Лише один прокажений виявляє вдячність

Спроба Синедріону вбити Ісуса зазнає́ невдачі, оскільки він іде до міста Єфрема, на північний схід від Єрусалима. Там, подалі від ворогів, Ісус залишається зі своїми учнями (Івана 11:54). Однак наближається Пасха 33 року н. е., тож невдовзі Ісус знову вирушає в дорогу. Він проходить через Самарію і прямує далі на північ, у Галілею. Цю місцевість Ісус відвідує останній раз перед своєю смертю.

На початку подорожі, коли Ісус іде від одного села до іншого, він зустрічає 10 чоловіків, хворих на проказу. Деякі форми цієї хвороби поступово руйнують різні тканини організму, спотворюючи пальці рук і ніг, а також вуха (Числа 12:10—12). Згідно з Божим Законом, прокажений повинен вигукувати: «Нечистий! Нечистий!» — і жити окремо від громади (Левіт 13:45, 46).

Тому 10 прокажених стоять на віддалі від Ісуса. Вони голосно кричать: «Ісусе, Наставнику, змилосердься над нами!» Побачивши їх, Ісус наказує: «Підіть і покажіться священикам» (Луки 17:13, 14). Так він виявляє повагу до Божого Закону, згідно з яким саме священики мають оголошувати чистими прокажених, які вилікувались. Після цього вони знову можуть жити серед здорових людей (Левіт 13:9—17).

Десять прокажених вірять, що Ісус може здійснювати чуда. Тому вони поспішають до священиків, хоча поки що не зцілилися. Їхня віра винагороджується: дорогою вони бачать і відчувають, що видужують!

Дев’ять зцілених чоловіків ідуть далі, а десятий, самарянин, повертається і розшукує Ісуса. Чому? Щоб виявити свою вдячність. Цей чоловік «голосно прославля[є] Бога», адже усвідомлює, що насправді це Бог повернув йому здоров’я (Луки 17:15). Знайшовши Ісуса, чоловік падає йому до ніг і дякує.

Ісус каже тим, хто поряд: «Хіба не всі 10 очистились? Де ж інші 9? Невже більше ніхто, крім цього чоловіка з іншого народу, не повернувся, щоб віддати Богові славу?» Тоді він говорить самарянину: «Встань і йди. Твоя віра зцілила тебе» (Луки 17:17—19).

Те, що Ісус зціляє 10 прокажених, показує, що він має підтримку Бога Єгови. І тепер один з цих чоловіків не лише зціляється, але й, мабуть, стає на дорогу життя. У наші часи Бог не здійснює через Ісуса таких зцілень. Однак завдяки вірі в Ісуса ми можемо простувати дорогою, що веде до вічного життя. Чи ми виявляємо вдячність, як цей самарянин?