Ісусове життя і служба

Від дому Яіра назад у Назарет

ІСУС був дуже зайнятий цього дня — подорожував морем з Десятимістя, зцілив жінку від кровотечі, і воскресив дочку Яіра. Але день ще не закінчився. Вернувшись від дому Яіра, за Ісусом ідуть два сліпі чоловіки, викрикуючи: «Змилуйсь над нами, Сину Давидів!»

Звертаючись до Нього висловом «Син Давидів» ці чоловіки виявляють свою віру, що Ісус є спадкоємцем Давидового престолу, і обіцяним Месією. Проте, Ісус, нібито ігнорує їхні благання, мабуть, щоб випробувати їхню наполегливість. Але ці чоловіки не перестають благати Його. Вони ідуть за Ісусом до місця в якому Він перебуває, і входять за Ним до хати.

«Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце?» — Ісус питає їх.

«Так, Господи»,— вони відповідають упевнені.

Доторкнувшись до їхніх очей, Ісус каже: «Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!» Раптом вони бачать! Ісус суворо наказує їм: «Глядіть,— щоб ніхто не довідався про це!» Але, сповнені радістю, вони ігнорують Ісусів наказ і по цілій тій околиці розказують про Нього.

Як тільки вони відійшли, люди приводять до Ісуса чоловіка одержимого демоном, якому демон відібрав мову. Ісус виганяє демона, і чоловік відразу починає говорити. Натовп, здивований з цих чудес, каже: «Ніколи таке не трапилося серед Ізраїля!»

Фарисеї також присутні. Вони не можуть заперечити тих чуд, але через злобне невірство, знову обвинувачують Ісуса відносно джерела Його великих чудес, кажучи: «Виганяє Він демонів силою князя демонів».

Коротко після цих подій, Ісус вертається до Свого рідного містечка, Назарета, разом із Своїми учнями. Майже рік раніше, Він навчав у Назаретській синагозі. Незважаючи на те, що спершу люди захоплювались Його приємними словами, то пізніше образилися Його навчанням і намагались убити Його. Милосердно, Ісус знову старається допомогти Своїм колишнім сусідам.

Тоді як по інших місцевостях люди товпляться до Ісуса, то очевидно не в Назареті. У суботу, Він іде в синагогу, щоб навчати людей. Більшість слухачів дуже здивовані. «Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?» — вони питають. «Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йосип, і Симон та Юда? І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?»

«Ісус тільки місцева людина, така як ми,— вони мабуть міркують.— Ми бачили, як Він виростав, і знаємо Його батьків. Як же Він може бути Месією?» Незважаючи на весь доказ — Його велику мудрість і чудеса — люди таки відкидають Його. Через близьке знайомство, Ісусові власні родичі спотикаються, спонукуючи Ісуса зробити висновок: «Пророка нема без пошани,— хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!»

Ісусові дивно, що люди не вірять у Нього. Тому Він не виконує жодних чудес, тільки зціляє кількох хворих, покладенням на них рук (Матвія 9:27​-34; 13:54​-58; Марка 6:1​-6; Ісаї 9:6).

◆ Кажучи, що Ісус був «Син Давидів», то що ці чоловіки виявляють про їхню віру?

◆ Як фарисеї пояснюють Ісусові чудеса?

◆ Чому Ісус виражав милосердність, коли вернувся допомогти мешканцям Назарета?

◆ Як Ісуса вітають у Назареті, і чому?

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 9]