«Я вам приклада дав»
«Ви бо за віком повинні б бути вчителями» (ЄВРЕЇВ 5:12).
1. Чому слова з Євреїв 5:12 можуть викликати в християнина деяке занепокоєння?
КОЛИ ви читаєте натхнені слова провідного вірша, чи відчуваєте деяке занепокоєння? Якщо так, то ви не одні. Як послідовники Христа, ми знаємо, що повинні бути вчителями (Матвія 28:19, 20). Ми знаємо, що з огляду на час, у якому живемо, нам треба навчати невідкладно і якомога ліпше. Також нам відомо, що від нашого навчання може залежати життя тих, кого навчаємо! (1 Тимофія 4:16). Природно, що ми запитуємо себе: «Чи я такий учитель, яким повинен бути? Як мені поліпшитись?»
2, 3. а) Як один учитель пояснив основу доброго навчання? б) Який приклад Ісус подав нам щодо навчання?
2 Таке занепокоєння не мусить знеохочувати нас. Якщо ми думаємо про навчання лише як про техніку, сукупність прийомів, які треба вивчити, то можемо вважати, що вдосконалення у цьому нам не по силах. Основою доброго навчання є не техніка, а щось набагато важливіше. Зверніть увагу, що один досвідчений учитель написав у книжці на цю тему: «Добре навчання не зводиться до певних видів техніки чи стилю, плану чи дій. ...Навчання насамперед є справою любові». Звичайно, це погляд світського вчителя. Однак його висновок може ще більшою мірою стосуватися навчання, яке ми проводимо як християни. Чому?
3 Для нас взірцем учителя є сам Ісус Христос, який сказав своїм послідовникам: «Я вам приклада дав» (Івана 13:15). Він мав на увазі свій приклад смиренності. Але у цей приклад, звичайно ж, входить найважливіша робота, яку Ісус, будучи людиною, виконував на землі,— праця навчання людей доброї новини про Боже Царство (Луки 4:43). А якщо б ви мали вибрати одне слово, яке найліпше характеризує Ісусове служіння, то чи ж не вибрали б слово «любов»? (Колосян 1:15; 1 Івана 4:8). Ісусова любов до його небесного Отця, Єгови, була на першому місці (Івана 14:31). Але як учитель Ісус виявляв любов ще у два способи. Він любив істини, якими ділився з іншими, і любив людей, яких навчав. Зосередьмося на цих двох гранях поданого ним прикладу.
Незмінна любов до Божих істин
4. Як Ісус розвинув любов до вчень Єгови?
4 Ставлення вчителя до свого предмета справляє значний вплив на якість навчання. Байдужість учителя помітна учням і, мабуть, передасться їм. Ісус зовсім не байдуже ставився до цінних істин про Єгову та його Царство, яких навчав. Ісусова любов до свого предмета була дуже глибокою. Він розвинув цю любов, коли сам був учнем. Упродовж довгих віків свого передлюдського існування єдинородний Божий Син був старанним учнем. В Ісаї 50:4, 5 записано такі влучні слова: «Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку будить він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав. Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся» (Ісаї 50:4, 5, Хом.).
5, 6. а) Яка подія, очевидно, сталася під час Ісусового хрещення і як це вплинуло на нього? б) Який контраст видно між Ісусом та Сатаною у способі використання Божого Слова?
5 Коли Ісус був на землі, він продовжував любити Божу мудрість, навіть будучи ще дитиною (Луки 2:52). Пізніше, під час його хрещення, сталася незвичайна подія. «Розкрилося небо»,— сказано в Луки 3:21. Очевидно, тоді Ісус зміг пригадати своє передлюдське існування. Після цього він 40 днів постив у пустині. Мабуть, він зазнавав великої насолоди від розмірковування про ті численні повчання, які отримав від Єгови в небі. Але невдовзі його любов до Бога була випробувана.
6 Коли Ісус був змучений і голодний, Сатана хотів спокусити його. Який же контраст видно між цими двома Божими синами! Обидва цитували Єврейські Писання, але з абсолютно різним складом розуму. Сатана перекручував Боже Слово, зухвало використовуючи його для власних егоїстичних цілей. Той бунтар не виявляв до Божих істин нічого, крім зневаги. Зате Ісус цитував Писання з очевидною любов’ю, обережно використовуючи Боже Слово у кожній відповіді. Ісус жив задовго до того, як ті натхнені слова були записані, але він шанобливо ставився до них. То були безцінні істини від його небесного Отця! Він сказав Сатані, що такі слова від Єгови цінніші за їжу (Матвія 4:1—11). Так, Ісус любив усі істини, яких Єгова навчав його. Але яким чином він виявляв ту любов як учитель?
Любов до істин, яких він навчав
7. Чому Ісус утримувався від створення власних учень?
7 Завжди було помітно, що Ісус любив істини, яких навчав. Зрештою, він з легкістю міг би розвинути власні ідеї. Він володів великим запасом знань і мудрості (Колосян 2:3). Однак неодноразово нагадував своїм слухачам, що все, чого він навчав, походить не від нього самого, а від його небесного Отця (Івана 7:16; 8:28; 12:49; 14:10). Ісус занадто любив Божі істини, щоб замінювати їх власним думками.
8. Як на початку свого служіння Ісус подав приклад того, що слід покладатись на Боже Слово?
8 Коли Ісус почав публічне служіння, він відразу подав приклад цього. Розгляньмо, як Ісус вперше проголосив Божому народу, що він — обіцяний Месія. Чи він з’явився перед натовпами, проголосив себе Христом і тоді на доказ цього вчинив вражаючі чудеса? Ні. Він пішов у синагогу, де Божі люди мали звичку читати Писання. Там він прочитав уголос пророцтво Ісаї 61:1, 2 і пояснив, що ці пророчі істини стосуються його (Ісаї 61:1, 2; Луки 4:16—22). Ісусові численні чудеса допомогли підтвердити, що його підтримував Єгова. Однак у своєму навчанні він завжди покладався на Боже Слово.
9. Як Ісус виявляв незмінну любов до Божого Слова у стосунках з фарисеями?
9 Коли релігійні опоненти кидали виклик Ісусові, він не втягувався з ними в інтелектуальні баталії, хоча міг би легко перемогти їх. Замість цього він дозволяв Божому Слову спростовувати їхні погляди. Пригадайте, наприклад, як фарисеї звинуватили Ісусових учнів у порушенні суботи, коли ті дорогою зривали в полі колоски і їли зерно. Ісус відповів: «Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?» (Матвія 12:1—5). Звичайно, ті лицемірно-праведні люди, мабуть, читали розповідь, записану в 1 Самуїла 21:2—7. Якщо так, то вони не зрозуміли важливого уроку, який там міститься. Ісус же не просто прочитав той уривок. Він роздумував про нього і взяв до серця його суть. Він любив принципи, яких Єгова навчав через цей уривок. Тому він використав цю розповідь, а також приклад з Мойсеєвого Закону, щоб показати врівноважений дух Закону. Подібно незмінна любов спонукувала Ісуса захищати Боже Слово від намагань релігійних провідників перекрутити його для власних цілей або похоронити в трясовині людських традицій.
10. Як Ісус сповнив пророцтва про якість свого навчання?
10 Ісусова любов до свого предмета не дозволила б йому навчати механічно, нудно й бездушно. Натхнені пророцтва вказували, що Месія говоритиме з ‘красою в устах’, «прекрасними словами» (Псалом 45:3; Буття 49:21). Ісус виконав ті пророцтва, доносячи свою звістку живо й цікаво, використовуючи «слова благодаті» (Луки 4:22). Безсумнівно, його обличчя виражало ентузіазм, а очі сяяли від захоплення своїм предметом. Яке ж це, мабуть, було задоволення послухати його і який чудовий приклад для нас, коли ми обговорюємо з іншими те, чого навчилися!
11. Чому Ісусова здібність як учителя ніколи не спонукувала його загордитись?
11 Чи Ісусове глибоке розуміння Божих істин і приваблива манера говорити спонукали його загордитися? Так часто стається з людськими вчителями. Але пам’ятаймо: Ісус мав побожну мудрість. Така мудрість не допускає пихи, бо «з сумирними — мудрість» (Приповістей 11:2). Була ще одна риса, яка стримувала Ісуса від гордості чи пихи.
Ісус любив людей, яких навчав
12. Як Ісус показав, що не хотів, аби його послідовники відчували до нього страх?
12 Ісусова глибока любов до людей завжди проявлялася в його навчанні. Ісус відрізнявся від гордих людських учителів тим, що, коли він навчав, ніхто не почувався неповноцінним (Екклезіяста 8:9). Петро, побачивши одне з Ісусових чуд, був переповнений подивом і припав до Ісусових колін. Але Ісус не хотів, щоб його послідовники відчували до нього нездоровий страх. Він лагідно сказав: «Не лякайсь» і після цього описав Петрові захопливу працю роблення учнів, у якій той мав брати участь (Луки 5:8—10). Ісус хотів, щоб його учнями керував не страх перед учителем, а любов до цінних істин про Бога.
13, 14. Якими способами Ісус виявляв співчуття до людей?
13 Ісусова любов до людей, яких він навчав, була також очевидною у його співчутті до них. «Як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха» (Матвія 9:36). Він співчував їм у їхньому нещасному стані і відчував спонуку допомагати їм.
14 Зверніть увагу на Ісусове співчуття в іншому випадку. Коли жінка з кровотечею приступила до нього у натовпі й доторкнулася до облямівки його одежі, вона була чудом зцілена. Ісус відчув, як з нього виходить сила, але не бачив, хто був уздоровлений. Він наполягав на тому, щоб знайти ту особу. Чому? Не для того, щоб картати її за порушення Закону чи правил, встановлених книжниками і фарисеями, чого вона, можливо, і боялася. Натомість він сказав їй: «Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!» (Марка 5:25—34). Зверніть увагу на співчуття у цих словах. Він не сказав лише «будь уздоровлена», а «здоровою будь від своєї недуги». Тут Марко використовує слово, яке буквально означає «бичування» — вид побиття, який використовувався як тортури. Тим самим Ісус визнав, що хвороба завдавала жінці страждання, можливо, сильного фізичного та емоційного болю. Він співчував їй.
15, 16. Які випадки в служінні Ісуса виявляють, що він намагався бачити у людях позитивне?
15 Ісус також виявляв любов до людей, стараючись побачити в них добре. Розгляньте, що сталося, коли він зустрів Нафанаїла, який пізніше став апостолом. «Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: «Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!» Ісус чудом заглянув у серце Нафанаїла і багато дізнався про нього. Звичайно, Нафанаїл був далеко не досконалим. Він мав недоліки, як багато з нас. Фактично коли він почув про Ісуса, то досить гостро висловився: «Та хіба ж може бути з Назарету що добре?» (Івана 1:45—51). Однак з усього, що можна сказати про Нафанаїла, Ісус вибрав щось позитивне — чесність — і на цьому зосередився.
16 Подібне можна сказати і про сотника, який, можливо, був язичником-римлянином. Він підійшов і попросив Ісуса вздоровити хворого раба. Ісус знав про його негативні вчинки. У ті часи військовий, імовірно, мав за собою багато актів насилля, кровопролиття і фальшивого поклоніння. Однак Ісус зосередився на позитивному — на визначній вірі того чоловіка (Матвія 8:5—13). Пізніше, коли Ісус розмовляв зі злочинцем, який висів поряд з ним на стовпі мук, Ісус не докоряв йому за кримінальне минуле, а підбадьорив його надією на майбутнє (Луки 23:43). Ісус добре знав, що негативне, критичне ставлення до інших буде лише знеохочувати їх. Без сумніву, його зусилля бачити в інших добре заохотили багатьох ще більше поліпшуватись.
Охочість служити іншим
17, 18. Як Ісус виявив готовність служити іншим, прийнявши призначення прийти на землю?
17 Ще одним могутнім доказом Ісусової любові до людей, яких він навчав, була його охочість служити їм. У своєму передлюдському існуванні Божий Син завжди любив людей (Приповістей 8:30, 31). Як «Слово» Єгови, або його Промовець, він, мабуть, не раз стикався з людьми (Івана 1:1). Однак він «умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба», зокрема щоб навчати людей більш безпосередньо (Филип’ян 2:7; 2 Коринтян 8:9). Будучи на землі, Ісус не сподівався, щоб йому догоджали чи служили. Навпаки, він сказав: «Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!» (Матвія 20:28). У своєму житті Ісус завжди поводився відповідно до цих слів.
18 Ісус смиренно служив потребам тих, кого навчав, з готовністю витрачаючи для них свої сили. Він сходив Обітовану землю вздовж і впоперек, долав сотні кілометрів під час проповідницьких подорожей, намагаючись досягти звісткою якомога більше людей. На відміну від гордих книжників і фарисеїв, він залишався смиренним і приступним. Всякі люди — сановники, воїни, правники, жінки, діти, бідні, хворі і навіть вигнанці суспільства — приступали до нього охоче і без страху. Хоча Ісус був досконалою людиною, проте також знав, що таке втома та голод. Однак навіть коли він був втомлений або потребував відпочинку чи спокійного часу для молитви, то ставив потреби інших вище власних (Марка 1:35—39).
19. Як Ісус подав приклад смиренного, терпеливого і доброзичливого обходження зі своїми учнями?
19 Ісус був однаково готовий служити своїм учням. Він робив це, доброзичливо й терпеливо навчаючи їх. Коли вони не могли зрозуміти деяких важливих уроків, Ісус не махав на них рукою, не виходив з себе, не сварив їх. Він продовжував знаходити нові способи допомогти їм зрозуміти урок. Наприклад, подумайте лише про те, як часто учні сперечалися, хто з них найбільший. Але знову й знову, аж до ночі перед стратою, Ісус знаходив нові способи навчати їх смиренно обходитися одні з одними. Щодо смирення, як і щодо всіх інших речей, то Ісус міг по праву сказати: «Я вам приклада дав» (Івана 13:5—15; Матвія 20:25; Марка 9:34—37).
20. Який метод навчання відрізняв Ісуса від фарисеїв і чому той метод був ефективним?
20 Зверніть увагу, що Ісус не лише казав учням, що́ для них є прикладом, він «приклада дав». Він навчав їх на власному прикладі. Він не говорив до них звисока, так ніби вважав себе вищим тих речей, які казав їм робити. Так чинили фарисеї. «Говорять вони — та не роблять того!» (Матвія 23:3). Ісус смиренно показував своїм учням, що саме означають його вчення, живучи згідно з ними, застосовуючи їх на практиці. Отже коли він заохочував своїх послідовників вести просте життя, не обтяжене матеріалізмом, вони не мусили гадати, що це означає. Вони могли бачити правдивість його слів: «Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки,— Син же Людський не має де й голови прихилити» (Матвія 8:20). Ісус служив своїм учням, смиренно подаючи їм приклад.
21. Що буде обговорюватися в наступній статті?
21 Безсумнівно, Ісус був найбільшим Учителем, який будь-коли ходив по землі! Його любов до істин, якими він ділився з іншими, і любов до людей, яких він навчав, була помітна усім щирим особам, котрі бачили й чули його. Це так само очевидно сьогодні для тих із нас, які вивчають його приклад. Але як нам наслідувати досконалий приклад Христа? У наступній статті обговоримо це питання.
Як би ви відповіли?
• Що є основою доброго навчання і з чийого прикладу це видно?
• В які способи Ісус виявляв любов до істин, якими ділився з іншими?
• Як Ісус виявляв любов до людей, яких навчав?
• Які приклади ілюструють Ісусову готовність смиренно служити тим, кого він навчав?
[Ілюстрація на сторінці 12]
Як Ісус показав, що він любив принципи з Божого Слова?