Як нас захищає праведність

«Далі шукайте найперше... Божої праведності» (МАТВІЯ 6:33).

1, 2. Яке рішення прийняла одна молода християнка і чому?

МОЛОДА християнка в одній азіатській країні працювала секретаркою в державній установі. Вона сумлінно ставилася до роботи: вчасно виконувала доручені їй завдання і не гаяла робочого часу. Але оскільки ця жінка була тимчасовим працівником, настав час розглянути, чи вона придатна для цієї роботи. Начальник відділу сказав молодій жінці, що найме її на постійну роботу і навіть призначить на вищу посаду, якщо вона матиме з ним статеві зносини. Вона рішуче відмовилась від такої пропозиції, хоча для неї це означало втратити роботу.

² Чи діяла ця молода християнка непрактично? Ні. Вона старанно дотримувалась Ісусової поради: «Далі шукайте найперше... Божої праведності» (Матвія 6:33). Вона не прагнула здобути якусь вигоду, вдаючись до розпусти. Набагато важливішим для неї було те, щоб дотримуватися праведних принципів (1 Коринфян 6:18).

Наскільки праведність важлива

 3. Що таке праведність?

³ Слово «праведність» вказує на стан моральної бездоганності й чесності. У Біблії єврейське, а також грецьке слово, що перекладається як праведність, означає «прямий, правильний». Праведність не слід плутати із лицемірною праведністю, яка спонукує людину оцінювати себе за власними нормами (Луки 16:15). Праведність — це спосіб життя, який узгоджується з нормами Єгови. Це Божа праведність (Римлян 1:17; 3:21).

 4. Чому християнам важливо виявляти праведність?

⁴ Чому важливо виявляти праведність? Тому що Єгова, ‘Бог правди’, схвалює своїх служителів, оскільки вони чинять праведність (Псалом 4:2; Приповістей 2:20—22; Авакума 1:13). Той, хто поводиться неправедно, не може мати близьких взаємин з Богом (Приповістей 15:8). Ось чому апостол Павло, заохочуючи Тимофія розвивати необхідні риси, дав йому настійну пораду, зокрема щодо праведності: «Втікай від бажань, властивих молоді; натомість намагайся впевнено йти шляхом праведності» (2 Тимофія 2:22). І саме тому Павло, пояснюючи, з чого складається наше символічне озброєння, згадав також про «нагрудник праведності» (Ефесян 6:14).

 5. Як недосконалі люди можуть шукати праведності?

⁵ Звичайно, жодна людина не є праведною в повному розумінні цього слова. Усі люди вспадкували від Адама недосконалість і тому від народження є грішними й неправедними. Проте Ісус сказав, що ми повинні шукати праведності. Завдяки чому це можливо робити? Завдяки тому, що Ісус віддав своє досконале життя в жертву за нас. Якщо ми виявлятимемо, що віримо в цю жертву, то Єгова охоче простить нам гріхи (Матвія 20:28; Івана 3:16; Римлян 5:8, 9, 12, 18). До того ж нам треба пізнавати праведні норми Єгови і робити все можливе, щоб їх дотримуватись. При цьому необхідно молитися до Єгови, аби він допомагав долати слабкості. Тоді на основі Ісусової жертви і зусиль з нашого боку Єгова схвалюватиме наше поклоніння йому (Псалом 1:6; Римлян 7:19—25; Об’явлення 7:9, 14). Як же це нас потішає!

Праведні в неправедному світі

 6. Чому світ був небезпечним середовищем для ранніх християн?

⁶ Коли учні Ісуса отримали доручення бути його свідками «навіть у найвіддаленіших куточках землі», вони зіткнулися з тяжкими обставинами (Дії 1:8). Уся призначена їм територія ‘лежала у владі Злого’, Сатани (1 Івана 5:19). Тодішній світ просяк нечестивим духом, якому сприяє Сатана, і цей дух міг осквернити їх (Ефесян 2:2). Світ був для них небезпечним середовищем. Вони могли залишатися непорочними, лише шукаючи найперше Божої праведності. Більшість ранніх християн вистояли, хоча деякі зійшли з «путі праведности» (Приповістей 12:28; 2 Тимофія 4:10).

 7. З огляду на яке завдання християни повинні протистояти згубному впливові світу?

⁷ Чи для християн сучасний світ став безпечніший? Аж ніяк! Він ще зіпсованіший, ніж у першому столітті. Крім того, Сатана був скинений на землю і відтоді запекло воює з помазаними християнами, «позосталими з її насіння [насіння жінки], котрі виконують Божі заповіді та мають доручення свідчити про Ісуса» (Об’явлення 12:12, 17). Також Сатана нападає на кожного, хто підтримує це «насіння». Християни ж не можуть утекти від теперішнього світу. Хоча вони не належать світу, вони мусять у ньому жити (Івана 17:15, 16). На додаток їм треба проповідувати в цьому світі, щоб відшукувати схильних до правди людей і навчати їх, аби вони стали учнями Христа (Матвія 24:14; 28:19, 20). Оскільки християни не можуть зовсім уникнути згубного впливу світу, їм необхідно протистояти цьому впливові. Розгляньмо чотири види такого впливу.

Пастка неморальності

 8. Чому ізраїльтяни почали поклонятися моавським божкам?

⁸ Закінчувалась 40-літня подорож ізраїльського народу в пустелі, і саме тоді дуже багато ізраїльтян полишило дорогу праведності. Перед тим вони на власні очі бачили чимало діл, які Єгова здійснив заради їхнього визволення, тепер же вони збиралися ввійти в Обіцяний край. Однак у цей вирішальний момент вони почали поклонятися моавським божкам. Чому так сталося? Ці ізраїльтяни піддалися «прагненням плоті» (1 Івана 2:16). У Біблії говориться: «Народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок» (Числа 25:1).

9, 10. Через які обставини нам необхідно остерігатися згубного впливу прагнень грішної плоті?

⁹ З цього прикладу добре видно, як грішні прагнення плоті можуть згубно вплинути на необачних осіб. Нам варто взяти для себе урок, особливо тому, що нині до неморальності скрізь ставляться як до прийнятного способу поведінки (1 Коринфян 10:6, 8). В одному звіті зі США зазначається: «До 1970 року в усіх американських штатах співжиття [сумісне життя двох неодружених осіб] вважалося незаконним. Тепер же це нормальне явище. Більше половини всіх чоловіків і жінок, які одружилися вперше, вже жили разом до шлюбу». Цей та інші подібні розгнуздані звичаї поширені не лише в якійсь одній країні. Вони існують по цілому світі, і, на жаль, деякі християни переймають такий спосіб дій, втрачаючи добру репутацію, яку мали в християнському зборі (1 Коринфян 5:11).

¹⁰ Більш того, до неморальності людей спонукують майже всюди. Фільми і телевізійні передачі вселяють глядачам думку, ніби це абсолютно нормально, коли молоді люди мають статеві зносини до шлюбу. Як щось природне зображаються гомосексуальні стосунки. А в численних шоу сексуальні дії демонструються чимраз наочніше. Також зображення відвертого сексу легкодоступні в Інтернеті. Наприклад, кореспондент однієї газети розповів, як його семирічний син, прийшовши зі школи додому, з захопленням почав розказувати йому про шкільного товариша. За словами сина, товариш знайшов в Інтернеті сайт, у котрому показано, як голі жінки здійснюють статеві акти. Почуте шокувало батька. Але скільки дітей переглядає такі сайти, не говорячи про це своїм батькам? І скільки батьків насправді знає про зміст відеоігор, в які грають їхні діти? Багато популярних ігор сповнені сцен огидної розпусти, а також демонізму й насилля.

11. Як сім’ям оберігати себе від неморальності у цьому світі?

¹¹ Як сім’ям не піддаватися впливу таких низькопробних розваг? Їм це вдасться, якщо вони шукатимуть найперше Божої праведності та відмовлятимуться брати участь у чомусь аморальному (2 Коринфян 6:14; Ефесян 5:3). Батькам варто належним чином слідкувати за тим, чим займаються їхні діти, і пильно навчати їх любити Єгову і його праведні закони. Якщо батьки так роблять, то зміцняють своїх дітей, щоб ті встояли перед звабливою силою порнографії, порнографічних відеоігор, неморальних фільмів та інших спокус, пов’язаних з усілякою неправедністю (Повторення Закону 6:4—9)a.

Тиск з боку інших

12. Яка проблема існувала в І столітті н. е.?

¹² Павло, перебуваючи в Лістрі, що в Малій Азії, за допомогою чуда зцілив чоловіка. У розповіді говориться: «Натовп, побачивши, що зробив Павло, підніс голос і почав вигукувати лікаонською мовою: «Боги стали подібними до людей та зійшли до нас!» І Варнаву назвали Зевсом, а Павла — Герме́сом, оскільки він брав провід у розмові» (Дії 14:11, 12). Пізніше той самий натовп намагався вбити Павла і Варнаву (Дії 14:19). Зрозуміло, що тиск з боку інших справляв дуже сильний вплив на цих людей. Коли деякі особи з тієї місцевості ставали християнами, вони, схоже, й далі мали забобонні погляди. У листі до християн у Колосах Павло застеріг їх проти «поклоніння ангелам» (Колосян 2:18).

13. Яких звичаїв християнам слід уникати і звідки їм черпати для цього силу?

¹³ Подібно в наш час правдивим християнам треба уникати загальноприйнятих звичаїв, які ґрунтуються на релігійних лжевченнях, що суперечать християнським принципам. Скажімо, в багатьох країнах побутує чимало традиційних обрядів, пов’язаних з народженням і смертю. Ці обряди базуються на обманливих твердженнях, що ми маємо дух, який продовжує існувати після смерті (Екклезіяста 9:5, 10). У деяких країнах поширений звичай, за яким дівчаткам калічать статеві органиb. Це жорстокий, нікому не потрібний звичай. Він суперечить сповненій любові турботі, яку християнські батьки мають виявляти до своїх дітей (Повторення Закону 6:6, 7; Ефесян 6:4). Як християнам не піддаватися тиску з боку інших і не дотримуватися таких звичаїв? Це можливо, якщо цілковито надіятися на Єгову (Псалом 31:7). Праведний Бог зміцнить і огорне турботою тих, хто від усього серця йому каже: «Охороно моя та твердине моя, Боже мій»,— я надіюсь на Нього!» (Псалом 91:2; Приповістей 29:25).

Не забувайте Єгову

14. Про що Єгова попередив ізраїльтян незадовго до того, як вони ввійшли в Обітовану землю?

¹⁴ Незадовго до того, як ізраїльтяни ввійшли в Обітовану землю, Єгова попередив, щоб вони його не забули: «Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і законів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них, а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться, то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого» (Повторення Закону 8:11—14).

15. Що нам робити, аби не забувати Єгову?

¹⁵ Чи може щось подібне трапитися з нами? Так, якщо ми неправильно визначили пріоритети. Якщо ми шукаємо найперше Божої праведності, то чисте поклоніння буде найважливішою справою в нашому житті. Тоді, як заохочує нас Павло, ми ‘викуплятимемо цінний час’ і завзято виконуватимемо служіння, пам’ятаючи, в який час живемо (Колосян 4:5; 2 Тимофія 4:2). Але якщо відвідування зібрань і проповідницьке служіння стають для нас менш важливими, ніж відпочинок або розваги, то ми можемо забути Єгову, тобто відвести йому другорядне місце в нашому житті. Павло передрік, що в останні дні люди «любитимуть задоволення, а не Бога» (2 Тимофія 3:4). Правдиві християни постійно перевіряють себе, аби впевнятися, що не перейняли такого способу мислення (2 Коринфян 13:5).

Остерігайтеся духу незалежності

16. Який неправильний дух виявила Єва, а також деякі християни за днів Павла?

¹⁶ В Едемі Сатані вдалося роздмухати в Єві егоїстичне бажання стати незалежною. Єва захотіла сама вирішувати, що правильне, а що ні (Буття 3:1—6). У I сторіччі н. е. деякі християни в коринфському зборі мали подібний дух незалежності. Вони вважали, що знають більше, ніж Павло, тож він іронічно назвав їх «преславними апостолами» (2 Коринфян 11:3—5; 1 Тимофія 6:3—5).

17. Як не допустити, щоб у нас розвинувся дух незалежності?

¹⁷ У нинішньому світі є багато «свавільних, гордих» людей, і деякі християни перейняли їхній спосіб мислення. Дехто навіть почав противитися правді (2 Тимофія 3:4; Филип’ян 3:18). Коли йдеться про чисте поклоніння, нам необхідно звертатися за керівництвом до Єгови і співпрацювати з «вірним і розсудливим рабом» та зі старійшинами збору. Саме так слід шукати праведності, і це захищатиме нас, щоб ми не розвинули духу незалежності (Матвія 24:45—47; Псалом 25:9, 10; Ісаї 30:21). Збір помазанців — це «стовп та опора правди». Єгова утворив цей збір, щоб захищати й вести нас (1 Тимофія 3:15). Усвідомлюючи важливу роль, яку відіграє збір помазанців, ми ‘не робитимемо нічого з пихатості’ і смиренно підкорятимемось праведній волі Єгови (Филип’ян 2:2—4; Приповістей 3:4—6).

Наслідуйте Ісуса

18. У чому нам варто наслідувати Ісуса?

¹⁸ У Біблії про Ісуса Христа пророчо говориться: «Ти полюбив справедливість [«праведність», НС], а беззаконня зненавидів» (Псалом 45:8; Євреїв 1:9). Наскільки ж важливо наслідувати такий спосіб мислення! (1 Коринфян 11:1). Ісус не тільки знав праведні норми Єгови, але й любив їх. Тому, коли в пустелі Сатана спокушував Ісуса, той негайно і рішуче відмовився збочити з «путті праведної» (Приповістей 8:20; Матвія 4:3—11).

19, 20. Який пожиток приносить те, що ми шукаємо праведності?

¹⁹ Безперечно, неправедні прагнення плоті можуть бути дуже сильними (Римлян 7:19, 20). Але якщо ми цінуємо праведність, то вона зміцнить нас у боротьбі зі злом (Псалом 119:165). Глибока любов до праведності, немов щит, захищає нас тоді, коли ми стикаємося з чимось поганим (Приповістей 4:4—6). Пам’ятаймо: щоразу, піддаючись спокусі, ми даємо Сатані можливість здобути перемогу. Наскільки ж краще протистояти йому, щоб Єгова здобував перемогу! (Приповістей 27:11; Якова 4:7, 8).

²⁰ Правдиві християни шукають праведності і тому спроможні «завдяки Ісусу Христу рясно приносити плоди праведності. А це у свою чергу буде на славу й похвалу Богові» (Филип’ян 1:10, 11). Християни одягаються в «нову особистість, що створена за Божою волею і відповідає вимогам справжньої праведності та відданості» (Ефесян 4:24). Вони належать Єгові й живуть для того, щоб догоджати йому, а не собі (Римлян 14:8; 1 Петра 4:2). Саме це формує їхні погляди і вчинки. Як же вони потішають серце свого небесного Батька! (Приповістей 23:24).

[Примітки]

Чи ви можете пояснити?

• Чому важливо шукати праведності?

• Як християни попри свою недосконалість можуть шукати праведності?

• Яких небезпек, пов’язаних з цим світом, християнам слід уникати?

• Як нас захищає те, що ми шукаємо праведності?

[Ілюстрація на сторінці 26]

Для послідовників Ісуса світ був небезпечним середовищем.

[Ілюстрація на сторінці 27]

Діти, яких вчать любити Єгову, будуть захищені від неморальності.

[Ілюстрація на сторінці 28]

Деякі ізраїльтяни забули Єгову, після того як стали жити в достатку в Обітованій землі.

[Ілюстрація на сторінці 29]

Подібно до Ісуса, християни ненавидять неправедність.