Ось схвалений Єговою Слуга!
«Ось, слуга мій... що його вподобала собі душа моя» (ІСАЇ 42:1, Кул.).
1. Що варто робити служителям Єгови, особливо напередодні Спомину, і чому?
НАДХОДИТЬ час відзначення Спомину смерті Христа, і Божому народу було б мудро прислухатись до поради апостола Павла: «Пильно придивлятись до Ісуса — Керівника, завдяки якому маємо віру, та Удосконалювача нашої віри». Павло також сказав: «І справді, глибоко роздумуйте про того, хто стійко зніс зневажливі слова грішників, якими вони самі собі шкодили. Тоді ви не втомитесь і ваші душі не знесиляться» (Євр. 12:2, 3). Помазаним християнам і їхнім товаришам з інших овець варто зважати на приклад Христової вірності, найвищим виявом якої стала його жертва. Адже тоді вони зможуть і далі вірно служити Єгові та їхні «душі не знесиляться». (Порівняйте Галатів 6:9).
2. Що ми довідаємося з пророцтв Ісаї про Божого Сина?
2 Єгова надихнув пророка Ісаю записати кілька пророцтв про свого Сина. Ці пророцтва допоможуть нам «пильно придивлятись до Ісуса [Христа] — Керівника, завдяки якому маємо віру, та Удосконалювача нашої віри»a. Так ми більше дізна́ємося про його особистість, його страждання і звеличення як нашого Царя і Визволителя. Завдяки пророцтвам Ісаї ми зможемо ліпше усвідомлювати важливість Спомину, який цього року будемо відзначати після заходу сонця в четвер, 9 квітня.
Слугу розпізнано
3, 4. а) На кого вказує слово «слуга» в книзі Ісаї? б) Як сама Біблія показує, хто є Слугою, згаданим у книзі Ісаї, розділах 42, 49, 50, 52 і 53?
3 Слово «слуга» з’являється в книзі Ісаї кілька разів. Іноді воно стосується самого пророка (Ісаї 20:3; 44:26). Часом ним названо цілий народ Ізраїль, або Яків (Ісаї 41:8, 9; 44:1, 2, 21). А як щодо знаменних пророцтв про Слугу в книзі Ісаї, розділах 42, 49, 50, 52 і 53? Досліджуючи Християнські Грецькі Писання, ми чітко розуміємо, хто є Слугою Єгови, згаданим у цих розділах? Згідно з книгою Дії, якось святий дух направив проповідника євангелія Пилипа до ефіопського вельможі. Цікаво, що ефіоп у той час читав одне з пророцтв Ісаї, яке сьогодні відповідає уривку з Ісаї 53:7, 8. Вельможа звернувся до Пилипа з проханням: «Благаю тебе, скажи, кого пророк тут мав на увазі: себе чи когось іншого?» Пилип відразу пояснив, що Ісая говорить тут про Месію, Ісуса (Дії 8:26—35).
4 Коли Ісус був ще немовлям, праведний чоловік, на ім’я Симеон, під дією святого духу проголосив, що «маленький Ісус» стане «світлом, що усуне заслону з народів», як передречено в Ісаї 42:6 і 49:6 (Луки 2:25—32). Крім того, в пророцтві з Ісаї 50:6—9 заздалегідь описувалось, як принизливо обходитимуться з Ісусом у ніч його арешту (Матв. 26:67; Луки 22:63). Після П’ятидесятниці 33 року н. е. апостол Петро недвозначно назвав Ісуса «Слугою» Єгови. (Ісаї 52:13; 53:11; прочитайте Дії 3:13, 26). Що ми дізнаємося з цих месіанських пророцтв?
Єгова навчає свого Слугу
5. Яке навчання отримав Слуга Бога?
5 В одному з пророцтв Ісаї, яке говорить про Божого Слугу, гарно показано близькі взаємини Єгови зі своїм первонародженим Сином, коли той ще не жив на землі. (Прочитайте Ісаї 50:4—9). Цей Слуга сам виявив, що Єгова постійно навчав його: «Він... збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні» (Ісаї 50:4). Увесь той час Слуга слухався свого Батька, Єгову, і вчився в нього, ставши покірним учнем. Яка ж велика честь — учитися в самого Творця Всесвіту!
6. Як Слуга виявляв цілковиту покору своєму Батькові?
6 У цьому пророцтві Слуга називає свого Батька «Господом Богом», або, згідно з «Перекладом нового світу», «Всевладним Господом Єговою». Це засвідчує, що Слуга добре розумів основоположну істину про всесвітнє володарювання Єгови. Показуючи своє цілковите підкорення Батьку, він каже: «Господь Бог відкрив вухо Мені, і Я не став неслухняним, назад не відступив» (Ісаї 50:5). Слуга був в Єгови «майстром» під час створення матеріального Всесвіту і людини. Цей майстер, Божий Син, «радів перед обличчям Його [Єгови] кожночасно, радів на земнім крузі Його, а забава [його] — із синами людськими» (Прип. 8:22—31).
7. Звідки ми знаємо, що Слуга був упевнений у підтримці Батька під час випробувань?
7 Завдяки отриманому навчанню та любові до людей Слуга зміг добре підготуватися до приходу на землю і до сильної протидії. Він з радістю продовжував виконувати волю Батька, навіть під час лютого переслідування (Пс. 40:9; Матв. 26:42; Ів. 6:38). Зазнаючи випробувань на землі, Ісус був впевнений у тому, що Батько схвалює і підтримує його. Як і передрікалося в пророцтві Ісаї, Ісус міг сказати: «Близько Той, Хто Мене всправедливлює,— хто ж стане зо Мною на прю?.. Отож, Господь Бог допоможе Мені» (Ісаї 50:8, 9). Безперечно, Єгова допомагав своєму вірному Слузі впродовж його земного служіння, як це засвідчує інше пророцтво Ісаї.
Земне служіння Слуги
8. Які є докази того, що Ісус — «Обранець» Єгови, про якого передрікалося в Ісаї 42:1?
8 Біблія розповідає, що́ сталося 29 року н. е., коли Ісус охрестився: «На нього зійшов святий дух... а з неба почувся голос: “Ти Син мій улюблений, на тобі моє схвалення”» (Луки 3:21, 22). Так Єгова чітко вказав на свого «Обранця», згаданого в пророцтві Ісаї. (Прочитайте Ісаї 42:1—7). Служачи на землі, Ісус сповнив це пророцтво у винятковий спосіб. У своєму Євангелії Матвій процитував слова з Ісаї 42:1—4 і застосував їх до Ісуса (Матв. 12:15—21).
9, 10. а) Як під час свого служіння Ісус сповнив пророцтво з Ісаї 42:3? б) Як Христос, будучи на землі, «встановлював справедливість» і коли він «встановить на [всій] землі правду»?
9 Юдейські релігійні провідники зневажали простих людей (Ів. 7:47—49). З людьми обходилися грубо, їх можна було прирівняти до «очеретини надломленої» або «ґнота тліючого», який ледь-ледь жевріє. Однак Ісус співчував бідним і знедоленим (Матв. 9:35, 36). Він лагідно запрошував таких людей: «Прийдіть до мене, всі струджені та обтяжені, і я відсвіжу вас» (Матв. 11:28). Ісус «встановлював справедливість», навчаючи людей Божих норм добра і зла (Ісаї 42:3, НС). Він показував, що Закон Єгови потрібно застосовувати помірковано й милосердно (Матв. 23:23). Крім того, Ісус виявляв справедливість, неупереджено проповідуючи і багатим, і бідним (Матв. 11:5; Луки 18:18—23).
10 Пророцтво Ісаї також передрікає, що «Обранець» Єгови «встановить на землі правду» (Ісаї 42:4, Хом.). Будучи Царем Месіанського Царства, він зробить це невдовзі після того, як знищить усі політичні влади і замінить їх власним праведним правлінням. Христос дасть початок новому світу, в якому «перебуватиме праведність» (2 Пет. 3:13; Дан. 2:44).
«Світло» і «заповіт»
11. В якому розумінні Ісус був «світлом для інших народів» в I столітті і як він відповідає цій ролі в наш час?
11 На сповнення слів з Ісаї 42:6 Ісус став «Світлом поганам». Протягом свого земного служіння він ніс духовне світло переважно євреям (Матв. 15:24; Дії 3:26). А втім, Ісус казав: «Я світло для світу» (Ів. 8:12). Він став світлом для євреїв і для інших народів не тільки тому, що ніс їм духовне просвітлення, але й тому, що віддав своє досконале людське життя як викуп за все людство (Матв. 20:28). Після свого воскресіння Ісус звелів учням свідчити про нього «навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8). Павло і Варнава цитували в служінні слова «світло для інших народів» і пов’язували їх з проповідницькою працею, яку вони здійснювали серед неєвреїв. (Дії 13:46—48; порівняйте Ісаї 49:6). Ця праця виконується й досі, оскільки помазані Ісусові брати на землі та їхні товариші поширюють духовне світло і допомагають людям повірити в Ісуса, «світло для інших народів».
12. Як Слуга Єгови став «заповітом народові»?
12 У тому ж пророцтві Єгова сказав своєму обраному Слузі: «Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові» (Ісаї 42:6). Сатана постійно намагався знищити Ісуса і перешкодити йому виконувати служіння на землі. Але Єгова оберігав Ісуса, аж поки не настав визначений йому час померти (Матв. 2:13; Ів. 7:30). Потім Єгова воскресив Ісуса і дав його як «заповіт», або обіцянку, для всіх народів. Та урочиста обіцянка містила запевнення, що Божий вірний Слуга і далі буде «світлом для інших народів», визволяючи людей з духовної темряви. (Прочитайте Ісаї 49:8, 9)b.
13. Як під час свого служіння на землі Ісус визволяв «мешканців темряви» і як він продовжує це робити?
13 Згідно з цією обіцянкою, обраний Єговою Слуга мав «очі відкрити незрячим», «вивести в’язня з в’язниці» і визволити з темниці «мешканців темряви» (Ісаї 42:7). Під час свого служіння на землі Ісус робив це, викриваючи фальшиві релігійні традиції і проповідуючи добру новину про Царство (Матв. 15:3; Луки 8:1). Таким чином він визволяв з духовного рабства євреїв, які ставали його учнями (Ів. 8:31, 32). Ісус приніс духовну свободу також мільйонам неєвреїв. Він дав своїм послідовникам доручення «іти та робити учнями людей з усіх народів». При цьому Ісус пообіцяв, що буде з учнями «аж до закінчення цієї системи» (Матв. 28:19, 20). З неба Христос Ісус наглядає за всесвітньою працею проповідування.
Єгова звеличує Слугу
14, 15. Як і чому Єгова звеличив свого Слугу?
14 В іншому пророцтві про Месіанського Слугу Єгова говорить: «Ось стане розумне робити Мій Отрок [«Слуга», Хом.], підійметься й буде повищений, і височенним Він стане» (Ісаї 52:13). З огляду на те, що Син віддано підкорявся Божій верховній владі і залишався вірним попри найважчі випробування, Єгова звеличив його.
15 Про Ісуса апостол Петро написав: «Він, зійшовши на небо, перебуває праворуч від Бога, який підкорив йому ангелів, усяку владу і силу» (1 Пет. 3:22). Подібно писав апостол Павло: «Він упокорився і залишався слухняним аж до смерті — смерті на стовпі мук. Саме тому Бог підніс його на вище становище і великодушно дав йому ім’я, вище від будь-якого іншого імені. Він зробив це для того, щоб перед Ісусовим ім’ям схилилось кожне коліно тих, хто на небі, хто на землі і хто під землею, та щоб кожен язик відкрито визнав: Ісус Христос — то Господь на славу Бога, Батька» (Фил. 2:8—11).
16. Як Ісус «височенним... став» у 1914 році і що він відтоді робить?
16 У 1914 році Єгова ще більше звеличив Ісуса. Він «височенним... став», коли Єгова звів його на престол як Царя Месіанського Царства (Пс. 2:6; Дан. 7:13, 14). Відтоді Христос почав «панувати... поміж ворогами Своїми» (Пс. 110:2). Спочатку він підкорив Сатану і його демонів, скинувши їх в околиці землі (Об’яв. 12:7—12). Потім Христос, як Більший Кір, визволив останок своїх помазаних братів на землі з лабетів «Вавилона Великого» (Об’яв. 18:2; Ісаї 44:28). Він очолив всесвітнє проповідування, завдяки чому було зібрано його «позосталих» духовних братів і відбувається збір мільйонів «інших овець», відданих товаришів «малої отари» (Об’яв. 12:17; Ів. 10:16; Луки 12:32).
17. Що ми довідалися з цієї статті, дослідивши пророцтва Ісаї про Слугу?
17 Безумовно, дослідивши ці дивовижні пророцтва з книги Ісаї, ми ще більше цінуємо нашого Царя і Визволителя, Христа Ісуса. Впродовж свого земного служіння Ісус підкорявся своєму Батькові, і це свідчило, що він добре засвоїв навчання, яке отримав від нього до свого приходу на землю. Служіння Ісуса, а також проповідницька праця, за якою він наглядає й досі, доводять, що Ісус є «світлом для інших народів». Як ми далі побачимо, інше пророцтво про Месіанського Слугу показує, що він мав страждати і віддати за нас своє життя. У той час як наближається Спомин його смерті, нам варто «глибоко роздумувати» про сповнення цих передречень (Євр. 12:2, 3).
[Примітки]
a Ці пророцтва записані в Ісаї 42:1—7; 49:1—12; 50:4—9 і 52:13—53:12.
b Пророцтво з Ісаї 49:1—12 обговорюється в книжці «Пророцтво Ісаї — світло для всього людства», том 2, сторінки 136—145.
Повторення
• Хто такий Слуга з пророцтв Ісаї і звідки ми це знаємо?
• Яке навчання Слуга отримав від Єгови?
• В якому розумінні Ісус є «світлом для інших народів»?
• Як було звеличено Слугу?
[Ілюстрація на сторінці 21]
Пилип чітко показав, що «Слуга», згаданий Ісаєю,— це Ісус, Месія
[Ілюстрація на сторінці 23]
Ісус, обраний Єговою Слуга, співчував бідним і знедоленим
[Ілюстрація на сторінці 24]
Батько звеличив Ісуса і звів його на престол як Царя Месіанського Царства