12. (а) Яким інакшим способом Ісус цитував з Святого єврейського Письма в Його Нагірній проповіді, і чому? (б) Що ми навчаємось з шостого «сказаного»?

¹² Коли Ісус цитував з Святого єврейського Письма, то сказав: «Написано» (Матвія 4:4, 7, 10). Але шість разів у Нагірній проповіді, Він уносив вислови, які здавалось походили з Святого єврейського Письма, так: «Сказано» (Матвія 5:21, 27, 31, 33, 38, 43). Чому? Тому що звертався до Святого Письма так як його тлумачено в світлі фарисейських традицій, які суперечать Божим наказам (Повторення Закону 4:2; Матвія 15:3). Це стає очевидним з Ісусової шостої й останньої довідки цієї серії: «Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога». Але в Мойсеєвому Законі ніде не каже, щоб «ненавидіти свого ворога». Книжники й фарисеї придумали це. Це було їхнє тлумачення Закону, щоб любити вашого ближнього — єврейського, а нікого іншого.

18. (а) Як євреї змінювали закон про любов ближнього, і як Ісус протидіяв цьому? (б) Як Ісус відповів одному адвокатові, який не хотів повністю застосовувати цей закон відносно «ближнього»?

¹⁸ У шостому й останньому прикладі, Ісус ясно показує як рабинська традиція послабляла Мойсеїв Закон: «Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає» (Матвія 5:43, 44). Писаний Мойсеїв Закон не обмежував любові: «Будеш любити ближнього свого, як самого себе» (Левит 19:18). Це фарисеї не обходили цього наказу, і щоб виправдатись обмежували слово «ближній» тільки до тих, які додержувались традицій. Тому-то коли Ісус пізніше згадав одному адвокатові цей наказ, щоб «любити ближнього свого як самого себе», то чоловік ухилявся від суті його вислову кажучи: «А хто то мій ближній?» Ісус відповів притчею про милосердного самарянина — робіть себе ближнім тим людям яким ви потрібні (Луки 10:25​-37).