Методи проповідування доброї новини

БУДУЧИ ревним вісником доброї новини, Ісус подав чудовий приклад своїм послідовникам. Він ішов до людей, розмовляв з ними і навчав у їхніх домах та в громадських місцях (Матв. 9:35; 13:36; Луки 8:1). Ісус спілкувався з окремими людьми, навчав своїх учнів і промовляв до натовпів, які налічували тисячі осіб (Марка 4:10—13; 6:35—44; Ів. 3:2—21). Він використовував кожну нагоду, щоб підбадьорювати інших та вселяти в них надію (Луки 4:16—19). Ісус свідчив навіть тоді, коли почувався втомленим чи був голодним (Марка 6:30—34; Ів. 4:4—34). Чи ж не спонукують нас біблійні оповіді про Ісусове служіння наслідувати його приклад? Безсумнівно, ми хочемо йти його слідами, як це робили апостоли (Матв. 4:19, 20; Луки 5:27, 28; Ів. 1:43—45).

² Розгляньмо, як у наш час християни виконують працю, започатковану Ісусом Христом майже 2000 років тому.

³ Як Свідки Єгови, ми розуміємо, наскільки важливо організовано проповідувати звістку про Царство від дому до дому. Оскільки ми постійно застосовуємо цей метод, він став нашою розпізнавальною ознакою. Такий вид служіння приносить чудові результати, адже за короткий час добру новину можуть почути мільйони людей (Матв. 11:19; 24:14). Проповідуючи від дому до дому, ми на ділі виявляємо любов до Єгови та ближнього (Матв. 22:34—40).

⁴ Проповідування від дому до дому не є сучасним винаходом Свідків Єгови. Зі слів апостола Павла видно, що він навчав людей у їхніх домах. Ось що про своє служіння він сказав наглядачам з Ефесу: «З першого дня, відколи прийшов у провінцію Азія... я не стримувався від того, щоб розповідати вам про все корисне і навчати вас... від дому до дому». Павло різними способами «ґрунтовно свідчив як юдеям, так і грекам та показував їм, що необхідно покаятися перед Богом і вірити в нашого Господа Ісуса» (Дії 20:18, 20, 21). У той час римські імператори сприяли ідолопоклонству і багато людей боялися своїх богів. Тому треба було допомогти людям шукати «Бога, який створив світ і все, що в ньому», тобто Того, хто «звіща[в] всім людям, щоб вони покаялися» (Дії 17:22—31).

⁵ Нині людям ще більше потрібно почути добру новину. Кінець цього злого світу швидко наближається, що спонукає нас запопадливіше брати участь у служінні. Проповідування від дому до дому — це найліпший перевірений часом метод пошуку спраглих правди людей. Сьогодні він такий же ефективний, як і за днів Ісуса та апостолів (Марка 13:10).

⁶ Чи ти у повній мірі береш участь у праці проповідування від дому до дому? Якщо так, то будь упевненим, що Єгова задоволений тобою (Єзек. 9:11; Дії 20:35). Іноді нелегко виконувати це служіння. Причиною цього можуть бути фізичні обмеження, байдужість людей на території або намагання влади перешкоджати нашій діяльності. А може, через сором’язливість тобі важко розпочинати розмови з незнайомими людьми, тож у служінні від дому до дому ти завжди відчуваєш хвилювання. Не знеохочуйся! (Вих. 4:10—12). Подібних труднощів зазнають твої брати і сестри в різних куточках світу.

⁷ Ісус пообіцяв своїм учням: «Я буду з вами всі дні аж до закінчення цього віку» (Матв. 28:20). Його обіцянка додає нам сил виконувати працю навчання. Ми почуваємося, як апостол Павло, котрий сказав: «Все мені під силу завдяки тому, хто мене зміцнює» (Філ. 4:13). Бери якомога повнішу участь у заходах збору для служіння від дому до дому. Співпраця з братами і сестрами підбадьорить тебе та стане чудовою підтримкою. Молись, щоб Єгова допомагав тобі долати будь-які перешкоди, та з усіх сил намагайся звіщати добру новину (1 Ів. 5:14).

⁸ Розмовляючи з іншими про добру новину, ти матимеш нагоду обґрунтовувати свою надію (1 Пет. 3:15). Ти дедалі чіткіше бачитимеш різницю між тими людьми, які покладають надію на Царство, і тими, хто живе в безнадії (Ісаї 65:13, 14). Усвідомлення того, що ти виконуєш Ісусів наказ: «Ваше світло нехай світить», приноситиме тобі задоволення. І, можливо, тобі випаде честь познайомити когось з Єговою та допомогти йому пізнати правду, яка веде до вічного життя (Матв. 5:16; Ів. 17:3; 1 Тим. 4:16).

⁹ Як у вихідні, так і протягом тижня у зборах передбачені заходи для служіння від дому до дому. У територіях, в яких удень важко застати людей вдома, збори організовують служіння увечері. Люди можуть бути більш схильними до спілкування після обіду чи ввечері, а не зранку.

¹⁰ Ісус наказав своїм учням шукати достойних людей (Матв. 10:11). Він проповідував не лише від дому до дому, а використовував будь-яку нагоду для свідчення (Луки 8:1; Ів. 4:7—15). Апостоли також свідчили людям у найрізноманітніших місцях (Дії 17:17; 28:16, 23, 30, 31).

¹¹ Ми теж стараємося донести звістку про Царство до кожної людини. Для цього ми використовуємо ті ж методи проповідування, що Ісус і апостоли, та пам’ятаємо, що як часи, так і обставини людей в нашій території змінюються (1 Кор. 7:31). Наприклад, хороші результати приносить проповідування в діловій території. У багатьох країнах дуже ефективним є свідчення на вулиці, в парках, на автомобільних стоянках — всюди, де тільки можна зустріти людей. Деякі збори встановлюють на своїй території столи чи пересувні стенди. Крім того, у великих містах філіал може організувати спеціальне служіння в громадських місцях, залучаючи до нього вісників з кількох зборів. Завдяки цьому добру новину можна донести до людей, яких важко застати дома.

¹² Коли у громадському місці ми зустрічаємо людину, яка цікавиться біблійною звісткою, то можемо запропонувати їй підхожу публікацію. Щоб розвивати інтерес людини, можна дати їй свої контактні дані і домовитися зустрітися знову. Ще можна звернути увагу людини на сайт jw.org або дати їй адресу найближчого місця, де проводяться наші зібрання. Свідчення у громадських місцях — це чудова нагода розширити своє служіння.

¹³ Однак наша праця полягає не лише в проголошенні доброї новини. Щоб допомогти людям прийняти правду, яка веде до життя, старайся робити повторні відвідини до тих, хто виявив інтерес. Завдяки цьому вони будуть рости духовно і ставати зрілими християнами.

¹⁴ Ісус сказав своїм послідовникам: «Будете моїми свідками... навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8). Але водночас він дав наказ: «Тож ідіть та робіть учнями людей з усіх народів... навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав» (Матв. 28:19, 20). Відвідуючи людей повторно, ти матимеш багато радості в служінні Єгові. Той, хто зацікавився доброю новиною під час першого візиту, ймовірно, буде радий бачити тебе знову. Продовжуючи ділитися з такою людиною біблійним знанням, ти зміцнятимеш її віру в Бога і допомагатимеш їй усвідомлювати духовні потреби (Матв. 5:3). Якщо ти домовишся відвідати людину в зручний для неї час та добре підготуєшся, то, можливо, розпочнеш біблійне вивчення. Саме це є головною метою повторних відвідин. Ми повинні не лише сіяти насіння правди, але й поливати його (1 Кор. 3:6).

¹⁵ Декому важко даються повторні відвідини. Мабуть, ти вже навчився робити короткі вступи в служінні й тобі подобається це. Однак тебе може лякати вже сама думка про те, що треба прийти знову і порозмовляти з людиною на основі Біблії. Подолати страх тобі допоможе хороша підготовка. Старанно застосовуй практичні поради, які ти чуєш на зібранні серед тижня. Також ти можеш попросити більш досвідченого вісника піти з тобою в служіння.

¹⁶ Розмовляючи з юдейським прозелітом, який читав Боже Слово, проповідник доброї новини Пилип запитав: «Скажи, ти розумієш, що читаєш?» Чоловік відповів: «Хіба я можу зрозуміти, якщо ніхто мені не пояснить?» У 8-му розділі книги Дії повідомляється, що Пилип, почавши з місця Писання, яке читав той чоловік, «став звіщати йому добру новину про Ісуса» (Дії 8:26—36). Невідомо, скільки часу вони провели разом, але Пилип настільки ґрунтовно пояснив цьому прозелітові добру новину, що він прийняв її, захотів охреститись у воді та став учнем Ісуса Христа.

¹⁷ У наш час багато людей не знайомі з Біблією, тож нам потрібно неодноразово відвідувати їх і детально обговорювати з ними Боже Слово. Перш ніж зацікавлений розвине віру і буде готовим до хрещення, можуть минути тижні, місяці, а то й рік чи навіть більше. Твоя терпеливість і бажання з любов’ю допомагати щиросердним людям будуть щедро винагороджені, адже Ісус сказав: «Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати» (Дії 20:35).

¹⁸ Ти, безсумнівно, хотів би проводити домашнє біблійне вивчення за допомогою однієї з публікацій, які видані для цієї мети. Якщо ти будеш застосовувати поради, які чуєш на зібраннях серед тижня, а також будеш співпрацювати з більш досвідченими вчителями у зборі, ти зможеш проводити плідні вивчення і допомагати людям ставати учнями Ісуса Христа.

¹⁹ Якщо ти хочеш навчитися розпочинати і проводити біблійні вивчення, звернись до одного зі старійшин або до вісника, якому це добре вдається. Також тобі допоможуть практичні покази, представлені на зібранні «Християнське життя і служіння», та поради з посібника для цього зібрання. Покладайся на Єгову і молись про біблійне вивчення (1 Ів. 3:22). Постав собі за мету проводити принаймні одне біблійне вивчення, окрім того, яке ти, можливо, проводиш зі своєю сім’єю. Біблійні вивчення принесуть тобі ще більше радості в служінні.

²⁰ Коли люди пізнають Єгову й стають учнями Ісуса Христа, то долучаються до християнського збору. Щоб зацікавлені робили духовний поступ і досягали зрілості, вони мусять визнавати організацію Єгови і співпрацювати з нею. І в цьому нам слід їм допомогти. Саме з такою метою підготовлені різні відеофільми і брошура «Хто сьогодні виконує волю Єгови?». Практичною для них буде й інформація з 4-го розділу цієї книжки.

²¹ Як тільки починаєш з кимось вивчати Біблію, допомагай йому зрозуміти, що для виконання проповідницької праці на землі Єгова послуговується своєю організацією. Покажи учневі, в чому полягає цінність наших біблійних посібників, і поясни, що їх виготовляють і розповсюджують по цілому світі віддані Богу добровольці. Запроси його до Залу Царства на зібрання, розкажи, як проходять зібрання, і представ його своїм друзям. На конгресах знайом його з іншими Свідками. Так учень на власні очі побачить, як служителі Єгови виявляють любов, що є розпізнавальною ознакою правдивих християн (Ів. 13:35). Чим більше зацікавлений буде цінувати організацію, тим більше він наближатиметься до Єгови.

²² Перші християни ревно звіщали Боже Слово. Вони робили копії Писань для особистого користування і для вивчення в зборі, а також заохочували інших досліджувати Боже Слово правди. Цих рукописів було небагато, і Божі служителі дуже цінували їх (Кол. 4:16; 2 Тим. 2:15; 3:14—17; 4:13; 1 Пет. 1:1). Сьогодні завдяки сучасним технологіям Свідки Єгови друкують сотні мільйонів Біблій та посібників для вивчення Біблії. Серед них буклети, брошури, книжки та журнали, які видаються сотнями мов.

²³ Коли проповідуєш добру новину іншим, послуговуйся посібниками для біблійного вивчення, які підготувала організація Єгови. Розуміючи, яку користь приносить читання та вивчення публікацій Свідків Єгови, ти хотітимеш давати їх іншим (Євр. 13:15, 16).

²⁴ Для щораз більшої кількості людей Інтернет стає основним джерелом інформації. Тому, крім біблійної літератури, ефективним знаряддям для поширення доброї новини є наш офіційний веб-сайт jw.org. Люди з різних куточків світу, послуговуючись комп’ютерами, можуть читати та слухати аудіозаписи Біблії та біблійних публікацій сотнями мов. Ті, хто не наважується розмовляти з нами або живе у місцевостях, де немає нагоди регулярно спілкуватися зі Свідками Єгови, завдяки сайту jw.org можуть ознайомитися з нашими віруваннями у себе вдома.

²⁵ Тож при кожній нагоді скеровуймо людей на сайт jw.org. Коли мешканець квартири ставить запитання про наші вірування, можна відразу відповісти на це запитання за допомогою мобільного пристрою або комп’ютера. Зустрівши особу, яка розмовляє іншою мовою, у тому числі мовою жестів, було б добре показати їй на нашому сайті Біблію та біблійну літературу її мовою. Чимало вісників, щоб почати розмову на біблійну тему, пропонують людині переглянути якийсь відеоролик з нашого сайту.

²⁶ Ось що Ісус сказав до своїх учнів, які зважали на його слова: «Ви — світло для світу... Ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли вашого небесного Батька» (Матв. 5:14—16). Ті учні йшли Божими дорогами, наслідуючи Ісуса, який назвав себе «світло[м] для світу». Ісус подав християнам приклад у тому, як дозволяти своєму «світл[у], яке веде до життя» світити на благо всім, хто слухає правду (Ів. 8:12).

²⁷ Апостол Павло теж залишив нам чудовий приклад (1 Кор. 4:16; 11:1). Перебуваючи в Афінах, він щодня проповідував на ринковій площі усім, кого зустрічав (Дії 17:17). Християни у Філіппах наслідували його приклад. Тому Павло написав їм: «Серед зіпсованого і збоченого покоління... ви сяєте, немов світила у світі» (Філ. 2:15). Також і ми своїми словами та вчинками даємо правді про Царство сяяти, якщо при кожній нагоді стараємося поширювати добру новину. Зрозуміло, своєю чесністю і порядністю ми відрізняємося від світу. Але коли ми звіщаємо добру новину, то люди розуміють, чому ми не такі, як інші.

²⁸ Багато Свідків Єгови діляться доброю новиною з людьми на роботі, в школі, громадському транспорті та всюди, де бувають, займаючись буденними справами. Під час подорожей іноді з’являється можливість проповідувати попутникам. Усі ми можемо шукати нагод перевести звичайну розмову на біблійну тему. Тож завжди будьмо готові заговорити з іншими про правду.

²⁹ Ми будемо шукати таких нагод, пам’ятаючи, що цим несемо хвалу нашому Творцю і прославляємо його ім’я. Крім того, ми зможемо допомогти щиросердим людям познайомитись з Єговою, аби вони служили йому разом з нами і завдяки вірі в Ісуса Христа отримали надію на вічне життя. Такі наполегливі зусилля приносять радість Єгові, і він вважає їх священним служінням (Євр. 12:28; Об’яв. 7:9, 10).

³⁰ Воля Єгови полягає в тому, щоб звістка про Царство проповідувалась по містах і селах усього світу. Для цього філіал призначає територію зборам та окремим вісникам, які служать у віддаленій місцевості (1 Кор. 14:40). Це узгоджується з Божим розпорядком, встановленим у першому столітті (2 Кор. 10:13; Гал. 2:9). У ці останні дні справи Царства дуже швидко просуваються, і велику роль у цьому відіграє ретельне опрацювання зборами призначеної території.

³¹ Про опрацювання території дбає наглядач служіння. Призначати території може один зі служителів збору. Існує два види території: територія для служіння групою та особиста територія. Якщо територія збору невелика, наглядачі групи зазвичай тримають території для служіння групою в себе, щоб їхні вісники могли там проповідувати. Якщо збір має велику територію, кожен вісник може взяти собі особисту територію.

³² Вісник, який взяв особисту територію, матиме де проповідувати, коли не проводяться зустрічі для проповідницького служіння або коли непрактично збиратися групою. Наприклад, дехто з вісників бере територію неподалік від місця роботи і проповідує під час перерви чи після закінчення робочого дня. Іноді сім’ї беруть територію для служіння недалеко від свого дому і проповідують вечорами. Маючи особисту територію, до якої легко добратися, вісник ефективніше використовуватиме час для служіння. Звичайно, особисті території також можна використовувати для свідчення групою. Якщо ти хочеш мати особисту територію, звернись до відповідального за території брата.

³³ Той, хто має територію, зобов’язаний докласти розумних зусиль, аби порозмовляти хоча б з одним мешканцем кожної квартири. Це стосується як наглядача групи, який має території для свідчення групою, так і вісника, який взяв особисту територію. Заходи для опрацювання території мають узгоджуватися з відповідними законами щодо захисту даних. Наглядач групи чи вісник, котрий має територію, повинен постаратися опрацювати її за чотири місяці. Коли територія опрацьована, про це треба повідомити відповідального за території. Залежно від обставин, наглядач групи чи вісник можуть залишити собі територію для подальшого опрацювання або віддати її брату, відповідальному за території.

³⁴ Якщо всі вісники злагоджено співпрацюють між собою, то збір ретельно опрацьовує призначену йому територію. Також не виникатиме ситуацій, коли двоє чи більше вісників опрацьовують одну й ту ж територію одночасно, що може дратувати мешканців. Цим ми виявимо уважність і до братів, і до людей у території.

³⁵ Кожен має дізнатися про Бога Єгову, його Сина і про Боже Царство (Об’яв. 14:6, 7). Ми прагнемо допомогти людям, які розмовляють іншими мовами, почати кликати ім’я Єгови заради спасіння та одягнутися в християнську особистість (Рим. 10:12, 13; Кол. 3:10, 11). Проповідуючи добру новину в багатомовній території, вісники стараються донести звістку про Царство якомога більшій кількості людей зрозумілою для них мовою (Рим. 10:14). Проте вони стикаються з певними труднощами. Що це за труднощі та як їх долати?

³⁶ У місцевостях, де люди розмовляють кількома мовами, зборам призначають територію відповідно до мов. Тому в одній і тій же території можуть проповідувати вісники кількох зборів. У таких випадках вісникам кожного збору найкраще зосередитись на проповідуванні тим людям, які розмовляють їхньою мовою. Це стосується і щорічних кампаній із запрошеннями. Однак коли вісники проповідують неформально чи в громадських місцях, вони можуть свідчити та пропонувати літературу будь-якою мовою.

³⁷ Буває, що іншомовним зборам не під силу регулярно опрацьовувати свої віддалені території. Тоді наглядачі служіння усіх залучених зборів, співпрацюючи між собою, повинні створити ефективну систему опрацьовування території. Завдяки цьому кожна людина матиме нагоду почути звістку про Царство і вісники не виконуватимуть подвійної праці (Присл. 15:22).

³⁸ Що нам робити, якщо на своїй території зустрінемо людину, яка розмовляє іншою мовою? Не слід думати, що її відвідають вісники іншомовного збору. Дехто вивчає прості вступи іноземною мовою, що поширена в їхній території. Також можна показати цій людині, як завантажувати та досліджувати публікації з нашого офіційного веб-сайту jw.org, або запропонувати принести літературу її рідною мовою.

³⁹ Якщо особа щиро зацікавилася правдою, постараймось знайти вісника, який міг би обговорювати біблійні істини зрозумілою для неї мовою. Було б добре сказати, де найближче проводяться зібрання цією мовою. Якщо людина бажає спілкуватися зі Свідками, які розмовляють її мовою, то спробуймо показати їй, як ввести свої контактні дані на сайті jw.org. Ці дані філіал перешле поблизькому іншомовному збору, групі чи віснику, котрий живе неподалік.

⁴⁰ Потрібно й далі відвідувати таку особу, аж поки з нею не сконтактується той, хто розмовляє її мовою. Якщо філіал повідомить старійшин, що не вдалося знайти вісника, який розмовляє цією мовою, то робімо все можливе, аби розвивати в неї зацікавлення правдою. Можна спробувати розпочати з такою людиною вивчення Біблії за допомогою якоїсь публікації її мовою. Щоб допомогти їй зрозуміти основні біблійні вчення, звертаймо увагу на малюнки та заохочуймо її зачитувати наведені біблійні вірші. Можливо, в родині зацікавленої особи хтось добре розуміє нашу мову і міг би перекладати.

⁴¹ Щоб скерувати зацікавлену особу до Божої організації, її треба запросити на зібрання, навіть якщо вона не повністю розумітиме програму. Коли зачитуються біблійні вірші, допомагаймо людині знаходити їх у Біблії її мовою. Християнське спілкування є дуже підбадьорливим і сприяє духовному росту.

⁴² Передгрупи. Передгрупа складається з кількох вісників, які проповідують мовою, відмінною від мови збору. Передгрупа може існувати, навіть якщо в ній немає кваліфікованого старійшини чи служителя збору, які проводили б щотижневі зібрання цією мовою. Філіал може схвалити утворення передгрупи в зборі за таких умов:

1. 1) У місцевості мешкає чимало людей, які розмовляють мовою, відмінною від мови місцевого збору.

2. 2) Принаймні кілька вісників знають або готові вивчати цю мову.

3. 3) Рада старійшин готова брати провід в організації праці проповідування цією мовою.

Якщо рада старійшин бажає, щоб у їхньому зборі була утворена передгрупа, старійшинам слід порадитись з районним наглядачем. Він може знати про інші збори, які намагаються проповідувати цією мовою, і може надати цінну інформацію, що допоможе визначити, який збір міг би найкраще піклуватися про передгрупу. Коли такий збір буде визначено, старійшини напишуть листа до філіалу, щоб отримати офіційне схвалення на утворення іншомовної передгрупи в їхньому зборі.

⁴³ Групи. Філіал може схвалити утворення групи у певному зборі за таких умов:

1. 1) В цьому полі є достатній інтерес до правди і потенціал для росту.

2. 2) Принаймні кілька вісників говорять цією мовою або вивчають її.

3. 3) Є кваліфікований для цього старійшина або служитель збору, який готовий брати провід і проводити тією мовою кожного тижня щонайменше одне зібрання або частину зібрання, як-от публічну промову або вивчення «Вартової башти».

Коли ці умови виконуються в розсудливих межах, рада старійшин надішле у філіал листа з повною інформацією і попросить офіційно схвалити утворення групи в їхньому зборі. Старійшина або служитель збору, який піклуватиметься про групу, буде вважатися «наглядачем групи» чи «служителем групи».

⁴⁴ Коли утворення групи схвалено, рада старійшин збору, який піклується про групу, визначає, чи може група проводити інші частини зібрань на додаток до зібрання або частини зібрання, які проводить щотижня, і якщо так, то як часто це слід робити протягом місяця. Для групи теж можна організовувати зустрічі для проповідницького служіння. Усі члени групи служать під наглядом ради старійшин, яка опікується групою. Старійшини надають необхідне керівництво і щиро цікавляться потребами групи. Районний наглядач, відвідуючи збір, до якого належить група, співпрацюватиме також з нею і надішле у філіал короткий звіт про її успіхи та потреби. Через якийсь час група може стати збором. Якщо всі ми будемо слухатися теократичного керівництва, це потішатиме серце Єгови (1 Кор. 1:10; 3:5, 6).

⁴⁵ Присвячені християни мають обов’язок ділитися з людьми доброю новиною. Це можна робити по-різному, однак більшості з нас подобається проповідувати з іншими (Луки 10:1). Саме тому як у вихідні, так і серед тижня організовуються зустрічі для проповідницького служіння. Чудовою нагодою для свідчення групою є офіційні свята, оскільки багато вісників у ці дні не працює. Службовий комітет збору організовує зустрічі для проповідницького служіння вдень і увечері в зручний для вісників час та у зручному місці.

⁴⁶ Завдяки груповому свідченню вісники можуть не лише співпрацювати разом, але й «підбадьор[юват]ись взаємно» (Рим. 1:12). Нові вісники мають змогу проповідувати з досвідченими і вчитися від них. У деяких територіях заради безпеки було б доцільно двом або кільком вісникам проповідувати разом. Спільна зустріч перед служінням є підбадьоренням для кожного, тому постарайся бути присутнім на ній, навіть якщо плануєш опрацьовувати територію самостійно. Усвідомлення того, що поруч проповідують інші брати і сестри, додасть тобі впевненості. Піонерам та вісникам не треба почуватися зобов’язаними відвідувати всі зустрічі для служіння в зборі, особливо якщо вони проходять кожного дня. Однак варто старатися щотижня бути присутніми принаймні на деяких зустрічах для служіння.

⁴⁷ Тож наслідуймо приклад Ісуса й апостолів! Єгова обов’язково поблагословить нашу запопадливість у цій важливій праці проповідування доброї новини про Царство (Луки 9:57—62).