«Навчи нас молитися»

«Озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися» (ЛУКИ 11:1).

 1-3. (а) Чому учні просили Ісуса навчити їх молитись? (б) Які питання виникають відносно молитви?

ДЕКОТРІ люди є обдаровані гарним голосом для співу. В інших є природний музичний талант. Але щоб досягти найвищої можливої точки розвитку, то співакам, як також музикантам, які грають на музичних інструментах, потрібно інструкцій. Таке саме буває з молитвою. Учні Ісуса Христа усвідомили потребу інструкцій, якщо Бог вислуховуватиме їхні молитви.

² Ісус звичайно молився до Отця приватно, наприклад, перебував цілу ніч на молитві до Бога, перш ніж вибрав Своїх 12 апостолів (Луки 6:12-16). Ісус заохочував Своїх учнів молитись приватно, але вони теж чули, як Він молився публічно й помітили, що Він не молився як ті релігійні лицеміри, які люблять молитися, щоб їх бачили люди (Матвія 6:5, 6). Логічно виходить, що Ісусові послідовники бажали від Ісуса підвищених інструкцій про молитву. Тому-то читаємо: «І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван [Хреститель] навчив своїх учнів» (Луки 11:1).

³ Як Ісус реагував на цю просьбу? Що нам навчитись з Його прикладу? І як нам користатись Його інструкціями про молитву?

Уроки для нас

 4. Чому ми повинні «безперестанку молитись», і як?

⁴ Ми можемо багато навчитись з Ісусових слів і прикладу як Людина молитви. Один урок у цьому такий: Якщо Божий досконалий Син мусив регулярно молитись, то Його недосконалі учні мають більшу потребу постійно покладатись на Бога за керівництво, потішання, духовне живлення. Тому-то ми обов’язково мусимо «без перестанку молитися» (1 Солунян 5:17). Звичайно, це не значить, що ми завжди мусимо ставати навколішки. Краще, ми завжди повинні бути в молитовному настрої, і шукати Божого керівництва в усіх аспектах життя, щоб поводитись проникливо й завжди втішатись Його схваленням (Приповістей 15:24).

 5. Що може загарбувати нам час у якому ми повинні молитись, і що ми повинні робити про це?

⁵ У ці «останні дні», є багато чого вторгатися в час у який ми повинні перебувати в молитві (2 Тимофія 3:1). Якщо домашні журби, торговельні турботи, і цьому подібне, перешкоджають регулярній молитві до нашого небесного Отця, то ми занадто обтяжені турботами цього життя. Таку ситуацію необхідно відразу привести до належного стану, тому що не молитись може довести до втрати віри. Ми або мусимо зменшити наші світські обов’язки або зрівноважити життєві турботи ревним і повторним повертанням наших сердець до Бога за керівництво. Ми повинні «пильнувати в молитвах» (1 Петра 4:7).

 6. Яку молитву ми тепер будемо досліджувати, і з яким наміром?

⁶ У так званій зразковій молитві, Ісус навчив Своїх учнів молитись, а не точно що говорити. В Євангелії від Луки ця молитва дещо інакша від молитви в Євангелії від Матвія, тому що оказії інакші. Проаналізуємо ж цю молитву як зразок наших молитов — послідовників Ісусових і Свідків Єгови.

Наш Отець і Його Ім’я

 7. Хто має привілей звертатись до Єгови як до «нашого Отця»?

⁷ «Отче наш, що єси на небесах!» (Матвія 6:9; Луки 11:2). Тому що Єгова є Творцем людства й неба, Його дім, то це правильно звертатись до Нього, як «Отче наш, що єси на небесах» (1 Царів 8:49; Дії 17:24, 28). Слово «наш» визнає, що інші теж мають близьке споріднення з Богом. Але хто має необмежений привілей звертатись до Нього як до свого Отця? Тільки присвячені, охрещені особи в Його сім’ї поклонників. Називати Єгову «наш Отець» натякає на віру в Бога й усвідомлення єдиної основи на примирення з Ним, тобто цілковите прийняття Ісусової жертви викупу (Євреїв 4:14-16; 11:6).

 8. Чому ми повинні прагнути молитись до Єгови?

⁸ Яку ж інтимність ми повинні відчувати з нашим Отцем! Так як ті діти, які ніколи не стомлюються приступати до їхнього батька, то так і ми повинні прагнути перебувати з Богом у молитві. Удячність за Його духовне й матеріальне благословення повинно спонукувати нас виражати почуття вдячності за Його добрість. Ми повинні складати на Нього всі наші тягарі, будучи певні, що Він допомагатиме нам (Псалом 55:23 [55:22, НС]). Ми можемо бути зовсім переконані, що коли будемо вірні, то все вийде нам на добро, тому що Він опікується нами (1 Петра 5:6, 7).

 9. Коли молимось про виправдання Божого Ім’я, то чого ми просимо?

⁹ «Нехай святиться Ім’я Твоє» (Матвія 6:9; Луки 11:2). Слово «ім’я» іноді стосується самої особи, і «освячувати» значить «робити святим, відзначати або вважати щось за святе». (Порівняйте Об’явлення 3:4). В дійсності, молитись за просвячення Божого Ім’я є просьбою, щоб Єгова діяв виправдати Себе. Як? Усуненням усякого докору накиненого на Його Ім’я (Псалом 135:13). Для цієї мети, Бог знищить лукавство, звеличить Себе, і змусить народи визнати, що Він — Єгова (Єзекіїля 36:23; 38:23). Якщо прагнемо того дня, і дійсно оцінюємо величність Єгови, то завжди будемо приступати до Нього шанобливим духом на якого вказують слова «Нехай святиться Ім’я Твоє».

Боже Царство й Його воля

10. Що це значить, коли ми молимось за прихід Божого Царства?

¹⁰ «Нехай прийде Царство Твоє» (Матвія 6:10; Луки 11:2). Царство — це суверенне владіння Єгови, через Його небесний Месіанський уряд під владою Ісуса Христа й Його взаємодіючих «святих» (Даниїла 7:13, 14, 18, 27; Ісаї 9:6, 7; 11:1-5). Що це значить молитись за Його «прихід»? Це значить, що ми просимо, щоб Боже Царство прийшло проти всіх земних противників Божого правління. Те Царство «потовче й покінчить усі ті земні царства», а тоді перемінить землю на глобальний рай (Даниїла 2:44; Луки 23:43).

11. Що ми будемо робити якщо прагнемо виконування волі Єгови по цілому світі?

¹¹ «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10). Це просьба до Бога, щоб Він виконав Свій намір для землі, у якому-то намірі поміщається знищення Його ворогів (Псалом 83:10-19 [83:9-18, НС]; 135:6-10). В дійсності, це вказує на те, що ми прагнемо, щоб виконувалась Божа воля по цілому всесвіті. Якщо маємо це в нашому серці, то самі завжди будемо виконувати волю Єгови якнайкраще можемо. Неможливо чесно прохати цього в Бога а тоді не старатись щиро виконувати Його волю. Якщо так молимось до Бога, то не повинні поводитись протилежно Його волі, як наприклад водитись з невіруючими або засвоювати світські звички (1 Коринтян 7:39; 1 Івана 2:15-17). Краще, ми завжди повинні мати на увазі цю думку: «Яка є воля Єгови в цій справі?» Так, якщо любимо Бога з цілого серця, то будемо шукати в Нього керівництва в усіх справах життя (Матвія 22:37).

Наш щоденний хліб

12. Як просити тільки «щоденного хліба» добре впливає на нас?

¹² «Хліба нашого насущного дай нам сьогодні» (Матвія 6:11). В Євангелії від Луки цей вірш читається так: «Дай нам кожного дня наш хліб щоденний» (Луки 11:3, переклад Хоменка). Просити Бога, щоб Він давав нам потрібний харч «на цей день» збільшує віру в Його спроможність постачати нам наші потреби кожного дня. Ізраїльтяни мали наказ збирати манну «щоденно, скільки треба на день», а не на тиждень або більше (2 Мойсеєва 16:4). Це не є молитва за делікате або надмірні провізії, тільки за щоденні потреб, як вони постають. Просити тільки щоденного хліба також допомагає нам переборювати пожадливість (1 Коринтян 6:9, 10).

13. (а) Що це значить просити щоденного хліба? (б) Навіть коли ми тяжко працюємо й заробляємо тільки на життя, то яке повинно бути наше відношення?

¹³ У широкому значенні, просити щоденного хліба натякає не те, що ми не почуваємо себе незалежними, але завжди покладаємось на Бога постачати нам харч, напій, одяг, і інші потреби. Будучи присвяченими членами Його родини поклонників, ми покладаємось на нашого Отця, але не чекаємо бездіяльно, щоб Він чудесно постачав нам. Ми працюємо й користуємось усякою можливістю постачати харчі й інші потреби. Однак, ми правильно дякуємо Богові в молитві тому, що в цих постачаннях бачимо любов, мудрість, і силу нашого небесного Отця. (Дії 14:15-17; порівняйте Луки 22:19). З нашої старанності можуть бувати достатки. Навіть коли б ми тяжко працювали й тільки постачали потреби, то будьмо вдячні й задоволені (Филип’ян 4:12; 1 Тимофія 6:6-8). Дійсно, побожна особа, маюча звичайні провізії й вбрання, може бути щасливішою ніж матеріально багата. Не занепадаймо духом якщо в нас є мало достатків через обставини над якими ми не маємо контролю. Усе ж таки ми можемо багатіти духовно. Немає потреби бідувати духовно, або втрачати надію й любов до Єгови, до Якого зносяться наша хвала й подяка сердечною молитвою.

Прощення наших довгів

14. За які довги ми просимо Бога простити нам, і що Бог застосовує, щоб покривати наші гріхи?

¹⁴ «І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (Матвія 6:12). У Луки читаємо, що довги це гріхи (Луки 11:4). Через успадкований гріх ми не завжди виконуємо все згідно з досконалою волею нашого Отця. До певної міри, такі гріхи це наше заборгування, або обов’язки перед Богом, відколи ми «ходимо й живемо духом». (Галатів 5:16-25; порівняйте Римлян 7:21-25). Будучи недосконалими ми заборгувались і тепер не можемо повністю відповідати Божим нормам. То за прощення цих гріхів ми маємо привілей молитись. Щасливо, завдяки достоїнства Ісусової жертви, Бог може простити нам ці заборгування, або гріхи (Римлян 5:8; 6:23).

15. Як ми повинні ставитись до потрібної дисципліни?

¹⁵ Якщо хочемо, щоб Бог простив нам наші заборгування, або гріхи, то мусимо покаятись і охоче приймати дисципліну (Приповістей 28:13; Дії 3:19). Тому що Єгова любить нас, то дисциплінує так як треба, щоб ми могли виправляти свої вади (Приповістей 6:23; Євреїв 12:4-6). Ми повинні дуже радіти якщо, через ріст вірою й знанням, наші серця повністю відповідають Божим законам і принципам, щоб ніколи не грішили добровільно. Але що, коли згрішимо добровільно? Тоді мусимо відчути глибокий біль і ревно молитись до Бога, щоб Він простив нам (Євреїв 10:26-31). Застосуванням одержаної поради, ми можемо негайно поправляти нашу поведінку.

16. Чому це корисно просити Бога, щоб Він прощав нам наші гріхи?

¹⁶ Регулярно молитись до Бога, щоб Він простив нам наші гріхи є дуже корисним. Це завжди пригадує нам наше грішне становище й повинно робити нас більш покірливими (Псалом 51:5, 6, 9 [51:3, 4, 7, НС]). Маємо велику потребу, щоб наш небесний Отець «простив, та очистив нас від неправди всілякої» (1 Івана 1:8, 9). Крім того, згадувати наші гріхи в молитві допомагає нам переборювати їх. Таким чином постійно пригадуємо собі нашу потребу викупу й достоїнства Ісусової пролитої крові (1 Івана 2:1, 2; Об’явлення 7:9, 14).

17. Як просити в Бога прощення наших гріхів допомагає нам у нашому спорідненні з іншими?

¹⁷ Молитись за прощення наших гріхів також допомагає нам бути милостивими, співчутливими, і великодушними до тих, які провиняться перед нами в малому чи великому. У Луки говорить про це так: «Прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому» (Луки 11:4). Бог простить нам наші гріхи тільки тоді, коли ми «прощаємо винуватцям нашим» — особам, які грішать проти нас (Матвія 6:12; Марка 11:25). Ісус додав: «Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» (Матвія 6:14, 15). Молитись до Бога за прощення наших гріхів повинно спонукувати нас терпіти іншим і прощати їм. Апостол Павло написав: «Так, як Господь [Єгова, НС] простив вам, чиніть і ви так само» (Колосян 3:13, переклад Хоменка; Ефесян 4:32).

Спокуса й лукавий

18. Чому ми ніколи не повинні винити Бога за спокуси й випробовування?

¹⁸ «Не введи нас у спокусу» (Матвія 6:13, переклад Хоменка; Луки 11:4). Це не значить, що Єгова спокушує нас чинити гріх. У Святому Письмі деколи каже, що Бог робить або спричиняє щось, коли дійсно Він тільки дозволяє його. (Рут 1:20, 21; порівняйте Екклезіястова 11:5). Пам’ятайте, «Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує»,— написав учень Яків (Якова 1:13). Тому-то, ніколи не обвинувачуймо нашого небесного Отця в спокусі й випробовуванні нас лукавим, бо це Сатана, спокусник, спокушає нас грішити проти Бога (Матвія 4:3; 1 Солунян 3:5).

19. Як можна молитись відносно спокус?

¹⁹ Коли прохаємо, «не введи нас у спокусу», то в дійсності просимо Єгову, щоб ми не піддались спокусам або тискам, щоб не послухатись Його. Ми можемо просити нашого Отця давати нам керівництво, щоб жодна спокуса не була за сувора для нас. Відносно цього, Павло написав: «Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її» (1 Коринтян 10:13). Ми можемо молитись до Єгови про керівництво, щоб нас не спокушено понад нашу спроможність видержати й дати нам змогу витерпіти. Спокуси походять від Диявола, нашого грішного тіла, і недоліків інших, але наш люблячий Отець дасть нам керівництво й ми не будемо надмірно пригнічуватися.

20. Чому ми повинні молитись за визволення від «лукавого»?

²⁰ «Але визволи нас від лукавого» (Матвія 6:13). Певно, Бог може припинити Сатану, «лукавого», щоб він не переміг нас (2 Петра 2:9). Ніколи в історії не було більшої потреби визволення від Диявола, як тепер, тому що він «має лютість велику знаючи, що короткий час має» (Об’явлення 12:12). Нам відомі заміри Сатани, але Сатані також відомі наші недоліки. Тому-то обов’язково треба молитись, щоб Єгова охороняв нас від пасток цього лев’ячого противника. (2 Коринтян 2:11; 1 Петра 5:8, 9; порівняйте Псалом 141:8, 9). Наприклад, якщо ми маємо на меті одружуватись, то повинні просити Єгову охороняти нас від замірів Сатани й від спокус, щоб не розвинути світських споріднень, які можуть довести до неморальності або одруження з невіруючим, і таким чином не послухатись Бога (5 Мойсеєва 7:3, 4; 1 Коринтян 7:39). Чи ми прагнемо багатства? Якщо так то мусимо молитись до Бога, щоб Він допоміг нам протистояти спокусам грати в азартні ігри або шахраювати. Невідступно намагаючись знищити наше споріднення з Єговою, Сатана буде звертатись до будь-яких заходів у його арсеналі спокус. Тому-то мусимо постійно молитись до нашого небесного Отця, Який ніколи не допускає надмірних спокус на праведних, і визволяє їх від лукавого.

Молитва будує віру й надію

21. Як ми скористаємо з молитви про Царство?

²¹ Наш небесний Отець, Який визволяє від лукавого, дуже любить благословити нас. Але чому Він дозволяв Своїм любим слугам так довго молитись, «Нехай прийде Царство Твоє»? Тому що протягом років ми вже так довго молились за це Царство то це збільшило наше бажання й оцінювання до нього. Така молитва пригадує нам велику потребу цього доброзичливого небесного уряду. Вона теж нагадує нам надію на життя під правлінням того Царства (Об’явлення 21:1-5).

22. Яке повинно бути наше відношення відносно молитви до нашого небесного Отця, Єгови?

²² Немає сумніву, що молитва збільшує віру в Єгову. Коли Він відповідає на наші молитви то це зміцнює наше споріднення з Ним. Тому-то, ніколи не втомлюймося щоденно звертатись до Єгови з хвалою, подякою, і благанням. І будьмо вдячні Ісусові за те, що Він відповів на просьбу Своїх послідовників: «Господи, навчи нас молитися».

Чи пригадуєте?

◻ Яких уроків ми можемо навчитись з того, що Ісус говорив, і Його прикладу як людина молитви?

◻ Про що ми повинні молитись відносно нашого небесного Отця і Його Ім’я?

◻ Чого ми просимо, коли молимось про прихід Божого Царства й виконування Його волі на землі?

◻ Чого ми просимо, коли молимось про наш щоденний хліб?

◻ Що це значить, коли ми молимось за прощення наших довгів?

◻ Чому це дуже важливим молитись про спокуси й визволення від Сатани, лукавого?

[Ілюстрація на сторінці 16]

Ісусові послідовники попросили Його навчити їх молитись. Чи знаєте, як ми можемо скористати з Його інструкцій про молитву?