Біблійна книга 38. Захарія

Письменник: Захарій

Місце написання: Єрусалим

Написання закінчено: 518 рік до н. е.

Описаний період: 520—518 роки до н. е.

ЗАСТІЙ. Власне в такому стані була відбудова храму Єгови в Єрусалимі, коли почав пророкувати Захарій. Соломон побудував перший храм за сім з половиною років (1 Цар. 6:37, 38), натомість минуло вже 17 років, як євреї повернулися на батьківщину, а до закінчення будови було ще далеко. Врешті роботи зовсім припинилися, коли Артаксеркс (Бардія або Гаумата) наклав на них заборону. Але тепер, незважаючи на офіційну заборону, відбудова знову велася. Єгова послуговувався Огієм та Захарієм, аби спонукати людей відновити будову і не полишати її аж до завершення (Езд. 4:23, 24; 5:1, 2).

² Завдання, що стояло перед євреями, здавалося таким великим, як гора (Зах. 4:6, 7). Їх було мало, а противників багато. І хоча в них був Зоровавель, князь із Давидового роду, проте вони не мали царя і підпорядковувалися владі чужинців. Наскільки ж легко євреї могли ослабнути і сконцентруватися на собі, тоді як той час вимагав сильної віри та енергійних дій! Захарій мав звернути їхню увагу на тогочасні Божі наміри і навіть на величніші наміри стосовно дальшого майбутнього, додаючи їм сил для виконання роботи (8:9, 13). Вони не мали права бути такими, як їхні невдячні прабатьки (1:5, 6).

³ Ким був Захарій? У Біблії згадується близько 30 різних осіб з таким іменем. Однак письменника книги, що носить це ім’я, представлено як «пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового» (Зах. 1:1; Езд. 5:1; Неем. 12:12, 16). Його ім’я (єврейською Зехарйа́г) означає «Єгова пригадав». Книга Захарія чітко вказує, що «Єгова військ» пам’ятає про свій народ і що з огляду на своє ім’я робить для нього добро (Зах. 1:3, НС). З дат, поданих у цій книзі, виходить, що вона охоплює період принаймні двох років. Будову храму було відновлено «восьмого місяця другого року Дарія» (жовтень-листопад 520 року до н. е.), і саме тоді почав пророкувати Захарій (1:1). Також у цій книзі говориться про «четвертий день дев’ятого місяця, кіслева» «у четвертому році царя Дарія», тобто приблизно 1 грудня 518 року до н. е. (7:1). Отже, немає сумніву, що Захарій виголошував і записував своє пророцтво протягом 520—518 років до н. е. (Езд. 4:24).

⁴ Ті, що досліджують книгу Захарія, знайдуть багато доказів її достовірності. Візьміть, приміром, Тир. Вавилонський цар Навуходоносор зруйнував його тільки після 13-річної облоги. Проте для Тира це ще не був кінець. Багато років пізніше Захарій передрік цілковите знищення Тира. Александр Македонський побудував славнозвісний вал і здобув острівну частину міста; він безжалісно спалив його, сповнивши таким чином пророцтво Захарія, виголошене приблизно два століття раніше (Зах. 9:2—4)a.

⁵ А втім, найпереконливішим доказом того, що ця книга натхнена Богом, є сповнення її пророцтв стосовно Месії, Ісуса Христа. Це можна побачити, порівнюючи такі вірші: Захарія 9:9 з Матвія 21:4, 5 та Івана 12:14—16; Захарія 12:10 з Івана 19:34—37; Захарія 13:7 з Матвія 26:31 та Марка 14:27. Також варто звернути увагу на подібність між Захарія 8:16 й Ефесян 4:25; Захарія 3:2 (Кул.) і Юди 9; Захарія 14:5 і Юди 14. Гармонійність Божого Слова дійсно вражає!

⁶ Декотрі критики Біблії кажуть: оскільки з 9-го розділу стиль написання книги Захарія змінюється, це означає, що другу частину написав не Захарій. А втім, стиль змінено лише настільки, наскільки цього вимагала зміна теми цієї книги. Тимчасом як перші вісім розділів обговорюють справи, що були актуальні за днів Захарія, то розділи 9—14 описують більш далекі події. Дехто запитує, чому Матвій цитує слова Захарія, але приписує їх Єремії (Матв. 27:9; Зах. 11:12). Здається, колись книгу Єремії (а не Ісаї, як це є в теперішніх Бібліях) вважали першою з «пізніх» Пророків; тому цілком імовірно, що Матвій, називаючи Захарія «Єремією», дотримувався звичаю євреїв називати цілу частину Писань так, як її першу книгу. Навіть Ісус словом «Псалми» називав усі книги, відомі як «Писання» (Луки 24:44)b.

⁷ До 8-го вірша 6-го розділу ця книга містить серію з восьми видінь, подібних до видінь Даниїла та Єзекіїля. Переважно вони стосуються відбудови храму. Після них ідуть проголошення та пророцтва про поклоніння від усього серця, відновлення та про день війни Єгови.

ЧОМУ КОРИСНА

⁸ Усі, хто вивчає пророцтво Захарія і роздумує над ним, візьме для себе великий пожиток зі знання, яке зміцнює віру. З єврейського тексту бачимо, що Захарій понад 50 разів звертає увагу на «Єгову військ» — Того, хто воює за свій народ і захищає його, а також, коли потрібно, дає йому сили. Коли вороги стали чинити будівництву храму опір, який був неначе гора, Захарій проголосив: «Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот. Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною». За допомогою духу Єгови роботи при будові храму були завершені. Подібно й сьогодні перепони зникатимуть, якщо до них підходити з вірою в Єгову. Саме про це сказав Ісус своїм учням: «Якщо ви будете мати віру хоча б з гірчичне зернятко, то скажете цій горі: «Пересунься звідси он туди» — і вона пересунеться, і нічого не буде для вас неможливого» (Зах. 4:6, 7; Матв. 17:20).

⁹ У розділі 13, віршах 2—6, Захарій змальовує відданість, яка і в наш час є характерною ознакою організації Єгови. Така відданість повинна перевершувати будь-які людські стосунки, як-от взаємини між кровними родичами. Якби близький родич пророкував в ім’я Єгови неправду, тобто говорив те, що суперечить звістці про Царство і намагався негативно впливати на інших у зборі Божого народу, члени сім’ї такої особи повинні віддано підтримувати будь-які судові рішення, винесені в зборі щодо цієї справи. Таку ж позицію християни повинні займати стосовно будь-якої близької людини, котра пророкує неправду, щоб вона засоромилася і відчула в серці жаль через свій неправильний учинок.

¹⁰ Як зазначалось у вступних абзацах цього розділу, Захарій передрік у найменших подробицях те, що Ісус в’їде до Єрусалима як цар, «покірний, і... на ослі», що його буде зраджено за «тридцять срібняків», що в той час учні його розпорошаться, а воїн списом проколе Ісуса на стовпі (Зах. 9:9; 11:12; 13:7; 12:10). Також пророцтво говорить, що «Пагін» буде будівничим храму Єгови. Порівнюючи Ісаї 11:1—10; Єремії 23:5 і Луки 1:32, 33, бачимо, що цим «Пагоном» є Ісус Христос, який «царюватиме над домом Якова навіки». Захарій представляє «Пагона» як «священика на троні своєму», а це узгоджується зі словами апостола Павла, що «Ісус... навіки став первосвящеником на подобу Мелхиседека», а також що він «сів праворуч від престолу Величного на небесах» (Зах. 6:12, Хом.; 6:13; Євр. 6:20; 8:1). Отже, пророцтво показує, що «Пагін» — це Первосвященик і Цар, який сидить праворуч від Бога на небесах, водночас воно проголошує, що Єгова — Суверенний Правитель над усіма: «І стане Господь [«Єгова», НС] за царя над землею всією,— Господь буде один того дня, і одне Ймення Його» (Зах. 14:9).

¹¹ Говорячи про той час, пророк приблизно 20 разів повторює вислів «того дня» і навіть вживає його наприкінці свого пророцтва. Аналіз багатьох віршів, де з’являється цей вислів, показує, що тут йдеться про день, коли Єгова вигубить імена ідолів та усуне фальшивих пророків (13:2, 4). У той день Єгова буде воювати з ворожими народами, спричинить серед них збентеження і принесе їм знищення, але своєму народові дасть для захисту ‘долину Його гір’ (14:1—5, 13; 12:8, 9). Авжеж, «спасе їх Господь, їхній Бог, того дня, Свій народ, як отару», і вони будуть кликати один до одного з-під виноградників та фігових дерев (Зах. 9:16; 3:10; Мих. 4:4). Той день дійсно буде славетний, бо Єгова військ ‘перебуватиме посеред’ свого народу і «вийде з Єрусалиму живая вода». Ці слова Захарія показують, що події «дня того» будуть провісниками «нового неба та нової землі», котрі були обіцяні у зв’язку з приходом Царства (Зах. 2:15; 14:8; Об’яв. 21:1—3; 22:1).

¹² «Хто буде погорджувати днем малих речей?» — запитує Єгова. Ціла земля буде втішатися добробутом: ‘Поприходять численні народи та сильні люди шукати Господа Саваота в Єрусалимі, і десять мужів з усіх язиків тих народів схоплять за полу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами!’. «Того дня» навіть на кінських дзвінках буде напис «Святість належить Єгові!». Розгляд цих пророцтв є надзвичайно корисним, оскільки вони показують, що через Царське Насіння ім’я Єгови дійсно буде освячене (Зах. 4:10; 8:22, 23; 14:20, НС).

[Примітки]