Єгова подбає, щоб «було встановлено справедливість»
«Чи ж Бог не подбає про те, аби заради його вибранців, котрі день і ніч волають до нього про допомогу, було встановлено справедливість?» (ЛУКИ 18:7).
1. Хто для тебе є джерелом підбадьорення і чому?
СВІДКИ ЄГОВИ по цілому світі втішаються товариством християнських братів і сестер, які вже роками вірно служать Єгові. Чи ти особисто знаєш таких братів і сестер? Можливо, пригадуєш стареньку сестру чи християнина, який охрестився багато років тому і рідко пропускає зібрання в Залі Царства. Або ти знаєш літнього брата, який вже десятиліттями віддано щотижня бере участь у проповідницькому служінні разом зі збором. Безумовно, чимало цих вірних християн думали, що Армагеддон ось-ось прийде. І хоча несправедливий світ все ще існує, це аж ніяк не підриває довір’я відданих служителів до обіцянок Єгови і не послаблює їхнього рішення ‘витримати до кінця’ (Матвія 24:13). Сильна віра, яку вони виявляють, є справжнім джерелом підбадьорення для цілого збору (Псалом 147:11).
2. Яка ситуація засмучує нас?
2 Проте іноді ми бачимо протилежне. Деякі Свідки роками беруть участь у служінні, але поступово їхня віра в Єгову слабне і вони перестають спілкуватися зі збором. Ми засмучуємось, коли наш одновірець залишає Єгову, і щиро прагнемо допомагати кожній «овечці загубленій» повернутися до отари (Псалом 119:176; Римлян 15:1). І все ж з огляду на те, що одні залишаються вірними, тимчасом як інші втрачають віру, виникають запитання: завдяки чому багато Свідків зберігають віру в обіцянки Єгови? Що нам особисто робити, аби залишатися твердо переконаними в наближенні «великого дня Єгови»? (Софонії 1:14, НС). Розгляньмо приклад, записаний в Євангеліє від Луки.
Пересторога на час, «коли прийде Син людський»
3. Хто особливо може почерпнути користь з прикладу про вдову та суддю і чому?
3 У 18-му розділі Євангелія від Луки ми знаходимо приклад Ісуса про вдову і суддю. Ця розповідь схожа на приклад про наполегливого господаря, який ми обговорили в попередній статті (Луки 11:5—13). А втім, що показує контекст біблійного уривка про вдову і суддю? Даний приклад особливо стосується людей, що живуть у час, «коли прийде Син людський», який матиме царську владу. Цей період почався 1914 року (Луки 18:8)a.
4. Про що говорив Ісус, перш ніж навести приклад, записаний у 18-му розділі Євангеліє від Луки?
4 Перед тим як навести цей приклад, Ісус сказав, що доказ його присутності у царській владі буде таким же очевидним, «як блискавка», що «засяє від одного краю неба до іншого» (Луки 17:24; 21:10, 29—33). Однак більшість людей у «час кінця» не зважатимуть на цей чіткий доказ (Даниїла 12:4). Чому? Тому що мешканці землі, як і за днів Ноя та днів Лота, нехтують попередженнями Єгови. У ті стародавні часи люди «їли, пили, купували, продавали, садили й будували», аж поки не були знищені (Луки 17:26—29). Вони втратили своє життя, оскільки були так поглинуті буденними справами, що не звертали уваги на Божу волю (Матвія 24:39). Сьогодні більшість людей так само з головою поринули в щоденні клопоти. Через це вони не бачать доказів, що наближається кінець цього безбожного світу (Луки 17:30).
5. а) До кого Ісус звернувся з застереженням і чому? б) Чому дехто втратив віру?
5 Звісно, Ісус непокоївся, що світ Сатани може відвертати увагу також його послідовників, і вони навіть можуть ‘повертатися за тим, що залишили’ (Луки 17:22, 31). Це справді трапилося з деякими християнами. Роками вони чекали дня, в який Єгова покладе край теперішньому злому світу. Але вони розчарувалися, бо Армагеддон не прийшов тоді, коли вони його сподівались. Їхня переконаність у близькості дня суду Єгови послабилася. Ці особи сповільнились у служінні і поступово так втягнулися в буденні справи, що в них залишилось обмаль часу на духовне (Луки 8:11, 13, 14). Згодом вони ‘повернулися за тим, що залишили’. Як прикро!
«Необхідно завжди молитися»
6—8. а) Розкажіть приклад про вдову і суддю. б) Як Ісус показав практичну цінність цього прикладу?
6 Що нам робити, аби завжди залишатися міцно переконаними у сповненні обіцянок Єгови? (Євреїв 3:14). Ісус порушив таке питання відразу після того, як застеріг учнів, щоб вони не поверталися в злий світ Сатани.
7 За словами Луки, «потім Ісус навів їм приклад про те, що необхідно завжди молитися і не падати духом». Ісус розповів: «В одному місті був собі суддя, який і Бога не боявся, і людей не поважав. Жила також у тому місті вдова, що постійно приходила до нього та просила: «Розсуди мене справедливо з моїм противником». Суддя деякий час не хотів їй допомагати, але зрештою сказав сам до себе: «Хоч і Бога я не боюсь, і людей не поважаю, та оскільки ця вдова надокучає мені, розсуджу справедливо її справу, щоб вона більше не приходила й не добивала мене».
8 Розповівши цей приклад, Ісус показав його практичну цінність: «Чуєте, що сказав цей неправедний суддя? Чи ж Бог не подбає про те, аби заради його вибранців, котрі день і ніч волають до нього про допомогу, було встановлено справедливість, хоча в їхньому випадку він і виявляє довготерпіння? Говорю вам: він обов’язково зробить це, притому дуже швидко. Однак коли прийде Син людський, то чи знайде він справжню віру на землі?» (Луки 18:1—8).
«Розсуди мене справедливо»
9. Яка тема чітко простежується в прикладі про вдову і суддю?
9 У цьому яскравому прикладі чітко простежується основна тема. Її видно як зі слів персонажів, так і зі слів Ісуса. Вдова благає: «Розсуди мене справедливо». Суддя ж відповідає: «Розсуджу справедливо її справу». Ісусове запитання звучить так: «Чи ж Бог не подбає про те, аби... було встановлено справедливість»? А про Єгову Ісус говорить: «Він обов’язково зробить це, притому дуже швидко» (Луки 18:3, 5, 7, 8). Коли саме Бог «подбає про те, аби... було встановлено справедливість»?
10. а) Коли в І столітті виконалося правосуддя? б) Коли і як буде встановлено справедливість для сучасних служителів Бога?
10 У першому столітті дні, коли ‘виконалося правосуддя’ (або «дні помсти», Огієнко), припали на 70 рік н. е. (Луки 21:22). У той час було знищено Єрусалим і його храм. Для сучасних служителів Бога правосуддя виконається у «великий день Єгови» (Софонії 1:14, НС; Матвія 24:21). Цього дня Єгова ‘відплатить лихом тим, через кого зазнають лиха’ його служителі. Тоді Христос «спровадить помсту на тих, хто не знає Бога та не слухається доброї новини про нашого Господа Ісуса» (2 Фессалонікійців 1:6—8; Римлян 12:19).
11. Яким чином справедливість буде встановлено «дуже швидко»?
11 Але як слід розуміти Ісусове запевнення, що Єгова встановить справедливість «дуже швидко»? Боже Слово показує, що, хоча Єгова «виявляє довготерпіння», він швидко виконає правосуддя у відповідний час (Луки 18:7, 8; 2 Петра 3:9, 10). За днів Ноя, коли прийшов Потоп, злих людей було знищено без зволікань. Подібно й у часи Лота, коли з неба спав вогняний дощ, усі нечестиві загинули. Ісус сказав: «Так само буде і в той день, коли об’явиться Син людський» (Луки 17:27—30). Тоді на злих людей ще раз «зненацька прийде знищення» (1 Фессалонікійців 5:2, 3). Дійсно, ми можемо бути цілковито впевненими, що Єгова не дозволить світу Сатани існувати ні на день довше.
Бог подбає, щоб «було встановлено справедливість»
12, 13. а) Чого ми навчаємося з Ісусового прикладу про вдову і суддю? б) Чому ми впевнені, що Єгова чує наші молитви і дбає, аби було встановлено справедливість?
12 Ісусів приклад про вдову і суддю містить ще й інші важливі думки. Показуючи практичну цінність цього прикладу, Ісус промовив: «Чуєте, що сказав цей неправедний суддя? Чи ж Бог не подбає про те, аби заради його вибранців... було встановлено справедливість?» Звичайно, Ісус не порівнював Єгову з неправедним суддею і не натякав, ніби Бог ставиться до людей так само, як і цей суддя. Натомість Ісус виявив своїм послідовникам, яким є Бог Єгова, показавши різницю між Ним і суддею. У чому полягає ця різниця?
13 Суддя в Ісусовому прикладі був «неправедним», тимчасом як «Бог Суддя справедливий» (Псалом 7:12; 33:5). Суддя не виявив ніякого зацікавлення до вдови, а Єгова цікавиться кожною людиною зокрема (2 Хронік 6:29, 30). Суддя не хотів допомогти вдові, проте Єгова готовий, навіть сильно бажає, допомогти тим, хто служить Йому (Ісаї 30:18, 19). Який з цього урок для нас? Неправедний суддя вислухав прохання вдови і розсудив справедливо. Наскільки ж більше Єгова чує молитви своїх служителів і дбає, щоб заради них була встановлена справедливість! (Приповістей 15:29).
14. Чому не варто втрачати віру в прийдешній Божий день суду?
14 Отже, ті, хто зневірився в прийдешньому Божому дні суду, допустилися серйозної помилки. Чому? Втративши переконаність, що «великий день Єгови» близько, вони насправді піддали сумніву спроможність Єгови виконати свої обіцянки. Але ніхто не може мати підстав сумніватись у тому, що Бог буде вірний своїм словам (Йова 9:12). Натомість важливо запитати себе: «Чи ми самі залишимось вірними?» Власне таке питання порушив Ісус у кінці прикладу про вдову і суддю.
«Чи знайде він справжню віру на землі?»
15. а) Яке запитання поставив Ісус і чому? б) Про що нам слід запитувати себе?
15 Ісус поставив цікаве запитання: «Коли прийде Син людський, то чи знайде він справжню віру на землі?» (Луки 18:8). Вислів «справжня віра» вказує на те, що Ісус говорив не про віру взагалі, а радше про особливу віру, подібну до віри вдови. Ісус не дав відповіді на своє запитання. Він поставив його, щоб учні проаналізували свою віру. Чи їхня віра ставала поступово слабшою? Тоді б учні перебували в небезпеці повернутися до того, що залишили. Чи учні мали таку ж міцну віру, як вдова? Сьогодні нам теж слід запитувати себе: «Яку віру бачить «Син людський» у моєму серці?»
16. Якою була віра вдови?
16 Якщо ми хочемо належати до тих, чию справу Єгова розсудить справедливо, нам треба наслідувати приклад вдови. Якою була її віра? Вдова виявила свою віру тим, що «постійно приходила до [судді] та просила: «Розсуди мене справедливо». Вона наполягала, щоб неправедний чоловік справедливо розглянув її справу. Наскільки ж сильніше сучасні служителі Бога можуть бути впевнені, що Єгова розсудить справедливо, навіть якщо це вимагатиме більше часу, ніж вони сподівалися. Крім того, своїми наполегливими молитвами вони виявляють віру в обіцянки Бога, адже «день і ніч волають до нього про допомогу» (Луки 18:7). Якщо ж християнин перестане молитися про справедливість, то цим виявить брак віри в те, що Єгова подбає про своїх служителів.
17. Які ми маємо підстави для того, щоб перебувати в молитві і бути твердо переконаними в приході дня суду Єгови?
17 Життєві обставини вдови показують, що ми маємо додаткові підстави для наполегливих молитов. Розгляньмо відмінності між нашою та її ситуацією. Вдова продовжувала просити суддю, хоча ніхто не спонукував її до цього. Ми ж знаходимо в Божому Слові чимало заохочень ‘перебувати в молитві’ (Римлян 12:12). Щодо вдови, то вона не мала жодних гарантій, що її прохання вислухають. Проте Єгова запевняє нас, що буде встановлено справедливість. Через свого пророка Єгова сказав: «Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться» (Авакума 2:3; Псалом 97:10). У вдови не було заступника, який би міг за неї поклопотатись. А ми маємо могутнього помічника, Ісуса, який «сидить праворуч від Бога і благає за нас» (Римлян 8:34; Євреїв 7:25). Отже, вдова, незважаючи на труднощі, продовжувала благати суддю і сподівалася справедливості. Наскільки ж більше ми повинні бути твердо переконаними в приході дня суду Єгови!
18. Як молитва зміцнить нас і допоможе в тому, щоб нашу справу було розсуджено справедливо?
18 Приклад про вдову показує, що існує тісний зв’язок між молитвою і вірою і що завдяки наполегливим молитвам ми зберігатимемо віру живою. Звичайно, це не означає, що достатньо просто молитися, аби не втратити віри (Матвія 6:7, 8). Коли ми молимося, бо усвідомлюємо свою цілковиту залежність від Бога, то молитва наближає нас до Бога і зміцнює нашу віру. І оскільки віра необхідна для спасіння, то не дивно, що Ісус вважав за потрібне заохочувати своїх учнів «завжди молитися і не падати духом» (Луки 18:1; 2 Фессалонікійців 3:13). Безумовно, прихід «великого дня Єгови» не залежить від наших молитов — він прийде обов’язково, молимося ми про це чи ні. Але чи буде нашу справу розсуджено справедливо і чи переживемо ми Божу війну, залежить від нашої віри, молитовного складу розуму і праведної поведінки.
19. Як ми виявляємо тверде переконання, що Бог «подбає про те, аби... було встановлено справедливість»?
19 Як пригадуємо, Ісус запитав: «Коли прийде Син людський, то чи знайде він справжню віру на землі?» Якою є відповідь на його важливе запитання? Як же радісно, що сьогодні мільйони вірних служителів Єгови по цілій землі своїми молитвами, терпінням і наполегливістю показують, що мають справжню віру! Таким чином вони дають ствердну відповідь на Ісусове запитання. Хоча світ Сатани несправедливий, ми твердо переконані: Бог «подбає про те, аби заради його вибранців... було встановлено справедливість».
[Примітка]
a Щоб повною мірою зрозуміти суть цього прикладу, прочитайте Луки 17:22—33. Зверніть увагу, як Луки 17:22, 24, 30 допомагає відповісти на запитання з Луки 18:8.
Чи ви пригадуєте?
• Чому деякі християни втратили віру?
• Чому ми можемо міцно вірити, що день суду Єгови прийде?
• Які ми маємо підстави для того, щоб перебувати в молитві?
• Як наполеглива молитва допоможе нам не втратити віри?
[Ілюстрація на сторінці 26]
Що показує приклад про вдову і суддю?
[Ілюстрації на сторінці 29]
Мільйони людей сьогодні твердо переконані, що Бог «подбає про те, аби... було встановлено справедливість».