під час Ісусової присутності, має виконувати нелегке завдання — проповідувати «всім народам» перед приходом кінця. Приклад про овець і козлів показує, що помазанці матимуть помічників. Тому особи, яких визнано вівцями, передусім виявляють доброту до Христових братів тим, що підтримують їх у проповідницькій праці. А що включає в себе така підтримка? Чи вона зводиться лише до матеріальної та емоційної підтримки, чи мається на увазі щось більше?