3. Що Ісус сказав про судження в Його Нагірній проповіді?

³ Як Ісус продовжує Свою Нагірну проповідь, то говорить про інші пункти яких християни мусять старатись додержуватися. Ось один, який здається легенький, але осуджує один з напрямів, якого найтрудніше позбутись: «Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам. І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці? Лицеміре,— вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого» (Матвія 7:1​-5).

5. Чому багато легше бачити вади в інших ніж у собі самих?

⁵ Протягом першого слоліття н. е. через усні традиції, фарисеї взагалі дуже жорстоко судили людей. Коли б в котрогось з Ісусових слухачів був напрям судити інших, то такому конечно треба відразу кинути його. Дуже легко бачити соломинку в очах інших людей, ніж колоду в своїх власних — і тоді легше випинати своє «Я»! Так як сказав один чоловік, «я дуже люблю критикувати людей, тому що з цього набираюся доброго почуття!» Із звичного критикування інших буває почуття помилкової чесноти яка, здається, зрівнює наші власні вади, яких ми хочемо приховати. І людину слід люблячо поправляти, якщо є потреба. Поправляючий завжди повинен пам’ятати свої власні недоліки (Галатів 6:1).

6. На якій основі ми повинні судити, якщо потрібно, і якої допомоги нам шукати, щоб занадто не критикувати?

⁶ Ісус не прийшов судити світ але спасти його. Він не судив із Своєї власної волі але на основі слів, яких Бог промовляв до Нього (Івана 12:47​-50). Ми теж повинні судити у відповідності із сказаним у Слові Єгови. Придушуймо напрям судити людей. Постійно молімся до Єгови, щоб Він допоміг нам: «Просіть — і буде вам дано, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам; бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знаходить, а хто стукає — відчинять йому» (Матвія 7:7, 8). Ісус Сам сказав: «Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий,— не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене» (Івана 5:30).